«Приват» воскрес! Огляд тижневиків 6–8 квітня 2018 року

Скрин-шот "События недели"

Пасхальний вікенд виявився різнобарвним, як яйця у великодньому кошику — на ICTV досліджували плащаницю в Турині, на «Україні» — благодатний вогонь у Єрусалимі, а на «1+1» пекли паски і проповідував Турчинов. Не забули і про справи земні: тижневики цікавилися пострілами Івана Бубенчика, акваріумом Холодницького й реформою Супрун, а на каналі Ахметова знову почали «мочити» «Приват». І тільки «Завтра» випадали з цього божевільного ритму виваженими півгодинними розмовами з Євгеном Марчуком та Лінасом Лінкявічусом. Огляд інформаційно-аналітичних тижневиків телеканалів «Інтер», ZIK,5-го каналу, ICTV,ТРК «Україна», «1+1» та «112 Україна».

«Приватбанк» та ода децентралізації

Ще минулого тижня ми дивувалися, що тижневики синхронно припинили педалювати теми «РАБ-тарифу», «Роттердам+» та «Приватбанку». Але музика грала недовго: вже 8 квітня «События недели» («Україна») повернулися до улюбленої теми. І, певно, аж настільки скучили, що присвятили «Приватбанку» й Коломойському кілька матеріалів поспіль. Спочатку Олег Ляшко поцікавився, що робить влада й конкретно Володимир Гройсман для того, щоби повернути гроші «Приватбанку» — 150 мільйонів гривень. Також про гроші, зокрема, про те, що колишні власники не збиралися їх повертати, висловилася в окремому коментарі Катерина Рожкова, заступниця голови Національного банку — на її думку, це була спланована акція й повернути кошти можна лише з активів колишніх власників. І вишенька на торті — заява Олега Ляшка про те, що телеканал олігарха Коломойського «1+1» за великі гроші придбав оперативне відео, на якому його (Ляшка) помічник дає хабар: «На офіційних ресурсах НАБУ цього відео немає! “Плюси” із задоволенням регулярно розганяють проти мене усілякі фейки, тому що наша команда добивається, щоб їх господар, Коломойський, повернув і відповів за вкрадені 150 мільярдів гривень вкладників “Привату”». Цікаво, чи почуємо ближчим часом відповідь від «Плюсів»? Фактично в ефірі з'явилися три коментарі без жодного інформаційного приводу.

Не гребували «События недели» й іншими маніпуляціями: глядачі побачили в ефірі традиційний подячний сюжет Рінату Ахметову, кілька паркетних матеріалів прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, зокрема про децентралізацію. Не обійшли увагою й великодню тематику — глядачам каналу «Україна» безцінно було дізнатися, куди ходив на літургію Президент, почути привітання Петра Порошенка та Володимира Гройсмана, а також побачити, як Олег Ляшко, як проста земна людина, святить паски у Видубецькому монастирі.

Традиційні вже порушення стандартів були помічені в «Подробностях недели» («Інтер»). Щотижня ті самі політики з'являються то у студії, то в сюжетах. Із точністю 100 % можна передбачити, що події в українському політикумі та соціумі коментуватимуть Олексій Гончаренко (Блок Петра Порошенка), Тетяна Острікова («Самопоміч»), Юрій Бойко («Опозиційний блок»), Олег Ляшко (Радикальна партія), Юлія Тимошенко («Батьківщина») та інші. У сюжеті Катерини Лисенко про підсумок політичного тижня 6 квітня глядач двічі міг почути розлогі коментарі власника «Інтера» Сергія Льовочкіна, причому в одному з них народний депутат висловлювався за декларування статків громадськими активістами. У матеріалі про медичну реформу знову не надали слова Уляні Супрун (її непрямо процитували), натомість із критикою самої в. о. міністра виступили народні депутати Олег Мусій, Тетяна Бахтєєва й Ігор Шурма. У студії нагнітала ситуацію Ірина Сисоєнко, заступниця голови парламентського комітету охорони здоров'я, яку, здається, навіть ведучий уже не сприймає серйозно й коментує, ледь стримуючи посмішку: «Ирина Сысоенко: Я вже звертаюсь до антикорупційного бюро, буду проводити аудит фінансовий і буду вимагати звільнення чиновників і головного лікаря, які за це відповідають.

Ведущий: Что-то страшно мне прям стало за этого главврача».

Втім, як виявилося, депутатка вважає, що Супрун має залишитися на посаді, щоби довести реформу до логічного кінця.

Ну і благодатний вогонь в Україну не міг привезти ніхто інший, крім опоблоківця Вадима Новинського. І як без нього раніше давали цьому раду? Традиційно чимало «паркету» Петра Порошенка та Володимира Гройсмана, причому останній з'явився в довжелезному й закрученому ексклюзивному коментарі про децентралізацію, для зручності сприйняття поділеному на кілька фрагментів. Окремий сюжет Павлини Василенко про успіхи децентралізації, озвучені на спеціальному засіданні у Вінниці, не залишає сумнівів: позитивний фідбек цієї реформи нині в пріоритеті в телеканалу, адже критики немає взагалі. Анонс ведучого Олексія Ліхмана не дає сумніватися, в якому тоні говоритимуть на цю тему: «Уже несколько лет в Украине проходит реформа децентрализации. Ее называют, и не только наши политики, одной из самых успешных из всех, которые начали реализовывать после майдана».

Традиційно вже анонсують дружні медіапродукти в тижневику ZIK — 7 квітня «Перші про головне. Деталі» анонсували програму «Джокери» про фінансування партії «Самопоміч». А те, що «Факти тижня» (ICTV) особливу увагу звертають на події в Росії — помітна й доволі тривожна тенденція. Цього разу не забули про інтереси Росії в угорській політиці, розповіли про священика, який виконував у храмі «Мурку», переповіли дотепи про дозвіл збирати «валєжнік», посміялися з історії про поштовий дрон, який пролетів кількадесят метрів і врізався в житловий будинок, тощо.

Антикорупційні болі

Декларації для громадських активістів не скасували, а акваріумні плівки Холодницького не припиняють непокоїти. У сюжеті Катерини Лисенко «Подробности недели» в розповіді про декларацій для громадських активістів акцент один — не скасували, бо не визначилися, чий законопроект кращий. Коментарі депутатів різні — від таких, що категорично проти декларування, до тих, хто вважає, що болючий процес декларування потрібно пройти всім (так вважає Льовочкін). Окремий сюжет Інни Томіної містить коментарі громадських активістів різних рівнів, які всі висловлюються проти закону й готові оскаржувати його в Конституційному суді. Гості у студії — Тетяна Острікова, Олексій Гончаренко та політкоментатор Володимир Фесенко — також обговорюють декларації й висловлюються про них критично.

Майже як трагедію позиціює те, що відбувається, Віталій Гайдукевич у програмі «Час. Підсумки тижня» (5 канал): «Програла боротьба з корупцією, бо замість механізму дорослішання суспільства, вона стала інструментом боротьби за владу. А коли декларація активістів показала, що антикорупційна діяльність — це доволі прибуткова справа, от тут тверезість дискусій на задану тему взагалі просто взяла і обвалилася. А обговорення скотилися на рівень, якщо ти маєш гроші, байдуже з якого боку, ти апріорі поганий. Така собі суто пролетарська логіка. А все так гарно починалося».

До теми декларування майна активістів і чиновників звернувся журналіст «Перші про головне. Деталі» Олексій Братущак. Вартий уваги коментар про реакцію Тетяни Чорновіл: «Автор поправки, якої активістів зобов'язали вказувати все чим володіють, відмовляються від пропозиції “Деталей” перевірити декларації. Проте озвучує свої висновки, які вже зробила після відкриття статків активістів, які отримують західні гранти на свою діяльність. Каже, що ці надходження зруйнували медіа ринок в Україні.

Тетяна Чорновол: ЗМІ, які фактично створені за грантоїдські кошти, — вони не залежні від ринку. Їм не треба берегти репутацію. Вони можуть зникати, за грантівські гроші виникати нові, коли завжди мають одне й те фінансування. Знову таки зразу. Зразу фінансування.

Кор.: Ваша альтернатива — це олігархічні ЗМІ?

Тетяна Чорновол: Ну, слухайте, ми не про це зараз говоримо. Якщо ми говоримо про це, ми можемо розповідати, як грантоїдські ЗМІ контролюються Курченком, наприклад». Інші ЗМІ з такого боку до ситуації не підходили.

Олег Ляшко був явно не в захваті від необхідності відповідати на запитання ZIKу: «Олег Ляшко: Ні, це дрібниці. Не в грошах щастя. Якщо ви вимірюєте щастя в грошах — ви найбільший дурак, якого я бачив у цьому житті».

Олексій Братущак аналізує статки не лише лідера радикалів, але й інших депутатів, розпитує про нерухомість, авто тощо. Цілком зрозуміло, що відповідають йому мало і без особливого бажання. Це випадок, коли поставлені запитання важливіші за отримані відповіді.

«Факти тижня» чималий шмат ефіру присвятили деклараціям народних депутатів — Олександр Візгін у сюжеті згадав про різні приклади: тут і зброя, і виграш у лотерею, і позики, і живопис. Але тема декларацій, схоже, вже не є гарячою, навіть сам журналіст каже: «Перевірили лише трохи більше двохсот декларацій з понад двох мільйонів поданих за три роки. Ознаки криміналу виявили лише в 29. Утім, жодного судового вироку за незаконне збагачення — немає. Декларації поки залишаються, переважно, лише захоплюючим чтивом».

Не оминули увагою й Назара Холодницького та все те, що відбувається навколо нього, — за словами ведучого «Подробностей недели» Олексія Ліхмана, «то ли Холодницкий против всех, то ли все против Холодницкого». В окремому сюжеті Олени Зоріної «акваріумну історію» можна звести до схеми: Холодницький і Ситник прийшли у ВР — виступили — депутати їм не повірили — всі розійшлися. Коментарі народних депутатів демагогічні. У парламенті Холодницький мав перепалку з лідером радикалів, у якій нагадав про будинок у Козині й постійні виграші в лотерею, але «Інтер» цей момент цнотливо випустив. Натомість не пропустили інші тижневики.

Віталій Гайдукевич («Час. Підсумки тижня») одразу окреслює позицію — винні всі: «Ця історія про те, що кредит довіри це насправді не є безлімітна акція проте, що треба нарешті відучитися творити собі кумирів з будь-якого, якщо навіть дуже хочеться це зробити. Зрештою проте, що спроби використати антикорупцію у політичних цілях вилазять по фіналу боком для всіх. І для нових, і для старих, а по фіналу для країни». У сюжеті Максима Волобоєва є обидві сторони конфлікту.

Лаконічні «Перші про головне. Деталі» — звучить лише основна інформація про цей конфлікт. Натомість ґрунтовний сюжет в ефірі «Фактів тижня». Юлія Самсонова говорить про виступи Холодницького й Ситника в парламенті як про шоу. У сюжеті є ексклюзивні коментарі Ситника. Цікаво, що минулого тижня в ефірі тижневика ICTV звучали ексклюзивні коментарі голови САП, нині — керівника НАБУ, отже балансу було дотримано. Виклавши всі перипетії й підозри, журналістка робить висновок: «Відставки Холодницький навряд чи уникне. Після чого буде новий конкурс і нові спроби взяти під контроль антикорупційні органи». Але разом із тим наголошує, що все це дискредитує боротьбу з корупцією в Україні.

Ведуча програми «ТСН. Тиждень» («1+1») Алла Мазур припускає, що скандал, можливо, замислений для того, щоби знищити антикорупційну систему в принципі — принаймні, так можна витлумачити її слова: «Сергій Швець пробував зробити прогноз — чим усе закінчиться і дуже боїться, що головні корупціонери країни спробують знищити усю непідконтрольну систему, яка може схопити їх за липкі ручки». Інші тижневики також згадують про справи, які інкримінують Холодницькому, але в сюжеті Сергія Швеця вони подані найсистемніше й найбільш структуровано: «Сьогодні Холодницькому інкримінують зловживання, що найменше у чотирьох справах. Перша справа стосується підозр у незаконній діяльності керівництва Одеси і самого мера Геннадія Труханова. Друга — про можливі махінації аграрного магната Олега Бахматюка. Третя — про можливі фінансові оборудки народного депутата Лохвинського. Четверта — про пропозицію помічником Олега Ляшка хабара у вигляді квартири для міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. Тут антикорупційне бюро ще й відео ряд оприлюднило».

Сюжет дуже критичний до Холодницького: гучні заяви як від Ситника, так і від інших антикорупційних діячів, зокрема Віталія Шабуніна, не кажучи вже про депутатів. Висновок журналіста безапеляційний — скандал уже не замнуть.

Медреформа на старті

«Стартом с пробуксовкой» назвали початок медичної реформи в сюжеті «Событий недели» каналу «України». Говорячи про старт реформи і вже наступного дня підтриману профільним комітетом постанову про відставку в. о. міністра, наголошують: «Сама госпожа Супрун отметила, что такое противодействие — это лучшее доказательство правильности проводимых реформ. Поддержал Уляну Супрун и премьер-министр. Мол, нужно объединится вокруг медреформы, которая, к сожалению, продвигается со скрипом». У сюжеті багато критики, але разом із тим роз'яснюється, як реформа працюватиме і що мають зробити пацієнти, щоб усе запрацювало швидше: «В министерстве все успокаивают. Переходный период реформы по первичной медпомощи продлиться до конца 2018-го. То есть, врачи еще смогут получать зарплаты по-старому. Но уже с 19-го первичка полностью переходит на новую систему».

«Перші про головне. Деталі» акцентували не так на критиці Супрун, як на протистоянні з народною депутаткою Ольгою Богомолець, яке триває вже давно. «Торік у березні Ольга Богомолець заявила, що міжнародні організації, з якими Україна домовилася про поставку препаратів, продають нам ліки дорого і з малим терміном споживання. У МОЗ заперечили. Відповіли, що купують медикаменти без посередників і корупційних схем і заощадили на цьому до сорока відсотків бюджету. Влітку Уляна Супрун звинуватила Богомолець у зриві початку медреформи. Мовляв, та відмовилася підписувати позитивний висновок комітету щодо законопроекту про реформу. Ну але ще два роки тому, до того як Уляна Супрун очолила міністерство, пані Ольга Богомолець високо оцінила її волонтерську роботу.

Ольга Богомолець, народний депутат, голова комітету ВР з питань охорони здоров'я: Те, що бере пані Уляна Супрун і ваша родина для того, щоб ви долучались не тільки до громадської роботи, а до розбудови держави.

Ведуча: Втім, коли Уляна Супрун взялася за розбудову сфери медицини, Ольга Богомолець визнала її роботу незадовільною. Має ряд претензій, але чи всі вони обґрунтовані? Ну давайте глянемо на декілька з них. Перший закид — пришвидшилося вимирання українців. Ну, але в цьому навряд чи винна Супрун, бо населення України невпинно скорочується з 1991-го. Відтоді ми втратили 9 млн громадян. Але рівень смертності саме за останні роки тримається незмінно на позначці майже п'ятнадцять померлих на тисячу людей. Колективний імунітет нації знищений, рівень вакцинації впав нижче показників дев'яностих. Насправді рівень вакцинації падає останні десять років. Переважно через масові кампанії проти щеплень та недовіру до якості вакцин. Але останнім часом батьки такі роблять щеплення дітям. За даними ЮНІСЕФ торік 84 % батьків сказали, що дотримуються календаря вакцинацій. Ну а у 2014-му таких було лише 63 %.

Інна Москвіна, ведуча: Міжнародні закупівлі ліків зірвані, за два роки пацієнти витратили майже 7 млрд гривень власних грошей на ліки, що мали бути у лікарнях із державного бюджету, каже Ольга Богомолець. Те, що Україна купує препарати через міжнародні організації, суттєво здешевшує їх, але процес укладання угод, справді, надто довгий. Наразі до України завозять медикаменти, придбані за кошти минулих років. Лікування онкологічних та серцево-судинних захворювань профінансовані на 27 і 30 % відповідно. На це у Мінохорони здоров'я кажуть: не припинили забезпечувати грішми цих пацієнтів, але, дійсно, скажімо, програма “Доросла онкологія” профінансована на третину, бо немає коштів у бюджеті.

Інна Москвіна, ведуча: Ну і ще одна претензія до Супрун — українські медики мають найнижчі зарплати в світі. В принципі, в нас усі бюджетники отримують мало. А от платня лікарів має зрости після реформи».

А сам сюжет про реформу знято в позитивному ключі — труднощі не замовчуються, але не подаються як нездоланні.

«Подробности недели» традиційно висловлювалися більш ніж різко. Розпочали медичну тему з інформації про те, що «профильный парламентский комитет поддержал отставку Ульяны Супрун. Постановление разработали давно, но только на этой неделе политикам удалось провести его через комитет. Напомню, сами депутаты не могут уволить Супрун, она де-юре и не министр, а только зам. Обязанности министра формально только исполняет, поэтому Верховной Раде предлагается рекомендовать Кабмину ее уволить, признав работу неудовлетворительной». Тобто вже на самому початку створюється негативний образ очільниці міністерства, що не може не впливати на сприйняття реформи. Звучить інформація, що Супрун підтримують Президент і прем'єр-міністр, є й відповідний синхрон Гройсмана. Сюжет Любові Кукли про реформу крутиться навколо сентенції, що люди не розуміють, як вона має працювати і що вони конкретно мають робити. А якщо і розуміють, часто медичні заклади не мають технічних можливостей для підписання декларацій. Тому міністерству потрібно з цим щось вирішувати: «Неполная неделя работы медицинской реформы слишком мала, чтобы торопиться с выводами. Хотя, некоторые моменты уже очевидны. Нет главного — базы для внедрения новшеств».

Найпозитивніше про реформу відгукнулися у програмі «ТСН. Тиждень». Алла Мазур розпочала з конктруктиву: «266 тисяч підписаних декларацій — результат лише першого тижня. Найактивніші — Київ, Донецька і Закарпатська області. Початку кампанію чекали хто з надією, хто з острахом. Але хвилювання не стихає й досі». Тижневик «1+1» підготував для глядачів якісну і зрозумілу інфографіку про те, як виглядає реформа, які мають бути дії пацієнтів, на що потрібно звертати увагу при виборі лікаря й підписанні декларації тощо. Цікаво, що про критику Супрун тут не йдеться взагалі.

Справи буденні і Великодні

6–8 квітня тижневики висвітлювали ще кілька резонансних тем: з'ясовували, по кому дзвенить Бубенчик, як зміниться життя водіїв після введення нових правил паркування, прогнозували розвиток справи отруєння Скрипаля. Утім, не обійшлося й без справ великодніх, адже більшість тижневиків виходили в ефір саме в неділю, 8 квітня, коли православні і греко-католики відзначали Великдень. Глядачам дісталося трохи духовності, та переважно повідомлення про свято зводяться до цін на «паски-ковбаски» й того, як відзначають цей день політики, чиновники чи знаменитості, причому до політиків цікавість значно вища.

Власне, такий матеріал від Дарії Щасливої побачили глядачі програми «ТСН. Тиждень». Журналістка вирішила сумістити дві улюблені фішки програми — вартість вмісту великоднього кошика й зазирання у приватне життя політиків, а саме їхні великодні традиції. Глядачі купували паски на тисячу гривень із народною депутаткою Вікторією Сюмар, місили тісто й молилися з Тетяною Донець, кошик якої обійшовся вдвічі дешевше, святили шинку, яйця і хрін із Назаром Холодницьким і кагор із Василем Грицаком, ходили до храму з Ольгою Богомолець і заразом знайомилися з її чоловіком, роздивлялися паски і пряники, які пече помічниця Тетяни Острікової, дізнавалися родинні рецепти Іванни Климпуш-Цинцадзе і наостанок слухали проповідь від Олександра Турчинова. Можна було би сказати, що це «паркет», але такого розмаїття фракцій, конфесій, підходів жоден паркет не витримає. А от справжнім великоднім паркетом за участі Порошенка, Гройсмана й Ляшка відзначилися «События недели»; про це вже йшлося вище.

Тема благодатного вогню запалала в сюжеті Наталі Кравченко в «Событиях недели». Ексклюзивний матеріал із Єрусалима про те, що це за традиція, звідки вона пішла і що не все так просто з цим дивом. А от на «Інтері» тема благодатного вогню зацікавила в контексті причетності до справи привезення його до України опозиціонера Вадима Новинського. Цікаво, що про приліт вогню сповістила у прямому включенні з летовища й журналістка «Перші про головне. Деталі» Анастасія Середа, яка акцентувала: спочатку вогонь привезли представники УПЦ Московського патріархату, а за сорок хвилин — Київського.

Не забули про ще один містичний символ — туринську плащаницю. В ексклюзивному репортажі з Італії Катерина Павловська («Факти тижня») за допомогою експертів намагалася дослідити те, над чим борються науковці не одне століття — справжність і датування цієї християнської реліквії. Навіть у такій темі не обійшлося без певної таблоїдизації, Грааля й масонів. Утім, варто зазначити, що на контрасті з рецептами фешн-пасок такий матеріал усе ж таки вирізняється цікавістю.

А от «Перші про головне. Деталі» у великодню суботу завершили випуск включенням із-під стін Володимирського собору, кафедрального храму Київського патріархату, де говорили не з політиками, а з простими вірянами.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст матеріалу є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

comments powered by Disqus