Моніторинг харківських телеканалів: Кернес — друг учителів, Світлична — королева «паркету»

РБК-Україна

Після того, як колишні обласні державні телерадіокомпанії вийшли з-під контролю влади і стали суспільними, головним майданчиком піару та прихованої реклами місцевих можновладців — як міських, так і обласних — стали приватні канали. Найгірша ситуація з цим у Харкові — на телеканалі, який належить родині міського голови Геннадія Кернеса, найкраща — на каналі, який пов’язують із міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим.

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах 7-го каналу експерти оцінили на два бали із шести можливих, ТРК Simon — 3,35 бала, показник АТН — 4,13 бала. Новини з ознаками замовності монітори виявили в усіх харківських каналів, включених до моніторингу: в 7-го каналу такими були 39 %, в телеканалу Simon — 21 %, на АТН — 6 %. Також новини телекомпаній аналізувалися на предмет наявності елементів проросійської пропаганди й тональності новин із ознаками замовності. Методологію дивіться тут і тут.

Загалом проаналізовано 138 сюжетів, які вийшли в моніторинговий період у підсумкових випусках новин харківських каналів. Найбільше серед них кримінальних новин — 21 сюжет (7 канал — сім новин, Simon — шість, АТН — дев'ять). Це пов’язано із розглядом у судах резонансних справ про ДТП зі смертельними наслідками за участі Олени Зайцевої та Геннадія Дронова, справи батьків, які закатували власну трирічну дитину, а також проведеним у військовому комісаріаті брифінгом щодо розшуку «ухилянтів». Окрім того, АТН показав сюжет про справу Віталія Каднічанського, якого звинувачують у вбивствах, скоєних через расову нетерпимість.

Друге місце за кількістю сюжетів (19) — за новинами з життя місцевих громад (7 канал — вісім новин, Simon — шість, АТН — п'ять). У них ішлося про програми доступного житла, стан закладів освіти, культури, стан і ремонти житлового фонду і доріг, надання адмінпослуг та місцевих пільг. На третьому місці — новини економічні (7 канал — 12 новин, Simon — дві, АТН — дві).

7 канал і Simon, добираючи теми, орієнтувалися насамперед на заходи та інформацію від обласної й міської влади, АТН більше уваги приділяв локальним проблемам мешканців Харкова. Водночас поза увагою цього каналу з 5 по 9 лютого залишилися теми освіти, охорони здоров’я та місцевого самоврядування.

Зазначимо також, що всі три канали обійшли увагою тему заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, стримування й відсічі російській збройній агресії, зокрема, навчання в зазначений період нацгвардійців у Харкові і звернення волонтерів про допомогу продуктами бійцям, які лікуються в харківському шпиталі.

Частина новин не має територіальної прив’язки: про заповнення електронних декларацій, нові правила оренди квартир, діяльності товариств із обмеженою відповідальністю, обліку боржників банківських кредитів, ціни на бензин тощо.

Найнижчий показник дотримання стандартів (2 бали) в 7-го каналу. Причому найнижчими були показники за стандартами балансу думок (0,17 бала), повноти інформації (0,14) й точності (0,34). Найкраще забезпечено відповідність новин каналу вимогам стандарту достовірності інформації (0,53 бала).

Наприклад, у сюжеті від 7 лютого «Більше 400 військовослужбовців самовільно покинули військові частини і це лише на Харківщині і лише за минулий рік» журналіст ставить запитання: «Які причини штовхають військових на втечу і яка відповідальність передбачена за такі вчинки?». Але у відповідь маємо лише розмите припущення Олега Ясинецького, заступника начальники Харківського зонального відділу військової служби правопорядку: «Он недоволен, наверное, командованием, он недоволен обеспечением, у него семейные проблемы какие-то. Ну, возможно, где-то я не могу сказать, что это неправда, это таки бывает, такие действительно факты». Журналістка мала би поцікавитися причинами втечі та спробувати знайти статистику.

На низькі показники 7-го каналу за стандартом балансу думок суттєво вплинуло й те, що в новинах часто виходять короткі дикторські повідомлення або ж слово надається тільки одній особі. Наприклад, у сюжеті від 6 лютого «Житлові програми в місті, умови кредитування та перелік будинків» є тільки синхрон заступника харківського міського голови. Йдеться про те, що «програма доступного житла є однією з найбільш популярних у місті», але відсутній хоча б один коментар того, хто вже нею скористався.

Порівняно краща ситуація з дотриманням вимог стандарту достовірності, але майже в половині сюжетів джерело інформації не вказується взагалі або воно розмите. Наприклад, журналіст каже, що «у Харківському обласному лабораторному центрі заспокоюють…» (сюжет від 5 лютого «У Харківській області зростає захворюваність на грип та ГРЗ»), «лікарі МОЗу вважають» (сюжет від 5 лютого «Зі спалахами небезпечних хвороб спалахнули і міфи щодо шкоди від вакцинації дітей») тощо.

Причинами порушення стандарту оперативності є відсутність інформації про те, коли події відбулися, а також те, що окремі сюжети не прив’язані до конкретної події, а зроблені «на тему». Один із прикладів — сюжет від 5 лютого «Управління пенсійного фонду ліквідують і зроблять агентські пункти». Ідеться про заплановані Кабміном зміни у відомствах, повідомляється також, що «Кабінет міністрів затвердив “Стратегію модернізації та розвитку Пенсійного фонду до 2020 року”», але коли це відбулося, з повідомлення не зрозуміло.

На думку експертів, суттєвих порушень журналісти каналу припускаються й за стандартом відокремлення фактів від коментарів (0,42 бала). Ось як, наприклад, це виглядає: «На особистих прийомах депутата Харківської обласної ради Олександра Ткаченка, що проходять на постійній основі, завжди багатолюдно» (сюжет від 7 лютого «Олександр Ткаченко провів особистий прийом громадян»); або так: «Програма доступного житла є однією з найбільш популярних у місті…» (сюжет від 6 лютого «Житлові програми в місті, умови кредитування та перелік будинків»).

Зазначимо, що більшість порушень стандарту припадає на підводки диктора, які передують сюжету. Наприклад: «Альона Ільїна-Макарова, ведуча: Належні умови для розвитку таланті таки були створені для мешканців Хорошівської громади. У місцевому Будинку культури провели капітальний ремонт приміщення. Ще так грунтовно не оновлювали не один десяток років» (сюжет від 5 лютого «Належні умови для розвитку талантів»).

За точність 7 канал отримав 0,34 бала, причому порушення вимог стандарту здебільшого трапляються через неуважність журналістів і неповноту зібраного матеріалу. Наприклад, у сюжеті від 5 лютого «Всесвітній день боротьби проти раку» жінку, яка дає коментар, представлено просто як «професора з онкології», що суттєво знижує довіру до слів фахівчині.

Відповідність фаховим стандартам новин ТРК Simon дещо краща (3,35 бала), але до роботи журналістів цього каналу теж є зауваження. Зокрема, щодо порушеньза критеріями балансу думок (0,42 бала), а також повноти (0,40) й точності інформації (0,52). 

У сюжеті від 6 лютого «Харьковщина возглавила рейтинг неолимпийских видов спорта в Украине» наголошується на тому, що це сталося вперше, втім жодного коментаря від спортсменів чи представників влади, які відповідають за розвиток спорту, немає. Із 6500 харків’ян, які отримали матеріальну допомогу, журналісти не знайшли жодного, хто би підтвердив чи спростував ці відомості в сюжеті від 8 лютого «Более 6500 человек получили одноразовую материальную помощь из областного бюджета в 2017», — наявний тільки синхрон представника влади.

Баланс думок порушено й у сюжеті від 6 лютого «Уголовное дело о смерти ребёнка». Тут надано слово тільки стороні обвинувачення, а позиції захисту немає.

Значно кращий показник дотримання стандарту достовірності — 0,71 бала.Вимоги стандарту відокремлення фактів від коментарів дотримано у 73 % новин каналу. Наприклад, у сюжеті від 5 лютого «В Национальном аэрокосмическом университете имени Жуковского ХАИ прошел день открытых дверей» журналіст стверджує:

«Кор.: ХАИ — один из лидеров по техническому оснащению среди вузов Харькова, участник многих международных проектов, а его выпускники востребованы и дороги в любой стране Евросоюза и не только, утверждают в университете. Аэрокосмическая отрасль сегодня дает широкие перспективы».

У наступному коментарі представник вишу за логікою мав би підтвердити слова журналіста, але той говорить зовсім про інше:

«Сергей Маркович, декан факультета авиационных двигателей ХНАУ имени Н.Е. Жуковского ХАИ: В первую очередь наша задача была показать студентам и показать абитуриентам будущим нашим, школьникам, что сегодня востребовано, какие специальности пользуются популярностью на рынке труда в первую очередь, какие перспективы у человека, который поступил на ту или иную специальность и он эти перспективы и можете явственно ощутить. Абитуриент, который сегодня пришел в ХАИ, может это всё увидеть и потрогать своими руками».

Що ж до точності новин, то експерти зауважили, що журналістам каналу бракує уваги до деталей. Наприклад, у сюжеті від 9 лютого «В Харькове проходят всеукраинские соревнования» журналістка не каже, звідки приїхав спортсмен, із яким вона спілкується, хоча йдеться про всеукраїнські змагання.

Найкращим за якістю новин серед харківський каналів, включених до моніторингу, виявився АТН із сумарним показником 4,13 бала із шести можливих. Майже в усіх новинах є адекватні посилання на джерело інформації — 0,97 бала. Порівняно з іншими каналами вищі й показники за дотримання балансу думок (0,55 бала), оперативності (0,77) і точності (0,61). Утім, помилок припускаються й тутешні журналісти. Так, у сюжеті від 7 лютого «Протест пенсіонерів» відображенотільки позицію протестувальників. Хоча й повідомляється що «надання пільг ветеранам МВС, СБУ та інших прирівняних до них категорій, то це питання у Харківській мерії обіцяють розглянути на сесії міськради у лютому» і що «відповідний проект рішення, наразі, готується», але коментарів посадовців чи депутатів міськради або чиновників ОДА, які представляють центральні органи влади на місцях, у сюжеті немає.

Відокремлення фактів від коментарів у новинах каналу АТНоцінене у 0,74 бала. Часом журналісти вдаються до оцінних суджень: «З боку облдержадміністрації підписання меморандуму з активістами — доволі мужній крок, адже він потребує у подальшому визнання щонайменше проведення непрозорих тендерів та відмови від цієї практики. І хоча обласній владі ще дуже далеко до антиуспіхів влади міської, участь департаментів та комунальних підприємств в якої щотижня є предметом розслідування антикорупціонерів, та декілька гучних скандалів щодо тендерів в області активісти таки оприлюднили свого часу» (сюжет від 9 лютого «У Харкові підписано меморандум про співпрацю облдержадміністрації та активістів Харківського антикорупційного центру»).

Що ж до точності новин АТН, то порушення вимог стандарту маємо у майже 40 % новин. Це стосується як неточностей у назві посад, так і неуваги до змісту того, що видається в ефір. Наприклад, із сюжету від 7 лютого «Обвинувальний акт у справі про криваве ДТП в Харкові», де йдеться, що «три родини вимагатимуть через суд компенсацію мільйон гривень», не зрозуміло, чи кожна з них претендує на мільйон, чи його поділять на трьох.

За стандартом повноти інформації в каналу показники найнижчі — 0,48 бала.Окрім«понижувального» впливу на оцінку порушення інших стандартів, бачимо й випадки, коли у розлогих сюжетах зачіпаються кілька тем одразу і жодна з них повноцінно не розкрита.

Наприклад, у першій частині сюжету від 6 лютого «Корупція у лавах військових» йдеться про зловживання у військкоматах, у другій — про військових, які втекли з місць проходження служби. Обидві теми пов’язує тільки те, що озвучені вони були на одному брифінгу. Із синхрону військового комісара Харківської області важко втямити, як же можна «звести корупцію нанівець за допомогою громадян», що це за розроблений військкоматом «алгоритм» і як вплине зміна системи прийому відвідувачів до хабарів за звільнення від призову:

«Юрій Калгушкін, військовий комісар Харківської області: Разработана система приема посетителей и алгоритм, он тоже вывешен в видних местах, где каждый посетитель, будь то призывник, военнообязаный или военнослужащий запаса, которые по разным вопросам обращаются в районные военкоматы, четко понимают, что у него последовательность действия — первое, второе, третье. И время, в течении которого ему должны дать ответ на все его вопросы».

Не розкрито повністю й тему втечі військових, не названо причини втечі, відсутні різні точки зору на цю проблему.

Найбільше сюжетів із порушеннями стандартів інформаційної журналістики, які можуть свідчити про замовний характер, експерти побачили в новинах 7-го каналу (39 %). Із 22 таких сюжетів два віднесено до гаданої комерційної джинси, решту — до політичної.

Зокрема, підозри викликають сюжети від 5 лютого «Маленькі харків’яни — у дорослій професії» і «Національний фармацевтичний університет виступив платформою для діалогу між представниками усіх секторів фармацевтичної галузі» від 7 лютого.

Перший із них розповідає про відвідування дітьми заводу з виробництва соків і не містить суспільно значущої інформації. Натомість там є назви торгових марок і рекламний слоган: «Під їхнім керівництвом опинилася ігрова модель заводу “Фабрика соків “Наш сік””»; «Ініціатор тематичного майданчику “Фабрика соків “Наш сік”” — Одеський завод дитячого харчування, продукція якого виготовляється під девізом: “Добре для дітей — добре для всіх”».

Замовний характер сюжету «видають» також оцінні судження автора і вибрані ним синхрони:

«Кор.: Такі чудеса відбуваються тільки в країні професій “Франсільванія”, ТРЦ Французький Бульвар»;

«Василь Нестеров, керівник проекту “Франсільванія”: Это настоящая страна профессий, увлечение для детей от 2 до 16 лет. Здесь каждый ребенок может построить свою карьеру, получить первые деньги, узнать все о профессиях и стать, конечно же, президентом в будущем».

У другому сюжеті увага акцентується на досягненнях Національного фармацевтичного університету: «Відтак, постає питання підготовки компетентних фахівців. Цю задачу взяв на себе Національний фармацевтичний університет першої столиці, що вважається єдиним вітчизняним центром розвитку фармацевтичної освіти і науки».

Так само сюжет рекламує й компанію «Феноменекс»: «Тут відбувся освітній семінар, ініціатором якого виступила компанія “Реалаб” — ексклюзивний дистриб'ютор компанії “Феноменекс” в Україні, що є світовим лідером в області технологій з розробки нових аналітичних рішень для хімії».

У матеріалах із ознакамиполітичної замовності переважають «паркет» і протокольні сюжети про заходи за участі посадовців міської ради та голови Харківської обласної державної адміністрації Юлії Світличної. Її присутності на різних заходах присвячено п’ять сюжетів.

Наприклад, відверто «паркетним» є сюжет від 6 лютого «Призначили нового керівника територіального управління Рахункової палати України» — Світлична представляє призначеного посадовця.

У сюжеті від 9 лютого «Цьогоріч у Нововодолазькій ЦРЛ проведуть капітальний ремонт кількох відділень» розповідають, що голова ОДА проінспектувала ремонт медустанови: «Альона Ільїна-Макарова, ведуча: Далі про відновлення медустанов в районах Харківщини. Як просувається ремонт Нововодолазької райлікарні, перевірила губернатор Юлія Світлична. Вона проінспектувала вже зроблене, поспілкувалася з колективом закладу та поділилася планами на майбутнє». Складається враження, що якби не візит до лікарні голови ОДА, то тема стану медичних закладів області навряд чи зацікавила би журналістів 7-го каналу.

Говорить у сюжеті переважно голова ОДА, і її синхрони схожі на передвиборчий звіт та обіцянки «покращення»: «Юлія Світлична: Поспілкувалися із громадою Нової Водолаги. Дуже плідна розмова, маємо спільні плани, будемо разом, будемо будувати ще більше. Минулого року було зроблено дуже багато для Нововодолазького району. Це і відкриття центру з надання адміністративних послуг, це і ремонт шкільної, освітянської інфраструктури, це і закупка нового автобусу і покупка п'ятьох нових автомобілів, медичних автомобілів для того, щоб доїжджати до пацієнтів».

Таке ж враження залишається й після перегляду сюжету від 6 лютого «Харківська міська лікарня №2…»: голова ОДА приїхала до лікарні, щоби вручити державну відзнаку лікарю-ендокринологу. Та єдине, що ми дізнаємося про нагороджену, це те, що вона «працює в сфері охорони здоров'я 40 років». Головна ж тема — звіт чиновниці і обіцянки.

У п’яти сюжетах із відвертим «прогином» журналісти розповідали про діяльність міської ради на благо харків’ян, в одному сюжеті в позитивному світлі показали Геннадія Кернеса — власника каналу (формально 7 канал належить його дружині).

Ось як, наприклад, виглядає дикторська підводка в сюжеті «Розширення переліку пільгових категорій на постійній комісії затвердили…» (7 лютого):

«Анатолій Мірошніченко, ведучий: Із розвитком, який націлений на покращення і самого електротранспорту і системи обслуговування яку зараз запроваджують у трамваях та тролейбусах, особливо актуальним стало питання отримання єдиного електронного квитка, пільговиками. Їх перелік у мерії вирішили доповнити. Що і розглядали на постійній комісії міської ради».

Або ж візьмімо сюжет від 6 лютого «Харків отримав нагороду “Місто 12 зірок”». Не зрозуміло, за які саме досягнення відзначене місто, зате є виключно високі оцінки роботи міської влади, які ми чуємо не від харків’ян чи експертів, а від чиновників мерії:

«Цю нагороду, говорить перший заступник міського голови Ігор Терехов, перша столиця отримує вже втретє і це ще раз підкреслює якість роботи міської влади нині відповідає всім вимогам, що ставиться європейською спільнотою.

Ігор Терехов, перший заступник Харківського міського голови: Этот приз присуждается городу за развитие демократических ценностей, за то, как мы работаем вместе с горожанами, с населением по развитию местной демократии, за то, как мы работаем по развитию нашей инфраструктуры. И действительно это отмечает Совет Европы и отметил Совет Европы, что город Харьков показывает стабильную динамику, показывает результат, показывает то, что население сегодня поддерживает городскую власть».

Що ж до Геннадія Кернеса, то в дібраних журналістами синхронах у нібито «нейтральному» сюжеті підкреслюється особиста заслуга в покращенні життя учителів (9 лютого, «У Харкові визначилися із кращими вчителями»):

«Віль Бакіров, ректор ХНУ ім. Каразіна: …Хочется сказать слова сердечной благодарности городскому голове Геннадию Адольфовичу Кернесу, который, я не знаю, кто ещё в Украине из мэров так много внимания, заботы и поддержки уделяет учителям».

До матеріалів із ознаками політичної джинси віднесено також відверту політичну рекламу Радикальної партії Олега Ляшка — це сюжети «Олег Ляшко вимагає від влади підвищувати доходи українців» від 6 лютого і «Олег Ляшко звернувся до уряду з вимогою відновити державне регулювання цін на продукти» від 8 лютого, партії «Відродження» — сюжет від 8 лютого «Передача земель громади у приватну власність», а також піар депутата Харківської облради Олександра Ткаченка від цієї ж політичної сили, зокрема, сюжет від 7 лютого «Олександр Ткаченко провів особистий прийом громадян» та «Змагання з вільної боротьби у Харкові» від 9 лютого.

Ще два промо-южети журналісти каналу присвятили народному депутатові з «Відродження» Валерію Писаренку, — новина від 7 лютого «Валерій Писаренко пропонує ухвалити проект закону про антикорупційний суд» і матеріал від 8 лютого «Народний депутат Валерій Писаренко пропонує, аби уряд ухвалив ще ряд законопроектів».

Частка матеріалів із ознаками замовності на каналі Simon менша — 21 %. Матеріалів із ознаками замовності тут виявлено десять, із них лише один із ознаками комерційної замовності — сюжет від 5 лютого «В Национальном аэрокосмическом университете имени Жуковского “ХАИ” прошел день открытых дверей», дежурналістка неодноразово наголошує на перевагах навчання саме у цьому виші:

«Анастасия Харькова, корреспондент: …Преимущества выбора технического образования и современные высокооплачиваемые профессии и решил показать Национальный аэрокосмический университет имени Жуковского “ХАИ”. В день открытых дверей каждый факультет демонстрировал здесь свои возможности. Например, создать и напечатать 3D модель чего угодно, даже тебя самого на учебном на Факультете инновационных двигателей.

Кор.: ХАИ один из лидеров по техническому оснащению среди вузов Харькова, участник многих международных проектов, а его выпускники востребованы и дороги в любой стране Евросоюза и не только, утверждают в университете. Аэрокосмическая отрасль сегодня дает широкие перспективы».

Більшість підозрілих матеріалів — це позитивно тоновані щодо міської та обласної влади «паркетні» та протокольні матеріали. Це, зокрема, сюжет від 5 лютого «В поселке городского типа Хорошево отремонтировали дом культуры». Фактично цесамопіар обласної влади, підкреслено персональну ініціативуголови ОДА Юлії Світличної й те, що цей ремонт — лише краплина у масштабних планах влади щодо розвитку гуманітарної сфери:

«Владимир Мазур, ведущий: В поселке городского типа Хорошево, расположенного в 12 километрах от Харькова, отремонтировали дом культуры. Учреждение было введено в эксплуатацию в 1975 году. За все это время здесь проводились лишь незначительные косметические ремонты. По инициативе руководителя области Юлии Светличной в 2017 году были выделены необходимые средства на ремонт здания, что позволило восстановить полноценную работу заведения… Всего в 2017 году в Харьковской области осуществлены капитальные ремонты в 20 районных и сельских домах культуры и областных коммунальных учреждениях культуры…».

Схожий матеріал вийшов і 8 лютого «Более 6500 человек получили одноразовую материальную помощь из областного бюджета в 2017»:

«Владимир Мазур, ведущий: Более 6500 человек получили одноразовую материальную помощь из областного бюджета в прошлом году. С начала этого года в комиссию по предоставлению материальной помощи людям, оказавшимся в сложной ситуации, уже поступило 847 обращений. Из них больше всего — по оказанию помощи участникам АТО и от пострадавших в результате пожаров. Всего жителям Харьковщины, обратившимся за помощью, будет предоставлено около 3 миллионов гривен».

Михаил Черняк, зам. председателя ХОГА(…) Вопрос, безусловно, находится на контроле в этой области, и у Светличной, потому что сегодня количество обращений и к губернатору в том числе — большое. Люди идут за реальной помощью, и реально её здесь от администрации получают».

Особливий інтерес експертів викликав сюжет від 9 лютого «В столице переименовали станцию метро «Петровка». Незрозуміла його появана харківському телебаченні. До того ж, він позитивно тонований стосовно мера Києва Віталія Кличка. І до чого інформація про те, скільки дітлахів пішли у школу в Києві у 2017 році?

«Владимир Мазур, ведущий: В столице переименовали станцию метро “Петровка”. Теперь она называется «Почайна». А также утвердили концепцию развития велоинфраструктуры. Началась первая в этом году сессия Киевского горсовета с доклада мэра Виталия Кличко о достижениях за прошлый год.

Евгения Косогова, корреспондент: По словам Киевского градоначальника приоритетными направлениями, на которые выделяли деньги в 2017, стали инфраструктура, медицина и образование.

Виталий Кличко, мэр Киева: В місті Києві 1 вересня минулого року ми відкрили три нові сучасні школи і 1700 дітлахів пішли 1 вересня до школи. Це найкращий показник нашого міста за останні 12 років».

Також у новинах за 9 лютого показали абсолютно не релевантний сюжет, де фігурує Петро Порошенко, — «Украина и Австрия будут расширять сотрудничество», — який з’явився «по итогам встречи в Вене с главой республики Александером Ван дер Белленом».

І лише два сюжети з ознаками замовності, обидва — політичної, виявлено в новинах АТН (6 % контенту).

Це однобокий незбалансований сюжет від 5 лютого «Харківські націоналісти незадоволені антибандерівським» законом, що був прийнятий у Польщі», в якому подається погляд на події в сусідній країні тільки однієї сторони — голови «Національного корпусу Харків». У сюжеті не повідомляється, в чому суть ухваленого польським Сеймом закону про Інститут національної пам`яті, який «засуджує бандерівську ідеологію», і чим саме він так обурив харківських націоналістів: «Максим Жорін, голова “Національного корпусу Харків”: Ми можемо втратити наші нормальні здорові стосунки з нашою сусідською країною, як Польща. В нас дуже велика історія стосунків, в ній були різні сторінки. Але ми маємо дивитися в майбутнє. Ми маємо створювати сьогодні здорове робоче майбутнє з нашими країнами».

А матеріал від 6 лютого «У територіальному управлінні Рахункової палати по Харківській, Сумській та Полтавській областях з'явився новий керівник» — це типовий протокольний сюжет, у якому відсутня зрозуміла суспільно значима новина. Натомість є реверанс на адресу призначенця і неінформативний синхрон голови ОДА Юлії Світличної:

«Кор.: Обласна адміністрація втратила гарного фахівця. Але для фінансової системи держави — це велика знахідка, так вважає губернатор Юлія Світлична. При цьому вона підкреслила значущість діяльності Рахункової палати в питанні забезпечення ефективного використання бюджетних коштів.

Юлія Світлична, губернатор: Темпи соціально-економічного розвитку залежать від відповідальності кожної державної людини. А ефективність використання публічних фінансів залежить від якісної роботи вже Рахункової палати і територіального відділення».

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданої через проект USAID «У-Медіа», що виконується міжнародною організацією «Інтерньюз». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відбиває позицію USAID, уряду США та «Інтерньюз».

 

comments powered by Disqus