Злочини МВФ, вірус Ахметова та переслідування Гонтаревої — теми маніпуляцій у новинах 17–22 квітня

Злочини МВФ, вірус Ахметова та переслідування Гонтаревої — теми маніпуляцій у новинах 17–22 квітня

4 Травня 2017
3471

Злочини МВФ, вірус Ахметова та переслідування Гонтаревої — теми маніпуляцій у новинах 17–22 квітня

3471
Підсумки моніторингу порушень журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 17–22 квітня 2017 року.
Злочини МВФ, вірус Ахметова та переслідування Гонтаревої — теми маніпуляцій у новинах 17–22 квітня
Злочини МВФ, вірус Ахметова та переслідування Гонтаревої — теми маніпуляцій у новинах 17–22 квітня

Головними подіями тижня стали: проміжне рішення Міжнародного суду ООН у справі України проти Росії, затримання Миколи Мартиненка та обрання йому запобіжного заходу.

Міжнародний суд ООН: перемога чи поразка?

19 квітня Міжнародний суд ООН виніс проміжне рішення в позові України проти Росії. Суд визнав, що має юрисдикцію для розгляду цієї справи, зобов’язав Росію припинити дискримінацію кримських татар, але відмовив у тимчасових заходах проти Росії через можливе фінансування тероризму (на думку суду, Україна поки що не надала достатніх доказів). Оцінка цієї ситуації на каналах відрізнялася.

На «112», «UA: Першому» та СТБ зробили новину головним чином із перемоги України, в підводці ведучих фігурує інформація лише про задоволену частину вимог щодо кримських татар. Про те, що якісь обмеження суд застосовувати відмовився, можна дізнатися лише від кореспондентів у другій частині сюжету. При цьому всі коментарі з цього приводу лунають лише від офіційних представників МЗС і переконують, що українська сторона врахує свої слабкі сторони й надасть потрібні суду докази. Думки незалежних експертів чи просто альтернативних позицій журналісти не озвучують.

«Не всі вимоги Києва схвалили, але більшість», — заявили на ICTV. При цьому не зрозуміло, чому журналісти вважають більшістю одну задоволену вимогу з двох. «Більшість» вживається журналістами хіба що для надання результатам позитивнішого забарвлення.

У «Сегодня» каналу «Україна» з проміжними результатами вийшла інша плутанина. Ведучий Максим Сикора ставить запитання: «Чего удалось добиться? А в чем Украине категорически отказали?». Але ж суд ще ні в чому категорично не відмовив Україні. За інформацією «Європейської правди», «суддя підкреслив, що це не обмежує Україну у подальших діях щодо цього звинувачення. Він наголосив, що розгляд цієї справи продовжиться». Далі, щоправда, кореспондентка Анна Гришина частково виправила помилку, уточнивши, що «тем не менее, рассматривать этот иск по сути суд намерен. За дело возьмётся уже примерно через полгода». 

Кардинально інша тональність повідомлення на «Інтері». Тут головна подія не в задоволених чи не задоволених вимогах, а взагалі в самому факті, що суд погодився розглядати справу. Ведуча Катерина Лисенко розповідає: «Международный суд ООН все же будет заниматься иском Украины против России. По предварительному решению, которое сегодня объявили в Гааге, вопросы, с которыми обратилась Украина — подпадают под юрисдикцию суда. А вот меры пресечения, на которых настаивал Киев, избрали не все. Более того, судьи попросили обе стороны выполнять Минские договоренности и воздержаться от любых действий, которые могут ухудшить спор». Таким чином, «Подробности» єдині акцентували на незадоволених вимогах і єдині згадали про Мінські домовленості.

Детальніше цю позицію розкриває кореспондентка Олена Абрамович: «Что же касается мер пресечения — то суд их назначил только в части оккупированого Крыма — России необходимо пересмотреть решение о запрете Междлиса и также удержаться от ущемления прав крымских татар. А вот в части финансирования терроризма, по мнению суда, Украина предоставила недостаточно доказательств. Поэтому пока меру пресечения не избрали, но это не означает, что дело не будут рассматривать. На данном этапе суд призвал обе стороны выполнять Минские договоренности». «Інтер» також подав коментар судді щодо Мінського процесу та коментар заступниці міністра закордонних справ України Олени Зеркаль із цього ж приводу.

Як бачимо, «Інтер» вживає евфемізми щодо позитивного рішення суду. Меджліс тут треба не «поновити», як у рішенні суду, а просто «переглянути рішення» щодо нього. Які саме права татар зазнають утисків, у сюжеті теж не пояснено. Зате багато уваги приділяється Мінським домовленостям, постійний акцент на виконанні яких є одним із стовпів піару «Опозиційного блоку» на «Інтері».

Немов на доказ цього, 20 квітня «Інтер» майже дослівно повторює це ж повідомлення, згадуючи навіть той самий коментар заступниці міністра закордонних справ Олени Зеркаль. А далі ведуча Катерина Лисенко подає заяву від «Опозиційного блоку»: «Решение Международного суда ООН в Гааге — выигрыш для украинского народа. Но оно еще раз показало, что политика “партии войны”, окопавшейся в украинской власти — проигрышная — об этом говорится в заявлении “Оппозиционного блока”, которое появилось сегодня на официальном сайте партии. Решение Гаагского суда обязывает всех подписантов Минских соглашений выполнять их. Поэтому его нужно как можно скорее имплементировать — и “урегулировать конфликт на Донбассе мирным путем”». Себто телеканал у своїх новинах акцентує увагу не на правах татар, фінансуванні тероризму чи навіть судовому процесі як такому. «Інтер» випустив іще одну новину без жодної нової інформації, щоби пропіарити «Опозиційний блок» на заявах про Мінський процес.

«1+1» переслідував Гонтареву у США

Телеканал «1+1» випустив підсумковий критичний матеріал про Валерію Гонтареву як голову НБУ. Здавалося б, історію протистояння каналу й голови Нацбанку можна завершити, але 21 квітня в «ТСН» її вирішили продовжити. Приводом стала поїздка поки що голови НБУ на весняні збори МВФ у Вашингтоні.

За першу хвилину сюжету «1+1» тричі наголосив на дорожнечі готелю, де зупинилися чиновниця. Кореспондентка Наталка Пісня, зокрема, заявила, що це — один із найдорожчих готелів американської столиці. При цьому, як ми дізнаємося з сюжету далі, проживає Гонтарева тут як представниця делегації, яку відправляв Кабмін. Отже, навряд чи пані Валерія сама обирала свій номер. Тим не менше, журналісти продовжують згадувати про його вартість, очевидно, щоб дискредитувати голову Нацбанку. Цій же меті слугує й наступний блок сюжету: «Керуючу Нацбанком зустрічаємо на терасі, де вона нервово грається з пачкою цигарок у руках. Попри те, що в українських журналістів накопичилося чимало питань до очільниці НБУ, відповідати на них вона відмовляється». По-перше, деталь із нервовістю суб’єктивна (можливо, журналісти просто хочуть створити ілюзію того, що Гонтарева має причини хвилюватися), по-друге, відео, яке демонструють глядачеві, слова кореспондентки взагалі не підтверджує, адже пані Валерія на ньому пачку цигарок просто тримає. Особливої уваги заслуговує подальших діалог:

«Валерія Гонтерева: Я перепорошую, але я не можу вже сьогодні більше працювати. Я втомилася.

Кореспондент: Давайте на завтра.

Валерія Гонтарева: На завтра в мене Washington Post стартує. А перша зустріч в мене в 7:30 ранку.

Кореспондент: Бачите, у вас Washington Post в пріоритеті, а ми — ні!»

Журналісти продовжують ставити очільниці НБУ запитання, хоч видно, що спілкуватися з журналістами вона зараз не хоче. Самі питання при цьому стосуються не актуальних зборів МВФ, а різноманітних скандалів, пов’язаних із НБУ. А одне з них узагалі звучить дивно, дослівно: «Хто такі “два”?». Як дізнаємося пізніше з сюжету, це запитання — відсилка до аудіозапису, який портал vlasti.net виклав півроку тому. На ньому буцімто заступниця Гонтаревої Катерина Рожкова домовляється з буцімто керівництвом «Платинум банку» про різноманітні послуги. І хоча факту справжності записів досі ніхто не підтвердив, кореспондентка в сюжеті впевнено заявляє: «Кауфман та Рожкова таємно обговорювали умови залучення керівництва Нацбанку до одного з найрезонансніших банкрутств в історії України, внаслідок якого, вкладники банку втратили більше мільярда гривень. Попри це, в американській столиці Гонтарева все ще намагається розраховувати на поблажливий тон дискусії». Як голова НБУ повинна була вгадати, що має на увазі журналістка, запитуючи «хто такі “два”?» і як це взагалі пов’язано з тоном дискусії з МВФ, лишається невідомим.

Із усієї прес-конференцієї Гонтаревої у Вашингтоні «1+1» лишив два запитання. Обидва збігаються з інформаційною політикою каналу. Перше, про російські банки, пролунало від модератора. Друге — від журналіста «1+1» Владислава Сидоренка: «В мене є попередній звіт компанії Ernst & Young, в якому йдеться про те, що втрати, які становлять 5,5 мільярдів доларів, Національним банком перед націоналізацією («Приватбанку». — MS) не підтверджуються. У мене два простих запитання. Чи буде здійснюватися тиск на Ernst & Young подібний тому, який здійснювався на PricewaterhouseCoopers? І друге, чи це правда, що це не була націоналізація, а банк просто відібрали? Куди пішли 5,5 мільйярдів?»

Валерія Гонтарева так і не відповіла на це «питання» по суті, а журналісти так і не пояснили глядачу, що мали на увазі під усіма озвученими фактами. Так от, 18 січня НБУ заявив, що компанія-аудитор PricewaterhouseCoopers, яка працює з активами «Привату», має конфлікт інтересів: вона проводить аудит активів, які сама оцінювала. Банк змінив компанію на Ernst & Young. Це журналіст, очевидно, мав на увазі під «тиском». Результати перевірки від нового аудитора ще не були офіційно опубліковані, але дуже вдало, якраз перед прес-конференцією, буцімто їх проект виклав у мережу керівник відділу розслідувань «1+1» Олександра Дубінський. І саме на цей «документ» посилається в своєму запитанні кореспондент «1+1» Олександр Сидоренко.

Закінчують журналісти фантазіями: «У Вашингтоні Гонтарева залишатиметься до початку наступного тижня. В цей час Національне антикорупційне бюро проводитиме розслідування щодо діяльності і позик Національного банку, де може фігурувати ім’я і його керівника». Тобто, може фігурувати, а може й не фігурувати. І ще не відомо, в якому ключі.

Тож виходить що, по суті, сюжет «1+1» взагалі не містить інформації, крім ціни готельного номеру та факту поїздки. Він складається з дуже провокативних питань журналістів, які абсолютно незрозумілі глядачам, бо стосуються або подій піврічної давнини або «документів», опублікованих... самими журналістами «1+1» у переддень прес-конференції. Яку інформаційну цінність несе такий сюжет, крім дискредитації голови НБУ, зрозуміти неможливо.

На «Інтері» Сергій Каплін продовжує війну проти МВФ

Ми вже писали про те, як «Інтер» у своєму ефірі дав народному депутату «БПП» Сергію Капліну оголосити війну МВФ. А тепер інституцію, здається, офіційно приєднано до списку ворогів «Інтера», що стрімко зростає.

18 квітня журналісти транслювали заяву в Facebook Павла Розенка, віце-прем’єра з питань соціальної політики. Варто зазначити, що саму «заяву» міністр виклав навіть не у формі окремого посту, а у вигляді коментаря під записом. Журналісти показують коментар члена Кабміну й заявляють, що той написав: «Перед тем, как применять европейские стандарты к украинским пенсионерам, Рону ван Родену стоин ознакомиться с законодательством нашей страны. Вице-премьер уверен: требования МВФ бессмыслены, ведь украинцы не имеют и половины финансовых возможностей европейцев». Що цікаво, в написі, який глядачі в це час бачать на екрані, сказано зовсім інше: «Ну а сентенції на тему запровадження другого рівня — взагалі no comment. Людина просто не розуміє, що це таке і як воно працює. Жахлива непрофесійність!» У наступному матеріалі до критики МВФ повертається Сергій Каплін, він вимагає від Верховного суду (а чому саме його?) звернутися до МВФ із ультиматумом: «Или вы прекращаете требовать от нас уничтожения пенсионеров, этот социальный геноцид над нашими стариками, или мы прекращаем с вами любое сотрудничество и пересматриваем порядок возврата тех денег, которые вы давали в течении последних 25 лет. Потому что большинство этой суммы было разворовано теми, кого вы поставили на должности: премьеров, министров и провели в Верховный Совет — целые фракции». Крім того, що ця заява абсурдна, вона містить ще й логічну нестиковку. Якщо МВФ заявляє, що й так не збирається давати нам транш без підняття пенсійного віку, то немає сенсу шантажувати установу тим, що ми не візьмемо гроші.

19 квітня «Інтер» оголосив, що «Батьківщина» готує референдум із приводу продовження мораторію на продаж землі. Скасування цієї заборони теж вимагають у Фонді. Цікаво, що референдум партія Тимошенко готує разом зі «Свободою». Але цей факт на «Інтері» якось замовчали, віддавши всі лаври та коментарі очільниці «Батьківщини». А от не замовчали тут, на жаль, слів Сергія Капліна. Політик звинуватив Міжнародний валютний фонд у злочинній діяльності: «Просто заборонити грабувати нашу землю — недостатньо. Потрібно розслідувати всі факти злочинної діяльності Міжнародного валютного фонду. Потрібно розслідувати всі факти злочинної діяльності коаліції. Потрібно розслідувати всі факти бездіяльності і діяльності українських політиків». Остання фраза означає, що депутат пропонує розслідувати, попросту кажучи, все?

Іще одну порцію негативу МВФ отримав 21 квітня, цього разу від «Опозиційного блоку» (бінго!). Ведуча Катерина Лисенко заявила: «Против одного из требований МВФ — открытия рынка земли — выступают украинские фермеры. Аграрии опасаются, что крупные иностранные компании попросту скупят сотни и тысячи гектаров, а это уничтожит малое хозяйство. Об этом они рассказали на встрече с лидером оппозиционного блока Юрием Бойко. В ответ он заявил, что поддерживает людей, и его политсила также выступает против отмены маратория, который действует до 2018 года».

Отже, замість розвіювати міфи про земельну та пенсійну реформи, подавати бекґраунд щодо реальної діяльності МВФ, подавати різносторонні думки експертів із приводу вимог МВФ та їх імплементації в Україні, «Інтер» просто піарить улюбленців і виставляє інституцію злочинцем, який призначає українських політиків. Але ж раніше Каплін уже казав, що їх призначає й контролює Аваков!

ICTV підхватив піар «Гуманітарного штабу Ріната Ахметова»

19 квітня на ICTV вийшла новина, яку, зазвичай, можна побачити лише в «Сегодня» на каналі «Україна». «Факти» випустили двохвилинний суто рекламний сюжет про діяльність Гуманітарного штабу Ріната Ахметова.

Ведуча Інна Шевченко розповідає: «Понад чотири з половиною мільйони продуктових наборів лише за минулий рік отримали мешканці окупованих територій і так званої «сірої зони» від Благодійного фонду Ріната Ахметова. Здебільшого це одинокі пенсіонери, матері із маленькими дітьми та інваліди. Окрім харчів і товарів першої необхідності, волонтери Фонду видали півтора тисячі наборів життєво необхідних ліків для тяжкохворих дітей. До лютого цього року на Донбасі працювало понад півсотні пунктів видачі по обидва боки лінії розмежування. Нині бойовики заблокували роботу волонтерів на окупованій території, залишивши без життєво необхідної підтримки сотні тисяч родин». Інформаційного приводу для подібного піару журналісти так і не подають. Ані тут, ані далі в сюжеті.

Насправді весь «сюжет» складається з начитки ведучої, яка майже дослівно повторює те, що озвучують коментатори в подальших синхронах. Наприклад, вищезгадані числа з підводки ведучої повторює Олександр Вишняков, директор гуманітарного штабу Благодійного фонду Ріната Ахметова, і додає ще більше піару: «Нашу помощь получали самые незащищенные категории, большинство из них — это старики, порядка 70 %. Те люди, у которых жизнь подчинена борьбе каждый день».

Після історії про допомогу літнім людям журналісти розповідають про допомогу дітям: «Крім гуманітарної та адресної допомоги, фонд піклується про поранених дітей. Серед підопічних — п’ятирічна Мілана. Два роки тому під час обстрілів Маріуполя мама прикрила її своїм тілом від снаряду, який прилетів прямо на них. Жінка загинула миттєво, а донька вижила, але втратила ногу. За два роки дівчинка пережила багато операцій, та завдяки підтримці волонтерів та психологів Міланка ходить. Фонд купив їй за сто тисяч гривень протез». Далі цю ж історію без нових деталей (але з більшою кількістю емоцій) розповідає бабуся дівчинки.

При цьому бабуся та дівчинка перебувають на якомусь заході, назви чи суті якого журналісти не озвучують. Не згадують вони також інших «волонтерів», крім Ріната Ахметова. Якоїсь статистики чи аналітики з приводу гуманітарної ситуації взагалі, кількості поранених та вилікуваних телеканал теж не згадує. Узагалі, крім примітивного й очевидного піару, повідомлення не містить нічого, навіть формального інформаційного приводу.

Перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:

Петро Порошенко — Президент цього тижня фігурував у трьох піарних матеріалах. Тричі на «Інтері» та двічі на ICTV.

Володимир Гройсман — цього тижня прем’єра прорекламували лише тричі. Двічі на ICTV й один раз на «Україні».

Сергій Каплін — депутат «БПП» тричі з’являвся на «Інтері», головним чином, щоби покритикувати МВФ.

«Народний фронт» — партія екс-прем’єра двічі позитивно висвітлювалася телеканалом «1+1».

«Опозиційний блок» — улюблену партію телеканал «Інтер» цього тижня показав у двох сумнівних сюжетах.

«Батьківщина» — партія Юлії Тимошенко фігурувала у двох піарних повідомленнях. По одному разу на «Інтері» та ICTV.

«Укроп» — піар партії Коломойського дещо збавив оберти й цього разу фігурував на «1+1» лише один раз. Іще раз тут прорекламували партію «Відродження».

Юлія Світлична — про очільницю Харківської області продовжує говорити в суто позитивному ключі телеканал «Україна». Цього тижня їй присвятили один матеріал.

Критика:

Валерія Гонтарева — ще голові НБУ дісталося від «1+1».

МВФ — Фонд та співпрацю з ним тричі критикували на «Інтері».

НАК «Нафтогаз» — державну установу один раз критикували на «Інтері». Негативний матеріал тут також випустили про ще одну компанію — «Укрзалізницю».

Керівництво МВС — силовиків на «Інтері» критикували двічі. Зокрема й заступника глави Нацполіції Вадима Трояна за те, що той написав пост у Facebook із помилками, а потім його видалив. Здається, в «Інтера» закінчується матеріал для критичних сюжетів.

Загалом експерти ГО «Детектора медіа» нарахували 52 сумнівних матеріали протягом тижня. На «Інтері» їх було двадцять, на «Україні» — тринадцять, на ICTV — дев'ять, на «1+1»  — вісім. Лише по одному сумнівному матеріалу виявили на «112» та 5-му каналі.

Детальніше про це читайте в публікації «Трансляція написів на стіні та заяв ФСБ на «Інтері». Моніторинг теленовин за 17–22 квітня 2017 року».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
«1+1»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3471
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду