Стратити Порошенка. Огляд політичних ток-шоу 21–27 травня 2018 року

Скрін-шот NewsOne

Кого моніторили: «Право на владу» («1+1»), «Свобода слова» (ICTV), «Український формат» (NewsOne), «Політклуб Віталія Портникова» («ЕспресоTV»).

Коли моніторили: 21–27 травня 2018 року.

Говорили, балакали, сіли та й заплакали. «Свобода слова» (ICTV), 21 травня: тема «Антикорупційний суд»

Ефір «Свободи слова» пройшов під знаком сподівання, що вже наступного дня парламентарі зможуть почати розглядати правки до законопроекту про антикорупційний суд, а в четвер, 24 квітня, навіть прийняти його. Принаймні, в цьому гості ток-шоу переконували глядача. А можливо, й себе. У студії зосередилися на деталях, зокрема на тому, чи міжнародні експерти матимуть право вето і яким чином можна буде це вето подолати.

Із ким обговорювали: біля мікрофона — Андрій Парубій (голова ВР), Георгій Вашадзе (радник голови Адміністрації Президента з питань реформ), Сергій Лещенко (Блок Петра Порошенка), Сергій Соболєв («Батьківщина»), Ігор Алексєєв («Народний фронт»), Юрій Павленко («Опозиційний блок»), експерти — Олексій Якубін (політолог), Віталій Шабунін (Центр протидії корупції), Віталій Кулик (Центр дослідження проблем громадянського суспільства), Ярослав Юрчишин (Transparency International Ukraine), Олеся Яхно (політична експертка).

Цікаво, чи є в Україні політики, які відкрито виступають проти створення антикорупційного суду чи вважають, що він не на часі або взагалі не потрібен в Україні? Можливо, і є, але не у студії «Свободи слова». Принаймні, спікери, які перебували за трибуною, відрізнялися в цьому питанні хіба що рівнем оптимізму — від обережних сподівань Лещенка до переможного позитиву Вашадзе.

Якщо стосовно Парубія, Вашадзе, Лещенка (голови підкомітету з питань міжнародного співробітництва та імплементації антикорупційного законодавства), навіть Соболєва (заступника голови фракції) питання не виникає, то який стосунок до теми мав Ігор Алексєєв із «Народного фронту» чи Юрій Павленко з «Опозиційного блоку» — не дуже зрозуміло, крім того, що вони мають партійну приналежність і можуть озвучити позицію фракції. Промова останнього зводилася до чистого популізму у стилі «корупція деморалізує суспільство» та «влада повинна почати з себе — перестати красти».

Основна теза Сергія Лещенка — створення Антикорупційного суду затягують, бо це вигідно, й воно відбувається з-під палиці, а не добровільно, як, наприклад, в Уганді. А от промова Вашадзе звучала як переможний гімн. Він не раз повторив, що ухвалення закону може стати прецедентом для регіону і прикладом для інших країн, зокрема для Грузії. На зауваження Віталія Шабуніна про те, що він представляє позицію Президента, який саме виступає за меншу роль міжнародних експертів, що є каменем спотикання в ухваленні закону, Вашадзе емоційно заявив, що експерт хоче влаштувати «деструктив в тому позитиві, що є сьогодні». Не менш емоційно зреагував він і на зауваження Лещенка, закинувши йому деструктивну критику Президента.

Згідно з партійними звітами Блоку Петра Порошенка, Фонд інновацій та розвитку, який очолює Георгій Вашадзе, вже досить давно отримує значні кошти — більше 4 мільйонів гривень у 2017 році. Дещо отримував і сам Вашадзе як підприємець. Тож у неупередженості його оцінок ролі Президента і президентської політичної сили у процесі створення антикорупційного суду доводиться сумніватися.

Критикували представника Адміністрації Президента й інші гості, зокрема Сергій Соболєв, на думку якого Президент завалив закон цілеспрямовано й мусив більше дослухатися до депутатів, запрошувати їх до співпраці. На що Вашадзе парирував: «Почему Президент должен позвать депутатов? Почему вы не использовали этот момент, чтоб прийти к Президенту и сказать: "Президент, у нас есть, вот пожалуйста, давайте вместе будем обсуждать”?».

Не уникнув критики й голова Верховної Ради. Він детально пояснив, які правки, що відповідали вимогам Венеційської комісії, були узгоджені на спеціальній нараді, наголосивши, що фактично неузгодженим лишилося питання повноважень громадської ради міжнародних експертів. Сергій Соболєв дорікнув тим, що ці узгоджені правки внесені Президентом, щоби зруйнувати закон. Самого Парубія на той час у студії вже не було, тому відповідей на цілком слушні зауваження глядачі не почули. Сергій Лещенко також о 12-й годині ночі раптово покинув ефір, пояснивши, що пішов на фракцію. Неспинний трудоголізм, вочевидь, завадив йому залишитися у студії й відповісти на питання.

Загалом досить типово для наших політиків — використовувати трибуну для озвучення власних меседжів, але уникати діалогу, залишаючи студію відразу після виступу. Це дуже показово свідчить про відсутність діалогу як такого. В цілому ж півторагодинну програму можна резюмувати, процитувавши Юрія Павленка: «Говорили, балакали, сіли та й заплакали». За словами політичного експерта Олексія Якубіна, створення Антикорупційного суду в українському політикумі сприймається «як грааль»: люди вірять, що він вирішить усі проблеми, але не бачать повної картини. Не бачать її, на жаль, і глядачі, тому що подібні програми не дають розібратися в проблемі, лише заговорюють її і провокують втому.

«Працюйте, колеги!». «Політклуб Віталія Портнікова» («Еспресо TV»), 24 травня: Антикорупційний суд

Якщо головною інтригою попереднього ток-шоу було питання меж залучення міжнародних експертів до антикорупційного суду, то учасників «Політклубу» більше хвилювало те, чи буде цей суд узагалі створено, і якщо буде, то коли почне приймати рішення.

Хто хвилювався: Андрій Тетерук («Народний фронт»), Іван Крулько («Батьківщина»), Любомир Зубач («Самопоміч»), Ярослав Юрчишин (Transparency International Ukraine), Тетяна Юрченко (Український інститут майбутнього), Георгій Вашадзе (представник Адміністрації Президента).

«Свобода слова», що виходила в понеділок, була сповнена сподівань, що ще день-два — і суд буде створено. Розмови у студії «Політклубу», що вийшов в ефір увечері четверга, були значно обережніші й приземленіші. Ні у вівторок, ані в четвер голосування так і не відбулося. Тож один із гостей програми, Ярослав Юрчишин із Transparency International, повторив майже дослівно спіч, який могли почути гості понеділкового ток-шоу на ICTV, втім, завершив його значно емоційнішим «Працюйте, колеги!». Такий заклик до народних депутатів висловлювали й інші гості студії Віталія Портнікова, і сам ведучий. Зізнаюся чесно, спершу мені вчулося у словах Юрчишина емоційне «працюйте, холєра!» і це, здається, більше відповідає ситуації.

У полум'яному 12-хвилинному виступі, що передував розмові з гостями, ведучий наголосив на тому, що створення Антикорупційного суду впливатиме на подальшу співпрацю з Міжнародним валютним фондом, у тому числі кредитування: «Кредиторів, в принципі, не дуже хвилює яким буде складом Антикорупційного суду в Україні. Кредиторів хвилює чи країна зможе повернути йому кредити. І вважається, що високий рівень корупції не обіцяє повернення кредиту. В цьому є логіка. В корумпованій країні не може розвиватися економіка, корумпована країна не може віддавати гроші, таким чином ти кредит даєш, а в результаті ніякого кредиту назад не отримаєш із своїми відсотками. І Міжнародний валютний фонд, яким треба сказати один із найбільш вигідних кредиторів в сучасному світі хоче від цього перестрахуватися, тому що він в свою чергу акумулює інші гроші інших інституцій перед якими він звітує». А стабільність економіки, курс гривні, подальше реформування залежать від тих грошей, які Україна може отримати від МВФ. «Не буде ніякого землетрусу, якщо ви проголосуєте, не буде ніякого землетрусу якщо потім Конституційний суд у частині пов`язаній з правом вето цей закон скасує. А землетрус, якщо Міжнародний валютний фонд не дасть нам гроші, буде. Тож я закликаю думати про державні інтереси», — резюмує Портніков. Мовляв, працюйте, а далі буде видно.

Гості «Політклубу» також переконані, що Антикорупційний суд буде, питання лише в тому, коли і яким. Цікаво, що серед гостей немає представників ані БПП, ані «Опозиційного блоку». І якщо позицію Президента й тут представляв Георгій Вашадзе, то позиція «Опоблоку» представлена не була взагалі. А загалом усе традиційно — кожен гість перетягував ковдру на свою фракцію, що саме її ініціатива й політична воля наближає день створення Антикорупційного суду. Втім, як зауважив ведучий, «моя задача — дати вам можливість всім показати своє пір'я». Цим, власне, всю програму й займалися. В цілому розмова не вирізнялася оригінальністю чи свіжістю думок: Антикорупційний суд — необхідність, але не панацея; щоб він запрацював, потрібно домовлятися, тощо. Конструктив внесла хіба що Тетяна Юрченко, яка дуже детально пояснила механізми відбору суддів і подання апеляції. В ефірі також прозвучала конкретна дата, коли ВР може вийти на голосування — 6 червня.

Окремо треба зауважити, що і в цій програмі чи не найголосніше звучав голос Георгія Вашадзе. Його заяви у стилі «все йде за планом», «історичний момент і створення прецеденту», «принципові і важливі рішення президента» викликали скептичну посмішку ведучого й подекуди гостру реакцію інших гостей, зокрема Ярослава Юрчишина.

Формат шапіто, «Український формат» (NewsOne), 23 травня: тема «Чотири роки президенства Порошенка»

«Хєрня це все», — сказав за кадром один із учасників програми, коли побачив результати соціологічного опитування групи «Софія» щодо можливих результатів голосування за можливих кандидатів на президентських виборах 2019 року. З ним важко сперечатися: три з половиною години маніпуляцій, істерик і нетерпимості — сумнівне задоволення.

Хто брав участь: центральні гості — Євгеній Мураєв («За життя!»), Олексій Гончаренко (Блок Петра Порошенка), гості у студії — Олег Осуховський (ВО «Свобода»), Інна Богословська, Михайло Добкін («Християнські соціалісти»), Олександр Бригинець (Блок Петра Порошенка), Сергій Соболєв («Батьківщина»), Віктор Балога, Олександр Кірш («Народний фронт»), Ігор Мосійчук (Радикальна партія).

Ток-шоу «Український формат» набуває особливого формату, коли в його студії з'являється Мураєв. «Що дозволено Юпітеру — не дозволено бику». Якщо застосувати давньоримський афоризм щодо подій у студії ток-шоу на NewsOne, одразу чітко зрозуміло, хто тут Юпітер. Мураєв поводиться як рок-зірка всі три з половиною години ефіру: дуже впевнений у собі, красномовний, безапеляційний, навіть трохи хамуватий. Час від часу він вступає в суперечки з іншими гостями, але його підтримка у студії тримається на рівні 90 %. Тема «Чотири роки президентства Порошенка» і добір гостей яскраво свідчать про те, що ток-шоу планували зробити максимально скандальним. І все вдалося.

«Отримавши великий кредит довіри на виборах 2014-го понад 54 % від тих, хто прийшов на вибори, він примудрився за чотири роки, за оцінками соціологів, скотитися до показників від 5 % до 10 %. Тобто щороку в середньому його рейтинг падав на 10 %. Якщо справи підуть так і далі, ризикує піти на вибори через рік з рейтингом, нижче 5 %», — озвучує припущення ведучий Василь Голованов. Зауважимо, що  вигадана цифра 5 % буде використовуватися протягом усієї програми, коли йтиметься про рейтинг чинного Президента.

Другий ведучий одразу поставив під сумнів обрання Порошенка Президентом: «Однако не стоит забывать и том, что в 2014 году на выборах президента голосовали не все. Донбасс и Крым, а это треть избирателей, в выборах не участвовали, то есть фактически победу в первом туре Петру Порошенко обеспечили менее 10 миллионов граждан».

Програму розпочали з озвучення топ-сімки обіцянок Порошенка: антитерористична операція буде тривати години, а не місяці; долар не дорожчий за 10 гривень; продати «Рошен» і весь бізнес, крім 5-го каналу; учасники бойових дій отримуватимуть тисячу гривень на день; досягнути енергонезалежності за два роки; отримати безвізовий режим з ЄС із першого січня 2015 року; перекрити всі офшори.

Олексій Гончаренко нагадав, що ведучі не озвучили головну обіцянку Президента: зберегти країну, — яку він виконав. Натомість Мураєв звинуватив Порошенка в падінні економіки, руйнуванні банківської системи, втраті суверенітету, попранні Конституції. Ба більше: «Все законы принимаются и направлены буквально на геноцид собственного народа в угоду внешним спонсорам. Украина не ведет внешнюю и внутреннюю политику. Скажите, консолидировали общество? Раскол углубляется по языковому признаку, по историческому, теперь еще и по религиозному. Кто все это сделал? Можно говорить, что плохой парламент. Можно говорить, что плохой Кабинет Министров. Но еще так сильно власть не были консолидированы в руках одного человека. Судебная вертикаль полностью подчиняется ему. Большинство в парламенте принадлежит ему. Генеральный прокурор — руководитель его партии и кум. Премьер-министр — бывший его однопартиец. То есть, вся полнота власти, а значит и ответственности лежит исключительно на Порошенко».

По черзі гості студії озвучували власні звинувачення на адресу Порошенка: «Янукович вчора — це Порошенко сьогодні» (Сергій Соболєв); «Провина Президента в тому, що країна живе не в українськмоу форматі, а країна живе в форматі міжнародного валютного фонду, країна стоїть на паперті» (Ігор Мосійчук); «В Україні взагалі не має бути посади Президента, який має повноваження більш, ніж в королеви Великобританії» (Олександр Кірш); «Каждый человек сегодня в зале знает, что он сейчас живет значительно хуже. За четыре года абсоютное большинство украинцев стали жить хуже. І при тому, Президент Порошенко став багатше в рази» (Інна Богословська); «Чотири роки його роботи показали,  що він нікчема і не здібний керувати такою державою як Україна» (Віктор Балога); «Конечно, не при Порошенко все стало плохо. Но при Порошенко все стало очень плохо» (Михайло Добкін).

Останній також запропонував Порошенка після виборів не випустити з країни, віддати під суд і стратити. Щоправда, пізніше схаменувся, мовляв, «мародеры во время войны хуже врага, поэтому с ними никто не церемонится. Вот откуда мое предложение. Хотите считайте его шуточным. Хотите — частично шуточным».Виголосивши свій не зовсім християнський заклик, лідер «Християнських соціалістів» почав жартувати про «обрізані повноваження» з натяком на начебто єврейське походження Порошенка. Кілька разів інші учасники програми зверталися до Мураєва, мовляв, що ваші гості собі дозволяють, але той повторював, що на його каналі всім можна все:

«Олександр Бригинець: Я кажу, що ви просто хамло і на своєму каналі маєте можливість говорити все, що вам вдумається.

Євген Мураєв: Знаете почему? Потому что на моем канале вы тоже имеете такую возможность.

Олександр Бригинець: Коли ви на своєму каналі даєте можливість іншим виступати, що поставили в середину трибуни і віщаєте.

Євген Мураєв: Дорогие друзья. Сейчас в зале сидит, я уже это неоднокатно делал на ток-шоу, Радикальная партия, БПП, "Народный фронт", "Батькивщина", "Свобода" — все представители, которые сюда приходят. Вы знаете, беда Украины, к сожалению, что оппозиционным политикам, отличии от вас, доступно всего два ресурса — это NewsOne и “112”. И несмотря на это, вы сюда приходите, а все остальные каналы работают под полным покровительством Администрации Президента и вешают вот такую ерунду и ложь, которой вы только что пытались нашей умной аудитории. Но пока мы здесь — у вас это не получится». Далі — більше: «Я горжусь, что это мой канал. У меня лучший коллектив и зрители за нас голосуют».

Ще раз тема свободи слова постала в діалозі Олексія Гончаренка і Сергія Соболєва про те, що Президент долучився до утисків свободи слова, зокрема Савіку Шустеру було заборонено працювати в Україні.

На правах господаря ситуації (і студії) Мураєв коментував усі репліки, перебивав, говорив усім, що він про них думає. Натомість роль ведучих тут — стояти й дивитися, час від часу повторюючи: «Давайте уже без этого, пожалуйста, обойдемся и не будем личные отношения», «Спасибо, закрываем разговор», «Панове! Тихо! У нас не боксерський ринг», «Де ж адекватність поведінки на ефірі? Я вас прошу!».  Іноді ведучі включаються в діалог із гостями в доволі дивний спосіб:

«Ігор Мосійчук: Він [Порошенко] то, може, й негодяй, але виховали його саме в Партії регіонів. І до влади йому дорожку проклала саме Партія регіонів, яку тут активно представляють.

Ведучий: В семье не без урода. Извините за Порошенко».

Перепалки у студії майже відразу зійшли на рівень особистостей: Соболєв згадав Михайлові Добкіну про те, що текст якось не так написаний, той обізвав Гончаренка ідіотом, Гончаренко полемізував із Соболєвим про те, чи може Тимошенко бути головнокомандуючою, а сам Соболєв поскандалив ще й із Добкіним. Сварився Добкін і зі свободівцем Осуховським, який назвав його «сепаром». Згадали і плівки Онищенка — за словами Гончаренка, йому обіцяли передати всі записи, але цього так і не сталося.

Отже, в підсумку політики витратили три з половиною години ефіру на публічний суд над Порошенком і істерику, взаємні звинувачення й нетерпимість.

Дурні, Росія і дороги. «Право на владу» («1+1»), 24 травня: тема «Країна в ямі».

Хрестоматійна фраза про дві російські біди у версії ток-шоу «1+1» трансформувалася у три біди для України. Та чи Росія винна в тому, що дороги в Україні не найкращої якості? Чи може, винен міністр інфраструктури, який запізнився на ефір?

По ямах каталися: Володимир Омелян (міністр інфраструктури), Андрій Вадатурський (Блок Петра Порошенка), Олександр Шевченко («Укроп»), Віктор Бондар («Відродження»), Сергій Євтушок («Батьківщина»), Андрій Мартенс (експерт дорожньої галузі),  Євген Червоненко (екс-міністр транспорту), Олександр Кава (радник виконоувача обов'язків голови «Укравтодору» і заступник міністра інфраструктури в 2014-2015 роках).

Наближений до власника «1+1» народний депутат і екс-керівник курорту «Буковель» Олександр Шевченко знову у студії ток-шоу «Право на владу». Цього разу говорить про спорудження доріг. Власне, на цьому огляд ток-шоу можна було би завершувати. Складається враження, що теми спеціально добираються так, щоби, по-перше, мати можливість розкритикувати владу, а по-друге, дати представникам партії «Укроп» гідне поле для піару.

Крім того, здивування викликає й партійна приналежність гостей: ані «Народного фронту», ані «Самопомочі», ані «Опозиційного блоку». Зате у студії знову Євген Червоненко, який звинувачує міністра інфраструктури в непрофесійності: «Когда министр опаздывает на тему его ответственности — с ним не о чём говорить, ему нечего просто верить, ему не место». Далі в програмі його звинувачення міцнішають: «Назначен по квоте человек который не построил ничего в своей жизни. Он постоянно врет, у него два раза случайно — это его дело. Случайно семья рожает в Америке. Мне это все равно, понимаете. Но советников по 26 лет, которые к транспорту имеют такое отношения как морская свинка к морю — это оскорбление для нас. Этот человек разогнал общественный совет. Этот человек нарушает закон Украины». І далі: «Весь автотранспорт — это дальбойщики, автобусники и таксисты готовятся ко всеобщей забастовке. Причина одна — вот этот человек».

Ми вже звикли до того, що ведучі у «Праві на владу» коментують тему на рівні з гостями й навіть активніше. В’їдливі коментарі ведучих пролунали і з нагоди запізнення Омеляна:

«Наталя Мосейчук: Міністр інфраструктури у нас скоро має тут бути. Очевидно, він затримується. Очевидно, він їде нашими дорогами.

Сергій Іванов: Я сподіаюсь, що він не застряг ніде.

Наталя Мосейчук: Так. Корків немає зараз.

Сергій Іванов: Але є ями».

У першій частині програми обговорюють проблеми розкрадання грошей, або, як висловився Сергій Іванов, «оптимізації» під час будівництва доріг. Експерти й гості обговорюють те, скільки і як можна вкрасти: Вадатурський розповідає про крадіжки на тендерах, Мартенс називає конкретні цифри: «Воровство есть и процент, я вам ответственно заявляю, — 8 %, 10 %. […] На ямочном ремонте могут воровать больше, до 30 %. Но самое большое воровство происходит на проектировании — там можно фактически придумать и подтвердить любую сумму». Глядачу розповідають про рішення влади створити Дорожній фонд, але разом із тим постійно наголошують, що все одно всі крадуть, а дороги жахливі. І тут як супергерой у розмову вступає Шевченко, якого питають дослівно:

«Сергій Іванов: Пане Олександре, всі скаржаться, всі кажуть, що крадуть дуже багато на будівництві доріг, ви причетні до будівництві дороги на Буковель. Скажіть, будь ласка, от як ви будувалися?

Наталя Мосейчук: Ні, можна друге питання, скільки простоїть дорога на Буковель?

Сергій Іванов: А мене цікавить після вашого запитання, прошу, як колишнього прокурора, як все ж таки ви убезпечили себе від розкрадань під час будівництва?

Наталя Мосейчук: Це людина, яка очолювала будівництво. І ви питаєте, як ви убезпечили себе від розкрадань. Поділіться вашим досвідом, будь ласка. Як же ви не вкрали, пане Шевченко? Правильно?

Сергій Іванов: Тому що крадуть на всіх рівнях. Починаючи з бітуму, пісочку і таке інше.

Наталя Мосейчук: Давайте, Шевченко, за себе».

І Шевченко розповідає — довго, зі смаком. І про те, як експериментував із дорогою на Буковель, і про технології, і про «холодний ресайклінг», і про те, як добре працює фірма ПБС, яка також належить Коломойському. Поставити запитання чи висловити зауваження Шевченкові не встигли, оскільки у студії з'явився міністр інфраструктури Володимир Омелян і все переключилися на нього.

Розмова з міністром починається з доволі в'їдливих закидів щодо нещодавнього народження в нього дочки у США: «Тепер, коли ваше майбутнє у зв’язку з американським можливим громадянством вашої донечки, може бути пов’язане зі Сполученими Штатами Америки. Чи вам цікаво ще займатися Україною як проектом?» Швиденько відповівши, що має українське громадянство і не бачить себе поза Україною, Омелян перейшов до висвітлення здобутків України у сфері інфраструктури: відкриття Бескидського тунелю, активне ремонтування доріг (у 2017 році не було жодної області, де дороги не робилися), створення Дорожнього фонду тощо.

Щоправда, він наражається на критику як із боку ведучих, так і гостей, зокрема емоційного Євгена Червоненка, який наголосив на тому, що проект Бескидського тунелю був розроблений ще за Георгія Кирпи.

Принагідно Наталія Мосейчук напосіла на компанію Вадатурського «Нібулон», машини якої нібито й розбивають українські дороги: «Про "Нібулон" людям цікаво. Тому що, вибачте, якись фермер не може перевезти 39 тонн, його зупиняють. І кажуть, натякаючи на хабарі. А ваші машини значаться у всіх списках, які перевозять за 40 тонн, далеко за 40 тонн. Коли ви питаєте, чи може 60 вантажівок розбити дорогу, Вам скаже будь-яка першокурсниця, яка запрошена на ефір, можуть, пане Вадатурський, розбити ваші 60 вантажівок дороги. Коли ви говорите, пане міністре, побудуйте нам дорогу, то ви говорите для того, щоб Ваші важковоговози її далі розбивали. Ця дорога буде не для людей, ця дорога буде для комерсантів. Таких як ви».

Впадає в око розбалансованість у темах: переважну більшість програми говорять про автомобільні шляхи, за 15 хвилин до кінця програми переходять до теми залізниці, за 4 хвилини — на авіасполучення й лише 2 хвилини ефіру залишили на тему водного транспорту. В цілому тема важлива, говорити про якість доріг потрібно, глядачі отримали велику кількість нової для себе інформації і про технології виробництва, і про перспективи. Лишається тільки дочекатися манни дорожньої, обіцяної міністром, але ведучі пропонують не просто чекати, а долучатися до процесу: «Тепер гроші пішли на місця, будь ласка, питайте зі своїх керівників на місцях. Тому, будь ласка, не засиджуйтеся на диванах, а справді питайте з місцевих за ваші дороги. З пана Омеляна ми спитаємо самі».

Підготовка цього моніторингового звіту стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через проект USAID «У-Медіа», що виконується міжнародною організацією «Інтерньюз». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відбиває позиціюUSAID, уряду США та «Інтерньюз».

comments powered by Disqus