Колесо халтури, або На які новини роблять ставки тележурналісти

Підсумки моніторингу дотримання журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 21-27 травня 2018 року.

Мораторій на новини 

Мораторій на продаж землі порушує Європейську конвенцію з прав людини − таке рішення ухвалив Європейський суд з прав людини 22 травня. Феміда рекомендує Україні замінити абсолютну заборону на дієву модель ринку землі, на свій розсуд. Справу розглядали через позов двох громадян, які вважали мораторій порушенням права власності.

І хоч це стосується прав людини, однієї з найгарячіших політичних тем та максимально жорсткої ринкової заборони, яка діє вже 17 років і, за численними висновками експертів, призводить до корупції та економічних втрат, повідомили про рішення суду всього два телеканали.

«1+1» 22 травня випустив 40-секундний матеріал, у якому коротко переказав суть справи. Коментарів не взяли ні в політиків, ні в експертів, ні у позивачів. Наступний матеріал про міст у Києві тривав у шість разів довше та містив п’ять синхронів. Попередній, про забудову у Вишневому, тривав у чотири рази довше й теж передавав численні позиції усіх сторін.

«Інтер» розповів про судове рішення так само коротко, а потім дав слово Юрію Бойко, який мораторій підтримує. «Суспільство не готове до відкритого ринку землі в умовах знеціненої національної валюти, наявності крупних агрохолдингів», − починає нардеп. Тобто, для відкриття ринку землі «Опоблок» пропонує знищити великих землевласників? Але ж у Вадима Новинського та Ріната Ахметова теж є агрохолдинг.

Тим не менш, Юрій Бойко продовжує зривати покрови з планів бізнесменів: «Власне кажучи, я думаю, що вони якраз і були за тим рішенням, яке сьогодні ми отримали, тому що вони зацікавлені в тому, щоб земля була продана в умовах малої вартості гривні». Тут складно сказати, що саме має на увазі політик. Якщо він уважає, що українські позивачі були підставними особами агрохолдингів, − то це ж ніяк не впливає на рішення суду з приводу законодавства. Якщо ж його «були за тим рішенням»− це натяк, що українські фермери купили рішення Європейського суду з прав людини, то нам немає чого додати.

Зате численним експертам є що додати з приводу заяв «опозиціонера» про низьку вартість землі після зняття мораторію та про вигоду від подібного для агрохолдингів: «Це фактично за безцінь можна скупити всю землю». Світовий банк заявляє, що ціна на землю, навпаки, може зрости втричі, адже бізнесмени отримають впевненість у своїх інвестиціях. Разом із цим зросте й вартість оренди, адже, як виявляється, землю продавати не обов’язково і її можна буде далі здавати. Тільки тепер не за 50 доларів за гектар, а за 250. Усе це означає, що якраз агрохолдингам наявність мораторію вигідніша, ніж його скасування. Проблему становить хіба що насадження багаторічних культур, адже бізнесмени не можуть бути певні, що власники землі не вирішать відмовити їм в оренді після закінчення дії чергового договору.

Петро Порошенко, здається, з цим згоден. Принаймні, він заявив про це 25 травня на 5 каналі та «Україні». Президент розповідав на Національній інвестиційний раді, що мораторій обмежує громадян та бізнесменів і що він сам «перебуває в цьому питанні в політичній меншості», проте «буде докладати максимум зусиль [...], щоб забезпечити проведення цього рішення». Тобто, цього разу гарант не буде підписувати мораторій, як рік тому? До речі, на відміну від 5 каналу та інших колег, канал «Україна» цього дня все ж подав детальніший сюжет про мораторій: опитав позивачів до ЄСПЛ та експертів, але все одно замовчав найцікавіші факти та числа щодо скасування. Тобто, тут передають думку чоловіка, який звернувся до суду: «если бы землю можно было продавать, аренда была бы выше»,- але мовчать про прогнози Світового банку, що вона була б вищою утричі.

Уся ця ситуація проявляє одразу три сумні тенденції теленовин. По-перше, визнане судом порушення прав, фактично, 7 мільйонів українців − це не інформаційний привід для журналістів. По-друге, навіть коли ЗМІ все ж говорять про проблеми, то роблять це дуже поверхово, без всестороннього аналізу, експертних думок та чисел. По-третє, у більшості героями сюжетів стають діючі чиновники, чия експертність у земельній тематиці під питанням, а от думку тих, на кого впливає мораторій, масово ігнорують. Через подібну пасивність журналістів і виникає земельний популізм, адже виборці не можуть сприймати слова політиків критично, коли не мають іншої інформації.

Мовчання й золото. Журналісти знову масово проігнорували негатив про Президента

23 травня британське видання BBC опублікувало без сенсаційний матеріал: зустріч Петра Порошенка з Дональдом Трампом у червні минулого року, начебто, коштувала Україні щонайменше 400 тисяч доларів і, більше того, ці гроші буцімто були заплачені незаконно. Думки про статтю розділилися: хтось критикував українську владу, хтось звертав усе на внутрішню американську боротьбу, хтось заявляв, що подібні платежі - це нормальна практика для багатьох країн. Але головне: Запитання виникли й до самої публікації BBC, адже її інформація грунтувалася лише на анонімних джерелах, заперечення від Адміністрації президента було подано не повністю.  Втім, історію згадали навіть в американських вечірніх шоу (2:35). Адміністрація Президента заперечила

Єдині, хто жодної думки сформувати не міг, − це глядачі семи з восьми найбільших українських загальнонаціональних телеканалів, що входять до моніторингу «Детектора медіа». Адже 5 канал, «Інтер», «Україна», СТБ, ICTV, «112» та «UA:Перший» інформацію у вечірніх новинах 23-27 травня замовчали.

Розповіли про можливе викриття лише на «1+1»: 23 травня коротко та беземоційно переказали суть публікації й заявили, що звернулися за коментарем. 24 травня − випустили ще один короткий сюжет, де перелічити всіх, хто вже встиг спростувати дані британського мовника. Таким чином, темі розслідування на українському телебаченні (яке ми моніторимо) приділили рівно 100 секунд.

Про активне замовчування тут дозволяє говорити щонайменше три речі.

По-перше, раніше канали вже ігнорували подібні інформаційні приводи: мовчали й про звинувачення Онищенка на адресу Порошенка, й про ймовірну участь Президента в позбавленні громадянства Міхеїла Саакашвілі, й про розслідування на заводі головнокомандувача, й про міжнародне офшорне викриття, де той фігурував.

По-друге, журналісти постійно повідомляють значно дрібніші новини про Петра Порошенка, на фоні яких публікація від BBC − це інформаційна бомба. «Україна» 14 травня передала вітання гаранта з приводу перемоги «Шахтаря» в Українській Прем’єр-лізі. На ICTV 15 травня Президент відкрив фельдшерсько-акушерський пункт. СТБ 9 травня розповідав, що головнокомандувач прийняв присягу в бригади охорони. А от те, що Президент, можливо, незаконно заплатив за зустріч із лідером іншої країни 400 тис. доларів − це, мабуть, не новина.

По-третє, якою б, як ми вже згадували вище, сумнівною комусь не здавалася публікація BBC, ідеться про авторитетне видання та гучне звинувачення. Тож телеканали мали би щонайменше повідомити глядачів про розслідування, вказавши, звісно, на суперечливі факти й спростування від сторін. Вирішувати ж, чи правдиві слова британського мовника, отримавши всю цю повну інформацію, повинна була б вже аудиторія. Крім того, наприклад, «Інтер», який цитує відверті зливні бачки, взагалі не має моральних аргументів щодо сумнівності джерел інформації. 

І не те, щоб тележурналістів в принципі не цікавили Порошенко та Трамп. Практично всі ЗМІ протягом тижня висвітлювали перебіг перемовин щодо зустрічі лідерів США та Північної Кореї. Про різноманітні заяви Порошенка теж згадували майже всі канали, а  «Інтер», ICTV, 5 канал та «Україна» навіть присвятили очільнику держави по одному піарному сюжету на фоні свята морських піхотинців.

Отже, виходить, що журналісти на постійній основі розповідають і про Порошенка, і про Трампа. Бар’єр значущості такої інформації на окремих телеканалах дуже низький. Також на окремих телеканалах дуже низький бар’єр достовірності інформації. А ще, як ми знаємо, журналісти не соромляться критичних матеріалів про політиків: у квітні таких вийшло щонайменше вісімнадцять. І все ж ЗМІ якимось чином проігнорували публікацію BBC. Наголосимо ще раз – ми не обгорюємо те, чи є інформація BBC істинною. Ми зазначаємо, що свою думку з цього приводу мали б сформувати самі глядачі, але телеканали позбавили їх такої можливості.

ICTV та об’єднання Анатолія Гриценка

Не встигли ми насолодитися рекламою «Опозиційного блоку» та Ріната Ахметова, як ICTV вже знайшов собі нового улюбленця − Анатолія Гриценка, лідера партії «Громадянська позиція».

10 травня ведуча «Фактів» Олена Фроляк повідомила: «На вибори президента з новою політичною силою і планом повернення Криму і Донбасу іде політик Анатолій Гриценко». Одразу зазначимо, що в новинах про висуванців у президенти, загалом, немає нічого поганого. От тільки про аналогічну заяву, наприклад, Романа Безсмертного ICTV у вечірніх новинах не повідомив. Та й амбіціям Віктора Чумака вирішили не приділяти уваги. Так само з Валентином Наливайченком. Усі вони заявили про своє висування у травні, але тільки Анатолій Гриценко удостоївся тематичного сюжету.

Але припустімо, що такі преференції Гриценку виправдані, адже він на минулих виборах президента посів четверте місце. То що там з новим «планом» політика, який анонсували журналісти? «Анатолій Гриценко переконаний: партія створена не лише під вибори. Головне її покликання подолання корупції, ухвалення важливих законів, позбавлення повноважень народних депутатів, які не виконують своїх обов'язків», − розповідає ведуча.

Звісно, інноваційність таких заяв сумнівна, проте, варто визнати, що більшість політичних сил в Україні пропонують схожі ідеї. Різниця полягає в якості та способах їх реалізації, але про це ICTV зовсім не розповідає. Матеріал закінчується коментарем самого Гриценка, що, зокрема, переконує: «Серед перших законопроектів буде законопроект, який чітко виписує процедуру імпічменту президента». А ось лютневі слова Олега Ляшка: «Коли я буду президентом, перший закон, який я внесу в парламент це про процедуру імпічменту». І те й інше звучить як звичайні політичні лозунги, якщо не додати до них чітких планів, прогнозів, сторонніх оцінок експертів. ICTV нічого з цього не зробив.

Також 10 травня ведуча повідомила, що до партії Гриценка «уже увійшли політсили “Альтернатива” і “Народний контроль”». А от 21 травня Олена Фроляк розповіла глядачам: «Партії "Громадянська позиція" та "Народний контроль" по один бік барикад. Їхні лідери Анатолій Гриценко і Дмитро Добродомов сьогодні заявили про створення спільної платформи». Відчуваєте різницю? Далі обоє згаданих політиків у короткому сюжеті говорили про об’єднання своїх партій. Що за 15 днів сталося з «Альтернативою» та чому про цей союз повинні ще раз почути глядачі, журналісти не пояснюють.

Тим часом член Наглядової ради проекту «Нові лідери» Олег Рибачук розповідав такі речі про стосунки політика та олігарха: «Гриценко був другою людиною, про яку Пінчук сказав, що він до кінця свого життя не забуде, бо Гриценко теж підтримав його ці перші європейські ініціативи». Загалом, невідомо, чи є подібна активність ICTV просуванням проекту власника, чи це просто вияв вдячності, чи щось інше, але Анатолію Гриценку «Факти» приділяють особливу увагу.

Новини «1+1»: 3 хвилини за 255 гривень

Мало хто про це замислюється, але тележурналісти, насправді, мають надзвичайну силу, яку можуть використовувати в своїх цілях, − публічність. Про будь-яку особисту образу чи проблему новинарі, теоретично, можуть повідомити в ефірі, таким чином, наприклад, «помстившись» недоброзичливцям. На щастя, до подібного журналісти в більшості не вдаються, але в нас є «1+1» з трихвилинними сюжетами про те, що якийсь водій на Подолі «спробував наїхати на знімальну групу “ТСН” і показував з вікна машини непристойні жести».

Зазначимо одразу, що непристойні жести в сюжеті виявляються «дулями», а спроба наїзду - невеликим рухом вправо поруч із кореспондентами (0:42), що знімали подію на телефон. Небезпеку подібні дії навряд чи становили, як і предмет суспільного інтересу. Тим не менш, історію чоловіка, який припаркувався на пішохідних переходах та годину сварився там з копами, «1+1» розкрутив на майже три хвилини ефіру та всю країну.

Більшість цього часу зайняв черговий прояв  непрофесійного ставлення «ТСН» до персональної інформації громадян. Журналісти знайшли та показали фотографію й ім’я власника машини, та розповіли про інші пригоди за участю автомобіля: «Два роки тому водій саме цього "Бентлі" з номерами АІ8888ІМ влаштував трощу на приватній парковці». «Машина зареєстрована на адвоката І. П. (в ефірі каналу подані повні ім’я та прізвище – “ДМ”)., йому 35 років, він має власну адвокатську практику, і він рідний брат скандально відомого депутата Києво-Святошинської РДА від БПП», − розповідає кореспондент Дмитро Святненко.

Щоправда, далі виявляється, що цей чоловік «продав машину за довіреністю» і, хто був за кермом, не знає. Тож, виходить, що журналісти, показали фото та ім’я адвоката (й, очевидно, попсували йому репутацію), навіть знаючи, що він буцімто вже продав авто. Хто був за кермом під час перепалки, невідомо.

Але уявімо, що це все змова й автівкою кермував І. П. Чи заслуговує, на жаль, тривіальна подія за участі брата депутата райради зі штрафом у 255 гривень трьох хвилин загальнонаціонального ефіру? Тим паче таких трьох хвилин: із заявами про «спробу наїзду» на журналістів та детальним описом бекграунду автівки? Імовірно, кореспондентам все ж не слід робити новини про будь-кого, хто показав їм непристойний жест.

ICTV та «Україна» як біржа праці для Ахметова

Олігархи використовують тележурналістів для багатьох цілей, але, здається, тільки Рінат Ахметов шукає через ЗМІ працівників.

22 травня кореспондентка «України» Юлія Дроник, в сюжеті про людей, які повертаються в Донецьку та Луганські області, заявила, що на Авдіївському коксохімічному заводі «дефицит работников строительных специальностей». І після цього починається реклама: «Условия предлагают вполне конкурентные, платят стабильно и достаточно[...] Не разочаровался, теперь и друзьям рекомендует [...] Высокий уровень зарплаты, плюс ко всему официальное трудоустройство, то есть, социальный пакет, социальные гарантии там, больничное [...] Коллектив замечательный, люди, которые профессионалы [...]Популярность Авдеевского коксохима сотрудники объясняют и тем, что завод не раз буквально спасал город от техногенных катастроф».

23 квітня про те, що «зарплату платять регулярно[...] Авдіївка фактично живе за рахунок Коксохіму» розповідав також ICTV.

«Сегодня» шукали таким чином співробітників і для себе. 14 березня тут заявляли, що «Україна» «предлагает трудоустройство в дружном и профессиональном коллективе, с медицинской страховкой, зарубежными командировками, возможностью карьерного роста и премиями.Ознакомиться с вакансиями можно на официальном сайте канала "Украина". Работать здесь — это успех».

Зайве говорити, що теленовини − це не місце для біржі праці й що під журналістські повідомлення не варто маскувати рекламні посили. Інакше, довіряти таким журналістам будуть не більше, ніж лікарям із роликів зубної пасти.

Перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:

Петро Порошенко − фінал Ліги чемпіонів та День морської піхоти якимось чином подарували піарні повідомлення Президенту. Усього про нього чотири сюжети: по одному на ICTV, «Інтері», «Україні» та 5-му.

Володимир Гройсман − «паркетні» подвиги прем’єра цього тижня новинарі висвітлювали сім разів. По два сюжети на ICTV та «Україні» й три на «Інтері».

Олег Ляшко − похід у рідну школу та земельні питання подарували «радикалу» чотири сюжети. Три від «України» й один від «Інтера».

Сергій Каплін − відставки міністрів, підтримка залізничників та критика опонентів цього тижня гарантували нардепу від БПП п’ять появ на «Інтері».

«Народний фронт» − незбалансовану увагу «фронтовикам» приділяли «Україна» та «112».

«Опозиційний блок» − черговий успішний тиждень для «опозиціонерів»: сім новин на «Інтері» та чотири на «Україні». Разом одинадцять піарних повідомлень.

«Укроп» − акцію партії за відставку Порошенка просували на «1+1».

«Громадянська позиція» та «Народний контроль» − об’єднання партій виставляв у позитивному світлі ICTV.

Дмитро Фірташ − до питання добрив свого власника у трьох новинах повернувся «Інтер».

«Інтерпайп» − бізнес свого власника хвалили на ICTV.

«Нові лідери» − проект рекламували ICTV та СТБ.

«112» − про свої складні стосунки з Нацрадою однобоко розповідали на «112».

 

Критика:

 

Андрій Рева − відставки міністра вимагав на «Інтері» Сергій Каплін.

Михеїл Саакашвілі − до критики екс-президента Грузії повернулася «України».

Вадив Рабінович − політик цього тижня фігурував лише в одному повідомленні на «Інтері».

Загалом, експерти «Детектор медіа» нарахували протягом тижня 51 сумнівний матеріал. На «Україні» − 21, на «Інтері» − 19, на ICTV − шість, на «112» − два, на «1+1», СТБ та 5 каналу − по одному.

Детальніше про це читайте в публікації #Перемога: «Джавеліни» затьмарили корупційний скандал. Моніторинг новин 21–27 травня

comments powered by Disqus