Здається, повернення Леоніда Сенкевича в телевізійний ефір було справою часу. Бо така вже звичка в Миколи Княжицького (чи його дружини, якій офіційно належить телеканал «Еспресо TV») — куди б він не переходив, завжди веде за собою давніх приятелів.

Приміром, із ТВі на «Еспресо TV» перекочував як сам Микола Княжицький зі своїм ексклюзивним «Вечором із Миколою Княжицьким», так і Єгор Чечеринда («Час “Ч”») разом із Артемом Шевченком, який донедавна, відколи погодився очолити департамент комунікацій МВС, вів «Хроніки війни».

І ось тепер, починаючи з 15 червня, на «Еспресо TV» нарешті з'явився Леонід Сенкевич, який вів на ТВі незабутню програму «Шалений тиждень».

Відомий ді-джей веде на «Еспресо TV» щоденну програму «Хунта news». Хоча формат її дуже нагадує «Шалений тиждень», але насправді тут усе крутіше.

По-перше, щовечора майже 50 хвилин (із перервами на рекламу виходить ціла година) забивати баки глядачеві — не надто легке завдання. По-друге, ще складніше робити це одному, а не вдвох, як, приміром, у гумористичному проекті «95-го кварталу» на «1+1» «Чисто news». Усе-таки, коли можеш покластися на партнера, а то й на цілий колектив виконавців у різних містах України, завдання «тримати зал» спрощується.

Тим цікавіше порівняти соло Леоніда Сенкевича на «Еспресо TV» з колективною роботою колег на «Плюсах».

Незважаючи на те, що деякі скептики напередодні виходу першого випуску «Хунти news» висловлювали певні сумніви щодо доцільності існування в ефірі «трохи інтелектуальнішого, ніж проект «Кварталу», його фактичного клону, «Хунта...» все-таки показала, що вона має власне, відмінне від інших обличчя.

На перший погляд, проект «Еспресо TV» з Леонідом Сенкевичем, як і «Чисто news», замислювався як гумористичний підсумок інформаційного дня. Але, переглянувши кілька випусків, розумієш — до гумору тут далеко. Точніше, про нього, здається, взагалі не думали. А якщо й планували таке собі невагоме пурхання метеликів над грішною землею, висміюючи всіх і вся, то в ці плани внесла жорсткі корективи не менш жорстка реальність. У підсумку глядач отримав не гумор, який допомагає вижити, а досить злий погляд на парадокси, недоладності та, на жаль, повсякденний ідіотизм нашого нинішнього життя.

Леонід Сенкевич від часів «Шаленого тижня» ніби й не змінився. З ним, як і раніше, виразна міміка, він так само бурхливо реагує на те, про що розповідає, й так само гучно артикулює свої думки щодо коментованих подій.

Немає для ведучого, як і три роки тому, й табуйованих тем. Проте певна і, мабуть, незворотна зміна, з ним усе-таки сталася: Леонід Сенкевич забуває про своє вміння й завдання смішити народ, коли йдеться про війну, оборону, фінансову безпеку та інші реалії, від яких залежить існування держави.

Щодня до студії «Хунти news» приходять троє гостей, і Леонід Сенкевич завжди чудово розуміє, з ким можна пожартувати, як-от із Тарасом Чорноволом, розмовляючи про плани Путіна «увібгати» псевдонародні республіки на Донбасі в Україну, чи Дмитром Золотухіним, радником міністра інформаційної політики, який популярно розповів, хто такі тролі та як їх розпізнавати в мережі.

А з ким — бути поважним, серйозним і тверезим, як американський суддя. Приміром, у розмовах про можливий дефолт України з Андрієм Новаком чи нову бронетехніку для ЗСУ з військовим експертом Сергієм Згурцем ведучий цілком усвідомлював, що жарти на цю тему можуть хіба що роздратувати.

Тобто там, де можна, Леонід Сенкевич «вмикає» легкість і невимушеність, а в разі, якщо співрозмовник на легковажність геть не налаштований, ведучий — суцільна зосередженість. Це аж ніяк не маска і геть не означає, буцімто насправді йому нецікаво знати, що таке броньовик «Годзілла» чи чому КРАЗівські «Спартани» та «Кагуари» виявилися непридатними для умов АТО.

Оці інтерв'ю на серйозні теми з компетентними людьми змушують думати, що формат «Хунти news» не так сатиричний, як аналітичний. Причому співрозмовники Леоніда Сенкевича завжди коментують свіжі події, що сталися або ж напередодні, або ж просто в день ефіру.

Відтак програма виконує дві ролі — з одного боку, допомогти глядачеві попуститися після жахіть у новинній стрічці, а з іншого — дізнатися з перших вуст про стан справ у якійсь важливій галузі. Причому останню роль ведучий виконує набагато краще за тих журналістів «UA: Першого» чи ТРК «Ера», які ведуть програми «Про головне» та «Від першої особи» (виходять на одній частоті).

Непідробний інтерес ведучого до співрозмовника, його вміння ставити актуальні запитання, перериваючи співрозмовника в потрібному місці, і, що найважливіше, вже не раз згадана невимушеність досвідченого ді-джея — все це робить розмови «про головне» надзвичайно жвавими.

У перервах між інтерв'ю Леонід Сенкевич веселить глядача фотожабами з мережі, зробленими, як писали колись радянські газети, «на злобу дня», та жовчно коментує цю «злобу», не шкодуючи зміїної отрути, яку виробляє його організм.

Те саме, здавалося б, роблять (чи робили, бо нині «Чисто news» на канікулах) і хлопці з «95-го кварталу». Тут теж висміюють усілякі проколи та ляпи українських і не лише політиків і немилосердно тролять «ватників», «вишиватників» чи «гопників» із київської Троєщини та подібних районів інших міст, де є дружні цій компанії циніки.

Проте відмінність між двома «ньюсами» не лише в хронометражі та кількості ведучих, а й у стилі. Річ у тім, що всі без винятку «квартальські» проекти — це передусім продукт шоу-бізнесу. І ця обставина визначальна для всього, що робить на сцені та малих і великих екранах студія «95 квартал». Багатотисячні аудиторії, що їх зазвичай збирає «Квартал», виробили в авторів та акторів звичку прораховувати до міліметра всі жарти. Як і можливу реакцію на них глядача («сміятися тут» — ремарка в сценарії).

На жадану усмішку публіки працює немаленький колектив давно вже професійних авторів, один із яких, Валерій Жидков, якраз і веде «Чисто news». Відтак жарти в цій програмі, розписаній до найменших нюансів, звісно ж, викликають сміх частіше, аніж самодіяльні репризи Леоніда Сенкевича.

Не кажу вже про незрівнянно краще технічне забезпечення «Чисто news», що дозволяє «Кварталові» робити включення з різних міст України, вельми розширюючи географію його представництва та аудиторію.

Тим часом досить скромні технічні та кадрові можливості програми від «Еспресо TV» дають ведучому абсолютний карт-бланш. Тож «Хунта news» тримається на ньому, «польових» журналістах, які пишуть на вулицях «глас народу», та редакторах, котрі правдами й неправдами заманюють до студії спікерів.

Але навіть у цих нерівних за визначенням умовах «Хунта news» із Леонідом Сенкевичем — цілком гідний конкурент проекту від «95-го кварталу».