Who is absent today? Як телеканали пояснювали відсутність кворуму в Нацраді

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення вже шостий раз поспіль не може зібратися на засідання. Хоча говорити регулятору є про що: продовження ліцензій телеканалів, розбудова мовлення на непідконтрольних та прикордонних територіях, перехід на цифрове телебачення — це лише частина з буцімто 200 питань, які стоять на порядку денному. Причиною більш ніж місячного простою в роботі держоргану є відсутність кворуму, до чого найчастіше докладалися Ольга Герасим'юк та Олег Черниш. Хоча пропускали зібрання і Юрій Артеменко та Валентин Коваль. Детально про спільні претензії, звинувачення та натяки членів ради ви можете почитати тут, а якщо ж максимально узагальнити причину конфлікту, то вона полягає у взаємних підозрах у роботі «на сторону». Олег Черниш розповідає, що Нацрада «стає інструментом боротьби з нелояльними до влади компаніями», тимчасом як деякі інші члени регулятора, на чолі з головою Юрієм Артеменком, заявляють про «ознаки лобізму» на користь окремих телеканалів у діях колег.

Загалом, ситуація в Нацраді непроста, а теленовини за традицією лише ускладнюють її для глядачів. 21 червня, розповідаючи про чергове зірване засідання, «1+1» та «Україна» детально не розбиралися у причинах конфлікту, а просто підтримали різних його учасників.

У «ТСН» звинувачували Нацраду в роботі на Президента. Власне, з цього й почалася підводка ведучої Лідії Таран: «Чергове засідання [Нацради] не відбулося. Причиною стала відмова президентських представників розглядати продовження дій цифрових ефірних ліцензій національних телемовників». Твердження більш ніж маніпулятивне. П’ять «президентських представників» (хоча один із них — призначений ВР) якраз прийшли на засідання і планували розглядати продовження ліцензій на наступному зібранні, після обговорення перевірок окремих каналів. А от відсутні Ольга Герасим'юк (була у відрядженні) та Олег Черниш мали іншу позицію — спочатку (не)продовжити ліцензії, а вже потім (не)видавати санкції, що могли б на отримання ліцензій вплинути. Отже, причиною зриву засідання, логічно, стала не відмова п'ятьох людей розглядати продовження ліцензій зараз, а відмова двох розглядати це питання потім. Адже саме активні дії останніх (пропуск зустрічі) зірвали кворум.

Далі глядачі чують фрагмент заяви Юрія Артеменка, який розповідає про вимоги колег: «У цей понеділок Олег Черниш висловив умову, що спочатку Національна рада повинна продовжити ліцензії телеканалів, зокрема “Інтер” і “1+1”. Лише після цього Національна рада має розглядати результати перевірок цього каналу». Про те, що на пропозицію колег Нацрада все ж пристала, хоч і звинуватила їх у лобізмі, «1+1» змовчав.

Далі коментують Ольга Герасим'юк та Олег Черниш. Обоє починають свої промови з того, що ініціатива зі зміною порядку денного, яку Нацрада приписує Чернишу, насправді належить Герасим'юк. «Щоб спрямувати все в його бік я вважаю не доречним, не коректно, не етично, а головне це мене ще й насторожує», — заявляє пані Ольга. Подібні акценти видаються звичайною маніпуляцією: спробою змістити тему обговорення зі справжньої проблеми (порядку розгляду питань та адекватності дій членів ради) на дрібну неточність.

Закінчують свої спічі обоє членів ради заявами про ймовірний тиск: «Можливо, якась така ідея є у моїх колег, можливо, якось підвісити якісь канали на попередженні й таким чином утриматися від продовження їм ліцензії», — переконує пан Олег. Тут важливо зробити ремарку: хоча Олег Черниш і розповідає про такі дії як про тиск, а «1+1» і справді в минулому мав пригоди з Нацрадою, по суті, чиновник підозрює регулятора в можливому виконанні ним своїх прямих функцій. А якщо перевірки «1+1» та «Інтера» об'єктивно виявлять порушення, що мали б унеможливити отримання каналами нових ліцензій? Чи всі вже забули про «вулиці, названі іменами фашистських злочинців»? Здається, дискусія все ж має йти не про факт можливої видачі попереджень, а про суто якість та об’єктивність таких перевірок.

Тим не менше, як такої дискусії та конкретики на «1+1» немає. І навряд чи глядач, який не стежив за подіями всередині регулятора раніше, зрозуміє щось із цієї новини. Крім, звісно, того, що «президентські» сили тиснуть на канали.

На «Україні» ситуація кардинально протилежна. Тут ні Олег Черниш, ні Ольга Герасим'юк слова не отримують, а про їхню позицію глядачі дізнаються лише з офіційної заяви Юрія Артеменка. До звинувачень тим часом приєднуються журналісти. Кореспонденту Миколі Антофійчуку належать, зокрема, такі вислови: «паралич работы государственного регулятора», «саботаж своего коллеги», «из-за демарша члена Нацсовета», «в Нацраде демарш коллеги осудили». При цьому в «Сегодня» не забувають акцентувати на важливості зірваного засідання: «Долгожданное решение о внедрении цифрового телевидения вновь положили под сукно. А это стратегический вопрос».

А от про те, що минулого разу кворум не відбувся через відсутність інших представників, зокрема самого Юрія Артеменка, на «Україні» не згадали. Промовчали і про, наприклад, заяви Ольги Герасим'юк щодо маніпуляцій колег. Чиновниця заявляє, що готова була перервати відрядження і приїхати на засідання 21 червня, якби там розглядали питання ліцензій для телеканалів.

Урешті, і «1+1», і «Україна» подали ситуацію майже однобоко та відірвано від численних важливих деталей і контексту. Через це єдине, що могли з таких повідомлень винести глядачі, — це враження про вину окремих сторін конфлікту й ту чи іншу заполітизованість рішень Нацради.

Іронічно, що саме до заполітизованості проблеми подібними сюжетами призводять і телеканали. Говорячи про конфлікт у регуляторі поверхово та вдаючись до натяків і узагальнень, журналісти створюють у глядачів враження про події в Нацраді як про «ще одну» політичну тяганину, в якій надто складно розбиратися. Разом із тим будь-який із озвучених натяків цілком вартий прискіпливої, конструктивної уваги громадськості та журналістів.

Наскільки адекватні дії Черниша та Герасим'юк, що вимагають спочатку вирішити питання ліцензії каналів (чиновник відверто заявляє про підтримку «1+1»), а потім уже говорити про покарання для мовників (громадськість обурення цим у контексті «Інтера»)? Наскільки реальний ризик того, що президентська вертикаль намагається зацензурити опонентів перед виборами? Що, врешті, відбувається з переходом на цифрове мовлення? Усі ці питання надто важливі для майбутнього держави, її населення та навіть самої демократії. І їх розгляд у ЗМІ, як і в самій Нацраді, небезпечно зводити до звичайного лобіювання улюбленців.

Детальніше про це й те, як «Інтер» відбілював пастора Володимира Мунтяна, а Володимир Гройсман клонував себе для різних телеканалів, читайте в публікації «Псевдо-утиски та свобода маніпуляцій. Моніторинг новин 18–24 червня 2018 року».

comments powered by Disqus