1. Не все те Майдан, що сутички

Гонконг, Будапешт, а тепер Варшава — українські ЗМІ схильні представляти кожну масову акцію з перспективи Майдану та не завантажувати себе й аудиторію контекстом, в якому ці події відбуваються. У такій системі координат натовп — на боці добра, а влада — на боці зла.

Частину повідомлень про сутички у Варшаві було подано коротко і без контексту: «Як у Варшаві День Незалежності святкували?», «Поляки відсвяткували день незалежності бійками з поліцією», «Святування у Польщі завершилося масовим побоїщем. Поранено 26 людей». У таких повідомленнях бракувало важливих деталей: на День незалежності у Варшаві, окрім націоналістичного маршу, відбувалася ще й низка неагресивних святкувань. Натомість від групи, яка спровокувала сутички з поліцією, відмежувалися навіть організатори націоналістичного маршу. Без цих деталей читач дізнається про святкування дня незалежності лише про як про сутички. Дії маргіналів опинилися в центрі уваги.

Через обмежене висвітлення подій у Варшаві легко було дійти хибних висновків. Новини про сутички супроводжували коментарі на кшталт:

«Поляки майданять. Правильно»

«В такие минуты понимаешь на сколько мы близки с польскими братьями…до слез!»

Навряд чи користувачі так піднесено бачили би Майдан у сутичках на вулицях Варшави, якби знали, що в зіткненнях із поліцією брали участь люди з середовища псевдовболівальників. Люди з цих же середовищ кілька тижнів тому вивісили на стадіоні в Харкові під час матчу «Металіст» — «Легія» банер «Вільно і Львів — польські міста». Навряд чи можна назвати близьким до ідеалів Євромайдану і сам націоналістичний марш, організатори якого належать до євроскептиків та виступають проти ідеї об’єднаної Європи та ліберальних цінностей.

2. Нові екзотичні гасла

Натомість українська аудиторія побачила гасло, яке хотіла побачити: Ruska kurwa. З таким заголовком з’являлися деякі новини:

«"Ruska kurwa! Zajebiscie!", — в Польше прошла массовая акция под антирусскими лозунгами. Главным слоганом акции стал девиз "Ruska kurwa", который поляки сделали хештегом и устроили твиттер-шторм» («Цензор.нет»).

«"Ruska kurwa": В Варшаве националисты устроили беспорядки. В марше принимали участие несколько десятков тысяч человек. Полиция указывает в своих сообщениях цифру в 30 тысяч, в то время как организаторы утверждают, что на улицы Варшавы вышли 100 тысяч участников шествия, передает ТАСС» («Ліга.нет»).

Насправді жодного доказу, що учасники маршу кричали це гасло, знайти не вдалося. Не згадує про цю фразу жодне польське видання. Ось результати пошуку цієї фрази на польських сайтах за минулий тиждень — їх лише три.

Натомість видання «Цензор.нет» написало, що польські користувачі влаштували twitter-шторм за тегом #ruskakurwa. Проте у Twitter не вдалося знайти жодного твіту за 11 листопада польською мовою з цим тегом.

Медіаексперт Максим Саваневський написав, що вслід за польським Twitter цей хештег вийшов у тренди і в Україні.

Насправді ж український Twitter був єдиним, де цей хештег вийшов у тренди. Це українські користувачі облюбували нову екзотичну фразу. У десятці трендів польського Twitter цього хештегу немає.

Польські радикали справді люблять повторювати цю фразу. І, можливо, вона й звучала на націоналістичному марші 11 листопада, але точно не була ключовим гаслом.

3. Фейк із атакою на посольство РФ у Варшаві

Коли ця фраза у Варшаві справді звучала гучно, то це рівно рік тому. 11 листопада 2013 року під час такого ж націоналістичного маршу група хуліганів напала на вхід до посольства Російської Федерації у Варшаві та підпалила будку охорони. Інцидент викликав дипломатичний скандал і широку громадську дискусію всередині самої Польщі.

Тепер стає зрозуміло, яким чином ця фраза потрапила в український інформаційний простір. Українські ЗМІ видали подію річної давності за актуальну. Спершу відео річної давності почали поширювати в YouTube. Найпопулярнішим стало відео спільноти UA is EU.

Згодом згадку про наміри штурмувати посольство Росії поширили «Обозреватель», «Новый регион 2», регіональні видання «Вікна», «Новий погляд» та інші. А канал «1+1» навіть озвучив цю інформацію у випуску «ТСН. Ранок».

Тему підхопили блогери:

В українських ЗМІ фейк став реальністю. Паралельною. Бо у Варшаві 2014 року епіцентр сутичок був за 3,5 кілометри від російського консульства.

4. Вікно у Варшаву через Москву

Нелогічним виглядає й використання джерел. Деякі видання, як-от «Ліга.нет», писали про події у Варшаві з посиланням на ТАСС. Чи наважилися б українські ЗМІ інформувати про масові акції, наприклад, у Житомирі чи Дніпропетровську з посиланням на ТАСС? Цілком очевидно, що місцеві видання будуть точнішими, ніж російські.

У випадку з подіями в Польщі навіть не обов’язково знати польську мову, щоби читати першоджерела. Спеціально для цього у Варшаві працює, наприклад, українська служба Польського радіо, яка доволі оперативно інформує про всі події в країні.

Ця тенденція була помітна й раніше. Наприклад, видання «Главком» на початку жовтня повідомило читачам, що «Новий прем’єр Польщі має намір змінити курс стосовно України». Такий висновок видання зробило на основі перекладу тексту The Wall Street Journal, який опублікувало російське видання InoPressa. Якщо ознайомитися з текстом заяви Еви Копач безпосередньо, то жодного слова про зміну курсу в ньому не прозвучало. Однак уникнути інтерпретацій неможливо, якщо публікувати інформацію, перероблену перед тим щонайменше двома джерелами.

І на завершення варто переглянути, як польські хулігани повелися із журналістом. Медійник, який не приховує своєї підтримки учасників маршу.

«Я маю запитання до середовища міхніковщини, “Газети Виборчої” та TVN (націоналістичні організації вважають місцеві ЗМІ лівих поглядів за брехливі. — Прим.). Що поганого роблять ці люди, моє єдине просте запитання, чому ви називаєте їх фашистами, нацистами і чому так сильно вам заважають ці середовища? Що вони роблять нетактовного, поганого, аби щоденно у своїх виданнях та ранкових програмах їх називати бандитами, хуліганами, сколотою, чи як ви цих людей називати».

Невдовзі після цього група молодиків у масках напали на цього репортера, оскільки він їх фільмував на камеру.

Якщо вже й проводити паралелі між учорашніми подіями у Варшаві та Євромайданом, то варто згадати, хто тоді нападав на журналістів та не давав їм працювати.