Гоп-стоп, наркоманія, проституція та... Антикорупційний суд в ефірах ток-шоу 4-10 червня 2018 року

Скрін-шот NewsOne

Кого моніторили: «Право на владу» («1+1»), «Український формат» (NewsOne), «Політклуб Віталія Портникова» («Еспресо»), «Свобода слова» (ICTV)

Коли моніторили: 4 червня - 10 червня 2018 року.

Голосування за законопроект про Антикорупційний суд 7 червня стало чи не першим інформаційний приводом, якому синхронно присвятили випуски абсолютно всі ток-шоу нашого моніторингу. Звісно, деякі програми вийшли до голосування, а деякі - після, що унеможливлює повноцінне порівняння підходу журналістів, проте ми все ж можемо відмітити кілька тенденцій.

1. На жодному з чотирьох шоу нашого моніторингу, здається, не було жодної людини, яка б виступила проти Антикорупційного суду як ідеї. Найменше голосів за створення установи в результаті віддав «Опозиційний блок» і жодного представника цієї партії не було на програмах. Ризикнемо припустити, що справа в електораті. Ще в травні соціологія групи «Рейтинг» показувала, що 47% громадян підтримають міжнародні санкції проти політиків, які не проголосують «за» суд. Виходить, що публічно виступати проти створення установи - це виступати проти свого рейтингу. І цей фактор упливає на народних обранців. Демократія в дії:)

2. Надто часто політики, замість того, аби обговорювати зміст законопроекту, критикували що завгодно інше: історію прийняття ініціативи, корумповану владу, судову реформу та вади правоохоронців. Нічого нового в цьому немає: подібна риторика допомагає й собі рейтинг підняти, й колективній владі його опустити, й довіру до імовірних майбутніх рішень суду підточити. Звісно, був у критиці й конструктив. Просто не на всіх шоу.

3. Чимало розмов про суд торкалися того, що його прийняття вимагали в МВФ. І тут деякі ток-шоу зводилися до чергових обговорень «зовнішнього управління», «землі/газу/лісу-кругляка для МВФ» та «кредитів влади». Загалом, чистого піару, замість розмов про зміст ініціативи.

4. Практично на кожній програмі знаходився хоча б один політик, а інколи цим займалися й усі гості в студії, який перетворював свою відповідь на затяжний монолог про банальні істини: мовляв, в Україні є корупція, у неї є фактори, з нею потрібно боротися системно, а головна мета боротьби - покращити життя людей. І так п’ять хвилин. Для подібного ми бачимо дві причини: бажання політиків показати, що вони розумні й турботливі, та те, що народним обранцям просто немає чого сказати по суті в складній юридичній темі.

5. Представники «Блоку Петра Порошенка» на всіх шоу виставляли Антикорупційний суд ініціативою Президента, за яку він особисто боровся з давніх давен і на лаври за яку заслуговує. Про, наприклад, критику законопроекту гаранта з боку Венеціанської комісії, ЄС і МВФ та епопею із заміною окремого суду на палату вони чомусь не згадували.

«Український формат» (NewsOne), 6 червня

Цього разу «Український формат» можна найбільше звинуватити не в маніпулятивності, а в неймовірній нудності. Три години десятеро гостей товкли корупцію у ступі. Сам тоді ще потенційний суд обговорювали побіжно, значно більше присутніх цікавили тисячні повтори одноманітних заяв про гріхи влади.

Монологи про корупцію читали: Віталій Шабунін, Голова правління центру протидії корупції. Андрій Іллєнко, народний депутат, позафракційний, ВО "Свобода". Сергій Власенко, народний депутат, фракція "Батьківщина". Дмитро Добродомов, народний депутат, позафракційний, партія «Народний контроль». Олег Купрієнко, народний депутат, фракція Радикальної партії. Юрій Дерев’янко, народний депутат, позафракційний. Ігор Лапін, народний депутат, фракція "Народний фронт". Валерій Карпунцов, народний депутат, «Блок Петра Порошенка». Вадим Рабінович, народний депутат, фракція «Опозиційний блок», лідер партії «За життя» (партія власника каналу). Борислав Розенблат, народний депутат, позафракційний.

Вже на початку шоу не можно було не сприймати його без іронії. Адже головними гостями програми про протидію корупції виявилися Вадим Рабінович та Борислав Розенблат. Голосувати ж пропонували за це:«Інструментом в чиїх руках стане Антикорупційний суд. Перший - зовнішних сил, другий варіант - внутрішніх сил».Звучить так само чесно, як, наприклад, звучало б запитання «Інструментом в чиїх руках є Євген Мураєв? Внутрішніх сил чи зовнішніх сил?».

Далі почалася критика влади та конкурс очевидних заяв із серйозним обличчям. Вадим Рабінович на запитання про перспективи суду видав свої вісім кроків для перемоги над корупцією, а пізніше - доводив, і ми зараз абсолютно серйозно, що Україна - корумпована країна. Андрій Іллєнко відкривав глядачам очі в розлогих монологах:«У нинішніх умовах головна причина корупції в Україні - це тотальна олігархізація». Аналогічним займався й Олег Купрієнко: «Головна біда в тому, що у нас до управління державою приходять не державники, а бізнесмени». Сергій Власенко підкреслено був членом «Батьківщини»: «Корупцію в Україні очолює і генерує президент України Петро Порошенко». А Юрій Дерев’янко радував усіх новинами із 2016 року: «Генеральний прокурор України не має вищої юридичної освіти і є кум президента Порошенка». Обговорили також міністра фінансів Данилюка, ліквідацію інституту президентства, зміни у виборчій системі.

Єдине, що могло вберегти глядачів від сну, - це особливо гротескні заяви. Нардеп Іллєнко, наприклад, у ході змагання із #всепропалості розповів, що «У нас ніколи і не було, принаймні от в нашій новітній історії, ніякого справедливого суду». Тобто всі судові рішення за 26 років були несправедливими й брата пана Андрія все ж треба було засудити? Інший чудовий момент - це порівняння ведучого Василя Голованова з приводу стосунків України та МВФ: «Наркоман приходить до дилера чи дилер приходить до наркомана.Тут вже не суттєво». Розширену версію цієї історії видав Валерій Карпунцов: «Це, як знаєте, красива дівчина -наркоманка. Кажуть - ось доза, відпрацюй. Вона каже - давайте я вам картошку пообгортаю. А вони - та ні, картошку не треба, треба щось інше, і буде вона це робити, бо вона, як правильно ви сказали, наркоман іде до дилера, а не дилер до наркомана».

Окремою темою програми, традиційно, став зовнішній вплив на Україну. Сергій Власенко переконував, що українських політиків у перемовинах із МВФ шантажають офшорами: «Їм на стіл кладуть от таку папочку, і кажуть - братику, от рахунок номер такий то, в тебе скільки то грошей[...]А ну, давай піднімай пенсійний вік». А навіщо МВФ шантажувати нас, щоб дати нам грошей...? Тим не менше, думку про те, що це «заходу» потрібні українські реформи, нав’язували й ведучі: «Варіант неухвалення закону в принципі малоймовірний. Захід занадто сильно тисне...».Борислав Розенблат розводив паніку: «Які будуть чергові умови МВФ? Що повинні ми ще будемо здати? Що повинні будемо ще зробити?». На фоні усіх цих розповідей про «здачу інтересів» дещо смішно виглядати масові заяви про те, що суди такі погані, бо їх контролює Порошенко. Тобто, політикам не подобається, що президент може впливати на вибір суддів. Але запропований партнерами механізм нівеляції цього впливу - це «зовнішнє керування» та «тиск».

Проте найкращу ідею всієї програми видав Вадим Рабінович. Політик почав із того, що кожен українець винен МВФ 10 000 доларів (раптом що, це в п’ять разів більше за увесь наш зовнішній борг), а отже, як нардеп неодноразово заявляв протягом програми: «Нам надо сказать МВФ очень простую вещь[...]: ребята, мы не будем отдавать вам деньги[...] Ми их обязательно кинем и ничего они с нами не сделают [...] Не надо нас пугать, они нам ничего не сделают, они должны давать нам деньги, чтоб мы им платили проценты, они никуда не денутся».

Віталій Шабунін намагався якось сперечатися із Рабіновичем та іншими гостями й розвінчувати їх маніпуляції, але фізично не міг із цим впоратися.

Як не глянь, а найкраще «Український формат» описує англомовний вираз dumpster fire.

«Свобода слова» (ICTV), 4 червня

«Свобода слова» серед колег була хронологічно найдалі від безпосереднього голосування, але виявилася найконструктивнішим та найпредметнішим ток-шоу тижня.

Участь у програмі взяли: Олександр Саєнко, міністр Кабінету міністрів. Артур Герасимов, голова фракції БПП. Вадим Денисенко, представник прем’єр-міністра в парламенті, «Блок Петра Порошенка». Георгій Вашадзе (через відеозв’язок), радник глави Адміністрації президента з питань реформ, один із співавторів і розробників законопроекту про Вищий антикорупційний суд. Сергій Власенко, народний депутат, "Батьківщина". Олег Березюк, лідер фракції "Самопоміч". Сергій Висоцький, народний депутат, «Народний фронт».

Хоч програмі й довелося говорити про майбутню річ, у «Свободи слова» вдався якісний ефір. Передусім через велику кількість різнопланових гостей, експертів та тем. Запитання змінювалися часто (від причин заяв Гройсмана до можливої антикорупційної політики Тимошенко), а відповіді на них ніколи не тривали аж надто довго. Більшість політиків також не відходили від теми, хоча Сергій Висоцький, наприклад, все ж розповів про геройства уряду Яценюка, а Олег Березюк вирішив розлого вказати на помилки діючого уряду. Не обійшлося й без перепалки між Березюком та Саєнком з приводу ефективності Кабміну, але врешті її все ж зупинив ведучий.

Артур Герасимов із «БПП» також не відмовляв собі в похвалі курсу владної більшості: «Всі визнають, всі наші іноземні партнери, що за останні 3-и роки зроблено в рази, якщо не в десятки разів більше, ніж за попереднє».

Сергій Власенко із «Батьківщини» почав виступ із фрази «я би не хотів говорити гаслами» і потім перейшов до заяв накшталт цієї «Мене цікавить, щоб кожен громадянин в Україні отримав доступ до нормального правосуддя». І, звісно, член «Батьківщини» критикував владу, зокрема, за те, що вона буцімто повністю захопила контроль над судовою системою. Були навіть такі речення: «Я не чув жодного позитивного відгуку про діяльність нашої судової системи».

Але врешті, як ми вже заявляли раніше, «Свобода слова» видала, мабуть, найкращу серед колег дискусію з приводу антикорупційного суду. Тут врахували майже всі аспекти й позиції різних фракцій. Розмова майже не переходила на розбірки та теорії змови, а більшість відповідей були раціональними та по-суті запитань. Жаль лише, що ток-шоу вийшло за два дні до голосування, то ж чимало часу гості обговорювали ймовірності, а не конкретні події.

«Політклуб Віталія Портникова» («Еспресо»), 7 червня

Цього разу дискусія на «Еспресо» вийшла дещо сумбурною. Хоч із програми й можна було дізнатися багато цікавого та конструктивного про Антикорупційний суд й вона майже не скочувалася в з’ясування стосунків, стрункості в обговоренні «Політклубу» все ж не вистачило.

Участь у програмі взяли: Сергій Рудик, народний депутат України, фракція "Блок Петра Порошенка". Леонід Ємець, народний депутат України, фракція "Народний фронт". Ігор Мосійчук, народний депутат України, фракція Радикальної партії. Руслан Сидорович, народний депутат України, фракція "Самопоміч". Вікторія Пташник, народний депутат України, позафракційна. Юрій Дерев'янко, народний депутат України, позафракційний.

Почалося шоу із зовсім не законодавчої теми. Увесь свій вступний монолог ведучий присвятив заяві Євгенія Мураєва про Олега Сєнцова: «С точки зрения того, что человек готовил поджоги и взрывы, для части населения он является террористом. Для националистической части он, наверное, является героем». Спіч у відповідь Віталія Портникова можна підсумувати реплікою: «... Є колабораціоністи, до яких, очевидно, відноситься і сам пан народний депутат» та зверненням до інших політиків щодо відвідування, зокрема, NewsOne: «Якщо ви маєте, ну, хоч трішечки здорового глузду, хоч трішечки поваги, не ходіть до Мураєвих, не ходіть до ведучих Мураєва, не переконуйте себе, що на цих каналах працюють журналісти[...] Якщо ви дивитеся ці канали, не голосуйте за політиків, які туди приходять».

Що ж до шоу самого пана Віталія, то воно виявилося не надто поблажливим до тих, хто не розуміється на інформаційному приводі. Це підмітив і сам ведучий, коли мова зайшла про кількість міжнародних експертів при відборі суддів. Справа в тому, що інколи підтеми полілогів «Політклубу» змінювалися надто швидко й робили це не в надто логічній послідовності.

Іншою неочікуваною як для цього шоу проблемою виявився частково склад гостей. Сергій Рудик, зокрема, вдавався до неприкритого піару президента: «Президентська ініціатива знайшла триста п'ятнадцять голосів в парламенті». Ігор Мосійчук із «Радикальної партії» неймовірно швидко перейшов від заяв про вигідний Президенту законопроект до «Для чого потрібен цей суд? [...] Для отримання кредиту. Але ж це тільки одна маленька умова. Чому ви про інші мовчите? [...] знімається мораторій і післязавтра міжнародні фінансові гендлярі будуть володіти українською землею».Ведучий щиро намагався добитися від Мосійчука конкретики, зокрема, щодо важелів впливу Порошенка на суди, але так і не зміг цього зробити. Нардеп голосував «проти» створення антикорупційної установи. Експертом у зовсім інших питаннях виявився також Юрій Дерев’янко:«Президентсьогодні спить і бачить: як сконтролювати все і суди в першу чергу.Тому що для нього - це найбільший ризик. Є група великих олігархів біля нього і він сам, до речі,олігарх...»

Але, звісно, вистачало в програмі і якісних обговорень та фактів. За останні хочеться особливо подякувати Руслану Сидоровичу, який розповідав про історію створення суду, його головні проблеми, перспективи та досі не вирішені завдання. Зокрема, про необхідність ще щонайменше трьох голосувань  за різні законопроекти. Як завжди, значний вклад у зміст програми зробив також сам Віталій Портников, який розповів присутнім про досвід інших країн із подібними судами та постійно доповнював надто легковажні заяви політиків контекстом. Зокрема, про боротьбу з корупцією в Ізраїлі та реальний стан демократії у Ботсвані.

У решті, ток-шоу виявилося трішки хаотичною сумішшю «зради» та фактів і найбільше його, імовірно, підвели саме гості, які не завжди хотіли говорити конструктивно та по темі.

«Право на владу» або Блог Наталії Мосейчук («1+1»), 7 червня

«Право на владу», імовірно, виявилося найгіршим ток-шоу тижня. Цьому посприяли як дивні гості та їх заяви, так і ведуча Наталія Мосейчук, що, за невеличкої співучасті свого колеги Сергія Іванова, перетворила програму на обговорення того, як Україною керують ззовні.

Слухати Наталію Мосейчук приходили: Андрій Парубій, голова Верховної Ради України. Георгій Вашадзе, радник глави Адміністрації президента з питань реформ, один із співавторів і розробників законопроекту про Вищий антикорупційний суд. Єгор Соболєв, народний депутат, «Самопоміч». Віталій Купрій, народний депутат, позафракційний, партія «Укроп» (пов’язана з власником «1+1» Ігорем Коломойським). Іван Вінник, народний депутат, «Блок Петра Порошенка». Сергій Соболєв, народний депутат, «Батьківщина». Тарас Чорновіл, політолог. Анастасія Красносільська, експерт Центру протидії корупції.

Почалося шоу з інтерв’ю Андрія Парубія, що відповідав, головним чином, на ось такі запитання ведучих: «Чи не є це втручанням у внутрішні справи країни?», «Яке ваше особисте ставлення до того, що країну затягують в цю боргову діру?», «Чому ми, звичайні українці, маємо розплачуватись за гріхи можновладців? Чому домовленість була саме на рівні: МВФ нам гроші, ми їм Антикорупційний суд?». Зміст закону, його перспективи та боротьба з корупцієїю ведучих цікавили менше.

Далі слово надали експертці Центру протидії корупції. І що, ви думаєте запитання стосувалися продиції корупції? Ха, «Якби не ухвалили сьогодні закон,нам би дали кредит?», «Скільки країна вже назаймала грошей?»та навіть «Який у вас дохід? Прибуток який у вас? Ви позичаєте гроші на щось?» Урешті, почало здаватися, що ведучі мають завдання дискредитувати владу/суд через нав’язування ідеї зовнішнього управління. Знову.

Запитання до Георгія Вашадзе, співавтора законопроекту, теж були не так по змісту та ефективності ініціативи, як по «гострим кутам» в історії її прийняття: «В чём заключалось главное разногласие между тем законопроектом который вы подготовили и, соответственно, нашими западными партнерами?» У решті, розмова з боку ведучих звелася до дещо ображено-істеричних закидів: «Я так понимаю, Соломенский суд должен сесть на чемоданы, выехать. Сюда должны заехать вот эти люди?»«А, то есть мы еще им должны дом построить?».

Скепсис модераторів зміг перевершити лише член партії хазяїна каналу Віталій Купрій. Політик почав із фрази «Я зараз вам приведу докази. Я прийшов сюди підготовлений» і ми було подумали, що йдеться про Антикорупційний суд. Смішна помилка. «46 рішень суду Солом'янського районного на користь справедливості проти детективів НАБУ, які покривають злочинців. Тут і Порошенко, це мої рішення, це я, вибачте, по моїм заявам розслідується це все - Порошенко, і Гонтарева, і Гройсман, і Луценко. Я готовий вам передати, щоб ви ознайомилися, всім показали. Це всі випадки на мільярди розкрадених державних коштів», - почав свою презентацію «укропівець». Закінчився спіч фразою Купрія «Порошенка не буде, ми зайдемо, станемо у владу, і я вам гарантую: всі сядуть, кому треба» і відповіддю Наталії Мосейчук: «Ви чекаєте дедлайну президентського терміну, да?».

Дісталося від ведучих також НАБУ: «Це дуже прикра графіка, коли ми дали, майже 2,5 мільярди нам вартувало це НАБУ, платникам податків, і мені у тому числі, і вам, якщо ви сплачуєте податки - і два вироки» та нардепу Олександру Пономарьову, чиї дії у парламенті Наталія Мосейчук назвала «Гоп-стопом у Верховній Раді».

Насправді, єдиним, хто за всю програму предметно аналізував саме зміст закону, виявився Сергій Соболєв. Але тему вирішили не розвивати та надали слово студентам-юристам, аби ті поставили свої запитання політикам. Скажемо чесно, молодь не вразила: «Які гарантії, щобудемо мати чесно обранихсуддей, а не як завжди?», «Як в Україні запровадити механізм, щоб НАБУ був незалежний?», «Як джерело корупції хоче боротися зі своєю основою»?

У фінальному слові Наталії Мосейчук теж знайшлося місце для її «я»: «Я от не знаю, як Сергій, але я належу до скептиків, які вважають, що треба подивитись на результати і на дії цього Антикорупційного суду, розумієте».

У подібному контексті саме собою напрошуюється порівняння із «Політклубом», ведучий якого Віталій Портніков теж не соромиться висловлювати свою думку й каже, що в питанні суду, він «поміркований оптиміст». Різниця ж між Портніковим та Мосейчук дуже проста.

По-перше, ведучий «Еспресо» знає, про що говорить. Принаймні, протягом програми він наводить факти, аналізує ситуацію та займається факт-чекінгом. А Наталія Мосейчук повторює власні побоювання й пропускає повз вуха ось такі заяви від Віталія Купрія: «...тепловози в GeneralElectric , які вони збираються закуповувати в Казахстані...» Нав’язуванням зради з приводу цієї угоди ведуча особисто займалася в «ТСН» 23 лютого. І вже в лютому було відомо, що в Казахстані нічого закуповувати не будуть.

По-друге, Віталій Портніков змінює теми розмови й дає експертам виразити думки та висновки. А от в ефірі «Права на владу» ледь не дві години говорять про МВФ, а в незгодних запитують про їх особисті доходи.

Врешті, глядачі «Права на владу» так і не дізналися нічого певного про проголосований законопроект, його перспективи та значення для України.

comments powered by Disqus