Україна в мініатюрі. На якому з каналів Дніпра найчистіші новини

pixabay.com

Аналіз дотримання стандартів інформаційної журналістики й порушень, які можуть свідчити про замовність, у новинах 9-го, 11-го та 34-го каналів міста Дніпра. Також розглянуто наявність у новинах елементів проросійської пропаганди (їх не було) й тональність матеріалів із ознаками замовності.

Особливістю дніпровського телеринку є те, що місцеві приватні телеканали належать тим самим великим фінансово-промисловим групам, які володіють ключовими холдингами ринку загальнонаціонального: 9 канал — Ігореві Коломойському, 11 канал — Вікторові Пінчуку, а 34 канал — Рінату Ахметову. Тому не дивно було побачити в новинах 34-го каналу матеріали про доброчинність Ахметова та його підприємства, знайомі з новин каналу «Україна»

Обласна державна адміністрація постає в позитивному світлі не лише в матеріалах 34-го каналу, а й на 11-му, де протягом тижня вийшло найбільше матеріалів із ознаками замовності. Ці матеріали обслуговують інтереси політиків і чиновників різних таборів — від обласної влади до «Опозиційного блоку». Найменше матеріалів із ознаками замовності виявили в новинах 9-го каналу.

Показники дотримання стандартів інформаційної журналістики у трьох каналів приблизно однакові — від 4,19 до 4,26 бала із шести можливих. Найгірше тут дотримувалися вимог стандартів повноти інформації та балансу думок, а також відокремлення фактів від коментарів, неприпустимо зловживаючи оцінними судженнями. Зауважмо, що рівень дотримання стандартів у Дніпровської філії Суспільного дещо вищий.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Дотримання стандартів і тематика новин

9 канал

Дотримання стандартів у новинах каналу експерти оцінили на 4,27 бала із шести можливих.

Сюжети, які вийшли в підсумкових випусках новин, здебільшого стосувалися трьох тематичних груп, — життя місцевої громади, освіти й науки, а також соціальної сфери та охорони здоров’я — по вісім матеріалів. Майже настільки ж часто в поле зору журналістів телевізії потрапляли культурні події: відкриття виставок, презентації тощо.

Водночас не було жодного матеріалу, який би висвітлював ООС і тематику допомоги воїнами, переселенцям, тарифи й податки та події за кордоном і боротьбу з корупцією.

Що ж стосується відповідності новин 9-го каналу стандартам інформаційної журналістики, то майже стовідсотково у проаналізованих сюжетах було забезпечено точність інформації. Із балансом думок ситуація гірша: лише дві третини матеріалів на паритетних засадах представляють позиції сторін, які в них фігурують. Часто в сюжетах бачимо велику кількість коментарів, але їм усе одно бракує висвітлення позиції іншої сторони, експерта чи людини, яку прямо звинувачували.

Наприклад, 23 травня в ефір вийшов сюжет «Потрібні гроші? Припиніть марнотратство!», в якому йдеться про проект рішення міської ради стосовно підвищення вартості навчання дітей у музичних школах міста.

У ньому є чимало коментарів: батьків, учителя, голови профспілки працівників культури, депутата й міського голови. Формально надали слово й управлінню культури Дніпровської міської ради — ініціатору збільшення оплати. Однак цей коментар — заклик до діалогу, а не пояснення позиції відомства: «Євген Хорошилов, начальник управління культури Дніпровської міської ради: Ми запрошуємо всіх бажаючих. У нас уже є пропозиції від громадської ради і від комітету батьків обговорити разом як школи будуть жити далі».

До того ж у матеріалі немає інформації про те, чому оплату за навчання вирішили підвищити, коли востаннє таке траплялося і яку частку витрат на музичні заклади покривають ці надходження. Натомість є заклик профспілки дати ще 25 мільйонів гривень на зарплати працівникам культури.

Наступного дня в ефір вийшов сюжет «Місяць тому керівник інспекції з питань благоустрою Руслан Мороз повідомив про початок операції “Наливайка”». У матеріалі про інспекцію «наливайки» висловилися чиновник та відвідувачі, однак коментаря власника «горе-закладу», який був на місці події, в сюжеті не дали.

Однобоко висвітлено тему і в сюжеті про те, що «Активізм — небезпечна справа» (25 травня). Двоє активістів розповідають: поліція неналежно розслідує справи щодо нападу на них, однак точку зору звинувачених правоохоронців не представлено.

Порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів найчастіше траплялися через те, що журналісти насичували новини власними оцінками та висновками. Прикладом сюжету, де було порушено цей стандарт, є матеріал «Чотири години, протягом яких школярам, студентам і представникам громадських організацій розказували про те, що таке медіа» (23 травня) про те, як молодь навчали медіаграмотності: «Отож, як ми бачимо, медіаграмотності нашим людям ще вчитися і вчитися».

А в новинах за 21 травня цей стандарт було порушено у трьох матеріалах. Наприклад, у матеріалі «Валить нельзя остаться» автор стверджує, що мета заходу «шляхетна». У сюжеті«Участь у мотиваційному форумі взяв…» звучать вислови «вельми оперативно», «масштабне оновлення» та «вельми популярне».

Чверті новин каналу бракує персоніфікованих посилань на джерело інформації. Експерти, зокрема, зафіксували використання Фейсбуку як джерела інформації, яка не була верифікована (сюжет «Основним питанням чергової сесії Дніпровської міськради стало збільшення порогу державних закупівель у системі “Прозорро”» від 23 травня): «У соцмережі Facebook обговорювали проект рішення стосовно системи “Прозорро”. Зокрема, активіст Деніс Селін на своїй сторінці написав про намір депутатів…».

Також траплялися сюжети з розмитими посиланнями на джерело інформації «Участь у мотиваційному форумі взяв…» (21 травня) — «є відгуки, що працювати стали швидше»; «таким чином, пояснюють» (хто пояснює?), «23 травня без води у Дніпрі…» (23 травня) — «у мерії розповіли», «міська влада запевняє», «В умовах великого міста завжди лунають…» (23 травня) — «у благодійних фондах кажуть» (в сюжеті є синхрон лише одного представника благодійного фонду), «на думку людей».

23 травня в ефір вийшов сюжет «Потрібні гроші? Припиніть марнотратство!», де особливо яскраво було порушено цей стандарт, оскільки журналіст стверджує, що «усі присутні на мітингу вимагали скасувати…», хоча на відео зафіксовано щонайменше 50 учасників і журналіст навряд чи опитав усіх.

Кілька сюжетів каналу виявилися неоперативними. Так, 21 травня журналісти розповіли про завершення чемпіонату з кульової стрільби серед спортсменів із ураженням опорно-рухового апарату і срібну медаль мешканця Дніпропетровщини, хоча змагання відбулися ще 12 травня («У південнокорейському місті Чеонгджу…»). А 22 травня глядачам розповіли про дводенний туристичний хаб для сільських мешканців, який відбувся ще 17-18 травня («Підтримати туризм»).

Найгірша ситуація в новинах телеканалу зі стандартом повноти інформації: його вимогам відповідає менше третини сюжетів. Це є наслідком нехтування іншими стандартами, а також відсутності в новинах відомостей про передісторію подій, необхідних деталей тощо.

Наприклад, у сюжеті від 22 травня «Занепокоєння дніпрян рішенням чиновників…» відсутній бекґраунд. Журналіст розповідає про занепокоєння одного батька, який «не розуміє суть реформи», і про якесь рішення департаменту гуманітарної політики. Загалом, зрозуміти, про що в повідомленні йдеться, практично неможливо:

«Олена Кальянова, ведуча: Занепокоєння дніпрян рішенням чиновників щодо реформ у дошкільних і позашкільних навчальних закладах продовжується. 22 травня у міськраді відбулося засідання виконкому. На зібрання завітав представник громадської організації, батько двох дітей. Каже, не розуміє суть реформ. Прагне або отримати розумні пояснення, або вимагає відмінити рішення департаменту гуманітарної політики.

Михайло Яценко, представник ГО “Правозахисна справа”, батько: Ми нічого не розвалюємо, ми нічого не намагаємося псувати та зупиняти, але просимо прозорих та зрозумілих реформ. Де батьки, де педагоги, де освіта, де якісь заклади, а де розвиток, а де прибирання, не зрозуміло. Тому, якщо департамент хоче щось запровадити, потрібна якась “карта”, зрозумілі цифри, порядок реформування. Тут прибрати і нічого не створити. Терміново, тимчасово… Як це робиться? Не зрозуміло.

Олена Кальянова, ведуча: Як результат через резонансність події засідання тривало довго. Наказ департаменту гуманітарної політики щодо реформ у дошкільних і позашкільних закладах виконком так і не відмінив. Пояснили, що самофінансування шкіл і підвищення цін вплине тільки на додаткові заняття. Пан Михайло запевняє: це був лише перший крок. І 23 травня у день сесії міської ради перед адмінбудівлею відбудеться мітинг обурених батьків, профспілок позашкільних та шкільних закладів і навіть учнів».

11 канал

У новинах каналу, які вийшли протягом моніторингового тижня, дотримання стандартів інформаційної журналістики експерти оцінили в 4,18 бала.

Що ж до тематики сюжетів, то найбільше новин стосувалося життя місцевої громади (дев'ять). Шість сюжетів журналісти 11-го каналу присвятили культурі, по п'ять — освіті й науці та кримінальним новинам і діяльності правоохоронців, майже стільки ж — місцевому самоврядуванню.

Журналісти підготували лише один матеріал про війну: він стосувався соціалізації та пошуку нових навичок для ветеранів війни на Донбасі. Двічі на каналі розповідали про спорт і соціальну сферу. Жодного матеріалу, присвяченого тарифам і податкам, подіям за кордоном і корупції, не зафіксовано.

Майже всі новини каналу були оперативними й у дев'яти з десяти випадків — точними. Найбільше ж зауважень стосувалося дотримання стандартів повноти інформації (забезпечено у третині новин), балансу думок, якого бракує половині сюжетів, та достовірності інформації — коректних посилань на джерела не було у третині новин.

До того ж експерти виокремили три сюжети, в яких було порушено всі фахові стандарти, окрім оперативності: «Мистецькі школи Дніпра» (21 травня), «Перед будівлею міськради відбувся численний мітинг» (23 травня) та «Полювання на МАФи» (24 травня). Перші два стосуються однієї теми — підвищення плати за навчання в мистецьких школах. Здавалося б, маємо приклад, коли журналісти розвивають тему, адже в першому випадку вони розповідають про проблему й повідомляють, що батьки готові вийти на мітинг та відстоювати свою позицію, а в другому — приходять на мітинг та показують, чим завершилося протистояння. Насправді ж про суть проблеми не зрозуміло ні з першого, ні з другого повідомлення. При цьому автор сюжету демонструє прихильність до однієї зі сторін конфлікту, а в кінці сюжету транслює заклик прийти на мітинг: «Оскільки міськрада не залишає свого оптимізаторського задуму, батьки кличуть однодумців на мітинг. Усі, кого хвилює доступність музичних та художніх шкіл, збираються на середу на 8:45 біля міськради».

Порушуючи стандарт відокремлення фактів від коментарів, автор висловлюється ще й так: «У Дніпровської міськради нова іграшка, ім’я якої “оптимізація”. За цією чудовою концепцією музичні та художні школи, хоча вони і комунальні, мають заробляти». Навіть ведуча в підводці безапеляційно стверджує: «Навчання музиці, танцям чи малюванню роблять привілеями еліти, адже пересічні родини не можуть дозволити собі навіть половини цієї суми».

При цьому журналісти навіть не спробували звернутися по коментарі до міської ради, натомість усю інформацію про дії чиновників узяли зі слів батьків: «Звідки такий порядок цифр — то загадка. При спілкування з департаментом батьки так і не зрозуміли, чому чиновники взялися за оптимізацію та нарахували аж таку платню. “Забагато емоцій та цифри зі стелі» — подібне вражання від діалогу з мерією”».

А в тезі: «Але за цією ширмою мерія продовжує добиватися свого. Нещодавно видала наказ про скорочення персоналу мистецьких шкіл, а зараз почали дітей ділити на талановитих та ні», — немає жодного посилання на джерело такої інформації.

Зрештою, в сюжеті кілька разів говорять про рішення мерії, але жодного разу не називають документа, який би підтвердив реальність майбутніх змін.

Те ж спостерігаємо і в сюжеті про мітинг батьків біля мерії — жодного посилання на джерела інформації: «Основні вимоги, з якими прийшли дніпряни», «Дніпряни ж вважають ініціатором цих горезвісних змін заступника міського голови Олександра Шикуленка».

А ще журналіст повідомляє, що «нещодавно міськвиконком прийняв положення, яке збільшує вартість навчання вп’ятеро», однак коли було прийнято цей документ, не вказує, як і не називає конкретних сум, на скільки було підвищено вартість.

Проблеми в цьому сюжеті й із відокремленням фактів від коментарів: «у слова його та інших депутатів, які виступили на мітингу з буцімто підтримкою дитячої освіти, люди повірили мало»; «розлючений натовп».

Матеріал «Полювання на МАФи» про боротьбу з «наливайками»починається з одночасного порушення стандартів відокремлення та достовірності ведучим у студії: «У Дніпрі розпочався масштабний проект зі знесення наливайок. Поки що під приціл міськради потрапили чотири десятка кіосків. Обирали жертв за допомогою соцмережі, створивши опитування на Фейсбуці. Дніпряни активно підтримали цю ідею та продовжують додавати до “чорного списку” все більше адрес. Хто ж перший потрапив під караючу руку міськради…».

Далі автор сюжету намагається жартувати, втім, у новинах це виглядає не зовсім доречним: «Ще вчора це був оазис для любителів перехилити одну-дві чарки. Та після сьогоднішнього демонтажу, місцевій інтелігенції доведеться шукати інше місце для відпочинку».

При цьому сюжет незбалансований: відсутні коментарі чиновників про те, як вони вирішуватимуть цю проблему, та працівників «наливайок», натомість активно коментують ситуацію саме «любителі перехилити чарку».

Не вказано й на підставі чого зносять ці об’єкти — жодної назви ухвали, рішення тощо. У результаті складається враження, що це свавілля міської влади.

Що ж до балансу думок, то його, зокрема, порушено в сюжетах із ознаками замовності. Утім, навіть там, де їх немає, вимоги стандарту також не забезпечено. Наприклад, у сюжеті «Близько 30 % мешканців Дніпропетровщини працюють неофіційно» (22 травня) йдеться про нараду, де прозвучала така заява, а також було прийнято рішення про необхідність контролювати працедавців. Але їхніх коментарів у сюжеті немає.

А в сюжеті від 24 травня «Представники комітету у боротьбі з корупцією та порушенням прав громадян перевірили…» йдеться про перевірку незаконних АЗС, але жодного коментаря чи спроби його отримати у власників або менеджерів АЗС немає.

Що ж до стандарту відокремлення фактів від коментарів, то прикладом його порушення є сюжет «У Дніпрі відбулась сесія міськради» (23 травня), зокрема, такі цитати: «Збадьорені мітингом депутати сьогодні наче підзарядилися енергією і завзято сперечались в сесійній залі», «Ось тоді міський голова і зробив хід конем».

34 канал

Експерти оцінили дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу на 4,22 бала із шести можливих.

Найбільше матеріалів каналу було присвячено соціальній тематиці й темам із життя місцевої громади, десять та вісім сюжетів відповідно, сім новин були присвячені кримінальним подіям, ще п'ять стосувалися освіти. Лише один сюжет був на тему ООС, та по два — про спорт і культуру.

Більшість зауважень стосується порушення стандартів відокремлення фактів від коментарів та достовірності (забезпечено у двох третинах сюжетів), а також повноти інформації (0,36).

Зокрема, журналісти каналу зловживають узагальнювальними посиланнями на кшталт «містяни», «експерти», «дніпряни», «місцеві кажуть» тощо. Наприклад, сюжет від 21 травня «Проїзд подорожчає?» повністю побудований на припущеннях та інформації із соціальних мереж. Він навіть починається зі слів: «Ось таке оголошення минулого тижня розійшлося у соцмережах. Його нібито сфотографував пасажир 155-го маршруту».

Не дотримано стандарту достовірності і в сюжетах із цього ж випуску новин «Самосуд над крадієм» та «Крадуть на роботі». У першому джерела зазначені як «місцеві кажуть» та «очевидці розповідають», а в другому — «у Дніпрі люди кажуть» та «в обласній поліції кажуть».

Журналісти не повідомляють джерела інформації і в сюжеті «Працівників скоротити, а плату за навчання підвищити» про наміри міської влади підвищити вартість навчання у школах мистецтв від 23 травня. Натомість вживають знеособлені формулювання: «Звільнити обслуговуючий персонал, скоротити частину педагогів, а плату за навчання підвищити в рази». А далі в цьому матеріалі також трапляється таке: «У Дніпрі вивела під стіни міськради сотні людей» та «не одна сотня звільнених».

Ідентична ситуація і з випуском новин за 25 травня: у трьох сюжетах поспіль відсутнє адекватне посилання на джерела інформації: «Тролейбус врізався у маршрутку на проспекті Гагаріна» — «прогнозують медики», «місцеві ЗМІ писали»; «Пішоходи часто стають винуватцями аварій» — «про це заявляють автоексперти»; «У Дніпрі встановили сміттєві контейнери з Німеччини» — «пише заступник мера у Facebook», «у мерії ламають голову».

Така частота порушень стандарту достовірності стала чи не основною причиною низьких показників за стандартом повноти, який порушено у 27 сюжетах каналу із 42 оцінених.

Третє місце за частотою порушення в новинах 34-го каналу посідає стандарт балансу думок. Наприклад, у матеріалі «У Романковому з’явиться перший садочок» (24 травня) є тільки коментарі чиновників, а будівельники та освітяни залишилися поза кадром. Часто помилялися журналісти 34-го каналу і з відокремленням фактів від коментарів. Зокрема, в сюжеті від 24 травня «У Дніпрі вночі тепер не купиш горілку» думку директора торгівельного закладу щодо обмеження нічної торгівлі алкоголем розширено до «магазини до такої заборони ставляться з розумінням». Значна кількість прикладів порушення цього стандарту стосується також сюжетів із ознаками замовності.

Лише у шести із усіх оцінених матеріалів журналісти каналу не дотрималися стандарту оперативності. Зокрема, історія, розказана в сюжеті «У Дніпрі студенти започаткували перші курси жестової мови» 25 травня, насправді сталася ще в березні.

Новини з ознаками замовності

9 канал

Матеріалів із ознаками замовності в новинах каналу протягом моніторингового періоду було виявлено лише два; це 5 % проаналізованого контенту.

Один із них  — позитивно тонований матеріал стосовно «Укрпошти» та в. о. Її гендиректора Ігоря Смілянського. Це сюжет від 21 травня «Участь у мотиваційному форумі взяв і новий директор «Укрпошти». Приводом для його появи стало те, що Смілянський узяв участь у мотиваційному форумі і презентував у Дніпрі новий автопарк підприємства.

Причому журналіст не повідомляє ані про обсяги поповнення, ані про його динаміку. Натомість устами працівників компанії хвалять усе: і ремонт у відділеннях, і нове обладнання, й хороший персонал. Окрім порушення балансу думок у сюжеті є посилання на узагальнені неперсоніфіковані «є відгуки, що працювати стали швидше».

Інший матеріал, який викликав зауваження експертів, вийшов 25 травня: «У Верховній Раді розглядають президентський законопроект». Він позитивно тонованийстосовно народного депутата Сергія Рибалки (Радикальна партія). Сюжет складається з підводки про зауваження Рибалки до законопроекту про антикорупційний суд і ще трьох його синхронів. Окрім того, що цей сюжет є неоперативним (законопроект розглядали 23-24 травня), в ньому порушено ще й стандарти балансу думок (відсутні інші коментарі, крім народного депутата Рибалки) та відокремлення фактів від коментарів, позаяк журналісти вирішили акцентувати увагу глядачів на значущості висловлювань народного депутата: «Сергій Рибалка знову наголосив на важливих моментах».

11 канал

Ознаки замовності експерти виявили у 23 % новин каналу: зауваження стосуються десяти із 43 проаналізованих новин. Вісім із них мають ознаки замовності політичної, дві — комерційної.

Зокрема, протягом тижня вийшли чотири матеріали про діяльність обласної влади: про ремонти школи, дороги й лікарні. Йдеться про матеріали «У Покровській школі № 1 почалася глобальна реконструкція» (23 травня), «Хірургічний корпус дитячої лікарні імені Руднєва на фінішній прямій» (24 травня), «Дитячий садочок у вигляді вулику» (24 травня) та «Вперше за 50 років у місті Покров капітально ремонтують дороги» (25 травня).

Вони створені за єдиним шаблоном: підводка ведучого — синхрон керівника установи / відповідального за виконання робіт — коментар радника голови Дніпровської обласної державної адміністрації Юрія Голика, який раніше працював у медіасфері й експертом із цих питань навряд чи може вважатися.

Двічі канал пропіарив «Опозиційний блок» та Олександра Вілкула. Йдеться про сюжети «Володимир Гройсман запропонував переорієнтувати центри зайнятості…» (22 травня) та «Про поліпшення соціально-економічної ситуації в Україні» (24 травня). Обидва мають чітке негативне тонування щодо чинного уряду Володимира Гройсмана, в обох сюжетах єдиним коментатором подій є Олександр Вілкул.

У сюжеті про центри зайнятості журналісти вдаються до маніпулювання свідомістю глядачів, розмиваючи джерела інформації («за даними різних агенцій», «опозиціонери впевнені», «за оцінками експертів Нацбанку» тощо), а в іншому вдаються до оцінних суджень: «Говорячи про зростання середньої зарплати Прем’єр нічого не сказав про інфляційні процеси, які напряму впливають на купівельну спроможність населення і можуть знівелювати будь-яке формальне зростання». А також та ретранслюють точку зору замовника матеріалу: «І це теж наслідок дій уряду, наголошує нардеп».

Що ж до сюжетів із ознаками комерційної замовності, то такі вади експерти побачили в сюжеті «Фестиваль української культури і традицій» від 21 травня. Він спрямований на промоцію компанії «АВК»: «Компанія “АВК” прославляє Україну, має експортну географію понад 60 країн світу. Вона допоможе юним дніпрянам досягти своєї мрії».

Аналогічні зауваження стосуються й сюжету «“Укрпошта” запускає у Дніпрі послугу…», який вийшов в ефір того ж дня.

34 канал

Експерти виявили ознаки замовності у восьми із 42 сюжетів каналу, що становить 19 % проаналізованого контенту. Усі вони мали політичну складову.

Щодня в ефірі 34-го виходили сюжеті про благодійність гуманітарного штабу або Фонду Ріната Ахметова, якому належить канал, і були позитивно тоновані стосовно нього. Зокрема, йдеться про сюжети «Сирітству — ні!» (21 травня), «Допомогти вижити» (22 травня), «Вони змушені починати життя з нуля» (23 травня), «Без ліків їй не вижити» (24 травня) та «Гуманітарний штаб Ріната Ахметова допоміг з лікуванням хлопчику зі Світлодарська» (25 травня).

Усі ці сюжети здебільшого створені за єдиним сценарієм: спочатку йдеться про якусь проблему або драматичну історію життя, герої якої неодмінно пропали би, якби не допомога структур Ахметова. І обов’язкове «спасибо Ринату Леонидовичу». Ці сюжети містять численні порушення фахових стандартів, зокрема балансу думок та відокремлення фактів від коментарів. Наприклад, у сюжеті «Допомогти вижити» кореспондент вживає оцінні судженняна кшталт«наймасштабніша гуманітарна місія в новітній історії України».

 

А сюжет «Вдома краще» (22 травня), хоча й пов'язаний із Рінатом Ахметовим, дещо вирізняється. Хоча в ньому й рекламується Авдіївський коксохімічний завод, який належить Ахметову, його віднесено до тих, що мають ознаки замовності політичної. Автори почали з розповіді про вимушених переселенців і заробітчан, які повернулися додому, коментарів представників Центру зайнятості, які розповідають про ринок праці. Та все одно скотилися до рекламних гасел: «Найпопулярніша тут робота — на Авдіївському коксохімі», «Порадили йти на завод — не розчарувався. Тепер і друзям рекомендує», «Популярність Авдіївського коксохіму співробітники пояснюють ще й тим, що завод не раз буквально рятував місто від техногенних катастроф. Коли через бойові дій виникають перебої з опаленням, світлом або водою — рішення проблем лягає на підприємство. І воно не підводить. Люди кажуть — відчувають захищеність і знають — куди б життя не закинула, вдома — краще».

Ще два матеріали з ознаками політичної замовності позитивно тоновані стосовно Дніпропетровської облдержадміністрації. Йдеться про сюжети «У Романковому з’явиться перший садочок» (24 травня) та «У Дніпрі фінішує будівництво нового корпусу лікарні імені Руднєва» (25 травня). В обох випадках ситуацію коментує радник голови ОДА Юрій Голик, який примудряється ще й пропіарити центральну владу: «Ликвидация очередей в детские садики на территории Днепропетровской области — такую задачу поставил Президент Украины Пётр Порошенко перед Днепропетровской облгосадминистрацией».

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проект USAID «У-Медіа», що виконується міжнародною організацією «Інтерньюз». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відбиває позицію USAID, уряду США та «Інтерньюзу».

 

comments powered by Disqus