Пупсня-2013

Пупсня-2013

16 Червня 2013
2307

Пупсня-2013

2307
Телетижневики наполегливо транслюють своїм глядачам меседжі, що дискредитують український парламентаризм у його теперішній формі. Огляд телевізійних тижневиків за 9 червня 2013 року.
Пупсня-2013
Пупсня-2013

Головною подією у мікросвіті підсумкових тижневиків став вихід оновлених «Подробностей недели» на «Інтері», які стали авторською програмою шефа інформаційного продакшну «НІС» Євгенія Кисельова. Подія така значуща, що навіть була згадана в іншому тижневику – програмі «Час: Підсумки тижня» 5 каналу, за годину після виходу Кисельова в ефір. Колеги вже поділились із «Телекритикою» першими враженнями від програми, ґрунтовні ж висновки варто робити хоча б за підсумками декількох випусків. Тож дозволю собі лише кілька зауваг щодо форми, змісту й порядку денного цієї програми, яка відроджує тимчасово занепалу традицію аналітичних тижневиків  - таких, що вже не відхрещуватимуться від функції осмислення того, що відбувається у світі. Ведучого в цій нові програмі значно більше, ніж було в попередній версії, і камера, пурхаючи навколо Євгенія Кисельова просторами знімального павільйону, демонструє його впевнену молодецьку поставу – так, щоб ні в кого язик не повернувся назвати ведучого «головою, що говорить»J.

Як і обіцяв Кисельов, порядок денний програми він формує у відповідності до своїх власних уявлень про важливе й злободенне. Так, перемога української збірної з футболу над командою Чорногорії стала для «Подробностей недели» новиною номер один. Також у центрі уваги програми Кисельова – події в Росії, на які «Інтер», звісно, завжди звертав увагу, але дистанційовано. Новий ведучий говорить про події в Москві азартно, залучаючи всі свої глибокі знання тамтешніх політичних перипетій, надаючи відставці московського мера та розлученню Путіна (для інших тижневиків це новина з розряду світської хроніки, для Кисельова – важлива політична подія) значно більше значення, ніж люди по той бік екрану. Хоча світового контексту (Сирія, Туреччина, Велика Британія) у програмі також чимало, й це, схоже, становить предмет особливої гордості творців оновлених «Подробностей недели». Окремий матеріал про нову книгу Дена Брауна – ще один елегантний сигнал про те, що глядача поважають і не вважають гідним самих лише переказів парламентських баталій та картинок із одеського потопу. В цьому плані тижневик «Інтера» безпосередньо конкуруватиме з «Событиями недели» каналу «Україна», яким за часів Панюти поступився і видовищністю, і технологічним лоском, і ексклюзивністю, і ретельністю добору тем.

Усе це гарно, але з «Подробностей недели» постхорошковського періоду програма Кисельова забрала найгірше, що там було. Перш за все, маю на увазі пустослівні матеріали Ірини Баглай, яка наполегливо вибудовує українським парламентарям узагальнений імідж ледарів і дармоїдів. Цього разу авторка вхопилась за абсолютно порожній інформаційний привід іще минулого місяця – боротьбу з шумом у сесійній залі. У підводці Євгеній (чи то пак, тепер уже Євген – без п’яти хвилин громадян України все ж таки) Кисельов спробував актуалізувати цю цілком і повністю висмоктану з пальця тему, - мовляв, від шуму закони гірші ухвалюються, - та навіть похизувався українською вимовою:

«В Верховной Раде самая популярная фраза в эти дни – "Тихіше! Можна тихіше?". Дело дошло до того, что спикер Владимир Рыбак пригрозил – будет удалять самых громогласных народных избранников из зала. Как он сумеет это сделать, когда нет службы парламентских приставов – большой вопрос. Теоретически можно поставить на голосование вопрос о том, чтобы злостный возмутитель спокойствия покинул зал. Но часто ли меньшинство в украинском парламенте безропотно подчиняется большинству? Скорее всего, дело закончится очередным блокированием трибуны или, хуже того, потасовкой. И вообще, можно ли принять нормальный закон в такой экстремальной атмосфере?».

Сюжет – у найкращих традиціях інтерівського інфотейнменту: тут і прилад для вимірювання шуму, й депутат Ляшко, який рекомендує всім мати нормальний (як у нього) голос, і винахідливі стендапи. Й висновок із сюжету як завжди:  депутати займаються дурницями. Саме цей меседж наполегливо посилає глядачам Ірина Баглай ось уже в декількох матеріалах, у яких вона використовувала різноманітні метафори й алегорії. До цієї думки вона нас підводить і наприкінці приштамповує: «Политика – дело шумное. И на самом деле, если депутатам по-настоящему хочется услышать суть того, что обсуждается в стенах парламента, у них всегда под рукой вот такие наушники. Но почему-то мало кто их надевает».

Це вже не може бути збігом. Один, два, ну, три повтори можна було б списати на диспропорційне розуміння Кисельовим і його командою того, що важливе і що другорядне в українській політиці. Або ж на загравання з аудиторією, яка любить полихословити про можновладців. Але це щось інше. Можливо, - побавмося в конспірологію, яку віднедавна так люблять «Подробиці тижня», хоча сам Кисельов від цього відхрещується, - підготовка громадської думки до розпуску ВР у разі тривалого блокування? Чи до чергової політреформи з різким скороченням повноважень ВР? Формування іміджу Банкової як стабільного й конструктивного центру прийняття рішень на противагу ВР, де лише шумлять і байдикують? Хай там яку мету переслідує цей пропагандистський серіал, а Кисельов як автор програми тепер несе за нього відповідальність.

Згадок про опозицію в програмі Кисельова ніяк не менше, а може, й більше, ніж про владу, але всі вони доволі специфічні. Так, інформація про акцію «Вставай, Україно!» в Хмельницькому стала підводкою до критичного сюжету про причини недовіри до української міліції, а завершилась програма риторичними запитаннями про зміну політики опозиції. Натомість, подіям, які опинились у центрі уваги тижневиків інших (окрім залежного від влади Першого національного) каналів, присвятили напрочуд мало уваги. Розповідаючи про чергову «виставу», організовану опозицією у ВР, Кисельов залишив білі плями акурат на місці важливих подробиць, які мали би прояснити причини блокування ВР:

«Ну, а в Киеве вновь жаркие баталии в Верховной Раде и вновь с применением физической силы. Поводом на этот раз стало ежегодное президентское послание. Оно было роздано депутатам в виде толстых книг. На самом деле во многих странах, где Конституция предписывает главе государства ежегодно информировать парламент о своих грядущих действиях, – например, в США или России – президентское послание имеет вид именно такого весьма объемистого многостраничного документа, а президенты выступают с краткой речью. Имеется в виду, что подробно депутаты прочтут все на бумаге. Но украинские депутаты книжки читать не стали, а эффектно сложили их высокими стопками на трибуне, требуя, чтобы вместо них появился лично Президент. Хотя в Украине закон напрямую этого не требует. Пользуясь этим, не только Виктор Янукович, но и его предшественники – как Кучма, так и Ющенко – часто воздерживались от посещения Верховной Рады. Злые языки утверждают, что очередной перфоман. устроен для того, чтобы отвлечь внимание общественности от реальных проблем в лагере оппозиции, где появились очередные "тушки", поползли разговоры о том, будто на предстоящем – возможно, уже завтра – съезде "Батьківщини" некоторые областные организации могут выступить против формального объединения с "Фронтом змін" и избрания Арсения Яценюка на какой-либо новый официальный руководящий пост в партии. Вполне вероятно, что все это лишь злостные инсинуации политических противников оппозиции. Во всяком случае, так заявляют её лидеры. Что будет в реальной жизни – узнаем очень скоро».

Це не єдиний раз у випуску, коли ведучий обіцяє глядачам, що вони довідаються щось дуже скоро. Однак, вислухавши наведену вище інформацію з його уст, вони не дізнались зовсім нічого про зміст товстої книги, яку надіслав депутатам Віктор Янукович. Про які саме досягнення рапортує глава держави, які саме реформи пропонує провести Верховній Раді (а є там дуже цікаві моменти, про які не забули повідомити інші тижневики)? Пропустив Кисельов не тільки зміст послання, але й конкретне формулювання причин блокування роботи ВР – а там, окрім неявки Януковича, були наміри Партії регіонів призначити довибори у так званих «проблемних» округах на незручну для опозиції дату 18 серпня. З цього приводу до опозиції є питання, які не зайвим було б поставити її представникам, та Кисельов воліє покладатися на анонімні «злі язики», які пояснюють усе внутрішньою кризою опозиції. Усі ці пропуски в політичній картині тижня надто дивують з огляду на те, як розлого смакували «Подробности недели» нікчемну – і в сенсі юридичному, і в загальнолюдському, - тему парламентського галасу.

Схоже, до нас вертається «Пупсня», тільки тепер замість ляльок ми бачитимемо схематичні, нарочито спрощені образи героїв політичного цирку – депутатів-ледарів, опозиціонерів, яких вічно «гондурас непокоїть», відвертих клоунів на зразок Ляшка, а над цим усім – Януковича, який перебуває переважно за кадром (його не хвалять і не критикують, він виступає як потойбічна, деперсоніфікована сила, протиставлена описаним вище персонажам) і якому можна закинути хіба що те, що сидить на надто високому троні. Адже мета кожної чергової української «Пупсні» полягає в тому, щоб один із пупсів виглядав хоч трохи менш недолуго на тлі інших.

Чи справедливі ці здогадки, довідаємось, як любить казати новий автор «Подробностей недели» Євгеній Кисельов, найближчим часом.

Зате про короткий зміст президентського послання (і тільки про нього – ані слова згадки про реакцію опозиції, блокування парламенту тощо) можна було довідатись із повідомлення «Підсумків тижня» Першого національного. «Цього тижня Президент представив щорічне послання до парламенту. Цей документ показує, в якому напрямку найближчий рік рухатиметься країна. Якщо умовно розділити його на три головні складові - міжнародну, економічну та соціальну, в цілому воно виглядає так. Ключовим зовнішньополітичному курсом є євроінтеграція. Серед головних стратегічних партнерів - Росія, з якою у нашої країни найбільший товарообіг країни, а також США та Китай. Економічний розвиток України дуже залежить від глобальної світової економіки, яка переживає не найкращі часи. Однак не зважаючи на це нам вдалось наростити експорт сільгосппродукції, а ще транспорту - вагонів і двигунів. У соціальній політиці Україна продовжуватиме розпочаті реформи - зокрема медичну та пенсійну. В посланні проаналізовано й український ринок праці, рівень зарплат, а також йдеться про те, як скоротити безробіття»,- розповів Андрій Сміян. У повідомлення зашито гіпертрофоване уявлення про повноваження Банкової (адже, хай там як, Україна є республікою, і Верховна Рада вирішує, в який бік вона рухатиметься), звичну мікроманіпуляцію зі словом «ми», а тематичний огляд послання не можна назвати інформативним, адже глядачі не дізнаються нічого, що було сказано із заявлених тем. Ще одна доза позитивчику від влади -  обіцянка, що Україну не зачеплять європейські повені, від віце-прем’єра Олександра Вілкула, - підтверджує, що на Першому вірять у чудодійну силу можновладців аж до панування над стихією. 

Про те, що відбувається у ВР, як про «спектакль» говорила й Алла Мазур у «ТСН. Тижні» «1+1»: «Черговий блокадний тиждень пережила Верховна Рада. Опозиція і більшість знову не змогли домовитися, Президент знову поговорив із парламентом заочно, ну а виборці знову тільки і спостерігають за українським політичним спектаклем. Тим часом рішення, довкола яких ішло протистояння, можуть визначити наше життя на багато років вперед». Ольга Кошеленко переповіла головні події парламентського протистояння, дотримавшись балансу і змалювавши також перспективу – обіцянки регіоналів провести засідання поза сесійною залою і свободівців це засідання зірвати.

Про спектакль чуємо і в Андрія Данилевича на «Україні»: «Оппозиция, получив по экземпляру в руки, заблокировала трибуну, соорудила из книжек баррикаду – вот такую – и выдвинула ультиматум: парламент не будет работать, пока Виктор Янукович все-таки не придет лично. Но это традиционный и, надо признать, достаточно зрелищный спектакль. Да и причина блокирования, по сути, формальная. Чего на самом деле хочет оппозиция?». Ба,більше: «депутаты – как дети: была бы песочница, а они найдут, из чего построить домик» - чуємо в сюжеті Бориса Іванова. І ще: «И вот уже Нестор Шуфрич, еще вчера обвинявший "Свободу" в сотрудничестве с немецкими неонацистами, нежно обнимает ее зампредседателя Андрея Мохника. Тактические игры предполагают невербальное общение. Вот и Яценюк с Богословской играет в "ладушки-ладушки"».  Плюс коментар угадайте кого? – правильно, Володимира Фесенка: «Если заиграться в блокирование перевыборов, даже исходя из тактических интересов, то можно сыграть и против интересов нашей европейской интеграции».

Кажуть, у геніїв думки збігаються. Але якось більше віриться в таємний циркуляр для тих редакцій, які прислухаються до думки Банкової: «працюємо, хлопчики-дівчатка, зображаємо те, що відбувається у Раді, як гру – якомога безглуздішу». І якщо п’ять років тому ми говорили про псевдокритику влади (критику, в якій ідеться не про конкретних депутатів – обраних, до речі, тими самими телеглядачами, - а про «депутатів узагалі», «чиновників узагалі», «Грушевського», «Банкову» і т.п.) як форму самоцензури, то сьогодні це радше складова державної пропаганди, спрямованої на дискредитацію парламентаризму в його теперішній формі.

Далі, до речі, у програмі «События недели» каналу «Україна» чуємо аналіз пропозицій Януковича, викладених у тому-таки посланні, про зміст якого тут – як і у тижневиках більшості інших каналів – говорити не стали.  І це справді дуже важлива інформація:

«К слову, в своем послании Президент рассказал о своих пожеланиях. Это называется выборами по партийным спискам с преференциями. Попросту – набившая оскомину инициатива проводить выборы по открытым спискам. Ведь сейчас как? Есть партийный список, в нем – кандидаты, которых определили партийные функционеры. А народ доверяет свой голос партии. В этом случае узнать депутата в лицо почти невозможно. Поэтому мажоритарка избирателям нравится больше. Если избирательные правила изменят, нужно будет голосовать и за партийный список, и за конкретного депутата из списка. Голоса, отданные за список, определяют количество депутатов от этой партии в парламенте. А кто именно попадает в Верховную Раду, будут определять, исходя из количества голосов за конкретного кандидата. Но это еще не все. Президент предлагает наделить народ правом законодательной инициативы. Сейчас оно есть у народных депутатов, Кабинета министров и Президента. Они пишут законопроекты, а принимает или не принимает уже исключительно Верховная Рада. Теперь глава государства предлагает разрешить простым гражданам разрабатывать и принимать законы. Например, вот так. Группа людей разрабатывает законопроект. Собирают подписи в его поддержку – например, 80 тысяч. Примерно столько избирателей в среднестатистическом округе. Потом законопроект поступает в парламент и за него голосуют депутаты. А можно сделать так, что даже парламентарии будут не нужны: собери 3 миллиона подписей за проведение референдума – и за закон будет голосовать вся страна. Чистая демократия, без посредников. При этом менять что-то в уже принятом всенародным голосованием законе можно только спустя 5 лет или конституционным большинством парламента следующего созыва».

Просто, зрозуміло, можливо – не дуже точно, але це те, про що телеглядачі повинні знати. Щоправда, це зовсім не обов’язково було оздоблювати аж двома коментарями вгадайте кого? – правильно, саме його.

До речі, вслід за цією інформацією у випуску «Событий недели» йшла ще одна вельми важлива новина, яку пропустили інші: про намір Національного банку обмежити готівкові розрахунки. Це те, що безпосередньо стосується мільйонів українців – тих, хто збирає гроші «в панчоху» на машину, квартиру чи земельну ділянку.

«Факти тижня» ICTV змалювали парламентське протистояння не як дитячу забавку в пісочниці, а як справжню баталію: «Опозиціонери пішли на штурм, але у вузьких поперечних проходах шансів у них не було. У боях дісталося і Арсенію Яценюку, який очолив атакуючу колону опозиції. В хід пішли навіть томи президентського послання. З провладного сектору відповіли мінеральною водою. Але пристрасті не вщухали. В таких бойових умовах встигли розглянути лише одне питання – про призначення суддів. А ще спікер оголосив про вихід з фракції "Батьківщина" двох депутатів»; «Після флангового проходу спікера диспозиція в парламенті суттєво не змінилася. Зранку опозиція продовжила блокаду, і після нетривалих переговорів депутати роз’їхалися на вихідні». Що ж, типова й заїжджена метафора, від якої, очевидно, нікуди не дітися. Попри такий макроштамп, у ICTV вийшов порівняно спокійний, тверезий та інформативний матеріал, із якого можна хоча б приблизно зрозуміти, хто, за що і з ким конфліктував.

А найкрутіше повівся з катавасією навколо президентського послання до ВР 5-й канал: у програмі «Час: Підсумки тижня» про це не було нічого взагалі, натомість теми дібрали ексклюзивні та нестандартні. Перш за все, Туреччина – Азад Сафаров не припиняє постачати рідний канал репортажами з охопленого протестами Стамбула. Також тема порушення прав журналістів, яка після 18 травня залишається для 5-го «фірмовою»: інформаційним приводом цього разу стало оголошення щорічного рейтингу «Вороги преси». Зауважмо, що про включення низки можновладців до переліку ворогів преси інші тижневики сором’язливо промовчали. Щоправда, фраза «цього дня українські "акули пера" традиційно підбили підсумок року в житті вітчизняних ЗМІ і, відповідно, демократії загалом» пролунала дещо безапеляційно. Насправді, попри те, що випадків порушення прав журналістів багато і стає дедалі більше, є в українському суспільстві категорії громадян значно більш гнані й безправні. Також оригінальним виявився підхід Марії Коренюк до історії про іноземців, які прагнуть отримати українське громадянство: телевізійників Савіка Шустера та Євгенія Кисельова, що розраховують за першого бажання отримати українське громадянство на додачу до інших, вона співставила з біженцями з Афганістану, які десятиліттями не можуть стати українськими резидентами. Щоправда, навряд чи коректно було зараховувати Кисельова до розряду політичних біженців. А насамкінець трохи хуліганства: розповівши про розлучення Володимира Путіна, додали дещо про Януковича. «Після звістки з Росії донецькі ЗМІ поширили заяву настоятеля храму Святителя Ігнатія Маріупольського Георгія Гуляєва про те, що церква наполегливо молиться за міцність шлюбу українського Президента. Віктор Янукович, як і Володимир Путін, здійснює офіційні візити і відвідує світські заходи без першої леді. Людмила Янукович, після обрання свого чоловіка Президентом, продовжила малопублічне життя у Донецьку», - йшлося у повідомленні.

Про Януковича в цьому контексті згадав також «1+1»: «Більше, можливо, хотіли би знати про життя свого Президента і українці. Наразі відомо, що живе Віктор Янукович на дві оселі – київську і донецьку, ну а дружина рідко виїжджає до столиці із Донецька. Український Президент не любить розповідати про особисте». На скромну думку автора цих рядків, зазирання у спальні політиків – справа таблоїдів, якщо вони, як от Путін, самі не прагнуть продемонструвати зміну свого сімейного статусу. Природно, що подія, про яку, як хором стверджують російські оглядачі, всі давно знали, стала топ-темою в російських медіа, й не дивно, що про це говорили в нас. Але, якщо хтось хоче довідатись, чи вірний Віктор Янукович своїй дружині й  не має намір від неї піти, для цього є дієві журналістсько-агентурні методи, за допомогою яких у ЗМІ вже не раз викидались межигірські таємниці. Проте тоді необхідно справді обґрунтувати суспільну важливість такої інформації: чи впливає на Україну те, що глава держави, шістдесятирічний чоловік із дорослими дітьми та онуками, не живе зі своєю другою половинкою разом? А якщо ні, то, їй-Богу, не ваша і не наша це справа. Коли ж зазирати за фіранки «хонки» наміру ніхто не має, то й натяків на аналогії в подружньому житті Януковича, Путіна й Лукашенка робити не треба.

І, коли вже заговорили про натяки, недвозначне враження залишає наступна інфорація в «ТСН. Тижні»: «Російська мова повертається в українські школи як друга іноземна. За розпорядженням Міносвіти, з нового навчального року у школах обов’язково мусять вивчати другу іноземну, і в переліку опинилася російська, яка, за Конституцією, у нас мова нацменшин. Досі поряд із англійською школярі могли вчити німецьку або французьку. Тепер, очевидно, якійсь із них доведеться поступитися, бо вибрати саме російську освітянам, як розказують вони самі, наполегливо радять на різних нарадах». Це серйозне звинувачення на адресу невідомо кого. Якщо справді підрозділі Міністерства освіти нав’язують школам російську мову (глядачам дуже легко в це повірити з огляду на проросійські переконання міністра Дмитра Табачника, але ж потрібні докази!), Аллі Мазур слід було послатись на конкретні джерела й назвати конкретних чиновників, які це роблять. Звістка незрозумілого походження про те, що українським школярам нав’язують російську як другу іноземну, плесне олії у вогонь мовно-національного протистояння  в Україні. Хоча, можливо, йдеться про поодинокі випадки, а не системне явище. З такими речами жартувати не варто.

І про приємне

Буде не зовсім справедливо сказати лише про матеріали підсумкових тижневиків, які в більшості своїй – за приємними, але нечисленними і майже щораз новими винятками, - не спромоглися неупереджено відтворити політичну картину тижня. Адже тижневики – це не про політику, а передусім про погоду. Буревії й потопи залишаються улюбленою темою підсумкових програм усіх каналів, окрім 5-го. Й коли в Україні нарешті встановиться м’яка літня погода з сонечком, але без надмірної спеки – джерела інфарктів, не забудьте, колеги! – у творців тижневиків розпочнеться сезонна депресія.

Якщо без сарказму, то практично в кожному випуску кожної програми можна знайти корисний і ексклюзивний матеріал у соціальному блоці.  Це та сфера, в якій телебачення, попри всю свою відсталість від життя та маніпулятивність у питаннях економічних і політичних (до речі, ви зауважили, що ніхто не продовжив тему Митного союзу? Погомоніли, й досить), може приносити справжню користь своїм глядачам. Наприклад, у «Підсумках тижня» Першого національного матеріал Ірини Ковтун справедливо застерігає від квартирних шахраїв, даючи конкретні корисні поради тим, хто шукає помешкання. Ольга Мальчевська підготувала для «ТСН. Тижня» «1+1» матеріал про те, як українських студентів охоче приймають у західних вишах, де й освіта якісніша, і дипломи цінніші, й умови кращі, й перспективи значно світліші. Цю саму тему, але гостріше й конфліктніше, з залученням одіозних висловлювань Азарова та інших свідчень причетності чинної влади до відпливу мізків з України, розкрила Дар’я Феденко в програмі «Час: Підсумки тижня» на 5 каналі. Матеріалом на освітню тему потішив і ICTV -  Максим Крапівний розповів про перебіг зовнішнього незалежного оцінювання і про високотехнологічні шпаргалки сучасних дітей. У «Подробностях недели» на «Інтері» приємно й пізнавально було подивитися ретроспективний матеріал донецької кореспондентки Ірини Ісаченко про шахтарські маніфестації двадцятирічної давнини. Заразом і порівняти тогочасні масштаби з нинішніми. «События недели» ж іще раз похвалимо за репортаж із Туреччини: глядачі «України», та й усієї України, заслуговують на те, щоб отримувати інформацію про найважливіші події у світі з перших рук, без посередників.

Верстка підсумкових інформаційно-аналітичних програм за 9 червня 2013 року

Перший національний, «Підсумки тижня»

Погода продовжує дивувати Україну та Європу           

Тисячі українців стають жертвами квартирних аферистів       

Президент представив щорічне послання до парламенту        

Лікарі "швидкої" піддаються нападам з боку хворих    

Журналісти зібрали аргументи на користь відпочинку в Україні       

Іванко Седляр потребує допомоги небайдужих

Молодь все частіше обирає здоровий спосіб життя       

Подружжя Путіних заявило про своє розлучення         

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Володимир та Людмила Путіни оголосили про своє розлучення       

Журналісти порівняли подружнє життя світових лідерів        

Повінь у Європі назвали найбільшим лихом століття  

Саксонське містечко Пірна продемонструвало приклад підготовки до стихійного лиха   

Верховна Рада пережила черговий блокадний тиждень          

Російська мова може замінити в школах англійську чи французьку  

Західні виші все частіше полюють на українських абітурієнтів          

У Львові поховали жертву обвалу балкону в кримському санаторії «Юність»        

Чиновники нарешті взялися перевіряти безпечність відпочинку в Криму    

Кількість протестувальників на вулицях турецьких міст стає дедалі більше

Шведська принцеса Мадлен взяла шлюб з американським банкіром 

В морі поблизу Одеси зафіксували торнадо       

Під Києвом розбився легкомоторний літак з генералом на борту      

Глядачі "Голосу країни" поснідали з учасниками проекту       

«Інтер», «Подробности недели»

Футбольная сборная Украины победила на выезде Черногорию        

Владимир и Людмила Путины решили развестись       

Елизавета II отметила 60-летие своей коронации         

Сирийская власть взяла штурмом город Эль-Кусейр    

Оппозиция требует личного прихода Президента в парламент          

Спикер намерен бороться с шумом в сессионном зале 

Возобновились разговоры вокруг выборов столичного мэра 

Сергей Собянин идет на выборы мэра Москвы 

События в Турции не спугнули украинских туристов 

Уровень доверия к милиции остается ничтожно низок

Крупнейшей в истории Украины шахтёрской забастовке исполнилось 20 лет        

Увидела свет новая книга Дэна Брауна «Инферно»     

Гриценко заявил об изменении политики "Батьківщини" в отношении Тимошенко и ассоциации с ЕС

ICTV, «Факти тижня»

Європа пішла під воду       

Одещина постраждала від примх погоди

На Київщині розбився тренувальний літак Як-52         

Верховна Рада знову влаштувала бої без правил           

Огляд подій тижня  

Абітурієнти вигадують все нові і нові шпаргалки        

Володимир Кличко планує полетіти в космос   

Поблизу кримського узбережжя є свій «бермудський трикутник»    

Дедалі більше жінок наважуються замінити свої груди на штучні

Гість програми – Володимир Кличко, чемпіон світу з боксу   

Джонні Деппу виповнилося 50 років      

В Сочі стартував фестиваль «Кінотавр» 

Шведська принцеса Мадлен вийшла заміж за американського банкіра         

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Турки не припиняють протестів   

Журналісти підбили підсумок року в житті вітчизняних ЗМІ 

Україна все частіше стає прихистком для політичних біженців         

Путіни оголосили про закінчення свого шлюбу

Церква наполегливо молиться за міцність шлюбу українського Президента           

З України тікають найрозумніші  

«Україна», «События недели»

Владимир и Людмила Путины объявили о своём разводе       

В парламенте вновь наметился кризис    

НБУ ограничивает расчет наличными    

В Украине стартовало внешнее независимое оценивание       

Обзор событий недели       

На юге страны разбушевалась стихия     

В Европе не стихают наводнения

В Москве горел метрополитен     

Сергей Собянин подал в отставку ради баллотирования в мэры Москвы    

Елизавета ІІ празднует 60-летие своей коронации       

В США арестована актриса Шеннон Ричардсон           

На скоростной трассе в Китае в автобусе заживо сгорели 47 человек           

В Турции продолжаются массовые беспорядки и столкновения с полицией           

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: gb.1tv.com.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2307
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду