Неучасть Росії у «Євробаченні-2017» може призвести до «перекосу в голосуванні»? — огляд іноЗМІ
Неучасть Росії у «Євробаченні-2017» може призвести до «перекосу в голосуванні»? — огляд іноЗМІ
У більшості публікацій чільне місце посідає відмова Росії від участі в конкурсі та детальне пояснення причини, чому учасниці від РФ Юлії Самойловій відмовили у праві в'їжджати на територію України. Також примітно, що матеріали американських видань подають більше бекґраунду та пояснень щодо принципів організації та проведення конкурсу. Конкурс отримав різні характеристики — «гламурний», «блискучий» (The Atlantic), «веселий», «позбавлений смаку», «кітчевий» (The Washington Post), «утопічний», «ексцентричний», «еклектичний» (The Guardian) тощо.
The Atlantic: «Євробачення» буде надзвичайно політизованим у цьому році
Журнал The Atlantic написав, що пісенний конкурс став лаштунками для напружених стосунків між Україною та Росією. «Під блиском пісенного конкурсу і гламуру лежить якийсь хитрий геополітичний розрахунок, особливо коли Україна грає роль приймаючої сторони», — йдеться у статті, присвяченій «Євробаченню». Журнал пропонує читачам детальне пояснення, чому учасниці від РФ Юлії Самойловій був заборонений в’їзд в Україну, та припускає, що організатори «Євробачення» залишилися незадоволені такою розв'язкою суперечки.
«Конкурс перетворюється на новий театр, у якому розігрується драма між Україною та Росією. Але це, звісно, не вперше, коли міжнародна конфронтація проявляється в конкурсі», — пише авторка статті Анна Даймонд (Anna Diamond). Вона нагадує, що в 2009 році Грузію було дискваліфіковано за пісню We don't wanna Put In, назва якої суголосна фразі We don't wanna Putin («Ми не хочемо Путіна»). Варто зазначити, що того року конкурс приймала Росія, а Володимир Путін був прем’єр-міністром. В 2012 році конкурс приймав Азейбарджан. Правозахисні організації скористалися посиленою увагою до країни, щоб заявити про утиски прав людей в Азейбарджані, придушення політичної опозиції та підтасовки на виборах.
Авторка статті для The Atlantic нагадує, що конкурс був започаткований 1956 року як спроба об’єднання країн після Другої світової війни. «І тільки через десятиліття він перетворився на вітрину для націоналізму на межі психоделіки. Кожен рік конкурс характеризується надмірно блискучими костюмами та сценічними декораціями», — пише Анна Даймонд. Особливо її вразив образ чоловіка у величезному колесі, схожому на ті, які ставлять у клітки хом’ячків.
The New York Times: Від кримського конфлікту до пісні про йодль
Американська газета The New York Times підготувала для читачів «Керівництво по Євробаченню-2017». Автор статті Крістофер Шеа (Christopher D. Shea) створив гід по конкурсу «для чайників»: описав його історію, пояснив правила голосування та обрання переможця і де можна подивитися пряму трансляцію. Раніше Департамент суспільних комунікацій КМДА опублікував англомовний гід по виживанню для іноземних гостей у Києві. У Департаменті радять не читати його в разі, якщо у вас немає почуття гумору.
В окремий пункт The New York Times виносить суперечки, які виникали на «Євробаченні». «Конкурс “Євробачення” страждав від протиріч і в минулому: від покупки голосів до узгодженого блокового голосування. Цього року сварка геополітична: Україна заборонила в’їзд учасниці від Росії Юлії Самойловій після того, як вона підтвердила, що виступала в Криму, який Росія анексувала в України в 2014 році. Для в’їзду на територію Криму іноземці мають отримати спеціальний дозвіл, інакше це є порушенням українського законодавства. Росія згодом вийшла з конкурсу», — пише газета.
Як пояснив для The New York Times Вільям Лі Адамс (William Lee Adams), який веде блог WiWiBloggs, що документує кожен крок «Євробачення», відмова Росії від участі в конкурсі може створити перекіс при голосуванні. У певної частки глядачів конкурсу є звичка голосувати за тих чи інших учасників, виходячи з етнічної або географічної лояльності. Наприклад, на його думку, у вигідній позиції може опинитися учасник від Болгарії, оскільки він народився в Москві, свою кар’єру почав на російському телебаченні і його музичний тренер також росіянин. Таким чином, він може отримати частку голосів від аудиторії, яка голосувала би за представницю від Росії.
The New York Times також пропонує необізнаним читачам проглянути «фаворитів» і «темних конячок» конкурсу. Тут настає час для відеороликів зі світовими шоу, сценічними костюмами та, власне, заявленої в заголовку пісні про йодль. Цікаво, що йодль — це наспіви альпійських горців, а пісню про нього на конкурсі презентує дует із Румунії. Це в контексту слогану Celebrate Diversity для цьогорічного конкурсу?
The Washington Post: Великий тиждень для пісенного конкурсу
Газета The Washington Post обмежилася короткою новиною про початок репетицій. «Конкурс, відомий своїми яскравими вбраннями та часто вульгарними виступами, є однією з найбільш популярних телевізійних подій в Європі», — йдеться в ній. Також газета коротко згадує про «суперечку» (в публікації було використано слово «controversy». — MS) між Україною та Росією, яка «кинула тінь» на цьогорічне «Євробачення». Новина дуже стримана і, судячи з підпису, була опублікована московським бюро газети за матеріалами Associated Press.
The Telegraph: Політичний скандал між Росією й Україною загрожує затьмарити «Євробачення»
Британська газета The Telegraph у своєму матеріалі також зосередилась на «дипломатичному протистоянні» між Україною та Росією.
«Хоча цього тижня в Києві почалися репетиції, та щорічний фестиваль музики, показної пишності та дурості був охоплений протистоянням, яке загрожує затьмарити фінал наступної суботи», — пише автор статті Артур Хаус (Arthur House), розповідаючи про все ту ж заборону на в’їзд для Юлії Самойловій. На думку журналіста, заява пані Самойлової про те, що вона планує взяти участь у ще одному концерті в Криму, тільки підлила масла у вогонь.
«У широкому розумінні цю заяву розглядають як такий собі гордовитий тролінг, адже співачка пообіцяла дати концерт у Севастополі 9 травня, а це дата першого півфіналу “Євробачення” і “День Перемоги”, коли росіяни святкують закінчення Другої світової війни», — пише The Telegraph. На думку автора статті, конфлікт у «блискучому світі “Євробачення”» почався ще в 2016 році, коли організатори допустили до участі в конкурсі пісню української співачки Джамали «1944», визнавши, що вона є радше історичною, аніж політичною. За правилами конкурсу, пісні політичного характеру не допускаються на «Євробачення». Вже тоді з боку Росії лунали заклики бойкотувати конкурс, що країна зрештою і зробила цього року, відмовившись не тільки від участі в ньому, але й від трансляції.
The Guardian: що конкурс означає в сучасній Європі?
Інша британська газета The Guardian опублікувала колонку, яка розглядає «Євробачення» під дуже цікавим кутом: конкурс був започаткований із метою об’єднати різні культури та країни, але чи виживе він на хвилі зростання націоналістичних настроїв у Європі?
Країни можуть намагатися продемонструвати, що вони належать до західних демократій, а можуть слідувати своїм смакам. Та якщо порівняти пісні, представлені від Греції та Туреччини, можна побачити, як Західна Європа нав'язує свою власну культуру всюди, куди вона проникає.
Автор колонки Філіп Хеншер (Philip Hensher) також розмірковує про роль Великобританії в цьому конкурсі: співачка Адель чи гурт Coldplay збирають на своїх концертах стадіони, водночас ніхто не готовий голосувати за чотирьох невідомих людей у костюмах бортпровідників (гурт Scooch, «Євробачення-2007») або британського репера середнього віку, який мріє про школярок (Daz Sampson, «Євробачення-2006»). Тому представники Великобританії за останні роки не можуть похвалитися великими досягненнями на цьому конкурсі. При цьому Великобританія є одним із п'яти найбільших донорів бюджету конкурсу.
Філіп Хеншер побіжно згадує і про спробу Росії «провести переворот у сфері піару», обравши співачку Юлію Самойлову для участі в цьогорічному конкурсі. Але Україна жорстко стояла на своєму, і виступ російської учасниці було скасовано, незважаючи на всі спроби Європейської мовної спілки (EBU), яка є організатором конкурсів сімейства «Євробачення», владнати конфлікт.
The Australian: про учасників та суперечки
Австралія бере участь у конкурсі лише втретє. Але в цій країні сформувалася доволі широка аудиторія прихильників «Євробачення». Австралійська газета The Australian про конкурс написала коротко й по суті, дотримуючись класичного принципу «5 W + 1H» (початкові літери основних питань в англійські мові — що, хто, де, коли, чому та як? — MS). Чи не єдиним відступом від канону можна назвати абзац із підзаголовком «Суперечки» — неважко здогадатися, що в ньому йдеться про заборону на в’їзд для російської учасниці Юлії Самойлової.
Також газета The Australian — чи не єдина з усіх! — згадує про те, що в лютому 21 член із команди організаторів вирішили піти з проекту, пояснивши рішення «кадровими питаннями».