Рабинович не виключає. Огляд тижневиків 30 березня — 1 квітня

Скрін-шот "1+1"

Аж один першоквітневий жарт, перевірки в торгівельних центрах, передвеликоднє перемир'я в навколотарифних війнах, рецепти модних пасок та антикорупційне загострення. Огляд інформаційно-аналітичних програм «Інтера»,ZIK, 5-го каналу,ICTV, «1+1»,ТРК «Україна» та «112 Україна» за 30 березня — 1 квітня 2018 року.

Ігри антикорупційних престолів

Саме так назвав події навколо антикорупційних органів ведучий тижневика телеканалу «Інтер» «Подробности недели» Олексій Ліхман. У кількох сюжетах і включеннях із теми були представлені позиції Назара Холодницького і Національного антикорупційного бюро. Журналістка Олена Зоріна цитує іншого медійника, Володимира Бойка, який переконаний, що слід веде до Харкова: «Расследование касается взятки в 2 млн долларов за якобы закрытие дела против дочки одного из чиновников времен Януковича.

Владимир Бойко: Йдеться про колишнього голову державної податкової адміністрації в Харьківській області — Денисюка. З нього вимагалися кошти через посередника. Посередник є кумом Холодницького».

Із посиланнями на різні ЗМІ озвучені інші версії: розслідування справ «чорної бухгалтерії Партії регіонів», які Холодницький пообіцяв довести до завершення; прослуховування якогось генерала; черговий виток протистояння трьох антикорупційних відомств.

Останню тезу озвучує Олександр Лємєнов: «САП, НАБУ і ГПУ. Конфлікт існує, він зараз на піковій точці. І куди він зійде, дві сторони: або це замнуть політично, виторгувавши певні преференції для себе, або звільнення Холодницького і призначення вже нового очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури». Він протитрований як «юрист, основатель экспертной организации State Watch», хоча є експертом Антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ. Є питання й до змісту сказаного: невже до антикорупційних органів зараховують і Генеральну Прокуратуру?

Із посиланням на «джерела в прокурорських колах» журналістка розповідає, що записи, які начебто свідчать про провину Холодницького, можуть виявитися «пустишками»: «В них нет свидетельств коррупции. Но так ли на самом деле? Детали этой громкой истории Генпрокурор и директор НАБУ анонсируют в ближайшее время».

Далі у програмі цитують позицію самого Холодницького, а також позицію Артема Ситника з інтерв'ю «Дзеркалу тижня». Повідомляють, що голова Національного агентства запобігання корупції Наталя Корчак залишила свою посаду без конфліктів, та інформують про нового керівника відомства, Олександра Мангула, який «в свое время он работал в Минэкономики, возглавлял Мелитопольскую райгосадминистрацию, но в последнее время был действующим членом НАПК».

Принагідно згадують про «скандальні» декларації минулих років: «Проверка деклараций — проблема, которую необходимо решить срочно. Ведь 01.04 к горам непроверенных отчетов добавится еще полтора миллиона. А там есть на что посмотреть». Зокрема, згадують декларації порошенківців Борислава Розенблата, братів Ярослава та Богдана Дубневичів, а особлива увага приділена Вадиму Рабиновичу, якого звинувачують у «частковій фінансовій амнезії». Про небайдужість «Інтера» до лідера партії «За життя» свідчать постійні анонімки у щоденних новинах. «Подробности недели» ж не забули ані про незадекларовані перельоти, ані про гроші дружини.

Завершує доволі розлогий «антикорупційний» блок темою декларацій громадських активістів — «кто уже только не просил их (політиків. — Авт.) отменить эту норму. И только на этой неделе сначала еврокомиссар Йоханнес Хан, он отвечает за политику расширения и соседства Евросоюза, заявил, что Украина не выполняет свои обязательства. Мол, декларации должны использоваться для того, чтобы контролировать государственные средства и доходы должностных лиц. Ясно, что общественные активисты не подпадают под такое определения. А потом отдельное заявление сделали и послы стран Большой семёрки. Они призвали депутатов уже на ближайшем заседаний изменить законодательство». Далі Олексій Ліхман нагадав про механізм скасування безвізового режиму й навів коментар народної депутатки Іванни Климпуш-Цинцадзе, яка визнала, що депутатам забракло наполегливості, але вважає, що до радикальних змін у стосунках із ЄС це не призведе. У другій частині програми до цієї теми знову повернулися в довідці про плани Верховної Ради на наступний тиждень і наголосили, що з питанням декларацій активістів депутати «бессовестно опоздали». Говорять про це і з гостями студії, Сергієм Березенком із Блоку Петра Порошенка і соратником Ляшка Ігорем Поповим, заступником голови антикорупційного комітету ВР.

«Перші про головне. Деталі» (ZIK) розповідають про «найгучнішу подію тижня»: «Якщо висловлюватися образно — права рука вийшла проти лівої, бо НАБУ та САП працюють у парі». Без зайвого нагнітання звучать позиції обох сторін. Окремий сюжет про зміну керівництва НАЗК та декларація громадських активістів. У сюжеті нового керівника НАЗК пов'язують із Адміністрацією Президента: «Місце Корчак у голові столу НАЗК тепер посідатиме колишній член партії “БПП Солідарність”. Олександр Мангул очолював осередок президентської партії в Мелітополі, фракцію БПП в місцевій райраді, а також райдержадміністрацію. Проте залежність від Адміністрації президентської відкидає». Проте згодом на цій залежності наголошують ще раз із посиланням на «опозиційні сили», які уособлює народний депутат Віктор Чумак. Після сюжету ведуча не полишає теми декларацій і нагадує глядачам про задеклароване посадовцями й політиками, зокрема Порошенком, Гройсманом, Парубієм, Турчиновим та Тимошенко.

«Час. Підсумки тижня» (5 канал) у висвітленні цієї теми доволі лаконічний: трохи висновків ведучого, коментарі представниці НАБУ та Назара Холодницького, побоювання, чи не «підвісить нова скандальна справа антикорупційний процес як такий». Не розпорошувалися й «ТСН. Тиждень» («1+1») — окремого сюжету не робили, всю інформацію озвучила ведуча Алла Мазур. Подано позиції всіх сторін конфлікту, є й прогноз: «Так чи інакше ми з'ясували, що звільнити антикорупційного прокурора можуть у трьох випадках: за власним бажанням, за рішенням дисциплінарної комісії. І найгірший варіант для спецпрокурора — за вироком суду». «Завтра» («112 Україна») наголосили на важливих деталях, зокрема на тому, що Холодницького чекали на допит, але той не прийшов, бо не отримав повістки. Тижневик каналу «112 Україна» звернувся й до теми декларацій антикорупціонерів, зокрема реакції Заходу, в ексклюзивній розмові з представником Єврокомісії  Пітером Вагнером.

«Битва антикорупційних титанів» — це не ігри престолів, але дуже близько. Ведучі «Фактів тижня» (ICTV) Оксана Соколова і Сергій Кудімов іронічно зауважили, що «корупція в Україні може бути спокійна, антикорупціонерам не до неї». Докопувався до суті в сюжеті журналіст Володимир Соколов, який дійшов висновку: протистояння може завдати непоправної шкоди репутації антикорупційних органів. У матеріалі є ексклюзивні коментарі Холодницького, який доволі філософськи висловлюється про свої перспективи: «Нічого, арештують, ну що ж, така доля першого антикорупційного прокурора в нашій некорумпованій державі». З огляду на ексклюзивне інтерв'ю, позиція Холодницького представлена ґрунтовніше, повніше, але точка зору НАБУ і ГПУ в сюжеті також є. Втім, згадано ще одних фігурантів, коментарів від яких немає: «Виконавчий директор “Трансперенсі Інтернешнл” Ярослав Юрчишин не виключає дати дозвіл детективам НАБУ на прослушку, а можливо, і курирувати її міг департамент економічних розслідувань ГПУ.

Ярослав Юрчишин, виконавчий директор “Трансперенсі Інтернешнл”: Відомий департамент Кононенка — Грановського дав дозвіл детективам НАБУ поставити жучок.

Кор.: Нардеп від БПП Олександр Грановський, як розповіли нам працівники САП, особисто приїздив до їхнього відомства і начебто вимагав від Холодницького написати заяву на звільнення».

Тижневик ICTV також звернув увагу на декларації політиків, зокрема Порошенка, Авакова, Максима Єфімова (БПП) та Розенблата.

Питання життя і смерті

Родинам загиблих співчуваємо, але свої торгівельні центри перевіримо — такий лейтмотив більшості новин про трагедію в Кемерово. Пожежа в торгівельному центрі «Зимова вишня», що, за офіційними даними, забрала життя 64 осіб, у тому числі 41 дитини, не лишила байдужими українські ЗМІ. Як щоденні новини, так і тижневики не лише повідомили про новину, але й ініціювали перевірки в українських закладах.

«Подробности недели» присвятили пожежі окремий сюжет, зробивши головний акцент на тому, що торгівельний центр було збудовано з порушеннями й без дозволів, але влада заплющувала на це очі. Втім, політична складова сюжету невиразна: про реакцію очільників області й російського президента — жодного слова. Але українські реалії очима «Подробностей» не кращі: «Тотальная коррупция, круговая порука чиновников и эпидемия безответственности и безалаберности. Это все не только про Россию. У нас, в Украине — ситуация ровно такая же! Десятки тысяч торгово-развлекательных центров по всей стране — все они потенциальные огненные ловушки! Многие, как и Зимняя вишня” в Кемерово, построены с проектными нарушениями. Систем пожарной безопасности просто нет, а персонал не знает, что делать в экстренных ситуациях. Любовь Кукла сама пошла на инспекцию в нескольких торговых центрах. Говорит, если бы там случился пожар, шансов на спасение не было бы». Висновок дуже неоптимістичний і гранично емоційний: «Все потому что пожарная безопасность у нас не более чем дымовая завеса. Объекты не проверяет никто! А нарушений масса!».

Показано й позитивні приклади організації громадських місць, наприклад, київський кінотеатр «Жовтень», не так давно відбудований якраз після пожежі. Журналістка висловлює сумнів у тому, що ажіотаж навколо теми піде на користь: «Пока ажиотаж вокруг этой темы превращают в пиар. Спасательные службы и собственники ТРЦ — устраивают показательные рейды. Собрали журналистов и сегодня утром. Легенда учений — понятна. […] Но ажиотаж вокруг пожарной безопасности — вскоре развеется как дым. Ведь пока штрафы для нарушителей копеечные. Это, внимание, от 30 до 170 гривен! Их, конечно, обещают повысить. Как и возобновить проверки ТРЦ. Ведь до сих пор — действует пресловутый мораторий». Показано рейд у торгівельному центрі, але з кадрів не зрозуміло, в якому, і коментаря власника, які були в інших тижневиках, немає. У студії побачене ведучий обговорює з головним архітектором Києва Олександром Свистуновим, який каже: «Пусть лучше сегодня мы начнем этим заниматься, нежели мы испытаем что-то подобное». На продовження теми — сюжет Андрія Анастасова про пожежу в дитячому таборі в Одесі, винних у якій поки не знайдено.

«Перші про головне. Деталі» наголосили: те, що відбулося, — «фатальна недбалість». Ведуча Інна Москвіна оцінила (не зрозуміло, звідки такі експертні компетенції) пожежу як «нескладну»: «У цивілізованому світі спрацювала би сигналізація, на вогнище полилася би вода, відчинилися б усі двері. Сповіщені про небезпеку люди, вийшли би. Але абсолютно не так усе сталося у Кемеровому». Сюжет емоційний, із подробицями прощання загиблих із родичами, свідченнями очевидців та звинуваченням охоронця в недбальстві: «Чоловік почув сигналізацію, проте вимкнув її, адже таке уже траплялося в ТРЦ, але помилково». Є в матеріалі й критика російської влади: «Це — написи на плакатах людей, які не повірили заявам про кількість жертв у пожежі, які виступили проти корупції, через яку сталася трагедія, і які вимагали від місцевої влади відповіді на той час, до губернатора області з візитом прибув Путін. Під час звіту губернатора мітингувальників, він назвав бузотерами, тобто, тими, хто скандалить на порожньому місці.

Чоловік: Молодой человек, вы что хотите попиариться на горе? Как ваша фамилия?

Ігор Востриков: У меня погибла, Востриков, сестрёнка Сабодаж Алёна Игоревна, жена Вострикова Елена Сергеевна и трое детей — 7, 5 и 2 года. Попиариться пришёл, да?

Кор.: Таким було обурення Ігора під час мітингу, та уже за декілька днів він різко змінить риторику і від своїх звинувачень від губернатора, президента та всієї влади, відмовиться. Більше того, тих, хто стояв поруч із ним на мітингу, зневажливо називатиме, цитую, “майданщиками”». Наступного дня аналогічна інформація звучить у сюжеті «Фактів тижня», «Событий недели» і в «ТСН. Тижні».

Власне, у програмі каналу ZIK уперше з усіх тижневиків звучить інформація про українського блогера Вольнова, який долучився до нагнітання ситуації: «Обурення з приводу кількості загиблих викликали чутки, що ширилися Інтернетом. Нібито співробітники МНС дзвонили у місцеві морги і запитували місця для сотень трупів. Пізніше виявилося, дзвінки здійснював український блогер.

Євген Вольнов, блогер: Мне хотелось дать возможность почувствовать всем то, что чувствует украинцы уже который год. Россияне этого не понимают. Россияне, для россиян это всё как-то виртуально по телевизору, да. Но я напоминаю, что уже 4-й год россияне убивают украинцев».

Після сюжету ведуча звернулася до українських реалій, зауваживши, що в Україні досі діє мораторій на перевірку торгівельних центрів: «Після кемеровської трагедії уряд дозволив надзвичайникам проінспектувати заклади, де навчаються, лікуються чи відпочивають діти, а також об'єкти, де можуть масово перебувати люди. Але українці самі дбають про себе. Безліч людей, зайшовши цього тижня в торговельний центр, перевірили, чи не заблоковано аварійні виходи. Жителі багатоповерхівок вийшли на сходи подивитися, чи не перекрили їх сусіди старими речами». Пізніше у випуску — сюжет Романа Недзельського про техніку безпеки подібних закладів. Основна теза сюжету: ті ТЦ, що не заощаджували на протипожежних системах, відкривають двері перевіркам (у сюжеті — кадри показових перевірок, коментарі власників, зокрема Олександра Меламуда, власника одного з київських торгівельних центрів, який у сюжеті прямо не називається, але в кадрі є логотип Dream Town). «Тепер, після трагедії в Росії, чимало українців вирішили іншими очима дивитись на ті місця, де вони відпочивають із дітьми. У соцмережах пишуть цілі звіти з таких аматорських перевірок ТРЦ та кінотеатрів, і люди готові вимагати від власників усувати порушення. Столичні ж архітектори твердять: насправді дуже мало ТРЦ відповідають всім будівельним нормам і можуть похизуватися тим, що системи гасіння пожеж функціонують як і під час здавання в експлуатацію», — робить висновок журналіст.

Підводка ведучого програми «Час. Підсумки тижня» на 5-му каналі Віталія Гайдукевича традиційно красномовна: «Смерть дітей — це біда. Але пожежа в Кемерово стала ще і знаковою ілюстрацією, що таке є сучасна Росія. Наскільки місцева влада, тим більше Кремль, відірвані від реальності, наскільки Путіна вже звели до статусу непогрішимого в очах оточення. Наскільки пересічні росіяни є безголосою масою кріпаків, які ладні позакривати роти, отримавши мільйонну подачку. Дико забувати про чоловіка, навіть якщо він найманець, розраховуючи на грошову компенсацію за нього. Але пробачати смерть дружини і дітей — це варварство. І Путін, Тулєєв, Мізуліна тут не причина, всі вони наслідок. Вони є дзеркалом своєї країни, і це треба чітко розуміти нам, коли ми розмірковуємо, як довго небезпека для нас з боку Росії триватиме. І довго, допоки не зміниться цілий народ. Скільки років на це піде? А чи зміниться взагалі?». У сюжеті є свідчення недбалості працівників торгівельного центру й поганої роботи рятівних служб. Наприкінці сюжету — згадки про аналогічні випадки пожеж, що вже були в новітній історії Росії.

Наступний сюжет — про інспекції, що проводилися в українських ТЦ: «Вчитися на чужих помилках і бідах. Це ще один наслідок пожежі в Кемерово. В Україні почалися масові перевірки пожежної безпеки в торгово-розважальних закладах, у школах. В принципі, в різного роду громадських місцях, адже аналогічна трагедія теоретично могла б статися і у нас». У сюжеті Олега Бережного також ідеться про перевірку, ініційована співвласником Dream Town Олександром Меламудом, але вердикт експерта невтішний: «Віктор Глеба, архітектор: Жоден торгівельний центр не відповідає державним будівельним нормам. Але всі вони як працювали, так і будуть працювати».

Веніамін Трубачов у «Фактах тижня» в основному зосереджується на реакції російської влади, хоча не обійшлося без страшних подробиць і моторошних свідчень. «Російське телебачення робить усе можливе, щоб відбілити Путіна. Політтехнологічний хід, виставити його таким собі царем, який розбереться і покарає винних», — стверджує він.

«В ситуації ж з Путіним з'ясувались взагалі дивні деталі. Ось він нібито з постраждалими, але насправді чоловік виявився просто перевдягненим військовим. Блогери знайшли в мережі його фото і припускають, що відвідини лікарні звичайна постановка.

Володимир Путін, президент Росії: Нужно точно совершенно определить, кто в чем виноват. И когда мы это сделаем, а мы это сделаем точно, будут приняты соответствующие решения.

Кор.: Путін зібрав усе керівництво області на нараду, де стався ще один курйоз. Губернатор Тулеєв на камери вибачився за трагедію не перед родичами, а перед президентом.

Аман Тулеєв, губернатор Кемеровської області: Владимир Владимирович, вы лично звонили мне. Еще раз спасибо великое, прошу прощения, лично у вас за то, что случилось на нашей территории.

Аркадій Бабченко, російський журналіст: Когда Аман Тулеев извиняется за 60 погибших, извиняется перед Путиным, это говорит о том, что власть относится к своим людям как к крепостным. Извини, барин, что твои крепостные сгорели на моей территории, мой недочет».

Є в сюжеті й дещиця конспірології: «Російський блогер Слава Рабинович не виключає: трагедія могла бути організована російськими спеціальними службами. Хід конем, щоб відвернути увагу росіян від скандалу з отруєнням колишнього розвідника Скрипаля в Великобританії та висилки російських дипломатів по всьому світу». Чому саме Слава Рабинович компетентний коментувати цю тему, не зрозуміло.

«Факти тижня» також зробили сюжет про українські реалії, проте він відрізняється від інших сюжетів такої тематики. Журналіст Андрій Борис зробив репортаж із Червонограда Львівської області, де 1998 року в тисняві в кінотеатрі загинули школярі. Виявляється, він також був тоді на тому сеансі, дивом не загинув, таке повернення і введення в історію особистого досвіду — безперечно, дуже сильний хід.

На впливові подій на російську владу зосередилися й «События недели». «Десятки сгоревших заживо людей, большинство из которых дети. Это российское Кемерово. Смрадное облако сероводорода над Волоколамском. Пожары в других городах Российский Федерации. И праздничные программы на телеканалах. Так завершались первые десять дней правления вновь избранного президента России. Многие увидели в этом знамение на ближайшие шесть лет». У сюжеті Максима Урлапова — акценти на тому, що вертикаль влади дає збої, та і взагалі критика влади звучить дуже голосно: «Он прилетел в Кемерово только через три дня после трагедии. Площадь, где были митинги, специально для Путина расчищали от людей, чтобы он один возложил цветы. Хоть какая-то, но все же картинка для российской пропаганды. А вот в сам день трагедии крупнейшие федеральные каналы уделили тема пожара только по несколько минут, как будто ничего страшного и не случилось. А перед этим с экранов показывали фильм о Путине». Момент самовільного оголошення трауру губернаторами окремих областей названо «тривожним дзвінком для Путіна».

В сюжеті крім подій у Кемерово — виступи у Воловищі та Волоколамську. «Но направлена ли накопившиеся у россиян злость и обида лично против Путина? Нет, пока что. Об этом говорят все опрошенными нами эксперты. Да, россияне очень не довольны, но винят они пока что местных чиновников, а не самого Путина.

Тарас Березовець: Вот эта вот историческая связь “царь и бояре, бояре плохие, а царь хороший”, она неубиваема в российском обществе».

Певно, найемоційніший сюжет був у «ТСН. Тижні». Дописи батьків дітей, що загинули, записи криків дітей... Звучить гостра критика дій російської влади, проведено паралель із терактом у Беслані: «Місце, де загинули люди, заради нього зачищають. На площу перед торговельним центром у Кемерові, де сталася пожежа, не пускають нікого, пишуть журналісти. Користувачі соціальних мереж помічають, на акції скорботи у Москві влада привезла однакові іграшки — лисички, в однакових синіх сукнях і навіть з цінниками. А однакові квіти масово роздавали однакові люди у білому. Це кадри з офіційної жалобної церемонії, яку терміново організувала московська мерія, коли у соціальних мережах люди почали домовлятися вийти на стихійний скорботний мітинг. І таки вийшли, на Пушкінську площу, аби поставити вимоги владі. […] Трагедія у Кемерово сталася на самому початку чергового президентського терміну Путіна. Та стала в один ряд із вибухом будинків у Москві у 1999-му, затонулим “Курськом” у 2000-му, з “Норд остом” 2002-му та Бесланом 2004-го. І нову жалобу російські канали намагаються перетворити на кремлівський тріумф».

Після сюжету Алла Мазур детально розповідає про ініціативу перевірки торгівельних центрів в Україні, яку ініціював «ТСН. Тиждень». Продовжує тему сюжет Стаса Ясінського про безпеку в місцях скупчення народу. Нарешті звучать поради, що робити в подібній ситуації, а не лише констатації проблем. «Трагедію в країні, яка на нас напала, змогла блискавично мобілізувати Україну. Ми показали, що можемо вчитися на чужих помилках і, можливо, саме ваша бурхлива реакція, сварки з охороною за право самим перевіряти шляхи евакуації для себе та власних дітей дозволять в майбутньому уникнути великих трагедій. Але найголовніше, не забудьте про все це. Не втрачайте пильності там, де все зроблено для того, щоб ви розслабилися і споживали. Знання, куди бігти, може колись знадобитися кожному», — резюмує журналіст. І попри деякі некоректні формулювання, цей сюжет, певно, найкорисніший з усіх на цю тему.

 
Чи стане пожежа в Кемерово «російською Врадіївкою» — розмірковували ведучі й журналісти програми «Завтра». Ця тема не стала основною у програмі, як у більшості тижневиків, — підсумкова програма каналу «112 Україна» поставила в центр випуску історію з депортацією російських дипломатів із європейських країн і США. Тема зайняла половину ефірного часу, із детальним сюжетом, нарізкою реакції російських і західних ЗМІ, включеннями з різних країн.

Напевно, тема загибелі людей через халатність влади — одна з небагатьох, де частково виправдана емоційність подачі матеріалу. Адже це питання життя і смерті. І красномовні кадри людей, які, щоб урятуватися від вогню, стрибають із вікон, можливо, ефективніші за десяток сюжетів. Утім, добре було би, якби крім численних невтішних результатів перевірок в ефірі були й сюжети з корисними порадами, що робити, якщо опиняєшся у критичній ситуації.

Жарти й маніпуляції

Схоже, олігархічні медіагрупи уклали передсвяткове перемир'я — цього вікенду теми «РАБ-тарифу», «Роттердам+» та «Приватбанку» не порушували. Нагадаємо, протягом майже всього березня у «Фактах тижня» лунала критика «РАБ-тарифу». Потім долучилися «ТСН. Тиждень» та «События недели»: перші ганили систему «Роттердам+», а другі — колишніх власників «Приватбанку». Та 1 квітня традиційних викривальних сюжетів глядач не побачив.

«Подробности недели», як і чи не в кожному випуску, запросили до студії лідера «Опозиційного блоку» Юрія Бойка, який цього тижня висловлював невдоволення пенсіями військових пенсіонерів, розмірковував про допомогу переселенцям, не забув висловитися і про Уляну Супрун. До речі, в порівнянні з минулим тижнем риторика «Подробностей недели» дещо пом'якшала. Сюжет про медичну реформу був скептичним щодо новоутвореної «Національної служби здоров'я», але без традиційної вже нищівної критики Супрун. Хоча слова ведучого, адресовані гостям студії, свідчать про дещо упереджене ставлення: «Многие эксперты и политики даже заявляют о том, что вот эта Нацслужба может стать хорошей коррупционной кормушкой. Некоторые вообще доходят до того, что медреформа и затевалась, в общем-то, ради того, чтобы эти сто миллиардов гривен потом распределять».

Не забули в тижневику «Інтера» й прем'єр-міністра та Президента: вони і пенсіями опікуються, й дороги обіцяють відремонтувати, й варварську поведінку Кремля критикують.

Традиційні порушення стандартів спостерігаємо і в «Событиях недели». Не треба бути ворожкою, щоби передбачити появу чергового сюжету про штаб Ріната Ахметова — такі матеріали з'являються і в щоденних випусках новин, і в тижневиках. Є й паркетні матеріали про прем'єр-міністра: цього разу це як актуальні доручення перевірити торговельні центри й місця масового скупчення людей, так і матеріал про зону вільної торгівлі з Ізраїлем. Розпочинає випуск також паркетний матеріал про поїздку Петра Порошенка на Донбас, де він говорив про так зване великоднє перемир'я. Не забули в тижневику каналу «Україна» і про інших традиційних персонажів, Бориса Колеснікова та Олега Ляшка, які 1 квітня висловилися про ціну на газ і необхідність добувати більше власного газу. Є тут і коментар Віктора Медведчука (процитований з інтерв’ю Бі-бі-сі) про непричетність його особисто й «Українського вибору» до справи Савченко — Рубана, збалансований коментарем генерального прокурора Юрія Луценка. Інші канали згадують про Медведчука, але не наводять його цитат.

«Перші про головне. Деталі» присвятили матеріал так званим спробам захопити канал ZIK: «Не всі акції протесту однаково корисні і робляться зі шляхетною метою. Четвертий день, як наш канал пікетує “Братство” Корчинського. Молоді люди розгорнули намети перед Жовтневим палацом у Києві, де розташовано ZIK, і сидять у них цілодобово. Не кожен із них може розказати, чого прийшов сюди і які має вимоги. Частина розповідають, що обурені інформацією, що канал купив кум Путіна, політик і бізнесмен Віктор Медведчук. Хоча керівництво каналу категорично заявляє, що власники ZIKу нікому нічого не продавали». Суспільна важливість цієї інформації, зважаючи на те, що акція «Братства» не закінчилася нічим і не завдала каналу шкоди, сумнівна.

«Факти тижня» цього тижня були єдиними, хто наважився пожартувати зі своїм глядачем. Випуск 1 квітня розпочав нібито серйозний сюжет про грошову реформу, що полягатиме в деномінації. Ледь приховуючи усмішку, експерти (зокрема Олег Устенко, Андрій Новак, Яків Смолій, музикант Тарас Тополя та інші) розповідали про перспективу випуску нової гривні, «причину ж втаємничення рішення пояснюють просто: щоб не сіяти паніку». Якщо не паніку, то стурбованість цей сюжет цілком міг викликати — не всі пам’ятають про 1 квітня.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст матеріалу є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

comments powered by Disqus