Петро Порошенко замість Меморіалу Небесної сотні

Скрін-шот Україна

Підсумки моніторингу дотримання журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 12–18 лютого 2018 року.

Меморіал Петра Порошенка

27 жовтня Міністерство культури оголосило конкурс проектів для Меморіалу Героям Небесної сотні. 15 лютого відбувалася презентація дев’яти робіт-фіналістів. Але ні робіт, ані фіналістів, ані конкурсу на телеканалах майже не було. Лише Петро Порошенко.

«Петр Порошенко презентовал проект Мемориала Героев Небесной сотни в рамках международного открытого архитектурного конкурса», — починає сюжет ведуча «Подробностей» Наталя Бєлишева 15 лютого. Тут ми зазвичай розписуємо маніпуляції та порушення журналістів, але не цього разу, адже «немає матеріалу — немає проблем».

Повідомлення «Інтера» триває 47 секунд і складається з ведучої (7 секунд), кадру, де Президент дивиться на один із проектів (3 секунди), крупного плану одного з проектів (3 секунди), кадру якогось натовпу (2 секунди) та синхрону Петра Порошенка (32 секунди). В останньому глава держави не розповідає нічого про Меморіал і взагалі заявляє, що «нова європейська країна — от головний пам'ятник Героям Небесної сотні».

Канал «Україна» цього ж дня розповів про конкурс детальніше, навіть показав роботи фіналістів і вказав, де можна голосувати за проекти. Але єдиний спікер матеріалу — це знову Президент зі своїм «нова Європейська країна — от головний пам'ятник Героям Небесної сотні».

Так само про подію розповіли й на ICTV: подали мінімальну інформацію про конкурс і показали кілька робіт учасників. Закінчили теж Петром Порошенком, щоправда, неочікувано, новинною заявою — про телефонну розмову з Путіним.

Отже, жоден із телеканалів, які сходили на конкурс, не розповів детально про представлені там роботи, не описав технічної складової меморіалу (розташування, терміни будівництва, джерела фінансування), не поговорив із профільними експертами / суддями / міністром, не описав мети будівництва пам’ятки (її функціонал).

Журналісти перетворили важливий, мабуть, для всіх українців культурний проект на одноклітинний піар Президента. І найгірше в цьому не те, що таким чином телеканали дозволили політику медійно «приватизувати» питання національної пам’яті, а те, що цю пам’ять та інтерес аудиторії до неї журналісти просто проігнорували.

«Інтер» захищає фабрику Фірташа від її власників?

Події навколо підприємства «Каховка Протеїн Агро» в Херсонській області — чудовий приклад усього, що не так із українською журналістикою. Великі загальнонаціональні ЗМІ детально не розбираються в бекґраунді місцевих подій, просто подаючи останні новини. Маленькі місцеві видання відверто пристають на різні сторони у протистоянні навколо заводу. А «Інтер» відстоює інтереси свого власника-олігарха. Версії всіх настільки відрізняються й повняться емоціями, що практично неможливо визначити, хто каже правду. У будь-якому разі, «Подробности» в цій ситуації займаються «скоординованою кампанією із брехливих новин». І це не наш висновок, а Washington Times.

Отже, 14 та 15 лютого телеканал «Інтер» випустив майже ідентичні новини про останні перипетії з «рейдерством» навколо фабрики з переробки соєвих бобів «Каховка Протеїн Агро». Версія журналістів така: 23 січня фабрику захопили невідомі рейдери та майже тиждень протримали її під своїм контролем, поки, після чергових боїв 31 січня, не були затримані. Перед їхньою появою підприємство навідував слідчий Генпрокуратури Олександр Буковчанник. Про дії правоохоронця розповідає кореспондентка Оксана Григорьєва: «Прикрываясь решением суда об аресте предприятия, самостоятельно решил передать его на "хранение" третьему лицу — компании, которая ранее владела заводом, но из-за миллионных долгов перед банком лишилась права собственности».

І тут починаються проблеми. Адже, за версією іншої сторони, колишніх власників, яким «Подробности» слова не надавали, 23 січня на територію заводу «нарешті потрапив» арбітражний керуючий, якого Господарський суд призначив (документи, чого на «Інтері» не було) ще у вересні минулого року.

Історія між екс-власниками компанії та Фірташем тягнеться ще з 2010-го, коли олігарх, за знову ж таки, версією колишніх, незаконно забрав собі підприємство. Програма «Гроші» на телеканалі «1+1», подавала цю історію так: попередні власники заборгували перед банком «Надра» Фірташа значну суму й він повинен був отримати завод. І хоча в останній момент бізнесмени все ж спромоглися повернути борг, олігарх усе одно буцімто незаконно забрав і «Каховку», і гроші. За сім років, що минули, як передають «Херсонські вісті», старі власники виграли всі необхідні суди й тепер можуть повернути собі підприємство, але їм незаконно заважають люди Фірташа. Уже згадана програма «Гроші» навіть заявила, що це вже рейдери олігарха штурмували повернутий власникам завод 31 січня.

Сказати, що події навколо підприємства заплутані, — нічого не сказати. До численних судових справ уже долучилися «Правий сектор», активісти, буцімто керівництво МВС та, за словами програми «Гроші», помічники народних депутатів.

Проте палітра подій на «Інтері» значно бідніша. «Мы в открытых реестрах нашли судебное решение по соевому заводу и показали его независимым юристам. Адвокат Михаил Ильяшев объясняет: следователь фактически своими действиями подменил судебную инстанцию и сам определил собственника», — продовжує сюжет 14 лютого кореспондентка. Зазначимо, що адвокат Ільяшев такий незалежний юрист, що аж обслуговував відстоювану «Інтером» компанію менше року тому в цій самій справі.

Юрист обурюється: «Пока идёт расследование, следователь уже принимает решение, кто же является собственником? Интересно, на основании каких документов он принимал такое решение...» Можливо, на основі ухвали Господарського суду, чи рішення іншого суду, яке адвокат сам коментував менше року тому? І ще, слідчий, за іншою версією, не призначав власника. Він прийшов описати майно заводу в рамках кримінального провадження та передати його на «відповідальне зберігання» визначеному судом керуючому.

На сам кінець пан Ільяшев видає універсальний аргумент проти будь-яких судових рішень: «... Наверное, Печерский суд немного использовали втёмную и судье, под видом необходимости осмотра помещения завода подсунули какие-то другие бумаги». Звісно, можна було б уточнити це в суді чи показати глядачу протягом сюжету хоча б один документ у справі, та натомість у нас — конспірологія заангажованого адвоката.

Таким чином, досить складно однозначно визначити, хто правий у цій ситуації, та й ані ми, ані «Інтер», ані глядачі не мусимо цього робити, — цим уже вісім років займається суд. Журналістам лишається тільки стежити за подіями та передавати позиції обох сторін конфлікту. Бо навіювання глядачам думок про «справжніх» власників тієї чи іншої фірми — це звичайне інформаційне рейдерство.

Телеканали майже перестали маніпулювати на темі Саакашвілі

Приємно констатувати, що в темі Михеїла Саакашвілі українські тележурналісти досягли значного прогресу. У липні, коли одеського екс-губернатора позбавили українського громадянства, Mediasapiens називав ситуацію на телеканалах «катастрофічною»: всього три випуски новин згадали, що в політика є прихильники, а тривалість середньої новини про нього становила 45 секунд. За сім місяців, після реадмісії грузинського екс-президента, ситуація вже інша: лише один телеканал продовжує займатися маніпуляціями й одразу два — копають глибше за офіційні дані.

Почнімо з хорошого. 12 лютого більшість телеканалів розповіли про видворення політика збалансовано, тобто, повідомивши глядачам як думки Саакашвілі, так і правоохоронців. Прикрими винятками стали сюжети каналів «Інтер», ICTV та випуску «112» о 19:00. Тут не було перекручувань чи чорного піару Саакашвілі, але його сторона так і не отримала слово для захисту чи спростування закидів силовиків.

Друга приємна річ — це те, що «UA: Перший» та «1+1» спробували вийти за межі офіційної інформації й розповісти своїм глядачам контекст. «UA: Перший» 12 лютого згадав, що, як зазначалося раніше, Саакашвілі буцімто мав право на перебування в Україні до 1 березня. «ТСН», у свою чергу, 13 лютого перевіряла, чиїм коштом та яким літаком політика видворяли до Польщі. Журналісти справді робили свою роботу, а не просто цитували чиновників.

Звісно, робота журналістів не була ідеальною. Не всі, наприклад, розповіли повноцінний контекст про перебування Саакашвілі в Україні. Зокрема, лише ICTV, «112» та «UA: Перший» згадали про звинувачення у співпраці з Курченком. А «1+1» додав у свою ретроспективу кілька художніх зворотів: «... Натовп став живим щитом, заблокувавши авто. Так тривало кілька годин, і затриманого виривають із машини. А він з тріумфом переможця йде під парламент». Проте загалом, як ми вже зазначили, на телеканалах помітний значний прогрес.

Продовжує очорнювати політика лише «Україна», що регулярно випускає про нього матеріали чорного піару. 13 лютого кореспондент Петро Антонов розповідав історію грузинського екс-президента з дуже специфічними акцентами: «Границу пересёк, нарушив закон. В стычках пострадали 16 пограничников и полицейских». Про затриманих чи постраждалих активістів під час арешту Саакашвілі автор при цьому не згадує.

Також журналіст вдавався до різних іронічних висловів: «с того момента Саакашвили колесил по Украине», «представители Миграционной службы приехали за человеком без гражданства», «охрана препятствовала задержанию патрона», «а пока будет колесить по Европе».

У сюжеті, крім цього, є синхрони Лінкольна Мітчела, американського експерта, що часто критикує Саакашвілі: «В Грузии он уже не любим и имеет большие проблемы [...] Вариант снова стать национальным лидером нереален». Приємно, звісно, що «Сегодня» додали в матеріал експертний коментар, але якщо вони зв’язалися з професором Колумбійського університету, то що завадило їм зв’язатися із хоча б якимось представником самого Саакашвілі?

Загалом, за останні сім місяців українські телеканали, здається, почали набагато професійніше ставитися до своїх обов’язків у цьому питанні. Хто знає, можливо, після чергового повороту у справі до них приєднається й «Україна»?

«Україна» хвалиться прибутками Ахметова

Телеканал «Україна» інколи досить специфічно задовольняє інтереси свого власника. Захистом у судах, лобіюванням бізнесових та політичних інтересів, «знищенням» ворогів бенефіціарів займаються чимало телеканалів. Та лише випуски «Сегодня» на «Україні» дозволяють собі просто хвалитися досягненнями Ахметова.

«Стабильная прибыль. Около двадцати пяти миллиардов гривен с 2014 года получила компания "Укртелеком", — розпочинає повідомлення ведуча Анна Панова 14 лютого. Надалі весь матеріал зводиться до перерахунку успішних кроків та досягнень компанії, зокрема в цій цитаті ведучої: «Компания удерживает свои позиции на рынке благодаря эффективному управлению. Существенную часть прибыли направили на модернизацию сетей».

У цьому суто позитивному сюжеті (звіті з прес-конференції) немає одного: невеличкої згадки про головний інформаційний привід у сьогоднішньому житті «Укртелекому» — суду з приводу його реприватизації (читай: націоналізації). Річ у тім, що поки «Україна» розхвалює ефективне управління та суттєві інвестиції, у Фонді держмайна вважають інакше. Зокрема, на їхню думку, власник «Укртелекому» не зміг інвестувати в компанію обіцяної раніше суми.

Також додайте до цього більш ніж подвійне скорочення кількості працівників із часу приватизації, проблеми з виплатою боргів і подібні висновки щодо структури доходів компанії від, зокрема, журналістів «Економічної правди»: «“Укртелеком” надто повільно розвиває ключовий бізнес — надання послуг інтернет-доступу. Тимчасом головне джерело доходу — міський зв'язок — стрімко занепадає».

І от, замовчуючи це все, «Україна» хвалить бізнес свого власника та подає цитати про досягнення компанії від її директора: «Мы подключили к интернету семьдесят новых населённых пунктов, расширяя географию присутствия "Укртелекома"...» Не так вражає після всього описаного вище, чи не так?

Перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:

Петро Порошенко — головного архітектора країни двічі піарили на «Інтері» й один раз на «Україні».

Володимир Гройсман — ліки, дороги та пенсії сім разів приводили прем’єра на українські телеканали.

Сергій Каплін — пенсії для військових та податки для багатих. Із такою програмою депутат БПП цього тижня чотири рази з’являвся на «Інтері».

«Опозиційний блок» — цього тижня партію більше любив «Інтер», ніж «Україна»: чотири піарних повідомлення проти двох відповідно.

«Радикальна партія» — цього тижня «радикали» делегували Олега Ляшка піаритися на «Україну», а Сергія Рибалку — на «Інтер».

Дмитро Фірташ — інтереси свого власника цього тижня двічі відстоював «Інтер».

Віктор Медведчук — головним відповідальним за обмін полоненими політик був на «Україні».

Марина Порошенко — протягом тижня перша леді тричі піарилася на темі інклюзивності: двічі на «Україні», один раз на ICTV.

Віктор Пінчук — черговий міжнародний івент дозволив олігарху пропіаритися на своєму телеканалі ICTV.

Критика:

Петро Порошенко — вперше вітаємо Президента у цій рубриці. Потрапив він сюди за допомогою «1+1», що двічі протягом тижня займався чорним піаром гаранта.

Михеїл Саакашвілі — ще одному президенту, цього разу грузинському, дісталося від «України».

Загалом протягом тижня експерти «Детектор медіа» нарахували 43 сумнівних матеріали. Двадцять один із них вийшов на «Україні», шістнадцять — на «Інтері», чотири — на ICTV та два — на «1+1».

Детальніше про це читайте в публікації «“1+1” натякає Порошенкові на долю Януковича. Моніторинг теленовин за 12–18 лютого 2018 року».

comments powered by Disqus