Попередній моніторинг дотримання стандартів у новинах «Радіо Ера» експерти громадської організації «Детектор медіа» провели в листопаді 2017 року. На той час керівником проекту вже був Валерій Калниш, але майбутнє радіостанції ще не було відомим. У січні керівництво медіагрупи оголосило, що на частотах «Радіо Ера» на початку березня розпочне мовлення нова станція «Радіо НВ». Валерій Калниш розповів, що на новій радіостанції докорінно зміниться принцип новинного мовлення, зокрема, будуть годинні випуски новин. Отже, лютий 2018 року — останній місяць в історії «Радіо Ера».

Експерти проаналізували двадцять випусків новин на «Радіо Ера», які вийшли в ефір 8 лютого 2018 року, за методологією, описаною тут. Окрім 94 новинних матеріалів (із урахуванням повторів) були проаналізовані всі інформаційно-аналітичні програми власного виробництва. Також новини радіокомпанії та інформаційно-аналітичні програми, які виходили у форматі інформаційних рубрик і гостьових студій, аналізувалися на предмет наявності в них елементів проросійської пропаганди, а також тональності новин із ознаками замовності. Моніторинг першої хвилі читайте тут і тут. Моніторинг другої хвилі — тут, третьої — тут.

Тематика новин

Журналісти радіокомпанії розповіли про вояж українських парламентарів на молитовний сніданок Дональда Трампа і про те, як оцінюють їхній вчинок ті народні депутати, хто не подався до США; спільну прес-конференцію очільників антикорупційних відомств Артема Ситника та Назара Холодницького і перспективи створення антикорупційного суду, слухання в суді справи про державну зраду Віктора Януковича, а також про законодавчі ініціативи уряду та поїздку Петра Порошенка на Віденський бал.

Якщо ж розглядати весь новинний контент у розрізі окремих тематичних напрямків, то найбільше повідомлень усе ж припало на теми економічні — 22 %. Другою за кількістю новин була тема політики, зокрема, висвітлення діяльності перших осіб держави, парламенту та уряду. Так, ішлося про «виробничу дисципліну» народних депутатів, які пожертвували законотворчістю на користь «селфі з Трампом».

Однакова кількість новин стосувалася зовнішньої політики, подій за кордоном, а також питань боротьби з корупцією в Україні — по 11 % матеріалів.

Питанням соціальної сфери «Ера» присвятила 9 % новин, більшість стосувалася питань охорони здоров’я. У кожному третьому випуску новин ішлося про події в зоні бойових дій на Донбасі (7 %).

Найменше цього дня в новинах радіо йшлося про життя місцевих громад, спорт, культуру та кримінал і діяльність правоохоронних органів: на ці теми припало від 2 до 6 % повідомлень. А про місцеве самоврядування, децентралізацію та освіту слухачам журналісти «Ери» не розповідали взагалі.

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах «Радіо Ера»

3,56 бала із шести можливих. Так оцінили експерти відповідність новин радіокомпанії, які вийшли того дня, фаховим стандартам. Із 94 проаналізованих сюжетів усім стандартам відповідали тільки три. Загалом, новини, які би містили різні точки зору чи були доповненні повноцінним бекґраундом, можна було би полічити на пальцях. Причому навіть у підсумковому випуску.

Забезпечення балансу думок

Порушення вимог стандарту балансу думок у новинах «Ери» — проблема системна. Принаймні, лише в кожному шостому повідомленні точки зору представлені на паритетних засадах або ж різноманіття думок якимсь чином забезпечене за рахунок бекґраунду. Відтак маємо очікувано низький результат — 0,17 бала.

До незбалансованих новин віднесено всі повідомлення, які містять ознаки замовності. Та більшою мірою ця вада виникає через специфіку радіоформату: повідомлення короткі, часто взагалі без синхронів, у вигляді дикторської начитки. Або ж це може бути досить інформативний сюжет, але спікер у ньому — тільки один.

Наприклад, так виглядає новина «Підтримка АПК», випущена в ефір у випуску о 6:00. У ній ідеться, що «7 лютого Кабінет міністрів України схвалив програми підтримки аграрного сектору за ключовими напрямами у рамках Державного бюджету на 2018 рік. Загальна сума підтримки складе 6,3 млрд гривень проти 5,5 млрд грн у минулому році». Після детальної інформації про те, кому які преференції передбачено, в сюжеті з’являється синхрон чиновника, який розповідає про райдужні перспективи, що відтепер відкриваються перед аграріями: «Наше завдання — зупинити негативні тенденції в стагнуючих зараз галузях і закласти дієвий фундамент для зростання всього АПК. Ресурс, що направляється на підтримку тваринництва, зокрема, матиме ефект і за межами цієї галузі, оскільки відновлення господарств та нарощування поголів’я дозволить утримувати ціни на внутрішньому ринку та створити нові робочі місця на селі», — відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк. Він підкреслив, що в результаті реалізації програм держпідтримки, Уряд прагне затвердити статус фермера як основного гравця в українському АПК та наростити частку, що зараз генерується фермерськими господарствами в сільськогосподарському ВВП з поточних 6 % щонайменше…».

Наскільки вони на часі та чи відповідають запропоновані механізми підтримки АПК реаліям, у повідомленні не йдеться.

Також трапляються випадки псевдобалансу. Наприклад, у сюжеті «Справа про держзраду Віктора Януковича» у випуску о 9:00 представлені синхрони екс-голови Служби безпеки України Валентина Наливайченка, який є свідком звинувачення, і Віктора Сердюка, адвоката екс-президента України. Дібрані фрагменти виступів у суді інформативні, але йдеться в них про дещо різні речі. Отже, говорити про збалансовану подачу інформації не можна. До того ж слухачеві, не втаємниченому в судову казуїстику й деталі історії 2014 року, важко зрозуміти, на чиєму ж боці правда. Доречною була б у сюжеті точка зору експерта, який би розклав усе по поличках.

«Роман Рицький, ведучий: Колишній президент Віктор Янукович почав операцію з підготовки до здачі Криму Росії ще на початку 2010 року. Про це заявив колишній голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко, під час допиту в Оболонському райсуді столиці, у рамках справи про держзраду Януковича. Він розповів, що у 2009 році розірвав договір про можливості перебування співробітників ФСБ на півострові. Проте з приходом до влади Віктора Януковича наступного року цей договір було відновлено, що стало основою для майбутньої агресії Росії проти України.

Валентин Наливайченко, екс-голова Служби безпеки України: 2009 році угоду з ФСБ Росії, які дозволяли перебувати на території Автономної республіки Крим, я розірвав, свідомо розуміючи, що спецслужби іноземної держави — це є авангард майбутньої агресії. Не тільки розірвав угоди, а й вислав тоді всіх офіцерів ФСБ з українського Криму. З приходом до влади Януковича і його силовиків, на моє переконання, я свідчу перед судом, розпочали підготовчу фазу агресії ще на початку 2010 року. Означає це, перше, Янукович і нові керівники силового блоку повернули ФСБ Росії в Крим, відновили ці угоди, Ваша честь. Друге, відновили повну співпрацю і на посаду в керівні органи СБУ і в центральний апарат призначалися виключно особи, які знаходилися або під впливом спецслужб Росії, або напряму співпрацювали. Але співпрацювали не в рамках передбачених законодавством України, а співпрацювали в рамках підготовки подальшої окупації і агресії в Автономній республіці Крим і на іншій території України.

Ведучий: Всі свідки, допитані напередодні у справі про держзраду Віктора Януковича, не зробили передбаченого законом заходів щоби зберегти Крим. Про це заявив адвокат екс-президента Віталій Сердюк, посилаючись на копію витягу з протоколу допиту колишнього виконувача обов’язків міністра оборони Ігоря Тенюха, він заявив, що рішення про остаточне виведення українських військ із півострова ухвалив екс-голова Адміністрації Президента Сергій Пашинський і колишній керівник Нацгвардії, а нині міністр оборони Степан Полторак.

Віталій Сердюк, адвокат Віктора Януковича: Наливайченко, маючи всі можливості, мав використати спеціальні загони, з якими він спільно перебував в Криму з метою фізичного затримання президента України. Для того, щоб захистити територію, будівлі, що належали країні, проте не зробив цього. Єдиний випадок, коли він був в Криму, це коли він намагався затримати президента, потім всі займалися виключно розподілом посад. Ця без діяльність і призвела до втрати частини нашої держави. Щодо свідка Тенюха, він підтвердив надані раніше покази про те, що на пропозицію Полтарака, яка була підтримана Пашинським, було Радою національної безпеки України в березні місяці прийнято рішення виводити наші війська з Криму з гордо піднятими знаменами».

Оперативність новин

Оперативності бракувало 29 % проаналізованих новин.

По-перше, практично всі новини, що вийшли до 10:00, — це повтори повідомлень попередньої доби. Але й серед новин, що вийшли пізніше, трапляються такі, що інформують про давні події, причому ніякого розвитку теми, що виправдав би їхню появу в ефірі, немає.

Наприклад, такою є новина «Епідемія кору» з випуску новин о 7:00. У дикторській підводці йдеться: «За п'ятий тиждень 2018 року в Україні на кір захворіли майже тисяча осіб. Вчора, 5 лютого, від ускладнень через кір померла 25-річна жінка в Івано-Франківській області. Про це сьогодні на брифінгу повідомив гендиректор центру громадського здоров'я МОЗ Володимир Курпіта. Він зазначив, що станом на 2 лютого 2018 року, ситуація із захворюваністю на кір залишається напруженою».

Із тексту зрозуміло, що брифінг відбувся ще 6 лютого, а в новинах «Ери» за восьме число він усе ще «вчорашній». Також суттєвою вадою новин «Ери» є відсутність інформації про те, коли події, про які вони розповідають, відбулися.

У повідомленні «Директор НАБУ Артем Ситник висловив сподівання на створення Антикорупційного суду в Україні в цьому році» у випуску о 14:00 ведучий каже: «Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник висловив сподівання на створення Антикорупційного суду в Україні в цьому році. За його словами, це буде тестом для нашої влади на наявність політичної волі на боротьбу із корупцією. Директор НАБУ також повідомив, що за два роки роботи детективи бюро викрили на корупції понад триста осіб. Щодо ста сімдесяти трьох із них справу вже передали до суду». Але відомостей про те, коли й де він висловив таку думку, немає, бо далі в повідомленні — тільки синхрон спікера.

Достовірність подачі інформації в новинних випусках

Посилання на персоніфіковані джерела інформації журналістам «Ери» вдаються не дуже. Порушення стандарту достовірності виявили у 26 % новин. Але й у решті здебільшого бачимо, що про ту чи іншу подію повідомляє якесь українське міністерство, Пентагон тощо. Буває, що «Ера» ретранслює повідомлення інших ЗМІ, а ті посилаються на знеособлене джерело. Наприклад, як у повідомленні «У Сирії загинули понад сто військовиків під час атаки проурядових військ Башара Асада…» о 12:00:

«Роман Рицький, ведучий: До новин закордону.У Сирії загинули понад 100 військовиків під час атаки проурядових військ Башара Асада коаліції на чолі зі США. Про це повідомляє Reuters з посиланням на американського чиновника. За його даними, в наступі на Сили демократичної Сирії брали участь близько 500 осіб, які підтримувались артилерією, танками, ракетними системами. За словами чиновника, сили Асада хотіли захопити нафтові родовища в Хушамі, які були основним джерелом доходів Ісламської держави із 2014 до 2017 року».

Серед повідомлень «Ери» трапляються новини, де джерело інформації як таке ідентифікувати неможливо. Наприклад, «1 млн 190 тисяч 60 грн на подарунки у міністерствах» (19:18):

«Ведуча: Українські міністерства минулого року витратили 1 млн.190 тисяч 60 грн. на закупівлю подарунків і сувенірів. Наприклад, на покупку подарунків і сувенірів міністерство закордонних справ витратило 279 700 грн. А найбільше витратило міноборони — 674900 грн.

Серед подарунків, які дарували в минулому році від імені міністрів — сувенірні тарілки, сорочки, хустки та булави, а також картини, ручки та інша сувенірна продукція».

Відокремлення фактів від коментарів

Зауважень стосовно дотримання «Ерою» в новинах стандарту відокремлення фактів від коментарів практично немає — показник за критерієм оцінювання становить 0,93 бала. Мабуть, єдиним випадком матеріалу із засиллям оцінних суджень можна назвати новину «Останнє фото з орбіти» з випуску за 19:00:

«Сергій Коротаєвський, кореспондент: За старих часів, це коли космос був ще просто ареною глобального суперництва двох супердержав, подібний старт вважався б лише частково вдалим. По-перше, одна з трьох посадкових ступенів розлетілася на друзки під час приводнення. По-друге, замість Марсу Starman у кабіні орбітального модуля летить у напрямку, якщо не зовсім протилежному, то на побачення до «Аеліти» точно не потрапить. Втім, Ілон Маск задоволений.

Ілон Маск: Я надзвичайно пишаюся усією командою SpaceX, вони зробили неймовірну роботу. Я досі намагаюся усвідомити усе, що сталося, тому що для мене усе видається якимось сюрреалізмом.

Кор.: Сюр — це лише для публіки, адже варто таки подивитись на суворі факти. Falcon Heavy — не є найпотужнішою ракетою в історії космонавтики. Американський “Сатурн-5” і радянська “Енергія” були значно могутнішими. Що ж до вартості викидання на орбіту, містер Маск натискає саме на дешевизну свого винаходу, то перший політ не справляє такого враження. Якщо ж далі ракети падатимуть, а модулі — улітатимуть у глибини космосу, все може завершитись так, як з програмою Space Shuttle.

А головне — це проблема самої конструкції. Цей важкий сокіл — не є єдиним носієм, а таким собі конструктором: три ракети, у кожній з яких по дев'ять двигунів і кожен здатен відмовити. З погляду перспективи, подібна система здатна дати ефект лише у тому разі, якщо буде вирішено освоювати Місяць, Марс чи якісь інші небесні тіла. Але поки таких планів не має жодна із держав». Це приклад типової для авторських програм «Ери», але абсолютно не новинної стилістики.

Точність і повнота інформації

Загалом новини «Ери» були досить точними: показник за стандартом 0,74 бала. Та за рахунок порушення стандартів оперативності й достовірності, а також огріхів щодо окремих деталей монітори побачили порушення у чверті проаналізованих новин. Наприклад, у повідомленні з випуску новин о 6:00 «Антибандерівський закон» транслюється точка зору Ганни Гопко про те, що польська новація може стати інструментом тиску на українців:

«Тетяна Половець, ведуча: Так званий антибандерівський закон, котрий підписав президент Польщі Анжей Дуда, може стати інструментом тиску на українців, які живуть чи працюють у Польщі, прогнозує народний депутат Ганна Гопко. Вона також висловила побоювання, що закон про злочини українських націоналістів призведе до посилення радикальних настроїв у Польщі і до погіршення до україно-польських відносин та ставить під загрозу фінансування багатьох соціальних програм і грантів».

Очевидно, для спрощення сприйняття автори новини ніде не вказали повної назви закону, немає в повідомленні й бекґраунду.

До того ж із новини не зрозуміло, чому саме Ганна Гопко коментує цю ситуацію. У новині її представлено просто як народну депутатку, при цьому залишився за кадром її стосунок до питань україно-польських відносин, адже саме вона є головою Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, а також заступницею співголови міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща.

Тож бачимо в сюжеті й порушення стандарту повноти інформації. Показник дотримання цього стандарту в новинах «Ери» становить усього 0,17 бала.

Більшості новин бракує бекґраунду для повного розуміння контексту подій, про які розповідають журналісти. Також не можуть вважатися вичерпними новини, у яких порушено стандарти балансу думок, оперативності, достовірності інформації й точності або ж у них не забезпечено відокремлення фактів від коментарів.

Матеріали з ознаками замовності та їхня тональність

Матеріалів із порушеннями професійних стандартів, які можуть свідчити про ознаки замовності (цензури), в новинах «Ери» експерти нарахували десять, що становить 11 % проаналізованого контенту.

Зауважимо, йдеться не стільки про гадане комерційне підґрунтя появи цих новин, як про порушення стандартів інформаційної журналістики, через які ці новини опинилися в полі зору експертів. Зокрема, таким новинам бракує балансу думок, тож подана в них інформація є однобокою й опосередковано слугує промоції осіб чи інституцій, що вказані як її джерело.

Низка таких новин стосується діяльності уряду та Володимира Гройсмана як його голови. Наприклад, таким є сюжет «Кабмін уточнив правила виплат допомоги постраждалим на Майдані» з випуску новин о 8:00:

«Роман Ріцький, ведучий: Кабмін уточнив правила виплат допомоги постраждалим на Майдані. Оскільки під час ухвалення постанови раніше не були враховано деякі моменти, пов'язані з сім'ями, батьками загиблих людей на Майдані, які у 2014–2017 роках отримували виплати, то таке уточнення усуне дискримінацію за цими виплатами. Зокрема в Міністерстві соціальної політики надали право ухвалювати рішення про виплату одноразової грошової допомоги батькам, які спільно не проживали з особами, смерть яких пов'язана з участю в акціях протесту в період із 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року, — говорить прем'єр Володимир Гройсман.

Володимир Гройсман, прем'єр-міністр України: Ми з січня місяця розпочали виплату в повному обсязі всіх тих коштів, які потрібно було виплачувати ще роками. Ми їх виплатимо всі от буквально, чи вже виплатили, чи зараз ще завершуємо процес виплат у всій країні, всім постраждалим, загиблим, всім родинам. Усе те, що було передбачено, ми ці кошти повністю, а це більше 294 мільйони, ми виплачуємо родинам, і вважаю, що це правильно».

Проте в матеріалі інформації про те, чому уряд так довго не усував цієї дискримінації, і про те, чи розпочалися виплати насправді. Не відомо також, що думають про це люди, яким призначені виплати.

Схожою за форматом подачі є й новина з випуску о 10:00 «Заява Володимира Гройсмана», у якій, зокрема, йдеться: «Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман наголосив: повноцінну роботу Експортно-кредитне агентство має розпочати вже у цьому році».

Далі йде синхрон Гройсмана, невідомо де записаний і з якого приводу виголошений: «Я вважаю, що є декілька ключових позицій: це терміни утворення Експортно-кредитної агенції. Ми передбачили 200 мільйонів для її організації і розуміємо, що цього буде недостатньо для роботи, тому треба джерела знайти фінансування і безумовно треба знайти порозуміння повністю з депутатським корпусом, для того, щоб це був спільний механізм. Український продукт має конкурувати на іноземних ринках. Якщо ми будемо мати експортну підтримку, то фактично це і здешевлення, і гарантія — це дасть можливість нам вийти на конкурентне середовище. Тому що багато країн світу сьогодні для того, щоб продати свою продукцію надають повну фінансову підтримку і гарантії для того, щоби цей продукт був присутній на інших ринках. Будь ласка, формуйте. Якщо перше півріччя — значить перше півріччя».

У чому, власне, полягає новина — не зрозуміло, але Гройсману дали себе похвалити.

Двічі повторили в ефірі «Ери» й сюжет «Українські антикорупційні органи зробили все можливе для забезречення екстрадиції Миколи Чауса». Фактично це синхрон керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, якому передує коротка підводка диктора. Знову ж, ніякого фактчекінгу, експертної думки тощо немає.

Дві позитивно забарвлені новини стосовно Президента України Петра Порошенка, — сюжети «Порошенко в Австрії про інвестиції» з випуску новин о 17:00 та «Україна та Австрія створять спільну комісію щодо вивчення історії» о 21:00 — типові протокольні сюжети, які з’явилися за підсумками візиту Порошенка на Віденський бал. Позаяк озвучені в цих повідомленнях меседжі є радше анонсом «протоколу про наміри», аніж свідченням здобутків у зовнішній політиці, експерти побачили в них ознаки замовності.

Украй незбалансованою й негативно забарвленою щодо чинної влади є новина «Екс-президент Віктор Янукович незадоволений рішенням суду про дозвіл на заочне розслідування щодо нього» (випуск о 9:00). Вона зводиться до трансляції опублікованого на Фейсбукузвернення прес-секретаря його сина Олександра Януковича Юрія Керасира як реакції на рішення суду. «Екс-президент вважає, що це панічна реакція нинішньої влади на те, що з кожним днем в Україні та світі дізнаються все більше фактів причетності представників до найтяжчих злочинів. Він вважає, що його адвокатів спеціально не допустили до суду, щоби суддя зміг винести рішення про початок розслідування щодо нього». Щонайменше, це мала би коментувати звинувачена в дописі сторона.

Виникли сумніви в експертів і щодо безсторонності «Ери» у висвітленні поїздки українських парламентарів на молитовний сніданок Дональда Трампа. Спочатку про це розповіли у прямому включенні з Верховної Ради о 12:00, потім повернулися до цієї теми о 19:00. Загалом, журналістка спробувала представити в сюжеті якнайширший спектр думок представників різних фракцій про те, хто, чому й навіщо поїхав снідати з Трампом, і під час повтору практично всі ці меседжі залишилися незмінними. За винятком синхрону Олега Ляшка. Обідньої пори на «Ері» з його уст пролунало таке: «Зараз розглядається надзвичайно важливе питання — доступ людей з особливими потребами до інфраструктури. Можливість людям з особливими потребами жити достойно в рідній країні. І що ми бачимо — у парламенті не має голосів, немає людей, здатних приймати рішення. Вчора достроково закрилося засідання парламенту. Через те що більше 50 депутатів полетіли на молитовний сніданок в Америку».

Увечері ж слухачів потішили іншою цитатою: «Тягають за поли конгресменів, щоб сфотографуватися, а потім повертаються в Україну, тіпа, показують, які вони круті! Вирахувати із зарплати — раз, оприлюднити прізвища — два! І взагалі, нагальне питання: скорочення чисельності депутатів і запровадження механізму відкликання депутатів!». Шансу відреагувати на Ляшкову критику в ефірі «Ери» парламентарі, які поїхали до Трампа, того дня не мали.

Ознаки замовності через кричущі порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів експерти побачили в уже згаданому сюжеті «Останнє фото з орбіти» — спробі аналізу успішності запуску «Фалкона» компанії Ілона Маска з «Теслою» на борту.Засилля оцінних суджень із боку журналіста наводить на думку, що Маск чимсь завинив перед автором особисто або йому цю новину надиктували у «Роскосмосі».

Утім, жодна з проаналізованих новин насправді не містила проросійського контенту або меседжів, суголосних із кремлівською пропагандою.

Гостьові студії

У рамках моніторингу аналізувалися й інформаційні та інформаційно-аналітичні програми, які виходили в ефірі «Ери» у форматі гостьових студій.

Не брався до уваги зміст програм «Колесо історії», «Автостоп», «Афіша», «Зі світу цікавого», «Мудрість вічності», «Вся Україна на нашій хвилі», «Непідвладні почуття», «Мелодії Золотої Ери», «Православний календар», «Книга проти ночі», адже вони пізнавальні та розважальні.

Що ж до решти, то експерти вивчали зміст вранішнього повтору програми «На слуху» за 7 лютого та програми, яка вийшла в день моніторингу. У ранковій програмі ведучий разом із гостем студії обговорювали створення в Україні антикорупційного судуз експертом програми реформування правоохоронної і судової системи Українського інституту майбутньогоДенисом Монастирським, у денній — спілкувалися з лідером громадсько-політичного руху «Справедливість» Валентином Наливайченком щодо його свідчень як екс-голови СБУ у суді, де слухалася справа про державну зраду Януковича.

У програмі «Аргумент» заслуговує на увагу розмова з представником «Опозиційного блоку» Юрієм Павленком. Ведучий у студії окреслив тему розмови так: «Що він думає про присутність і про працездатність нашого парламенту восьмого скликання». Відштовхнувшись від поїздки українських парламентарів на молитовний сніданок, Павленко в найсприятливішій атмосфері просував розроблені партією політтехнологічні меседжі, зокрема, ідею дострокових виборів: «Наша позиція однозначна: чим швидше відбудуться дострокові парламентські вибори, чим швидше цей склад парламенту піде в історію і буде обраний новий парламент, який буде відповідати потребам, бажанням українських громадян, здатний буде реагувати на ті виклики і в соціальній, і в економічній сферах, які сьогодні стоять перед Україною, тим краще буде для держави. На жаль, нинішній склад — він далеко відірвався від реальних потреб людей, що власне і підтверджує пріоритети, які для себе вибрали багато депутатів».

Опісля того теми ухвалення закону про створення і впровадження кредитного реєстру Національного банку України, безпеки бізнесу в країні, питання новацій в оренді житла, формування коаліції в Німеччині тощо вже виглядали другорядними.

«Аргумент-вечір» знову повертався до теми молитовного сніданку, щоправда, вже у форматі розмови з політологом; обговорили й спільну прес-конференцію керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та НАБУ, і відвідини Президентом Віденського балу, декомунізацію пам’ятника Батьківщини-матері тощо. У «Культурному просторі» йшлося про книжкові новинки, у «Деталях» — про кіберзлочини.

Що стосується добору гостей студії та експертів, то він за окремими винятками виглядає цілком адекватним і обґрунтованим, співрозмовники журналістів можуть сповідувати ті чи інші політичні погляди, але орієнтуються в темах, які їм запропонували до обговорення.

Найбільше ж питань виникає до спільного проекту «Ери» та каналу NewsOne «Інформаційний день». Тут методика добору гостей студії та експертів, на думку моніторів, суперечлива. Скажімо, цілком зрозуміло, коли Бориса Тарасюка просять висловитися з приводу так званого антибандерівського закону Польщі. Але досить дивно, що позафракційний нардеп від «Свободи» Олег Соколовський (щоправда, з паралельними прямими включеннями чиновників, політиків і політологів) коментує й допит Валентина Наливайченка у справі про держраду Януковича, і діяльність «Національних дружин», і молитовний сніданок Дональда Трампа, і навіть декомунізацію монументу Батьківщині-матері.