Як джинсувала місцева преса у вересні – жовтні 2012-го

Як джинсувала місцева преса у вересні – жовтні 2012-го

19 Листопада 2012
3587

Як джинсувала місцева преса у вересні – жовтні 2012-го

Світлана Єременко
виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика
3587
У два передвиборчі місяці регіональні ЗМІ втратили будь-які гальма: кількість політичної джинси зросла катастрофічно, але не спрацювала.
Як джинсувала місцева преса у вересні – жовтні 2012-го
Як джинсувала місцева преса у вересні – жовтні 2012-го

Український освітній центр реформ продовжує моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів. Моніторинг охоплює Львівську, Донецьку, Харківську, Сумську, Вінницьку області та Автономну Республіку Крим. Кожний регіон представлено шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за жовтень, що здійснювався з 1 до 7 жовтня 2012 року. Загалом було проаналізовано 727 матеріалів друкованих видань та 303 матеріали інтернет-видань.

Моніторинг за серпень читайте тут.

Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)

У жовтні кількість матеріалів із ознаками замовності в регіональних ЗМІ дещо знизилася порівняно з вереснем, але залишалася високою. Нагадаємо, у вересні незалежні експерти акцентували увагу на тому, що з наближенням виборів кількість політичної джинси в регіональних ЗМІ катастрофічно зростала в усіх регіонах, де проводилась оцінка контенту. Найбільше матеріалів з ознаками політичної та комерційної замовності у жовтні експертами зафіксовано в Сумах – 43,2% (у вересні – 32,5%); Вінниці – 35,4% (у вересні – 33%); Харкові – 31,7% (у вересні – 33%) та Криму – 27,4% (у вересні – 27,3%). У Донецьку та Львові кількість джинси трохи зменшилась порівняно з вереснем – 28,5% (вересень – 34,9%); відповідно у Львові – 23,3% (29,7% – минулого місяця). Передвиборчий вересень став поки що єдиним місяцем, коли показник матеріалів із ознаками замовності з початку моніторингу (в лютому 2012-го) в медіа шести регіонів, які ми досліджуємо, був однаково високим.

Як і раніше, серед видів недобросовісної реклами переважає політична джинса (таблиця вгорі). При цьому в жовтні частка матеріалів із ознаками політичної замовності перевищила комерційну майже втричі (2,8), а у вересні вона була вищою в три з половиною рази.

Експерти зауважили, що у квітні комерційна джинса була практично рівна політичній (13% і 16% відповідно), а вже з травня її частка зменшилася удвічі, а то й утричі. Частка неналежно маркованої реклами у жовтні – 7,4% , у вересні вона була вищою – 11,5%. Це означає, що регіональні ЗМІ продовжують старанно приховувати рекламу, найчастіше політичну. Наприклад, у Харкові «Слобідський край» – єдина газета обласного центру, яка використовує маркування «Політична реклама», у Криму прикладом грамотного маркування реклами у жовтні визнано «Крымскую правду».

Ще у вересні експерти акцентували увагу на тому, що впав останній форпост відносно збалансованої преси: кількість матеріалів з ознаками замовності суттєво зросла й у Львові до 29,7%, у жовтні вона складала 23,3% (у липні 9,9% таких публікацій). Вже традиційно у деяких регіональних виданнях кількість політичної джинси сягає або перевищує половину оцінених матеріалів. Першість в антирейтингу стабільно посідають сумскі газети «Білопільщина», – 58,3% (у серпні 61,1%, вересні 60,9%) та «Сумщина» – 57,1% (50% – у серпні, 63,9% – у вересні); «Львівська газета» – 44,4% (у серпні – 58,3%, 60,5% – у вересні); вінницький «33 канал» – 54,1% (35,7% – у серпні, 50% – у вересні); харківська газета «Время» – 44,3% (29,6% – у серпні; 45,7% – у вересні); «Донецкие новости» – 38,9% (28,6% – у серпні, 56,7% – у вересні).

У жовтні експерти зафіксували значне зростання кількості замовних матеріалів у загальному потоці інформації у газеті «По-українськи» (вінницький випуск) – 61% (у серпні – 25%, у вересні – 41,7%).

З діаграми (вгорі) видно, що у жовтні в двох областях – Донецькій та Харківській – і Криму частка джинси у друкованих ЗМІ переважає частку замовних матеріалів в онлайн-виданнях, як це ми спостерігали і в інших областях протягом півроку. Але у вересні відбулося перетікання джинси в інтернет (львівські сайти надрукували 46,3% замовних матеріалів), а вже у жовтні онлайн-джинса переважає у Вінницькій – 45%; Львівській – 42%; Сумській областях – 53,4% і майже зрівнялась у Харківській – 30% (відповідно в друкованих 31,7%).

Загалом же, у вересні – жовтні в експертів склалося враження, що перед виборами засоби масової інформації зовсім забули про те, що вони повинні давати зважену, об'єктивну інформацію, а не дезінформувати свого читача. І зовсім не турбувалися про свій авторитет, який набувається роками, а втрачається враз.

Онлайн. Серед інтернет-видань першість в антирейтингу у жовтні посіли, на думку експертів, сумські – 53,4% (у вересні – 24,6%), вінницькі – 45% (у вересні – 24,2%) та львівські – 42,1% (у вересні – 46,3%). Серед онлайн-медіа, що друкували велику кількість матеріалів, які найбільш дезінформували читачів, спотворюючи картину реальних подій у суспільстві напередодні виборів, у жовтні зафіксовано львівський Zik – 60% (48,5% у вересні); «Сумиінфо» – 59,1% (у вересні – 32,5%); вінницький «Май-він» – 55,4% (у вересні – 20,5%); «Вінниця-інфо» – 34,6% (у вересні – 28%); «Новости Донбасса» – 27,1% (у вересні – 8,6%); «Новый Севастополь» – 22,7% (у вересні – 22,9%).

Щодо «Сумиінфо», то незалежні експерти Сум коментують: «...Сайт працює не як заявлений новинний портал, а саме як видання влади та Партії регіонів. Це засвідчує не лише дотримання чи недотримання стандартів, а й підбір тематики матеріалів, замовчування фактів, незручних для влади і владної партії та випинання фактів, які створюють їх позитивний імідж. Тому інтернет-видання наразі діє переважно не як ЗМІ, а як «канал Партії регіонів».

Як видно з графіка вище, частка матеріалів із ознаками замовності – політичної та комерційної – залишалася вищою у друкованих медіа порівняно з онлайн-виданнями протягом півроку. При цьому з квітня по липень серед онлайн-видань частка матеріалів із ознаками замовності була в середньому вдвічі меншою за цей показник для друкованих медіа. Однак у вересні кількість онлайн-джинси суттєво збільшилась до 27,4% і майже досягла показника в друкованих виданнях – 32,2%, а у жовтні онлайн-джинса перевищила паперову.

У вересні харківські експерти єдині відзначали зменшення кількості замовних матеріалів в онлайн-виданнях, але у жовтні джинса зросла і склала 30,7%. Експерти зауважили, що, на відміну від друкованих медіа, у новинних сайтах Харкова переважала комерційна джинса, але у жовтні зросла політична: «Статус кво» – 44,0%; «Об’єктив» – 17,4%.

Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

У жовтні середній бал дотримання журналістських стандартів у шести регіонах залишається невисоким і становить 3,43 бала з можливих 6-ти (у серпні – 3,45, у вересні 3,52). Незначне покращення середнього балу порівняно з вереснем продемонстрували журналісти Львова – 3,81 бала (у вересні 3,50); Сум – 3,11 (у вересні 3,02) та Криму – 3,62 (3,42 у вересні).

Професіоналізм вінницьких журналістів друкованих медіа – 4,05 (у вересні – 4,07) залишився майже на тому ж рівні, що й у вересні, і є трохи вищим, ніж у інших регіонах. Щодо Харкова та Донецька, то, як вважають експерти, їхня фаховість продовжує падати: Харків – 2,99 бала (у вересні 3,79 бала); Донецьк – 3,02 (у вересні – 3,32).

Найнижчий рівень професійності серед шести регіонів у вересні, згідно з оцінками експертів, показали журналісти Харкова – 2,99 бала.

Загальний бал за стандарти по регіонах помітно впав ще у серпні – (крім Криму – 3,80 та Сум – 3,76), особливо це помітно у журналістів Львова (у липні – 4,62; у серпні – 3,81).

На думку регіональних експертів, місцеві медіа, як і в попередніх місяцях, у жовтні найкраще дотримувалися стандартів достовірності (посилання на джерела) – 0,84 бала, точності – 0,77 бала та оперативності – 0,60.

Як видно з діаграми вгорі, інтернет-журналісти не дотримувалися балансу при висвітленні суспільно важливих подій напередодні виборів (15% збалансованих новин), однак подавали новини певною мірою достовірно (84%) й оперативно (73%); також трохи краще відокремлювали факти від коментарів, ніж їхні колеги у друкованих виданнях (58%). Дещо гірше розкривали теми публікацій (31%), ніж їхні колеги у пресі (42%).

Загалом, моніторинг свідчить, що у жовтні найвищі бали отримують достовірність, оперативність і точність фактів, викладених у матеріалах, середні – відокремлення фактів від коментарів. Як стверджують експерти, найгірше журналістам вдається дотримуватися збалансованості та повноти розкриття теми – ці стандарти експерти вже традиційно оцінюють найнижчими балами.

В цілому ж протягом восьми місяців ми спостерігаємо невисокий рівень професіоналізму журналістів у всіх шести регіонах, де проводиться моніторинг.

Детальніше про ситуацію в регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР.

УОЦР використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика».

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць за плавучим графіком 1-3-2-4 тиждень. Експертами здійснюється оцінка засобів масової інформації власних регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1) баланс думок / точок зору; 2) оперативність; 3) достовірність (посилання на джерела); 4) відокремлення фактів від коментарів; 5) точність; 6) повнота представлення фактів /інф. по проблемі.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є такі чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надрукований в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.

Експертні групи сформовані з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів-практиків по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ: http://cure.org.ua.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією Український освітній центр реформ за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.

Для моніторингу було відібрано по 6 регіональних друкованих та два онлайн-медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору, що були висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: imi.org.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3587
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду