«На основі зібраних даних ми цілили у внутрішніх демонів людей»: скандал довкола Cambridge Analytica та Facebook

Chesnot/Getty Images

MediaSapiens прочитав розслідування британських та американських ЗМІ, які днями збурили світову громадськість, і розказує читачам про ключові знахідки.

Одразу три великі медіа розслідували діяльність Cambridge Analytica (СА): The Observer (частина групи The Guardian) – журналістка якого вивчала ситуацію цілий рік, британський телеканал Channel 4 – кореспонденту якого вдалося зняти гендиректора Cambridge Analytica на приховану камеру, та американська газета The New York Times, яка простежила зв'язок із Дональдом Трампом.

Тож чорна смуга в житті компанії Facebook продовжується. Після гучних звинувачень у тому, що соцмережа дозволила Кремлю втручатися у вибори в США 2016 року, поширенні фейкових новин та ігноруванні екстремістського та іншого забороненого контенту, засновник та гендиректор Марк Цукерберг (Mark Zuckerberg) має свідчити про витік даних мільйонів.

Нині СА фігурує у двох розслідуваннях: у Великій Британії щодо ролі компанії в референдум Brexit та у США в рамках розслідування Роберта Мюллера про втручання РФ у американські вибори в 2016 році.

Головним інформатором про діяльність СА став колишній співробітник, який стояв біля витоків компанії – 28-річний канадець Крістофер Вайлі (Christopher Wylie). 

Крістофер Вайлі. Фото: Andrew Testa для The New York Times

Він, як і ще дванадцять працівників із ліберальними поглядами, пішов із посади на початку 2015 року. Вайлі каже, що зробив це, бо зрозумів, наскільки добре працює створена ним система – і з якою метою її використовують власники.

Що таке CambridgeAnalytica

Компанія з політичного консалтингу Cambridge Analytica (СА) була створена в 2013 році. Вона зареєстрована у Великій Британії, проте її власниками є американці – родина мільярдера Роберта Мерсера (Robert Mercer) та Стівен Беннон (Stephen K. Bannon) – колишній керівник популярного серед ультраправих консервативного сайту Breitbart і колишній радник Дональда Трампа. Вона має офіси як у США, так і в Британії.

Роберт Мерсер. Фото: Oliver Contreras для The Washington Post

Крістофер Вайлі розповів, що в 2013 році дізнався про дослідження в Центрі психометрії Кембриджького університету, які дозволяли складати детальні профілі користувачів на основі вірусних тестів у Facebook. Він зрозумів, що завдяки цьому можна в рази ефективніше розміщувати політичну рекламу в соцмережах – застосовувати так зване мікротаргетування.

Його ідеєю зацікавився британський бізнесмен Александр Нікс (Alexander Nix) – і так виникла СА.

Гендиректор СА Александр Нікс. Фото: Bryan Bedde

Незабаром про цю компанію дізнався Стівен Беннон і розповів про технологію родині одного з найзаможніших людей світу й затятому республіканцю Роберту Мерсеру. Як зазначають ЗМІ, компанія вперше отримала від нього гроші в 2014 році, пообіцявши вплинути на поведінку виборців через інтернет іще під час проміжних американських виборів. І вона довела свою ефективність: згодом пан Мерсер став головним спонсором передвиборчої кампанії кандидата у президенти Дональда Трампа, а його загальні інвестиції в Cambridge Analyticа склали 15 мільйонів доларів.

До чого тут Кембриджський та Санкт-Петербурзький університети

Центр психометрії Кембриджського університету відмовився від співпраці із СА. Тоді пан Вайлі сконстатував із їхнім професором Олександром Коганом, який знав про цю технологію. За даними журналістів, він викладає також у Санкт-Петербурзькому національному університеті й отримував гранти на свої дослідження від уряду Росії.

Саме пан Коган створив додаток із психологічним тестом, завдяки якого йому вдалося отримати дані 50 мільйонів користувачів. Він почав робити це в червні 2014 року. За проходження тексту створена ним компанія Global Science Research (GSR) платила юзерам Facebook невеликі гроші.

Додаток із тестом запитував у користувачів інформацію про них самих і їхніх Facebook-друзів, чиї дані були закриті налаштуваннями приватності. Перед встановленням додатку користувач бачив повідомлення дрібними літерами про те, що тест збирає дані в академічних цілях. А насправді пан Коган продавав їх третій стороні – Сambridge Analytica без відома опитаних, що є порушенням політики соцмережі.

Це коштувало СА 800 тисяч доларів. У дослідника опинилися дані про 50 мільйонів користувачів Facebook, хоча сам тест пройшли тільки 270 тисяч людей. Відповідно до електронних листів компанії та фінансових звітів, у пана Когана має також бути копія отриманої інформації.

Вчений Олександр Коган народився в Молдові, до семи років жив у Москві, а потім із родиною переїхав у США, де й отримав громадянство. Він повідомив, що його робота в Росії ніяк не пов’язана із співпрацею з CA. Фото: CNN

Компанію GSR пан Коган заснував із Джозефом Канцлером (Joseph Chancellor). За іронією долю, пан Канцлер з листопада 2015 року працює… у штаб-квартирі Facebook у Менло-парку соціальним психологом.

СА поширила заяву, в якій визнала, що придбала дані в компанії пана Когана, проте зазначила, що не знала, що вони отримані незаконно. Коли ж два роки тому вона дізналася від Facebook про це, то начебто одразу їх видалила. Проте журналісти стверджують, що це не так.

Які дані збиралися

Як стверджують опитані журналістами експерти, завдяки подібним тестам, які із задоволення проходять інтернет-користувачі, можна сформувати доволі детальний портрет особистості й дізнатися про її політичні вподобання.

Найбільше про юзерів говорять їхні «лайки». Завдяки ним можливо вибудовувати досить точні моделі поведінки людей. Один із експертів зазначає, що дослідження вподобань у соцмережах іноді демонстрували абсолютно несподівані результати: наприклад, що люди, які лайкають сторінки брендів Nike і KitKat, схильні негативно ставитися до Ізраїлю.

Дані, отримані Коганом, містять інформацію не лише про особистості опитаних (расу, стать, риси характеру, сексуальну орієнтацію), а й про розумові здібності, політичні вподобання, дитячі травми та інтереси.

«Ми використовували Facebook для збору профілів мільйонів людей. І побудували моделі, як використати те, що ми знали про них, щоб поцілити в їхніх внутрішніх демонів. Це було основою, на якій була побудована вся компанія», – розповів пан Вайлі.

Він називає цей витік даних одним із найбільших в історії соціальної мережі. Адже більше 50 мільйонів акаунтів – це приблизно третина активних користувачів Facebook із Північної Америки і майже чверть потенційних виборців США.

Не лише США

ЗМІ зазначають, що СА активно працювала не лише із мешканцями США. Компанія експериментувала з мікротаргетингом на основі даних із соцмереж у країнах Карибського басейну та Африки, де конфіденційність у мережі погано (чи ніяк) не охороняється, а політики радо йдуть на співпрацю.

 

Документи, які є в розпорядженні NYT, вказують на те, що британська компанія працювала також у Росії та Україні (наразі про це немає ніякої детальнішої інформації. – MS).

Крістофер Вайлі розповів, що влітку 2014 року з Cambridge Analytica зв'язалася російська нафтова компанія «Лукойл», пов’язувана з Кремлем та внесена у санкційний список США, і попросила розповісти, як працює ця система. Презентація для російської нафтової корпорації несподівано для пана Вайлі була присвячена… технікам впливу на виборців.

Проте чи був укладений контракт із «Лукойлом», він не знає, бо на початку 2015 року разом з ще 12 співробітниками пішов із компанії.

Чи вплинуло це на перемогу Трампа

Як з'ясувала NYT, штаб Дональда Трампа співпрацював із СА. Він найняв компанію в червні 2016 року і заплатив їй понад 6,2 мільйонів доларів – за даними Федеральної виборчої комісії.

Колишні працівники СА повідомили, що під керівництвом директора із цифрових технологій кампанії Дональда Трампа Бреда Паршала (Brad Parscale) вони, зокрема, прогнозували цільову аудиторію для цифрових рекламних оголошень і явку виборців, купували телевізійну рекламу та навіть визначали, в яких містах кандидату в президенти варто виступити, аби здобути найбільшу підтримку.

Бред Паршал. Фото: Drew Angerer/Getty Images

Ця діяльність суперечить американським законам: іноземцям (а в Cambridge Analytica працює багато європейців та канадців) забороняється займатися політичною діяльністю такого типу. Журналісти з’ясували, що СА про це знала й навіть отримувала попередження, які, проте, ігнорувала.

У жовтні засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж (Julian Assange) розповів, що гендиректор компанії Александр Нікс сконтактував із ним під час виборів у США, сподіваючись отримати приватне листування його суперниці Гілларі Клінтон.

Компанія ж заперечила, що використовувала дані, куплені в Олександа Когана, як частину послуг, наданих президентській кампанії Дональда Трампа 2016 року.

Підозри щодо впливу СА на вибори в США прозвучали не вперше. Минулого року про масив даних користувачів Facebook написало швейцарське видання Das Magazin. У матеріалі йшлося про те, що під час передвиборчих перегонів у 2016 році команда кандидата Дональда Трампа уклала з фірмою кілька контрактів і начебто саме це допомогло йому виграти вибори.

Як повідомляла Meduza, у західних ЗМІ прозвучало чимало критики на адресу публікації та, зокрема, її джерел. Ставилися під сумнів і підрахунки щодо ефективності впливу через метод мікротаргетингу на виборців (видання писало, що метод СА підвищує ефективність повідомлення на 1400%). The Hill, приміром, звернуло увагу на те, що серед прихильників Дональда Трампа було багато білих американців без вищої освіті. А це група, значна частина якої взагалі не користується інтернетом.

Реакція Facebook

Офіційно про масштабний витік даних користувачів Facebook стало відомо 16 березня. Цікаво, що старт йому дала заява самої компанії  – вочевидь, це сталося у відповідь на численні запити коментарів від The Guardian, NYT та інших медіа.

Заступник головного адвоката компанії Facebook Пол Греваль (Paul Grewal) повідомив, що в 2015 році Facebook стало відомо, що професор Кембриджського університету Олександр Коган передав дані з додатка, що використовував Facebook, компанії SCL (якій належить Cambridge Analytica) та Крістоферу Вайлі. Передаючи інформацію третім особам, Олександр Коган порушив правила соцмережі.

Пол Греваль із Facebook. Фото: Jason Doiy для The Recorder

«Як і всі розробники додатків, Коган запросив і отримав доступ до інформації від людей після того, як вони вирішили завантажити його додаток. Його додаток thisisyourdigitallife пропонував зробити персональне передбачення… При цьому користувачі дали свою згоду на те, щоб Коган отримав доступ до інформації про те, з якого вони міста або який контент вони вподобали, а також більш докладну інформацію про друзів, у яких були встановлені налаштування конфіденційності», — повідомив пан Греваль.

Соцмережа звернулася до СА, Когана та Вайлі з вимогою видалити цю базу даних. Пан Греваль додав, що вони повідомили, що зробили це, проте у Facebook нещодавно виникли щодо цього сумніви. Тому наразі соцмережа закрила акаунти SCL, СА та профілі Вайлі та Когана.

19 березня Facebook зробила другу заяву, в якій повідомила, що найняла компанію Stroz Friedberg для проведення всебічного аудиту СА, а остання дозволила надати доступ до своїх систем. Цим же паралельно займається влада Великої Британії.

Цього ж дня NYT повідомив, що головний керівник із безпеки Facebook Алекс Стамос (Alex Stamos) залишає компанію. Проте пізніше як сам Стамос, так і прес-служба соцмережі спростували цю інформацію.

20 березня стало відомо, що Facebook проводить термінову зустріч із приводу витоку даних до Cambridge Analytica.

Відео із прихованої камери

Із листопада 2017 року й до січня 2018-го репортер британського телеканалу Channel 4 кілька разів зустрівся із Александром Ніксом та ще вдома працівниками СА і зняв їхні розмови на приховану камеру. Він вдавав із себе їхнього потенційного клієнта, який діє від імені заможної сім’ї зі Шрі-Ланки, яка прагне вплинути на вибори у своїй країні. Пан Нікс розповів журналісту багато цікавого: зокрема те, що Cambridge Analytica наймає підставні компанії та колишніх шпигунів в інтересах політиків. А ще для втручання у вибори може відправити до кандидата-суперника привабливу жінку й зняти їхню «зустріч» на відео або таким же чином показати отримання ним хабара. Британський канал зробив про це серію сюжетів.

 

СА в офіційному повідомленні після оприлюднення відео заявила, що слова їхніх працівників були перекручені, а також що її топ-менеджери казали це жартома й із метою з’ясувати наміри потенційного клієнта.

Як зазначає The Guardian, відео оприлюднили в дуже неслушний для Нікса момент: адже цього місяця він давав свідчення в рамках розслідування про втручання Росії в Brexit і заявив, що СА не використовувала дані з Facebook.

20 березня стало відомо, що через відео рада директорів відсторонила Александра Нікса від керівництва компанією.

Реакція Європарламенту та Британії

Президент Європейського парламенту Антоніо Таяні (Antonio Tajani) заявив, що установа буде ретельно розслідувати цю справу. Він також повідомив, що Марка Цукерберга запрошено до Європарламенту, де він має «пояснити 500 мільйонам європейців, що їхні дані не використовуються для підривання демократії».

Як повідомляє «Голос Америки», прем’єр-міністерка Великої Британії Тереза Мей (Theresa May) у понеділок висловила стурбованість новинами щодо витоку даних Facebook без їхнього відома, а також тим, що Александр Нікс казав неправду про співпрацю із Facebook.

Голова парламентського комітету Великої Британії з питань цифрових технологій, медіа та спорту Деміан Коллінз (Damian Collins), який з осені очолює розслідування щодо впливу РФ на Brexit (зокрема й через платну рекламу в соцмережах Facebook, Twitter та інших) заявив, що пан Нікс знову буде свідчити й це ж має зробити Крістофер Вайлі. Пан Коллінз звернувся із листом до Марка Цукерберга із цього ж приводу. Британський депутат уважає, що цього разу він має особисто пояснити ситуацію.

Керівник Facebook Марк Цукерберг. Він ще ані словом не прокоментував інформації про витік даних мільйонів юзерів. фото:  Getty Images

Комісарка з питань інформації Великої Британії Елізабет Денхем (Elizabeth Denham) повідомила, що СА мають надати їй відповіді щодо цих звинувачень та дозволити вивчити їхні дані та сервери.

Міністр культури, зв’язку, медіа та спорту Британії Метт Хенкок (Matt Hancock) повідомив Палаті громад, що цей витік даних його дуже стурбував. За його словами, уряд у зв’язку з цим розглядає можливість накладання додаткових кримінальних санкцій та примушування до свідчень окремих осіб. Його шокувала також швидкість, із якою Facebook заблокувала сторінки Крістофера Вайлі на різних її платформах.

«Я думаю, що це обурливо, – сказав він. – До Facebook є кілька серйозних питань, на які їй треба відповісти тут, і вона розкаже свою версію подій. А відповідати на це, блокуючи обліковий запис, тоді як ми знаємо, що вони не роблять це оперативно в інших випадках із очевидно обурливою поведінкою… Це показує, що коли їм потрібно, вони можуть блокувати неймовірно швидко, і їм потрібно буде активно це робити».

Реакція у США

Наразі щонайменше два американські державні прокурори заявили, що вивчають зловживання даними Cambridge Analytica.

Адам Шифф (Adam Schiff) із Комітету з розвідки Палати представників США закликав соцмережу «ретельно розібратися» в ситуації й поінформувати користувачів, чи було використано їхні дані.

«Це ставить серйозні питання про рівень деталізації даних про користувачів, які мала СА, і чи вона отримала цю інформацію незаконно й чи намагалася зловживати нею задля підтримки політичної кампанії Президента Трампа в Сполучених Штатах або Brexitу Сполученому Королівстві», – сказав він і додав, що Комітет має допитати компанії, а також Крістофера Вайлі.

Він похвалив рішення Facebook про блокування акаунтів, повязаних із витоком даних. Проте пан Шифф переконаний, що соцмережа має пояснити, чому це сталося тільки зараз і як компанія забезпечать захист даних користувачів надалі.

Його колега сенатор Марк Ворнер (Mark Warner) приєднався до осуду. За його словами, ця історія, як і викриті російські рекламні оголошення, свідчать про те, «що ринок онлайн-політичної реклами є, по суті, Диким Заходом». За його словами, він продовжує обманювати юзерів та бути нерегульованим.

На думку пана Ворнера, це доводить необхідність прийняття нового закону, який забезпечив би прозорість та підзвітність діяльності інтернет-платформ.

Ще один американський сенатор Рон Вайден (Ron Wyden) надіслав Цукербергу перелік питань щодо витоку із вимогою відповісти до 13 квітня. Двоє членів судової комісії Сенату Емі Клобучар (Amy Klobuchar) і Джон Кеннеді (John Kennedi) закликали до нових слухань із керівниками Facebook, Twitter та Google.

Генпрокурор штату Массачусетс Мора Хілі (Maura Healey) заявила, що її офіс розпочав розслідування щодо цієї справи, адже мешканці штату заслуговують негайних відповідей від Facebook і Cambridge Analіtica.

Наразі неясно, чи притягнуть Олександра Когана, Cambridge Analіtica та Facebook до юридичної відповідальності за цю справу.

Реакція науковців та інтернет-користувачів

Кембриджський університет повідомив, що знав про те, що їхній працівник Олександр Коган створив власне комерційне підприємство Global Science Research (GSR). Виш отримав запевнення від нього, що «ніякі дані університету, ресурси чи засоби не були використані в роботі компанії та її співпраці з будь-якою іншою стороною».

«Університет дуже серйозно ставиться до цілісності досліджень та захисту даних. На сьогоднішній день ми не знайшли жодних доказів, які суперечили би попереднім гарантіям від доктора Когана. Тим не менш, ми звернулися до Facebook із проханням надати всі відповідні докази, які вона має», – йдеться в повідомленні навчального закладу.

Сам же пан Коган 22 березня заявив, що став у цій історії «цапом-відбувалом». Він повідомив, що завершив співпрацювати з СА у 2014 році й уявлення не мав, що ці дані будуть використані на користь кампанії Дональда Трампа. Він відкинув обвинувачення в порушенні політики Facebook.

Науковець заявив, що викриття стало для нього стали шоком і «він був використаний Facebook та СА». «Ми думали, що ми робимо щось справді нормальне… СА запевнили нас, що все законно та відбувається в рамках умов надання послуг», – додав він.

Дослідники вважають, що цей скандал, вочевидь, віднадить Facebook від співпраці з ученими, а користувачів соцмереж – від надання своїх даних для досліджень. Крім того, скоріш за все тепер люди захочуть знати, чи були використані їхні дані. Актуальним лишається те ж саме питання, яке постало перед соцмережами після викриття рекламних оголошень, створених російською «фабрикою тролів» під час виборів президента США (у вересні 2017 року Facebook повідомила, що виявила низку платних політичних рекламних оголошень із Росії, які публікувалися під час виборчої кампанії 2016 року. Це було близько 3000 постів, вартість просування яких склала 100 тисяч доларів. Пости публікувалися через 470 несправжніх сторінок і акаунтів, які порушують правила соцмережі. За даними Facebook, усі сторінки керувалися з одного центру на території Росії – «Агентства інтернет-досліджень», яке називають «фабрикою тролів». Рекламу побачили мільйони людей. Згодом аналогічний контент у себе знайшли Twitter, Instagram, Google та Reddit. – MS). Twitter поінформувала своїх користувачів, чи контактували вони із цими акаунтами, а Facebook опублікувала перелік акаунтів «тролів».

Через звинувачення ціна акцій компанії Facebook 19 березня знизилася на майже 7%, що загалом може дорівнювати 30 мільярдам доларів. А особисто Марк Цукерберг втратив близько 5 мільярдів.

У мережі користувачі обурюються цією історією й закликають до розслідування витоку даних та регулювання роботи соцмереж. Активно поширюються публікації із хештегами проти Facebook: #DeleteFacebook, #BoycottFacebook, а також #WheresZuck, якими юзери обурюються через мовчання Марка Цукерберга.

20 березня твіт про це написав Брайян Ектон (Brian Acton)  співзасновник соцмережі WhatsApp, яку Facebook купила у 2014 році.

«Зараз – саме час. #deletefacebook», – написав підприємець, який пішов із компанії наприкінці 2017 року.

Тоді як англійська письменниця Джоан Роулінг (J.K.Rowling) назвала викриття витоку даних «історією року, якщо не десятиліття».

А твіт музиканта з американського гурту blink-182 Марка Хоппуса (Mark Hoppus) «Видаліть Facebook» набрав за добу понад 6 тисяч лайків.

Чи це єдиний випадок?

Колишній оперативний менеджер Facebook Сенді Паракилас (Sandy Parakilas) у 2011-2012 роках займався відстеженням порушень даних сторонніми розробниками програмного забезпечення. Він розповів, що ситуація з СА далеко не унікальна: адже дані сотень мільйонів користувачів Facebook збиралися багатьма компаніями – з комерційними цілями.

Сенді Паракилас. Фото: The Guardian

Пан Паракилас, який нині працює в Uber, повідомив, що попереджав керівництво соцмережі про таку небезпеку, проте до нього не прислухалися. «Мої побоювання полягали в тому, що всі дані, які залишили сервери Facebook, не могли нами контролюватися, тому ми не знали, що розробники роблять із ними далі», – зазначив він.

Сенді Паракилас зазначив, що користувачі «не читали й не розуміли» правила та умови користування соцмережею, а компанія ніяк не перевіряла розробників додатків.

Він розповів, що один виконавчий директор Facebook закликав його не надто глибоко вникати в те, що потім відбувається з даними: «Ви справді хочете побачити те, що ви знайдете?» – цитує керівника Паракилас. Екс-співробітник Facebook сказав, що зрозумів: компанії з правової точки зору вигідніше не знати про зловживання.

Наукове дослідження 2010 року, засноване на аналізі 1800 додатків, які встановлювалися через Facebook, довели, що близько 11% сторонніх розробників запитували дані, що належать друзям користувачів.

За словами Сенді Паракиласа, додаток Олександра Когана став одним із останніх, які отримали доступ до інформації про друзів людини, яка погодилася пройти тест. За кілька місяців соцмережа це вже заборонила.

Зберегти

comments powered by Disqus