Призначення Міхеїла Саакашвілі главою Одеської обласної державної адміністрації (ОДА) стало справжньою інформаційною бомбою українського медіапростору. Дарма, що кадрове рішення президента Порошенка було прийнято на вихідних — Facebook «гудів» як рій бджіл, а відгомін гучної події українські ЗМІ смакують і досі.

Цю подію масово висвітлювали російські медіа — про головні меседжі їхньої подачі писала Діана Дуцик у блозі «Раздражитель России Саакашвили». Російські ЗМІ цитували заяву вповноваженого МЗС Росії з прав людини Костянтина Долгова, який поставив Саакашвілі в один ряд із Дмитром Ярошем. Крім того, російські медіа цитують деякі іноземні ЗМІ, обираючи найбільш критичні висловлювання.

Провідні англомовні ЗМІ справді не обійшли увагою призначення Міхеїла Саакашвілі. Чи не найбільше про це писали на BBC. 31 травня та 1 червня одразу чотири публікації, в тому числі — коротке відеоінтерв’ю одеського губернатора на тлі грузинського, українського та європейського прапорів. У статті «Екс-президент Грузії Міхеіл Саакашвілі став губернатором українського регіону» оглядач Девід Стерн (David Stern) пише: кадрове рішення Петра Порошенка стало справжньою несподіванкою, а от його причини ми зрозуміємо трохи згодом. Стерн називає Саакашвілі «політичним аутсайдером із високою особистою мотивацією», водночас відзначає його прозахідні та прореформістські погляди. Втім, це призначення може стати як великим успіхом, так і великим провалом, констатує оглядач — особливо на тлі того, що на місце одеського губернатора не знайшлося кандидата з України.

Інше британське видання, The Guardian, пише про те, що колишній грузинський лідер очолив стратегічний український регіон, який може стати мішенню для Кремля. Газета називає Саакашвілі «сильно прозахідним» і цитує один із улюблених висловів президента Порошенка — «великий друг України». Згадують у матеріалі й події у Південній Осетії у 2008-му та Одесі — у травні минулого року.

«Самовигнанець і екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі повертається в якості губернатора ключового українського регіону» — таким був один із заголовків щоденної американської газети Washington Post. Матеріал підготувала російська кореспондентка видання Карон Деміржан (Karoun Demirjian), в архіві якої численні публікації на українську, російську (і не тільки воєнну) тематику. Журналістка згадує фото Саакашвілі у флуоресцентних зелених кросівках, що розлетілося американською пресою після публікації Джейсона Горовітца про життя грузинського президента у Брукліні. Як не дивно, але найбільшою небезпекою призначення одеського губернатора Деміржан називає саме його складні стосунки з Володимиром Путіним. «Зараз Кремль, мабуть, сміється щодо призначення Саакашвілі. Але якщо його зірка в українській політиці злетить, старим суперникам знову буде не до сміху», — резюмує вона.

The Wall Street Journal опублікував невелику замітку про надання екс-президенту Грузії українського громадянства, а New York Times чи не єдина згадала про союз колишнього губернатора Одеси Ігоря Палиці з українським олігархом Ігорем Коломойським та відставку останнього. А от Financial Times розширив висвітлення події ще й блогом Тоні Барбера (Tony Barber) «Одеське призначення викликає сумніви щодо рішень Порошенка», в якому він розповідає про своє нейтральне ставлення до Міхеїла Саакашвілі: «За часів президентства у 2004–2013 рр. він продемонстрував вражаючу, однак дещо божевільну реформістську енергію в досягненні, на його думку, прозахідної долі для своєї країни. Його запал щодо модернізації поєднує в собі неприборкану впевненість і хорошу бізнес-англійську з непередбачуваністю і здатністю до неправильної оцінки, яка часом межувала з безглуздям».

Саакашвілі — не перший іноземець, якого покликали працювати в Україну, однак, на думку Барбера, проблемою може стати те, що український регіон очолить саме людина з-за кордону. Призначення Саакашвілі журналіст розглядає в контексті намагань Петра Порошенка контролювати ситуацію в усіх регіонах країни. Наприкінці автор згадує свій візит до Одеси в 1985 році та незабутнє враження від неї. «Мені важко повірити, що в регіоні немає кваліфікованих спеціалістів, аби стати губернатором», — пише Тоні Барбер.

Німецькі медіа щодо призначення очільником Одеської ОДА екс-президента Грузії виявилися більш скептичними. Так, керівник української редакції Deutsche Welle Бернд Йоганн у коментарі «Повернення упертого реформатора Саакашвілі» пише про те, що апробована в Грузії модель диктатури модернізації навряд чи придатна для України. Йоганн згадує суперечливу спадщину, яку Саакашвілі залишив по собі в Грузії, й те, що на Заході його також сприймають критично.

«Політиком компромісу між різними інтересами упертий Саакашвілі не був ніколи, — пише журналіст. — Його екстремально критична позиція щодо Росії викликає симпатію серед багатьох українців. Але це може також і посилити напруження між проукраїнськими та проросійськими групами населення в мультиетнічній Одесі. Політична ситуація в портовому місті на Чорному морі залишається вибухонебезпечною після жахливої пожежі в Будинку профспілок рік тому, коли загинули більше сорока людей. Обставини трагедії й донині остаточно не з'ясовані. Саакашвілі в Одесі очікуватимуть складні завдання. Порошенко, мабуть, обрав його насамперед тому, що він хоче почати боротьбу з корупцією та кумівством».

Інші провідні німецькі ЗМІ, як-от Die Welt, висвітлили призначення Міхеїла Саакашвілі інформаційними повідомленнями або розширеними замітками. Zeit-Online у розділі Ausland («Закордон») пише про символічність моменту: свого часу в Грузії президент Саакашвілі був таким само реформатором, як тепер в Україні президент Порошенко, наводячи в бекґраунді результати конфлікту на сході України.

Редактор розділу політики Frankfurter Allgemeine Zeitung Райнгард Везер (Reinhard Veser) називає вже чинного губернатора Одеси суперзброєю — «Wunderwaffe Saakaschwili». «Одеська область є одним із найскладніших регіонів України — населення розділилося на проукраїнське й проросійське, місто-порт славиться своєю корупцією, окрім цього, воно в безпосередній близькості до Придністров’я — ще одного конфліктного регіону за участі Росії, що в Республіці Молдова. Саакашвілі усвідомлював труднощі, коли ставав на цю посаду», — йдеться у статті. Водночас журналіст пише про негативну оцінку цього призначення в самій Грузії, де екс-президенту інкримінують зловживання владою.

Від себе додам, що на противагу цікавим думкам, візуальне оформлення публікацій про призначення Міхеїла Саакашвілі у західній пресі виявилося дуже схожим. Матеріали в більшості ЗМІ ілюстрували однакові світлини або ж вийшли взагалі без ілюстрацій. Очевидно, це можна пояснити тим, що як для України, так і для світу новина стала справді несподіваною.

Втім, не можна сказати, що призначення Міхеїла Саакашвілі одеським губернатором стало для західної преси подією номер один. Звісно, це один із тих інформаційних приводів, на тлі якого згадують нинішню ситуацію на сході України, Мінські домовленості та напружену дипломатичну ситуацію між Євросоюзом та Росією.

Варто зауважити й те, що думки західних оглядачів мало відрізнялися від обережного оптимізму та невизначеності, які можна почути серед українських експертів. Загалом призначення колишнього грузинського лідера згадують на тлі суперечливого спадку, що його президент залишив у себе на батьківщині. Німецькі ЗМІ в цьому плані є критичнішими, неоднозначно оцінюючи рішення Петра Порошенка. Та насправді зараз у них є актуальніша тема для обговорення: саміт «Великої сімки», який стартує в Мюнхені вже на цих вихідних і викликає бурхливу й дуже полярну дискусію серед політиків та коментаторів. Англомовні ж медіа тим часом перемкнулися на корупційний скандал у ФІФА, парламентські вибори в Туреччині та кредитні баталії між Афінами та Брюсселем.