Танець Лещенка й пісня Ляшка. Огляд тижневиків 8-9 вересня 2018 року

Скріншот з YouTube

«Перші про головне. Деталі» вже думають про вибори, «Факти тижня» чудуються з танців народних депутатів у пустелі, «Сьогодні» пускають сльозу й оспівують президентське кохання, а ведучу «ТСН. Тижня» приголомшило сало. Про що говорили й мовчали інформаційно-аналітичні програми ZIK, ICTV, «1+1» і «України».

У всіх тижневиках, що виходили в ефір 8-9 вересня, обговорювалась аварія на заводі «Кримський титан» на території окупованого Криму і проблеми з екологією, які ця аварія спричинила.

«Перші про головне. Деталі» (ZIK) та «Сьогодні» («Україна») відкрили випуск повідомленням про екологічну катастрофу в Криму. В «ТСН. Тижні» («1+1») вона поступилася лише «моторошній аварії в Одесі», де автомобіль влетів у людей. А от «Факти тижня» (ICTV) дійшли до цієї теми лише в середині програми, розповівши спершу про військові навчання в Росії, розслідування отруєння в Солсбері, напади на активістів в Україні й подорожчання алкоголю. 

«Перші про головне. Деталі» характеризували ситуацію як екологічну катастрофу. Подали всі сторони — й місцевих мешканців, деякі з яких стверджували, що зауважили зміни в рослинах ще три тижні тому, і представників окупаційної влади, які виправдовувалися, що було спекотно. В матеріалі наголосили на тому, що комбінат належить Фірташу. Детально говорили про реакцію української влади й заходи, які вона організувала.

В матеріалі «Сьогодні» ситуацію навколо аварії на «Кримському титані» порівняли з аварією на Чорнобильській АЕС: «Окупаційна влада Криму та офіційна Москва лише на 10-й день екологічного лиха визнали небезпеку. І це дуже схоже на дії радянської влади під час вибуху на Чорнобильській АЕС». Лаконічно розповіли про те, що сталося, подали коментарі постраждалих. Дали слово й окупаційній владі, яка причиною екологічної ситуації називає відсутність води, мовляв, «накопичувачі висохли, сірка піднялася в повітря. Цю версію спростували». Звучить ще одна версія: «військові навчання окупантів поблизу "Титана”», але автори сюжету не пояснили, як саме навчання могли спричинити аварію.

А от «Факти тижня», які, до слова, минулого тижня вже говорили про цю проблему, в цьому сюжеті більше акцентували на випадках отруєння на материковій частині України й реакції влади на це. Зокрема, на пропозиції Порошенка вивезти дітей із постраждалих територій на оздоровлення. У цілому ж сюжет коротенький і без детального розбору ситуації.

Натомість розійшлися в «ТСН. Тижні». «Майже у фільмі жахів опинилися люди на півдні Херсонщини і на півночі окупованого Криму», — співчувала постраждалим Алла Мазур. У підводці до матеріалу ведуча актуалізувала натяк на те, що аварію могли спричинити військові навчання в Криму: «У нас натомість на офіційному рівні пролунала версія про російських військових, які проводили навчання неподалік відстійників хімічних заводів і влучили в них». У сюжеті Сергія Гальченка кілька цікавих акцентів, зокрема детально пояснюється, в чому суть проблеми. «Це так зване кислотне озеро, або відстійник кримського заводу "Титан". Ось який воно мало вигляд 2014 року. Це підприємство, до речі, належить українському бізнесмену Дмитру Фірташу і спокійно працює в окупованому Криму. Так от, цей завод виготовляє діоксид титану, який використовується в багатьох галузях господарства, наприклад, у дитячих присипках. У цього заводу є відстійник, в якому відбувається нагромадження сірчанокислотних відходів, зокрема відпрацьованої сірчаної кислоти. Цей відстійник має постійно бути наповнений водою. Якщо концентрація води раптом починає зменшуватися, то в повітря летить сірчаний ангідрид». Як бачимо, не оминули нагоди «вщипнути» Фірташа.

Є в сюжеті й пояснення, які саме хімічні реакції відбуваються. «ТСН. Тиждень» найповніше з усіх підсумкових показав, у чому суть проблеми. Водночас дав також надто багато емоційних висловлювань і коментарів, зокрема місцевих мешканців, що постраждали від аварії. Детально розповідається, як і чому окупаційна влада звинувачує в інциденті Україну, мовляв, та перекрила воду і нема чим наповнювати відстійники.

Проте під час прямого включення журналіст «ТСН. Тиждень» розповів, що «в селі Преображенка ми розшукали колишніх працівників заводу "Титан". Один з них відповідав саме за безпеку. Чоловік каже: окупанти довгий час порушували технологію виробництва і Україна, яку звинувачують в тому, що вона начебто перекрила воду в Крим, тут взагалі ні до чого,— каже чоловік».

Рабинович может!

8 вересня ведуча програми «Перші про головне. Деталі» Катерина Романюк поводилася в ефірі значно впевненіше, ніж у своєму дебютному випуску. Програма вийшла доволі динамічною і зачепила теми, яких не піднімали інші тижневики.

Зокрема, тему виборів, що чекають українців в 2019 році. Великі канали зараз говорять про це ще неохоче, але ZIK стабільно ділиться результатами соціологічних опитувань, зокрема від «Демініціатив». Переваги якомусь з кандидатів не надають. Хіба що розпочинають називати з найнижчого, десятого місця, на якому розмістився Андрій Садовий. Інші медіа у висвітленні цього опитування обмежилися називанням кількох перший прізвищ, але ZIK, очевидно, вирішив поставити львівські акценти. Перед прізвищем Зеленського звучить характеристика «шоумен», а от, наприклад, перед прізвищем Вакарчука – ніяких коментарів.

Минулого тижня Олексій Братущак розповів про те, кого на виборах підтримуватимуть олігархи і чи вони будуть долучені до активних політичних процесів. Цього тижня в його фокусі опинилися проросійські сили. Братущак підійшов до них з позиції можливості (чи неможливості) реваншу і дослідив стан справ, зокрема, в «Опозиційному блоці». Зокрема акцентував на тому, що в політичній силі утворився тріумвірат — Ахметов, Фірташ і Медведчук, і кожен хоче, щоб саме його висуванець став єдиним кандидатом.

«Опитані «Деталями» опоблоківці найчастіше найбільш імовірним кандидатом від партії називають Юрія Бойка», — каже автор, нагадуючи також, що нюанси декларації Бойка виборцям можуть не сподобатися. Були в сюжеті і позитивні та негативні характеристики Вілкула і Рабиновича від однопартійців.

«А Рабінович може?

Василь Німченко: Президентом нации? Может. Рабинович может».

З уст політолога Сергія Гайдая звучить висновок: максимум, на який можуть сподіватися опоблоківці — вихід в другий тур. Проте у цієї медалі є і другий бік: «Вихід опоблоківця до другого туру вигідний Петру Порошенку, якщо чинний президент сам пройде до фіналу». Мовляв, він тоді перемагає на патріотичних гаслах. 

А Мустафа Найєм висловлюється радикальніше. За його словами, якщо опозиційні політики переможуть, «нас очікують збройні конфлікти не тільки на сході України».

«Перші про головне. Деталі» детально розповіли про ситуацію навколо вимог Генпрокуратури отримати доступ до телефонів журналісток Наталі Седлецької і Христини Бердинських. Ситуацію охарактеризовано як скандал тижня. Подана позиція Генпрокуратури про те, що потрібні дані геолокації, а не зміст розмов, і негативна реакція на дії Генпрокуратури українських та міжнародних  організацій.

А от у матеріалі про зміну керівництва Державної фіскальної служби були певні неточності. Спочатку розповіли, що Мирослав Продан пішов зі своєї посади, потім про конфлікт на Одеській митниці: «Ситуація загострилася у серпні після затримання незаконно ввезенної партії тканини на понад півтори сотні мільйонів гривень. Однак незабаром конфісковані контейнери зникли. Шукаючи їх, правоохоронці натрапили на ще більшу партію контрабанди. У злочинних схемах звинуватили посадовців Одеської митниці, а Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що має особисті претензії до голови Фіскальної служби Мирослава Продана». А потім розповіли, що замість Продана обов'язки керівника ДФС виконує «екс-очільник податкової міліції на Донеччині Олександр Власов».  Неточність полягає в тому, що в.о. керівника ДФС зараз є дійсно Олександр Власов, але він, крім того, що екс-керівник спецпідрозділу податкової міліції — колишній керівник Одеської митниці. І саме він був відсторонений Проданом за цю гучну історію з конфіскованими контейнерами. На цьому варто було акцентувати.

Важливий сюжет і про пробуксовування на старті Державного бюро розслідувань. Рік пройшов, а Бюро не працює і Роман Труба не може призначити людей на керівні посади. З матеріалу складається враження, що українському ФБР труба, в сюжеті багато подробиць і нюансів підкилимних ігор навколо Бюро. Цікаво, що і цей сюжет коментує Мустафа Найєм.

Були у випуску кілька соціальних тем, зокрема будівництво автобанів і плюси та мінуси бебібоксів, що їх видаватимуть в пологових будинках.

Де дітей купати?

Тижневик каналу «Україна» повернувся до того вигляду, в якому його звикли бачити глядачі протягом минулого сезону. Половина сюжетів у програмі — паркет. Першим у бій кинули великокаліберну артилерію — Ріната Ахметова, який досі допомагає людям вижити.

Далі не забули два рази дати висловитися Петру Порошенку — перший раз з приводу томосу, що не дивно, адже автокефальна церква є одним зі стовпів передвиборчої програми діючого президента. «Україна повертається до своєї матері-церкви — Вселенського Патріархату», — констатував він і наголосив, що «ми» нікого не будемо слухатися в цих питаннях. А потім згадали про справу державної ваги — бурштинове весілля Порошенків, 34-ту річницю. «Я дуже люблю Марину. Я хочу сказати, що я всім бажаю такого самого кохання, яке є в нас з Мариною», — сказав Петро Олексійович і поцілував дружину на сцені у Вінниці. А Олег Панюта приєднався до привітань.

Володимир Гройсман пообіцяв приземленіші речі — підвищення мінімальної зарплати і пенсії з нового року. Правда, тут самому прем'єр-міністру висловитися не дали, лише процитували.

А от Олег Ляшко, вже в костюмі і при краватці, у Верховній Раді, а не на полі чи в теплиці, не пропустив нагоди покритикувати владу і заявив, що вимагатиме звіту Кабміну про тарифи на газ, з чітким обґрунтуванням, а також повернути людям право на отримання субсидії. «Я знаю випадки в Луганській області, зокрема, коли дідусь з бабусею, які прожили разом 70 років, сьогодні розлучаються, тому що їхні дві пенсії, якщо скласти до купи, позбавляють їх право на отримання субсидії на "комуналку», — емоційно заявив він. Вимагав Ляшко і відставки керівництва «Нафтогазу». Причина проста — «кияни сидять без теплої води, міняється погода, стане гірше, стане холодніше, де дітей купати?». До чого тут «Нафтогаз», Ляшко не пояснив.

Не всі матеріали тижневика «України» були паркетними — кілька сюжетів давали актуальну, важливу інформацію. Сюжету Наталії Кравченко про діяльність Верховної Ради передувала іронічна підводка Олега Панюти: «Прокрастинатори — люди, які відкладають важливі і складні завдання на потім. Ну, таке буває з кожним, погодьтеся, іноді. Та є і такі, і ми їх бачимо щодня, хто постійно відкладає важливі справи, в нас їх називають депутати».  В сюжеті йдеться про те, де народні депутати недопрацьовують, зокрема в сфері виборчого законодавства і питанні вибору нового складу ЦВК.

Традиційно було кілька «прикладних» матеріалів спеціально для аудиторії каналу — зокрема, сюжети про нестачу кваліфікованих кадрів в армії, затримки у виплаті зарплат (переважно на сході Україні), підвищення цін на проїзд та проблеми з ліцензуванням народної медицини.

Пустельні пригоди нардепа Лещенка

«Факти тижня» розпочали випуск із «осіннього загострення» — так ведучі назвали російські навчання «Восток-2018». Міць російської зброї в окремому матеріалі досліджував Максим Крапівний і дійшов висновку, що Росію готова стримувати Америка, яка тримає себе в руках, «але, як показав минулий рік, від глибокого занепокоєння до удару Томагавками один крок». Чи не надто робити таки заяви?

Ще одна тема, що захопила «Факти тижня» — фестиваль Burning man у пустелі Невада (США), на який програма відрядила того ж Максима Крапівного. Фестиваль цікавий сам по собі, але тижневик ICTV він, здається, більше зацікавив тим, що на нього поїхали українські політики, зокрема Максим Нефьодов із міністерства економічного розвитку і нардеп Сергій Лещенко. Про участь останнього в цьому заході згадали в довгому анонсі, потім — повторили цю інформацію в матеріалі про відпочинок нардепів. «Цей астронавт у червоному — народний депутат України Сергій Лещенко. Запалював у пустелі разом із дружиною», — іронізував Сергій Кудімов. А в сюжеті про нього розповідають детальніше: «просто розгул свободи і демократії, тож відірватися можна на повну». Окремо про фестиваль був ще й третій сюжет, тут Лещенка, дякувати небесам, не було.

Минулого разу «Факти тижня» розповідали про пострадянських зірок, цього разу також не обійшлися без знаменитостей — в матеріалі Олександра Візгіна про зміни у відповідальності за невиплату аліментів промайнули шоумен Антін Мухарський і футболіст Олександр Шовковський. Ольга Полякова і Олег Винник розповіли про свої стосунки зі смартфонами та соцмережами. Окремо показали, як Олег Ляшко співає «третьє сєнтября». «Поміняв вила на мікрофон. Народний депутат України Олег Ляшко цього тижня знову заспівав. Буквально місяць тому це була "Арія" Містера Х. Що тепер? Дивіться, точніше слухайте у нашій рубриці "Цитати тижня"», – сказав Сергій Кудімов. Розповіли і про Іллю Ківу, який «аби завоювати електорат, готовий навіть стати еротичним автозаправником. Цього тижня в одних трусах він пропонував заправляти і мити автівки прекрасним дамам».  

Просто супергероєм виглядав в ексклюзивному сюжеті генерал-лейтенант Сергій Наєв, командувач об'єднаних сил. Матеріал Лариси Задорожної подається як ексклюзив. Мовляв, два тижні переговорів, підпис документів про нерозголошення військової таємниці і цілий день з командувачем ООС, який вперше дає журналістам таке велике інтерв'ю. Він і в тренажерний зал ходить, і на позиції виїжджає, і натівські стандарти впроваджує, і лікарні інспектує, і блокпости перевіряє, і вітається по-новому, і підвищення зарплат воякам вже затверджено в новому армійському бюджеті. «Військовий МІ-8 злітає просто з чистого поля. Серед офіцерів генерала одразу і не вирізниш. Все-таки польовий, а не кабінетний командир», «темп графіку Наєва такий, що не завжди за ним і встигаєш», «Наєв завжди в бронежилеті. Він той, на кого бойовики ведуть полювання», «у нього повинно вистачати часу на все, бо війна. Не вистачає лише на рідних. Вдень кілька хвилин розмов з дружиною та дітьми», — супергерой, а не людина.

Тема, яку не висвітлювали в інших тижневиках, — напади на громадських активістів. «Хто і для чого намагається залякати народних лідерів», — розбирався Володимир Соколов. Значну частину сюжету становила розповідь про напад на херсонську активістку Катерину Гандзюк, яку 31 липня облили кислотою. Цей інцидент подається як один із багатьох нападів на проукраїнських активістів на півдні України. Юрист Масі Найєм пов'язує напади з майбутніми виборами — мовляв, «смотрящим» (але не зрозуміло, чиїм) у регіонах дали свободу дій для забезпечення результатів в регіоні. Очевидно, це натяк на те, що активістів «прибирають» або ж залякують цілеспрямовано з орієнтацією на вибори. Самі активісти, які зазнали нападів, говорять про бездіяльність правоохоронних органів. Цікаво, що позиції Нацполіції в сюжеті нема. Наприкінці сюжету звучать поради від громадських активістів. Основна — не мовчати.

Ма-ма-малесенькі вакцинки

Ірина Федишин у складі знімальної групи «ТСН» вирушає в Індію по вакцину. Шах і мат. В цьому сюжеті було зібрано все, щоби привабити глядача — Ірина Федишин, яка мовчить і яка співає, мандри і тема щеплень. Ну і про ексклюзивність матеріалу мовчати не варто: «ТСН зробила унікальне відрядження на виробництво в Індію якого не бачив ще жоден український телевізійник». Чому Федишин? Пояснення зрозуміле, як білий день — «вона, як портрет нації. Одна дитина щеплена, а інша ні. А в голові нав'язливий сумнів, чи безпечне вакцинування?».

Були в тижневику «1+1» ще кілька сюжетів, про які варто згадати. Наприклад, сюжет Стаса Ясінського про маркіза Лакарена з Одеської області, якому палять виноградники, що він їх вирощує в особливий спосіб. «В Україні завжди крадуть, це в культурі», — каже. Або матеріал про зростання цін на сало, який приголомшив Аллу Мазур. «Саме ця комбінація — скибка чорного хліба і шматочок сала здорожчала з минулого року на сорок відсотків, кажуть агроексперти. Чому? Шукати відповідь відрядили ми Іру Прокоф'єву, але те, що дізналася вона, приголомшила мене ще більше», — заінтригувала вона. А вся справа в тому, що Україна, виявляється, певний відсоток сала імпортує. Журналісти в різних містах порівнюють вартість канапки з салом; виглядає апетитно.

Ґрунтовний матеріал Сергія Швеця про ситуацію в державній фіскальній службі. На відміну від «Перші про головне. Деталі», у «ТСН.Тижні» звернули увагу на персону екс-очільника Одеської митниці, який є фігурантом «неймовірного кримінального провадження». В сюжеті акцентовано, що колишній в.о. очільника ДФС Мирослав Продан родом з Вінничини і є креатурою глави уряду, а сам Гройсман «не втомлювався наголошувати про опіку над Проданом». Редакція програми отримала ексклюзивні документи з СБУ, які містять інформацію про маєтності Продана в Туреччині, які він придбав навесні, і замислилася, звідки у людини, що останні 20 років є чиновником, такі гроші. Звучить репліка про те, що Продан контролює контрабандні схеми, це фрагмент із програми «Гроші», хто це говорить не підписано. Сергій Швець веде далі: на Продана є ще одне кримінальне провадження і згадав історію про зникнення товарів з Одеської митниці, який потім знайшли на нелегальному складі. А разом з ним інший товар на суму в $150 млн. Звучить репліка «ветерана митниці», що такі речі можуть відбуватися лише за вказівкою і за згодою керівництва.

Кульмінація сюжету: Продан відсторонює Власова на час розслідування, а потім останнього призначають керувати всією Фіскальною службою. За словами журналіста, заяви Гройсмана про реформу митниці на цьому тлі звучать не так позитивно. Швець прогнозує, що призначення не залишать байдужим парламент і можуть потягнути за собою відповідальність уряду загалом.

У матеріалі Романа Цимбалюка з Росії йдеться про протести проти змін до пенсійного кодексу, які відбуваються в кількох тамтешніх містах. «Холодильник, звісно, завдав серйозного удару по телевізору, та навряд чи критичного. 70 відсотків продовжують підтримувати діяльність Путіна на посаді президента. А весь негатив кремлівські технологи перевели на прем'єра Медведєва», — підсумував журналіст.

Моніторинг здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки уряду Королівства Данії. Висновки й погляди, висловлені в моніторинговому звіті, можуть не збігатися з позицією уряду Королівства Данії.Моніторинг здійснено відповідно до методології, розробленої експертами ГО«Детектор медіа».

comments powered by Disqus