День Незалежності на «Ері»: куці новини та «Святковий марафон» із заковиками

День Незалежності на «Ері»: куці новини та «Святковий марафон» із заковиками

11:03,
9 Жовтня 2017
14918

День Незалежності на «Ері»: куці новини та «Святковий марафон» із заковиками

11:03,
9 Жовтня 2017
14918
День Незалежності на «Ері»: куці новини та «Святковий марафон» із заковиками
День Незалежності на «Ері»: куці новини та «Святковий марафон» із заковиками
Аналіз дотримання стандартів інформаційної журналістики та порушень, що можуть свідчити про ознаки замовності в новинах «Радіо Ера» за 24 серпня 2017 року.

Громадська організація «Детектор медіа» вперше моніторить розмовне радіо. Окрім звичного аналізу дотримання стандартів, увага приділятиметься тематичному наповненню новинних випусків, можливим маніпуляціям із контентом, а також тональності новин на користь тих чи інших політичних сил.

Із методологією оцінювання контенту можна ознайомитися тут.

Моніторинг першої хвилі читайте тут і тут. Моніторинг другої хвилі — тут.

Окрім того, новини радіокомпанії та інформаційно-аналітичні програми, які виходили у форматі інформаційних рубрик і гостьових студій, аналізувалися на предмет наявності в них елементів проросійської пропаганди, а також тональності новин із ознаками замовності.

Експерти проаналізували 18 випусків новин «Радіо Ера», до складу яких увійшов 81 сюжет (враховуючи повтори) власного виробництва радіокомпанії. Також до моніторингу включені всі інформаційно-аналітичні програми радіокомпанії. Не аналізуються елементи ефіру, не пов’язані з поточними суспільно-політичними подіями (інфотейнмент), а також суто розважальні елементи ефіру.

Тематика новин

Святковий день наклав відбиток не лише на кількість, а й на тематику новин, які вийшли в ефірі «Ери» 24 серпня. Відзначення Дня Незалежності Україні, а також відгомін урочистостей із нагоди Дня Державного прапора України зумовили значну кількість сюжетів, які містили політичну складову. Загалом, політичних новин цього дня було найбільше — 25 % проаналізованого контенту. В них ішлося про відзначення Дня Незалежності у столиці та регіонах; до цієї ж категорії увійшли новини з ознаками замовності, де фігурували державні діячі та політики. Водночас, 14 % новин, із огляду на присутність в Україні високих закордонних гостей та специфіки свята, стосувалися питань зовнішньої політики, Мінських угод і міжнародної підтримки України країнами-партнерами в боротьбі з російською агресією.

Значна кількість новин — 12 % — припала на повідомлення про інциденти, які сталися цього дня. Здебільшого ці новини за тематикою — поміж політикою та криміналом, утім, віднесені до останнього.

Слід зауважити, що попри куций інформаційний контент новин журналісти «Ери» все ж не випускали з поля зору життя місцевих громад у різних його проявах. Відчувалося, що частина таких новин — заготовка «від учора», але кожне шосте повідомлення (16 %) все-таки стосувалося повсякдення.

Формат роботи вихідного дня задля наповнення ефіру спрямував погляд редакції новин на події за кордоном, — їх в ефірі радіокомпанії було 10 %. Причому іноді зовсім прохідні.

І якщо про питання АТО (6 %) та економіки (7 %) журналісти в новинах говорили, то теми соціальної сфери, місцевого самоврядування й децентралізації, освіти і науки, а також боротьби з корупцією в новинах 24 травня не висвітлювалися узагалі.

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах «Радіо Ера»

Відповідність новин радіокомпанії фаховим стандартам, які вийшли моніторингового дня, становить 3,32 балів із шести можливих. Ілюстрацією дуже посередніх показників є й те, що тільки чотири повідомлення з 81 відповідали всім стандартам. Причому зазвичай це були сюжети власних кореспондентів «Ери» з регіонів, які намагалися наситити звіти про святкування Дня Незалежності коментарями не лише посадовців, а й пересічних громадян.

 

Забезпечення балансу думок і точок зору

Показник за цим критерієм оцінювання якості новин «Ери» дуже низький — 0,11 бала, утім, це майже вдвічі більше, ніж під час травневого моніторингу. Очевидно, наклалося те, що День незалежності виявився темою менш дражливо, аніж 9 травня в його прочитаннях прихильниками різних ідеологій.

До незбалансованих новин віднесено всі повідомлення із ознаками замовності. Та все ж головною серед причин порушення стандарту є те, що новини радіокомпанії навіть для радійного формату дуже куці, за формою здебільшого зводилися до дикторської начитки. Іноді в сюжетах з’являлися синхрони когось зі спікерів, а дві позиції, не кажучи про експертну думку, — вкрай рідко. Або ж у повідомленні фігурував тільки один експерт, думка якого може вважатися авторитетною, але аж ніяк не істиною в останній інстанції.

Наприклад, дражливу тему стрімкого здорожчання автомобільного газу в повідомленні «Ери» з випуску новин о 10:00 «Ціни на автомобільний газ в Україні зросли до нових рекордних показників» коментує незалежний експерт нафтогазового ринку Леонід Косянчук. Утім, наскільки з його думкою згодні неназвані трейдери, яких згадує журналіст, регулятори ринку та інші, — невідомо:

«Роман Роцький, ведучий: Ціни на автомобільний газ в Україні зросли до нових рекордних показників. На більшості заправок великих мереж він коштує 16–16,5 гривень за літр. Трейдери прогнозують, що ціна підскоче до 17 гривень. Незалежний експерт нафтогазового ринку Леонід Косянчук пояснив, що зростання цін пов'язане із великим попитом на скраплений газ, а також із перебоями постачання газу із Росії. Він порадив споживачам, як утримати ціни.

Леонід Косянчук, незалежний експерт нафтогазового ринку: Я цікавився в Білорусі, там жодних проблем з відвантаженням скрапленого газу немає, інша справа — є перебої з поставками з Російської Федерації, з ресурса “Роснефті”. Тут можуть буть причини різноманітні — від великого попиту всередині Росії і “Роснефть” не в змозі давати достатній об'єм на експорт, аж до причин спеціальної операції, щоби збільшити невдоволення населення існуючою владою. Що робити споживачам? Та дуже просто. Це таке саме у нас з комунальними тарифами. Поки люди платять — їх підвищують. З економічної точки зору, вже по 16 гривень за літр скрапленого газу — він уже не має такої привабливості, як альтернативне паливо щодо бензину. Тому споживачам я би радив на тиждень-другий перейти на бензин, ціни моментально встануть з отієї межі, яка не перевищує 50% від вартості бензину».

Або ж візьмімо новину з випуску о 9:00 «Борг киян за електроенергію вже перевалив за триста з половиною мільйонів гривень».У повідомленні своїм поглядом на першопричину проблеми дали змогу поділитися гендиректору «Центру дослідження енергетики» Олександру Харченку. Він прямо звинувачує в неплатежах за спожиті кіловати уряд, «який має піклуватися про ситуацію». Точки зору влади на зазначену проблему слухачам не повідомляють: «Олександр Харченко, гендиректор центру дослідження Енергетики: Чи є ця ситуація якоюсь унікальною? Чесно кажучи ні. Бо певна заборгованість присутня майже завжди. Інша справа, що зараз її рівень зріс і це є не добре. І головний винуватець, головний хто має піклуватися про ситуацію зараз це, власне, уряд. Який має розв'язати ситуацію з виплати по субсидіях. Вирішити ситуацію по оплаті бюджетним організаціями. Тому що саме вони формують борги. І це не є виключно ситуація Київенерго. В кожній області є така ситуація. Зараз дуже погана тенденція в тому що саме держава не виконує зобов'язання по сплаті, по тарифах які власні державою уже встановлені».

Іноді незбалансована новина дещо врівноважувалася бекґраундом, який, принаймні, був спробою дезавуювати її однобокість. Однак маємо справу з повідомленнями, що подають резонансні суспільні теми без урахування позицій хоча б основних сторін висвітлюваної ситуації.

Наприклад, як у сюжеті про нашумілу ситуацію про ДТП за участі львівського бізнесмена і політика Петра Димінського, — «Справу про смертельну ДТП у Львівській області, у якій у якості свідка проходить власник футбольної команди Карпат Петро Демінський передали до Києва» (новини о 6:00). У сюжеті ситуацію коментують речник голови управління Національної поліції Львівської області Іван Накутнєв, радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, а також Микола Сомальчук, начальник слідчого управління Національної поліції. З боку Петра Димінського в новині не фігурує ніхто, — ані він особисто, ані його адвокати. А журналіст не повідомляє, чи були хоча б спроби дізнатися позицію цієї сторони. Є тільки передісторія:

«Кор.: 18 серпня у селі Ямелі Явилоського району автомобіль Mercedes S65 врізався в автомобіль Opel Astra. Від нанесеного удару водійка Opel, а нею виявилася 41-річна мешканка села Ямельне Наталя Лімва загинула на місці. Вину за ДТП взяв на себе керівник охоронної фірми «Ірбіс» Андрій Борш, який стверджує, що саме він був за кермом Мерседеса. Суд заарештував Андрія Борща на 60-т днів без права внесення застави. Двоюрідний брат загиблої Степан Макито стверджує, що, насправді, за кермом Мерседеса був-таки Петро Димінський».

Окрім того, чимало повідомлень — це ретрансляція новин інших ЗМІ, доповнювати й актуалізувати які журналісти «Ери» або не хотіли, або не мали змоги.

Оперативність новин

Загалом, неоперативним були всі новини «Ери», що виходили в ефірі радіокомпанії до 10:00, — це повтори сюжетів минулого дня. Скажімо, ще 23 серпня в інтернет-ЗМІ вийшла новина  про те що, «40 % українців проголосували б за членство країни в НАТО». КМІС, який проводив це дослідження, опублікував реліз із результатами також 23 серпня. А на «Ері» новина вперше прозвучала о 16:00 24 серпня.

Така ж ситуація і з новинами про те, як станції столичного метро змінять графік роботи у зв'язку зі святкування Дня Незалежності та проведенням футбольного матчу, а також про допит Петра Димінського. На відміну від «Ери», інші медіа видали їх на-гора ще 21-22 серпня.

Загалом показник оперативності становить 0,79 %, а це означає, що п’ята частина новин радіокомпанії вийшла з порушенням цього критерію оцінки.

Достовірність подачі інформації в новинних випусках

Попри дуже лояльне ставлення до якості новин «Ери», не помітити порушення стандарту достовірності інформації в 27 % проаналізованого контенту неможливо. Навіть якщо зважати на специфіку радійного формату з його прагненням видати максимальну кількість інформації в стислі строки.

Серед повідомлень «Ери» трапляються новини, де джерело інформації як таке ідентифікувати неможливо. Наприклад, у новині-анонсі о 9:00 «О десятій годині у Києві на честь 26-ї річниці незалежності України розпочнеться військовий парад» жодного посилання на джерело інформації немає. Хоча програму святкування, звісно ж, хтось формував та узгоджував. Та журналіст де-факто оприлюднює її від свого імені:

«Роман Роцький, ведучий: О десятій годині у Києві на честь 26-ї річниці незалежності України розпочнеться військовий парад. Загалом, у параді у цьому році беруть участь 4,5 тисячі військовослужбовців, з них — більше тисячі ті, хто у різний час брав участь у проведенні антитерористичної операції у бойових діях.

Серед учасників параду понад 200 осіб, які мають державні нагороди за проявлені особливу мужність і героїзм. У параді братимуть участь також понад 200 військових країн НАТО, а приймати його, разом із керівництвом України, будуть дев'ять міністрів оборони країн Альянсу, у тому числі — глава Пентагону Джеймс Меттіс. Буде присутній на параді у Києві спеціальний представник Сполучених Штатів в Україні Курт Волкер».

Або ж деперсоніфіковане «СБУ повідомляє», — «СБУ відреагувала на вибух у центрі Києва» (випуск новин о 17:00):

«Ангеліна Білоуc, ведуча радіо "Ера ФМ": СБУ відреагувала на вибух у центрі Києва. У спецслужбі кажуть, що основна версія слідства — хуліганство. Як повідомили в Нацполіції, постраждали троє людей. Як відомо, у центрі столиці відбувається святкування з нагоди Дня незалежності, в місті посилено заходи безпеки».

Впадає в око й значна кількість новин, у яких джерелом інформації слугує інше ЗМІ. Самі ж новинарі з радіо не уточнюють інформацію в «компетентних органах», приймаючи на віру повідомлення колег беззастережно. Сюжет «В ніч на двадцять четверте серпня в Одесі повалили бюст радянського маршала Жукова на проспекті Небесної сотні»:

«Роман Роцький, ведучий: В ніч на двадцять четверте серпня в Одесі невідомі повалили бюст радянського маршала Жукова на проспекті Небесної сотні. Про це повідомляє одеське видання “Думская”. Гіпсовий бюст маршала Радянського Союзу зняли з постаменту, відвезли на Строганівський міст і підвісили над Деволанівським узвозом. Після цього його розтрощили молотком. За цим фактом вже відкрите кримінальне провадження. Зазначу, пам'ятник було незаконно встановлено одним з кандидатів у нардепи у 2012 році. Пам'ятник Жукові у цьому місці руйнують вже вдруге. Перший раз Жукова вкрали в листопаді 2014 року, але було виготовлено новий бюст, який встановили восени 2015 року».

Відокремлення фактів від коментарів

Суттєвих проблем із дотриманням вимог цього стандарту експерти в ефірі «Ери» не помітили і 27 % сюжетів із порушеннями — це не спроба лити воду на чийсь млин або навішувати ярлики. Радше маємо прояв недбалості, зловживання епітетами тощо. Наприклад, у повідомленні «Налякати, аби не святкувати» (новини о 15:00) автори так розповідають історію з повідомленням про замінування Майдану Незалежності:

«Ангеліна Білоус, ведуча: Налякати, аби не святкувати. До правоохоронних органів надійшло повідомлення про замінування Майдану Незалежності. Як повідомив начальник Головного Управління Нацполіції в Києві Андрій Крищенко інформація виявилася фейковою. Він також нагадав, що про безпеку киян та гостей міста дбають 4,5 тисячі поліцейських і військовослужбовців».

Журналіст поширює власне судження, позаяк підтвердження цієї тези з уст правоохоронців, на яких згодом посилається ведуча, в тексті немає. Цікаво, що в попередніх випусках новин повідомлялося не про спроби залякати, а що фейкове «замінування» улаштувала нездорова людина.

А в повідомленні «Ужгород першим серед міст України почав святкування Дня Незалежності» (випуск о 10:00) автор стверджує, що «однією з найбільш зворушливих частин зустрічі стало прочитання молитов різними мовами дітьми».

Цікава словесна конструкція трапилася й у новині «В Одесі сьогодні відбулося традиційне покладання квітів до пам'ятника Тараса Шевченка» (випуск о 12:00). Її автор вивів нову спільноту «небайдужих жителів»: «Аби ушанувати полеглих героїв, у парк Оливівський прийшли голова облдержадміністрації Сергій Кузьменко, голова обласної ради Олександр Чорноіваненко, секретар міської ради Андрій Табалов та інші небайдужі жителі міста».

Точність та повнота інформації

Якщо з точністю в новинах «Радіо Ера» особливих проблем немає — 0,91 бала, — то показники дотримання стандарту повноти інформації — скромні 0,68 бала.

До сюжетів, де повноту інформації не забезпечено, віднесено новини з відсутністю балансу думок, а також новини, яким бракує бекґраунду. А також новини, яким бракує вичерпності оприлюднюваної інформації, попри те, що вона суспільно важлива. Наприклад, як у повідомленні «Танки “Оплот” найближчим часом надійдуть на озброєння Збройних сил України» (випуск новин о 7:00):

«Тетяна Половець, ведуча: Танки “Оплот”, вже найближчим часом надійдуть на озброєння Збройних сил України. Про це повідомив міністр оборони Степан Полторак. За його словами, сьогодні Україна вже може дозволити собі купувати нову, якісну техніку.

Степан Полторак, міністр оборони України: “Оплоти” почнуть поступати в армію, в бліжайший час. Вони будуть поступати стільки, скільки нам дозволить Державне оборонне замовлення і фінансове ліцо. Сьогодні ми повністю маємо укомплєктований танковий підрозділ. Ми маємо резерв для корпусу резерву і сьогодні, ми можемо дозволити собі купляти вже нову техніку, яка би була новою, модернізованою. І зовсім більш кращими характеристиками».

Чому раптом міністр оборони зачепив цю тему, де й коли він говорив про танки — незрозуміло. Що це за танки, чийого вони виробництва — людині, яка армійськими темами зазвичай не переймається, ця інформація не відома.

Або ж візьмімо повідомлення «Життю нічого не загрожує» з випуску о 21.00:

«Ангеліна Білоус, ведуча: Життю нічого не загрожує. Саме так медики прокоментували стан здоров'я постраждалих під час вибуху в центрі столиці. Нагадаю, госпіталізовано чоловіка та двох жінок. Поліція кваліфікувала інцидент, як замах на вбивство. У місті посилено заходи безпеки».

Про який вибух ідеться? Де й коли він стався? Які медики прокоментували стан постраждалих? Якщо людина попередніх випусків новин не чула, з цього сюжету зрозуміти взагалі нічого неможливо.

Матеріали із ознаками замовності та їхня тональність

Матеріалів із порушеннями професійних стандартів, які можуть свідчити про ознаки замовності (цензури) в новинах «Ери» експерти нарахували вісім, що становить 11 % проаналізованого контенту. Один із цих матеріалів мав ознаки замовності комерційної, інші — політичної.

Цікаво, що серед політичної джинси — чотири рази повторюваний сюжет «за мотивами» спецпроекту каналу NewsOnе «Гаранти незалежності» під назвою «За Конституцією України Президент є главою держави, проте не очолює жодної з гілок влади». У ньому фігурує третій Президент України Віктор Ющенко. Показово, що журналісти «Ери» вихопили з усього фільму «Гаранти незалежності» одну цитату, в якій озвучується ідея розширення повноважень глави держави. Сюжет не містить жодної іншої точки зору, теза Віктора Ющенка — безапеляційна, не оцінюється експертами тощо. Тож повідомлення має позитивну тональність щодо нього:

«Ангеліна Білоус, ведуча: За Конституцією України президент є главою держави, проте не очолює жодної з гілок влади. Саме це і провокує численні конфлікти і протистояння між урядом і парламентом багато років поспіль. Так вважає третій президент 2005–2010 років Віктор Ющенко, Про це він розповів в інтерв'ю журналістці Тетяні Тереховій у спецпроекті "Гаранти Незалежності".

Віктор Ющенко, екс-президент України (2005–2010 рр.): З першого дня мого президентства у мене ніколи не було президентської більшості в парламенті. Конфлікт, який занесений в сам конституційний лад. Як ви будете говорити про те, що президента, якого обирає вся нація, за якого голосує, ну мінімум 14 мільйонів людей, коли він заступає на посаду, він ніякого відношення не має до формування економічної політики, соціальної політики, політики торгівлі, політики правової, юридичної і так далі. Я б хотів сказати, що країна, в якій обирається президент відкритим публічним голосуванням, країна, у якій відповідно до Конституції лад є парламентський, ми натикаємося на велику проблему. Тут треба щось вибирати одне — або президент глава уряду — уряд, якого формує парламент. Приблизно та модель, як у Сполучених Штатах, коли колосальна компетенція сенату, конгресу. І без сенату, конгресу президент Америки мало яких кроків робить, але разом з тим, він очолює виконавчу гілку влади».

Двічі в новинах «Ери» пропіарили лідера РПЛ Олега Ляшка та очолювану ним політичну силу — в сюжеті з повтором «Лідер Радикальної партії Олег Ляшко привітав українців». Сюжет вийшов у випусках новин о 21.00 та 22.00. Журналісти вже поночі не полінувалися зайти на сторінку нардепа в соцмережі і «склепати» відверто джинсове позитивно тоноване вітальне повідомлення:

«Ангеліна Білоус, ведуча: Лідер радикальної партії Олег Ляшко привітав українців зі святом Незалежності та поділився враженнями від параду у центрі столиці на своїй сторінці у Фейсбук.

“Пишаюся своєю рідною Україною, гордий, що я українець. Вклоняюсь нашим захисникам”, — написав політик.

Водночас, депутати від радикальної партії обурилися, що деякі політичні сили проігнорували захід. Міністр оборони США Джеймс Меттіс зміг прилетіти на український парад через Атлантику.

“Дехто не може доїхати з Конча-Заспи”, — написав на своїй сторінці Андрій Лозовий».

Максимально прихильним до місцевих посадовців був і автор новини з регіону «В Одесі сьогодні відбулося традиційне покладання квітів до пам'ятника Тараса Шевченка» (випуск новин о 12:00).Журналіст у протокольному сюжеті не лише перелічив перших осіб області у лавах учасників урочистостей із нагоди Дня Незалежності, а й дещо незграбно «присвоїв» їм статус небайдужих людей:

«Роман Роцький, ведучий: В Одесі сьогодні відбулося традиційне покладання квітів до пам'ятника Тараса Шевченка у центральному міському парку культури та відпочинку. У заході взяли участь керівництво міста та області, представники ряду громадських організацій, а також пересічні одесити.

Відзначення 26-ї річниці незалежності України розпочалося у Кропивницькому з покладання квітів до пам'ятного знаку загиблим учасникам Антитерористичної операції. Аби ушанувати полеглих героїв, у парк Оливівський прийшли голова облдержадміністрації Сергій Кузьменко, голова обласної ради Олександр Чорноіваненко, секретар міської ради Андрій Табалов та інші небайдужі жителі міста. Вони поклали букети до портретів загиблих воїнів та схилили голови перед їхньою пам'яттю».

На відміну від згаданих сюжетів із позитивною тональністю, наступний сюжет із ознаками політичної замовності містить критичний меседж, ба навіть «наїзд» на уряд Володимира Гройсмана. Ідеться про новину з випуску о 9:00 «Борг киян за електроенергію вже перевалив за триста з половиною мільйонів гривень»:

«Роман Роцький, ведучий: Борг киян за електроенергію вже перевалив за триста з половиною мільйони гривень. Очікувалося, що літній період заборгованість зменшиться, але цього не сталося. Гендиректор центру дослідження Енергетики Олександр Харченко в ефірі радіо “Ера” зазначив: 85–90 % киян платять за спожиту електроенергію. Проблема виникла через заборгованість держави по субсидіях та борги комунальних підприємств.

Олександр Харченко, гендиректор центру дослідження Енергетики: Чи є ця ситуація якоюсь унікальною? Чесно кажучи ні. Бо певна заборгованість присутня майже завжди. Інша справа, що зараз її рівень зріс і це є не добре. І головний винуватець, головний хто має піклуватися про ситуацію зараз це власне уряд. Який має розв'язати ситуацію з виплати по субсидіях. Вирішити ситуацію по оплаті бюджетним організаціями. Тому що саме вони формують борги. І це не є виключно ситуація Київенерго. В кожній області є така ситуація. Зараз дуже погана тенденція в тому що саме держава не виконує зобов'язання по сплаті, по тарифах які власні державою уже встановлені».

Ані в цьому повідомленні, ані в жодному іншому позицію уряду, чи хоча би точку зору іншого експерта не наведено. Тож маємо справу з кричущим порушенням балансу думок та повноти інформації.

Гостьові студії

У рамках моніторингу аналізувалися й інформаційні та інформаційно-аналітичні програми, які виходили в ефірі «Ери» у форматі гостьових студій.

Зокрема, йдеться про вранішній повтор програми «На слуху» від 23 серпня, гостем якої був депутат Київської міської ради від партії «Свобода», народний депутат України сьомого скликання Ігор Мірошниченко. Тема обговорення — День Державного прапора України. Очевидно, «Ера» своїм політичним симпатіям не зраджує, обираючи спікером у такій програмі саме свободівця, який під час ефіру час від часу перескакував на «промоційні» спічі на користь своєї політичної сили», на кшталт «Всеукраїнське об'єднання “Свобода” завжди наполягало на тому, що колосальних розривів у державному секторі між зарплатами чиновників і рядових працівників не може бути».

Також уранці «Ера» транслювала спільний із каналом NewsОne проект «Інформаційний ранок», під час якого ведучі й гості студії спробували зробити ретроспективний огляд змін у країні, які відбулися за часів незалежності. Гостями програми були народні депутати України з ВР першого скликання, а також Олексій Арестович у статусі військового експерта і «вишенькою на торті» — Надія Савченко з порадами, як виховувати патріотів.

У ході цього патріотично-аналітичного ефіру іноді проскакував дискурс, притаманний «голубам миру», а також тези про «негативний порядок денний» в Україні.

Та загалом із перервами на випуски новин упродовж всього Дня Незалежності на «Ері» тривав святковий радіомарафон власного виробництва, під час якого змінювалися кілька пар ведучих. Слухачам надавали можливість у прямому ефірі вітати народ зі святом та відповідати на питання вокспопів. Зокрема, під час аналізу вітальної промови Петра Порошенка. Слухачам пропонували поділитися думками, дискутуючи на запрошення ведучої в такому контексті: «Які метафори вас вразили, зачепили, порадували? І чи справді ви згодні, що ми розірвали зв'язки з Росією, про що говорить президент?Чи не відчуваєте ви певної меншовартості, коли з одного боку ми чуємо про розрив стосунків, розрив зв'язків, з іншого боку так часто президент говорить про Росію, попри те, що Росія зараз висить звичайно як дамоклів меч над нашою країною. Не вважаєте ви, що це підкреслювання залежності все-таки від Росії і акцент на те, що наша незалежність, вона дуже крихка? Тепер і п'ята колона. Чи вірите ви і відчуваєте, що вона є?».

Що стосується гостей програми, тих, хто побував у студії «Ери», й тих, із ким зв’язувалися по телефону, то це були політолог Ігор Хсів, книговидавець, директор видавництва «Родовід» Лідія Лихач, модельєр і дизайнер Оксана Караванська, лідер гурту «Гайдамаки» Олександр Ярмола, соціальний психолог, кандидат психологічних наук Ігор Гусєв, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук і Сергій Доротич, голова Всеукраїнської громадської організації «Союз захисту підприємництва». Були серед співрозмовників і голова Української Всесвітньої координаційної ради, депутат України попередніх скликань Михайло Ратушний, і ще один народний депутат України попередніх скликань Борис Беспалий, а також Олесь Доній, голова Центру досліджень політичних цінностей, і Володимир Стретович, нардеп чотирьох скликань, Президент Східноєвропейського департаменту міжнародної організації «Парламентарі проти корупції».

Спілкувалися з журналістами «Ери» та слухачами і політолог Валентин Бушанський, історик, публіцист і блогер Андрій Плахонін, відомий український спортсмен Роман Вірастюк, а також Анжеліка Рудницька і Тарас Петриненко таросійський письменник, сценарист і режисер Андрій Дмитрієв.

Моніторинг здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки «Інтерньюз Нетворк».

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Фото: online.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду