Сезонне затишшя

Сезонне затишшя

29 Серпня 2013
2361

Сезонне затишшя

2361
В ефірі регіональних телеканалів – спад замовних сюжетів. Моніторинг місцевих телеканалів за червень-2013
Сезонне затишшя
Сезонне затишшя

9 із 15 редакцій у червні показали істотно менше матеріалів, що експерти відносять до потенційно оплачених чи виготовлених за вказівкою влади або власників. В ефірі двох каналів – вінницький ВІТА та харківський Simon – у період моніторингу експерти не виявили жодного замовного сюжету. У дотриманні стандартів, як і раніше, найбільші проблеми з вимогою «повноти наведених фактів» і «балансу думок». Частковий баланс у регіональному телеефірі забезпечується, переважно, не журналістами, а тим, що телеканали належать представникам різних політичних сил.

Узагальнений моніторинг за червень 2013 року матеріалів із ознаками замовності (або цензури) на місцевих телеканалах, а також дотримання регіональними журналістами професійних стандартів.

Проаналізовано новини телеканалів Криму («Неаполь», ДТРК. «Крим», Чорноморська ТРК), Львова (ЛОДТРК, ZIK, ТРК «Люкс»), Харкова (ХОДТРК, 7 канал, Simon), Вінниці (Вінницька обласна державна телерадіокомпанія «Вінтера», телеканал ВІТА, ТРК «Вінниччина») й міста Суми (Сумська обласна державна телерадіокомпанія, ТРК «Відікон», «Академ ТВ»).

Методологія моніторингу новин на місцевих телеканалах аналогічна методології моніторингу новин на загальнонаціональних каналах. Її викладено тут.

Моніторинг регіональних новин за травень можна подивитися тут.

Матеріали з порушеннями професійних стандартів, які можуть свідчити про ознаки замовності (цензури)

Вінниця

У той час як журналісти комунального каналу ВІТА не подали за червневий період моніторингу жодного матеріалу з ознаками замовності (0% «джинси»), їхні колеги з державного телебачення каналу «Вінтера» «прославляли» високопосадовців у кожному п’ятому сюжеті (23% замовних метеріалів). Канал «Вінничина» – на другому місці (18% сюжетів із ознаками замовності).

За правилами оцінки сюжетів, до замовних експерти відносять ті матеріали, в яких безпідставно та виключно в позитивному (або негативному) ключі подається інформація про певну особу, групу людей тощо. Тому до замовних матеріалів експерти Роман Шостак і Вікторія Кондратська віднесли репортажі про відвідування медичних закладів області народним депутатом Партії регіонів Григорієм Калетником та очільницею управління охорони здоров’я облдержадмінітрації Любов’ю Спиридоновою.

Любов Спиридонова в сюжеті від 12 червня ознайомилася з роботою ФАПів у Тульчинському районі (автор – Вікторія Мотичко) та заходилася повчати глядачів: «Кожен день ми маємо робити все для того, щоби змінювалась інфраструктура, щоби забезпечувався фінансовий ресурс, і щоби ми отримали зворотний зв'язок від людей, що вони це відчувають, вони це цінують. Якщо щось не подобається тут, нічого страшного – це зразу можна скорегувати, врахувавши думку громадськості. Тільки поєднавши зусилля, буде результат».

Григорій Калетник презентував карету швидкої допомоги Козинецькому ФАПу (автор репортажу від 13 червня – Світлана Арламова-Кирюшина). У сюжеті не зазначено, яке відношення до карети швидкої має власне Калетник, проте журналісти надають ефір депутату для самопіару: «Я у всій своїй життєвій кар’єрі, в своєму житті, завжди був вдячний людям, і до мене люди виявляють повагу, і я теж ту повагу намагаюсь матеріалізувати через такі високі повноваження для інтересів, для добра, для людей». Журналісти на цьому не спиняються та додають похвали депутату від себе: «Жителі Липоветчини запевняють: подібні знаки уваги від народного обранця відчувають постійно, не лише на свята. Усі їхні прохання почуті і, головне, виконані. А це ознака того, що інтереси громади для Григорія Калетніка завжди в пріоритеті».

Харків

Телеканал Simon у період червневого моніторингу не подав у новинах жодного сюжету з ознаками замовности (0% «джинси»). Ще у двох харківських телеканалів ефір був на третину засмічений репортажами, що експерти вважають замовними: 7 канал –  26% «джинси», Харківська обласна державна телерадіокомпанія (ХОДТРК) – 31%.

У новинах 7-го каналу виходили сюжети з неприхованими ознаками комерційного замовлення: «Журналісти прогулялися сімейно-розважальним центром у парку Горького» (авторка сюжету від 15 червня – Анастасія Полякова). Ще один «комерційний» сюжет у випуску 15 червня вийшов навіть без зазначення автора: «В ТЦ "Французький бульвар" відкрили брендовий магазин Samsung»

Найбільший відсоток матеріалів із ознаками замовності – в ХОДТРК (31%). Переважно це – матеріали про події в Україні, що містять коротку інформацію, іноді підкріплену синхроном Президента, прем’єр-міністра, або когось із міністрів України, які не містять жодної іншої позиції – експертів, або представників опозиції: «Президент зустрівся з рідними Георгія Берегового» (автора цього сюжету від 10 червня не зазначено), «Боротьба з торгівлею людьми потребує нових рішень» (автора не вказано), в цьому сюжеті від 10 червня матеріал із протокольного заходу – малоінформативна думка міністра, висловлена ним невідомо де й невідомо коли.

Львів

Серед львівських телеканалів у період червневого моніторингу експерти Антоніна Мніх та Оксана Максимець найменше сюжетів із ознаками заможності виявили в ефірі ТК «Новий канал» (4%). І майже однакові показники за кількістю «джинси» в ефірі телеканалів ZiK (13%) і Львівської обласної державної телерадіокомпанії (ЛОДТРК) – 14%.

Як і в періоди попередніх моніторингів, в ефірі ZiКу експерти виявили сюжети з ознаками замовності на користь партії «Удар». В репортажі від 13 червня «Від 52 до 62% розлучень в Україні припадає на молоді сім’ї», в абсолютно нейтральних із точки зору суспільно-політичної складової сюжетах часто «спливають» депутати цієї партії, які прямого відношення до суті висвітлюваної події не мають. Вони фігурують у синхронах, зміст яких зводиться до загальних сентенцій і може розглядатись як промоція даних осіб або сил, що вони представляють.

В ефірі ЛОДТРК, на думку експертів, була промоція влади: «На Львівщині відбулося чергове засідання тристоронньої економічної ради… Проблем у профспілках немало. Найбільше потерпає вугільна галузь. Вирішення цього питання в області вже триває більше трьох років. Цього разу його на контроль взяв голова Львівської обласної адміністрації Віктор Шемчук». Єдиний із учасників зустрічі, на кого є посилання – чинний голова ОДА.

Крим

У кримському ефірі зміна лідерів антирейтингу за кількістю замовних матеріалів. Якщо раніше найменше матеріалів із ознаками замовності було у випусках ТК  «Чорноморська», то в червні ця редакція видала в ефір найбільше «джинси» (17%), на другому місці – Державна телерадіокомпанія Крим (ДТРК) (10%). І практично не було замовних матеріалів в ефірі ТК «Неаполь» (2%).

ДТРК у червні видала в ефір низку матеріалів про місцеву владу в стилі радянської пропаганди, вважають експерти… Не тільки тональність, а й лексика цих сюжетів, немов на машині часу, перекочувала з радянських часів у випуски кримчан. Ось кілька цитат із журналістських текстів: «К уборке урожая всё готово» (сюжет Олени Морозової від 11 червня), «Хлебом и солью встречали нардепа в Джанкойской районной библиотеке» (авторка сюжету від 11 червня  - Катерина Сабініна).

Немов під копірку сюжет про іншого народного депутата з ознаками політичної замовності в ефірі ТК «Чорноморська»: «Пройдя все круги чиновничьих кабинетов и потеряв надежду на удачное разрешение жизненно важных вопросов, люди идут на прием к Миримскому, зная, что он не останется равнодушным», – безапеляційно стверджує журналістка (авторка сюжету від 10 червня Олена Негодяєва) і не наводить жодного конкретного прикладу, коли народний депутат справді допоміг комусь вирішити «жизненно важные вопросы.» А ще журналісти «Чорноморської» захищали приватну будівельну компанію: «Предприниматели, имеющие полное право использовать эту землю для застройки, оказались в сложной ситуации…Пока кто-то будоражит общественность тем, что предприниматели ведут якобы незаконную вырубку леса, застройщики участка в Марьино приводят в порядок то, что было давно забыто местными властями: вырубают высохшие деревья и очищают лес» (авторка сюжету від 11 червня – Людмила Іванова)

Суми

Експерти Отар Довженко та Прасковія Дворянин віднесли до замовних сюжетів приблизно кожен п’ятий матеріал приватних сумських телеканалів: ТРК «Відікон» (22%) та «Академ-ТВ» (23%), у державного телеканалу – Сумської ОДТРК – відсоток «джинси» нижчий (8%).

Герої матеріалів СОДТРК, які експерти віднесли до замовних, – високі посадовці Сумщини. У сюжеті від 13 червня (авторка Наталка Лисенко) йдеться про звіт голови Сумської облдержадміністрації Ю.Чмиря. Журналісти подають цю новину у виключно позитивному контексті. Підозрілою є спроба зімітувати баланс: недостовірне посилання на «депутатську меншість», яка ставить Чмиреві начебто незручне запитання. На нього Чмир дає підготовлену та впевнену відповідь, а авторка сюжету натякає на те, що сумніви є безпідставними – хоча конкретній проблемі на порцеляновому заводі він протиставляє вирвані з контексту статистичні дані, – та наводить емоційний синхрон однопартійця губернатора: «Григорій Доляр, депутат облради: "То, что сделано, надо ценить и не спекулировать. А что будет – посмотрим"». При цьому авторка жодного разу не називає тих представників опозиції («депутатської меншості»), які вимагали від Чмиря доказів його слів. При цьому були порушені стандарти достовірності, точності та відокремлення фактів від коментарів. Таким чином можна говорити не лише про відсутність балансу, але й про явну заангажованість журналістки.

Журналісти приватних телеканалів синхронно видали в ефір сюжети з ознаками комерційного замовлення, в яких ідеться про корпоративний конфлікт на сумському машинобудівному заводі імені Фрунзе. Міноритарний акціонер цієї компанії Володимир Лук’яненко заручився підтримкою місцевої влади й намагався взяти підприємство під контроль. Телеканали «Академ-ТВ» і «Відікон» організували йому потужну медіапідтримку, як, наприклад, у сюжеті «Відікону» від 11 червня: «СИНХРОН: Володимир Лук'яненко: "Я готов вернуться на предприятие со своей командой заводчан, сумчан и в самый короткий срок вывести предприятие из этого кризиса". РЕПОРТАЖ: "А ще додає – має повну підтримку ключових фігур у державі та в області"».

А це сюжет (авторка – Жанна Світлакова) з ознаками замовності на ту ж тему й того ж дня в ефірі «Академ-ТВ»: «Почесний громадянин Сум обіцяє вивести підприємство з кризи в максимально короткий термін. Для цього, каже, необхідно взяти контроль над заводом у свої руки. На питання, як це зробити, маючи 49% акцій проти 51, відповідає: у правовому полі. Із проханням розібратися в ситуації Володимир Лук’яненко вже звернувся до мера та губернатора. Залишається сподіватися, що втручання в конфлікт влади допоможе примирити головних акціонерів Фрунзе, а отже – повернути 14 тисячам заводчан впевненість у завтрашньому дні».

Аналіз дотримання журналістських стандартів у регіональних теленовинах

Найвищі професійні стандарти в червні з 15-ти досліджуваних телеканалів показали львівські журналісти ТК «Новий канал» (експерти дали їм за дотримання стандартів 5,04 бали з 6-ти можливих). Найгірші показники професійності у вінницьких журналістів телеканалів «Вінниччина» (3, 18 бали) та «Вінтера» (ВДТ – державна телекомпанія) (3,21 бали). Журналістам усіх телеканалів найлегше вдавалося дотримуватися стандартів «достовірність» і «оперативність», найскладніше – «балансу думок» і «повноти наведених фактів».

Львів

Львіський регіон у цілому має найвищі показники з дотримання журналістських стандартів: 4,61 – середній бал трьох каналів. Лідер – ТК «Новий канал». Навіть із найпроблемнішого на загал стандарту журналісти цього телеканалу показали високий рівень – 0,80 із максимальної оцінки у 1,0 бал. Але й у лідера трапляються сюжети з порушенням одразу кількох професійних стандартів: у сюжеті «У школі № 73 капітально відремонтували спортзал» за 14 червня автора, на жаль, не зазначено, тому невідомо, хто саме з журналістів порушив у роботі над цим матеріалом стандарти «балансу думок», «точності», «достовірності», «повноти поданої інформації». У сюжеті також не зазначено, чому саме цю школу обрали для ремонту, як проходив конкурс. Не взяли інтерв’ю у батьків. Немає оцінок керівників школи.

Максимальний показник у 1,0 бал за  стандарт «оперативність» отримали журналісти ЛОДТРК і ZiK. Найнижчі показники за стандарт «повнота наведених фактів» – 0,45 у ЛОДТРК, 0,56 у ZiK.

Вінниця

У вінницьких телеканалів найнижчий середній бал за дотримання журналістських стандартів – 3,50 із 6-ти можливих. Два канали – «Вінтера» (ВДТ) і «Вінниччина» – посіли останні місця серед усіх 15-ти каналів, що їх моніторять експерти «Телекритики». Водночас, телеканал ВІТА за рівнем дотримання професійних стандартів у червні увійшов до п’ятірки найкращих із 15-ти телеканалів за професійністю.

Найкраще у новинах усіх телеканалів дотримувалися стандарту достовірності (посилання на джерела інформації) – 0,96 бала з 1 можливого. Максимальну оцінку в червні за цим стандартом здобув канал ВІТА – 1. Однаковий результат у ВДТ і «Вінничина»: вони одержали по 0,94. І найнижчі показники у вінничан за «баланс думок» – 0,32: «Віта» – 0,40, «Вінничина» – 0,29, ВДТ – 0,27 балів.

Ще три регіони – Суми, Крим і Харків – приблизно на одному рівні дотримання професійних стандартів.

Суми

Сумська обласна державна телерадіокомпанія має найвищий бал – із можливих 6-ти – 4,25 (експерти зазначають, що в червні з СОДТРК отримали для аналізу лише 12 сюжетів власного виробництва, що у 2-3 рази менше, ніж на інших каналах). Нижчим – 4,17 – є показник телеканалу «Відікон», і найнижчим – 4,07 – «Академ-ТВ».

В ефірі «Академ-ТВ» 12 червня експерти відзначили сюжет (автор – Дмитро Сімоненко) із порушенням одразу кількох стандартів, найбільше – «відокремлення фактів від коментарів»: «Також отримав допомогу від соціально відповідального бізнесу Свято-Митрофанівський храм. Напередодні вікового ювілею він оновився куполами та хрестами». Означення «соціально відповідальний бізнес» є порушенням стандарту відокремлення фактів від коментарів. «РЕПОРТАЖ: "Завдяки чому в Недригайлові та інших райцентрах відбуваються позитивні процеси? "» Знов порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів, а також достовірності, адже про інші райцентри в матеріалі не йдеться. «СИНХРОН: "Валерій Тобатов, заступник голови Сумської обласної ради: "Це відбувається за рахунок багатьох факторів. Перш за все, це ініціатива Президента, яка підтримана на місцях"». «РЕПОРТАЖ: "Представники влади та соціально відповідального бізнесу запевняють, що це тільки початок розвитку територій. Попереду – чимало роботи"». Тут порушення стандартів «достовірності» й «точності», адже не зрозуміло, хто саме мається на увазі під «представниками влади та соціально відповідального бізнесу». Нарешті, з цілого матеріалу не можна зрозуміти, до чого тут Віктор Янукович, і як саме його ініціативи пов’язані з реставрацією й будівництвом навчальних, спортивних і культурних закладів – буденною діяльністю будь-якої самоврядної громади.

Харків

Найвищі оцінки в харківських журналістів за стандарт «оперативність» – середній бал 0,83 (ХОДТРК – 0,92, 7 канал – 0,80, Simon – 0,78). Журналісти не завжди вказують, коли саме відбулася подія, або сталася якась реакція, з’явився коментар на згадану подію.

У сюжеті від 12 червня «У Великобурлуцькому районі припинив роботу завод із виробництва сирів» ідеться про подію, що відбулася ще в лютому, подію коментує очільник Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін – невідомо коли, принаймні, журналісти глядачів про це не інформують. До того ж сам посадовець не озвучує жодної оперативної інформації: «СТУДІЯ: Наявність промислових підприємств із переробки продуктів сільгоспвиробництва прямо пропорційно впливає на показники з рівня зайнятості населення в сільській місцевості. І найближчим часом вони навряд чи покращаться у Великобурлуцькому районі Харківщини, де у лютому нинішнього року припинив діяльність завод із виробництва сирів. Проблеми на підприємстві почалися після того, як орієнтовані на російський ринок збуту інвестори, прагнучи знизити собівартість продукції, ввели в її склад вагомий відсоток пальмової олії. Але Росія обмежила ввезення продукції з високою часткою небажаних інгредієнтів, і діяльність підприємства здалася іноземним інвесторам малорентабельною.

СИНХРОН: Михайло Добкін, голова ХОДА: "К сожалению, когда они приняли решение прекратить свою деятельность, они не пошли на контакт в плане помощи в поиске партнера с украинской стороны, который купил бы у них этот завод сразу или в рассрочку, это уже вопрос был непринципиальный. Поэтому на сегодняшний момент у меня нет информации о том, что этот завод в ближайшее время заработает".

Журналісти 7-го каналу та ТК Simon іноді подавали сюжети на день пізніше від державної ХОДТРК. Так, інформацію про отримання філармонією нової арфи в подарунок ХОДТРК подала 10 червня(№9 «Харківській філармонії подарували новий музичний інструмент»), а інші ТРК – 11 червня (7 канал – №20 «Харківській філармонії подарували унікальну арфу», Simon – №16 «Симфоническому оркестру подарили арфу»). Інколи на три дні відставали від колег журналісти ХОДТРК: інформацію управління Міндоходів щодо подання декларацій ТК Simon подала 11 червня – сюжет №13 «На Харьковщине стало больше богатых людей», а ХОДТРК лише через три дні – 14 червня (сюжет №46 «На Харківщині збільшилася кількість мільйонерів»).

Найнижчі показники в харків’ян за «баланс думок» (середній бал трьох каналів – 0,55) і «повноту наведених фактів» (0,51).

Крим

Для кримських журналістів у червні найпроблемнішим був стандарт «відокремлення фактів від коментарів» – середній бал трьох телеканалів – 0, 26.

Найнижчий результат у державного мовника ДТРК – 0, 21, ненабагато краще в «Чорноморської» – 0, 24 і «Неаполя»  – 0,34. Журналісти дозволяли собі в текстах писати власні припущення, філософські роздуми та риторичні запитання до глядачів, деякі пасажі неможливо сприймати без усмішки: «Для врачей это событие очень значимо, ведь медицинский халат – не просто рабочая одежда, это постоянное напоминание о крайней ответственности и перед пациентом, и перед Господом Богом» (ТК «Неаполь», підводка ведучої Наталі Березиної від 10 червня) та «Но люди идут на это не от хорошей жизни. Для многих такой вид деятельности – единственный способ выжить в суматохе сегодняшней жизни, полной дефолтов, безработицы, кризиса и долгов» (ТК «Неаполь», авторка сюжету від 12 червня – Юлія Кузьменко).

Упереше за стандрат «оперативність» всі три кримських телеканали отримали найвищу оцінку – 1 бал. Стандарти «повнота наведених фактів» та «баланс думок» мають удвічі нижчі показники: середній бал трьох каналів – 0,53 та 0,54. У сюжеті ТК «Неаполь» від 10 червня (авторка – Марія Бобко) наведено сім синхронів представників однієї сторони конфлікту, їхні візаві взагалі не представлені. Дисбаланс посилює ще й журналістський текст із оціночними судженнями: «Люди забили в набат», «Вместо этого бесстрашный правозащитник завез еще три КамАЗа стройматериалов», «новый хозяин территории размахнулся не на шутку».

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації є оцінковими судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Всі висновки й точки зору, висловлені в усіх публікаціях моніторингу, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк». Методологію проведення моніторингу викладено тутМатеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: lada.fm
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2361
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду