Про що мовчать теленовини. Підсумки моніторингу 2017-18 років

nfsa.gov.au

Новини українських телеканалів неоднакові: кількість прихованої реклами, піару, маніпуляцій та замовчувань у них істотно різниться. «Україна» та «Інтер» — головні майданчики для поширення матеріалів із ознаками замовності, які публікують найбільше як позитивних, так і негативних матеріалів про владу. Але владу при цьому на ім’я не називають. Натомість «UAПерший», СТБ і 5 канал не роблять сюжетів із ознаками замовності, які ганять владу або хвалять опозицію, — тільки позитивний «паркет». Спільна ж проблема інформаційних служб усіх телеканалів — замовчування важливих тем і подій, які стосуються передусім російської агресії, дій окупантів та реакції на них України й міжнародної спільноти.

Громадська організація «Детектор медіа» підбила підсумок шести хвиль моніторингу (2017-2018) дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів, який проводиться за підтримки InternewsNetwork.

Що це за моніторинг

«Про що мовчали новини…» — це дослідження порушення стандартів інформаційної журналістики, ознак замовності, цензури та замовчування важливих тем у новинах суспільно-політичної тематики семи центральних телеканалів — «Інтера», «1+1», СТБ, ICTV, 5-го каналу, «України» і «UA: Першого». Громадська організація «Детектор медіа» проводить його з 2015 року.

Це найбільш ґрунтовний аналіз якості новин українських телеканалів, заснований на розробленій експертом «Інтерньюз-України» Ігором Кулясом прозорій методології. Це ресурсомістке (вивіряється кожна цифра) дослідження новин, які виходять в ефір телеканалів протягом одного тижня, проводиться раз на квартал. На сайті MediaSapiens є результати цього моніторингу за 21–26 травня і 5–10 лютого 2018 року, 6–12 листопада21–26 серпня15–20 травня і 6–12 лютого 2017 року, 25–30 липня і 14–19 березня 2016 року та 19–24 жовтня,13–19 липня,20–25 квітня і 19–24 січня 2015 року.

У цьому тексті ми підбили підсумок останніх двох років.

Щотижневий огляд порушень стандартів у теленовинах, який робить для «Детектора медіа» Зоя Красовська, фокусується на прихованій рекламі та піарі, «паркеті», найбільш кричущих маніпуляціях та помилках теленовинарів, виявлених оперативно. Моніторинг «Про що мовчали новини…» дозволяє ґрунтовніше проаналізувати важливі вади продукту інформаційних служб телеканалів. Експерти визначають відповідність матеріалів стандартам журналістики, оцінюють добір новин у випуску в інформаційному контексті дня, виявляють випадки замовчування важливих фактів, подій і думок.

Статистика дотримання стандартів у динаміці — це важлива інформація для споживачів новин, які вирішують, яким джерелам варто довіряти. Проте результати моніторингу не тільки констатують порушення, а й описують і пояснюють його суть, тому для самих теленовинарів вони є унікальною нагодою бачити й виправляти свої помилки. Зокрема для тих інформаційних служб, які майже не випускають матеріалів із ознаками замовності (отже, їхні новини є «чистими» за підсумками інших моніторингів), проте все ж припускаються помилок і роблять не завжди якісний продукт.

Ґрунтовне, детальне моніторингове дослідження — це також відповідь на скептичне ставлення багатьох журналістів до моніторингів теленовин, яким вони закидають суб’єктивність, вибірковість і нерозуміння реалій новинного виробництва. Експерти не дають новинам емоційних оцінок, застосовують універсальні критерії якості, які неможливо поставити під сумнів, — оперативність, баланс думок, повнота, точність, достовірність і відокремлення фактів від коментарів. А також оцінюють порядок денний випусків теленовин у контексті, що дозволяє показати пропущені (свідомо чи ні) важливі повідомлення. Тож фактично «Детектор медіа» пропонує телеканалам зовнішній фаховий аудит якості новин.

Матеріали з ознаками замовності або цензури

Загалом за півтора року тенденції розподілу телеканалів за кількістю й частотою оприлюднення матеріалів, у яких експерти «Детектора медіа» вбачають ознаки замовності або цензури, не змінилися. Найбільше таких матеріалів на «Інтері» та «Україні». Абсолютні показники кількості варіюються від 22 (лютий 2018 року, «Інтер») до 43 (лютий 2017 року, «Інтер») матеріалів на тиждень. У травні 2018 року ці канали давали в середньому 6-6,5 підозрілих матеріалів у кожному випуску новин. У листопаді 2017-го й лютому 2018 року «Україна» дещо випередила «Інтер», однак загалом телеканал Дмитра Фірташа й Сергія Льовочкіна випереджає за темпами просування інтересів своїх власників та їхніх політичних союзників телеканал Ріната Ахметова.

На третьому місці — ICTV, де щотижня виходить кільканадцять підозрілих сюжетів і повідомлень. Цей показник у середньому вдвічі нижчий, ніж в «Інтера» та «України», але також стабільний. Тільки у травні 2017 року він дещо зріс — тоді на ICTV за тиждень вийшло 20 підозрілих матеріалів, а на «Україні» 28.

5 канал, «1+1» та СТБ мають відносно нижчий, але не стабільний рівень кількості порушень, які свідчать про замовність або цензуру. Приміром, у травні 2018 року 5 канал із сімома підозрілими матеріалами за тиждень посів четверту позицію, натомість у лютому за тиждень експерти зафіксували лише один такий матеріал. «1+1» із 12 сюжетами і повідомленнями за тиждень у листопаді 2017-го майже дорівнявся ICTV, натомість під час останньої хвилі моніторингу показав один із найкращих результатів: три матеріали з порушеннями за тиждень. СТБ традиційно мав найкращий показник із-поміж комерційних каналів (4–6 підозрілих матеріалів). Важливо, що кількість підозрілих матеріалів у новинах ICTV та СТБ не корелює: синхронного зростання чи зменшення показників, що могло би свідчити про скоординовану роботу ньюзрумів каналів, що мають спільного власника, не відбувається. Принаймні, поки що. Чи не зміниться ця тенденція у зв’язку з намірами групи StarLightMedia об’єднати виробництво на всіх своїх власних каналах у чотири дивізіони — «Мовлення», «Виробництво», «Новини» та «Центри експертиз» — покаже час.

Протягом трьох останніх хвиль моніторингу в новинах «UA: Першого» не було виявлено матеріалів, які викликали би підозри щодо замовності чи цензурного втручання. У 2017 році вони були, але показник був завжди нижчим за комерційні телеканали (2-3 матеріали за тиждень).

Найпоширеніший різновид матеріалів, які викликають в експертів підозри щодо замовного характеру, — це так званий паркет, тобто сюжети й повідомлення, в яких протокольні заходи за участі політиків і чиновників, а також їхні заяви подаються як новини. Заява може стосуватися суспільно важливої теми чи події, але не розкривати її — в ній немає думок інших сторін та експертів, фактів, необхідних для розуміння. «Паркетні» матеріали не завжди, але зазвичай показують політика або чиновника в позитивному світлі: він турбується про громадян, кидає виклик злочинності, пишається здобутками чи славною історією.

Подекуди події, описані в матеріалах із ознаками замовності, є інсценованими спеціально для медіа. Наприклад, походи двох улюбленців каналу «Україна», Олега Ляшка та Бориса Колесникова, до шкіл, садочків, підприємств тощо, де вони виголошують піар-заяви на камеру в оточенні начебто зацікавлених громадян. В інших випадках посадовці роблять заяви, які не завжди в межах їхньої компетенції, — наприклад, у листопаді 2017 року Володимир Гройсман обіцяв підвищити студентам стипендію, хоча такі рішення не належать до повноважень глави уряду.

У травні 2018 року кількість таких матеріалів зросла на 50 % у порівнянні з лютим. Найчастіше у травні піарили Петра Порошенка (31 матеріал на шести каналах, тобто всіх аналізованих, окрім Суспільного), Володимира Гройсмана (21 матеріал на п'яти каналах) та Олега Ляшка (9 матеріалів на двох каналах). Наприклад, саме президентові давали коментувати відкриття Бескидського залізничного тунелю.

У лютому 2017 року лідерами за кількістю «паркету» та загалом позитивних згадок у матеріалах із ознаками замовності теж були Порошенко і Гройсман, однак прем’єр випереджав президента (26 проти 17 згадок, і це не враховуючи окремі 14 згадок про Кабмін). У травні 2017 року Гройсман і Порошенко зрівнялися — 24 і 25 матеріалів, у листопаді Гройсман дещо вирвався вперед: 21 і 17 матеріалів. У лютому 2018 року Порошенко навіть пропустив на друге місце Олега Ляшка: Гройсмана похвалили 20 разів, Ляшка 14 разів, а Порошенка 10 разів. Активізація піару президента в новинах — тенденція останніх кількох місяців, яку ми бачимо також за щотижневим оперативним оглядом.

Позитив і негатив про владу й опозицію

«Інтер» та «Україна» є лідерами з кількості матеріалів із грубими порушеннями, як позитивних щодо влади, так і негативних. Загалом це логічно — в категорію «позитиву» потрапляє «паркет» президента і прем’єра, в негатив — заяви політиків з «Опозиційного блоку», Радикальної партії Олега Ляшка та інших, які будують свій імідж на критиці влади.

Проте загалом картина позитивних і негативних згадок дуже різниться. Якщо позитивні матеріали про владу (здебільшого паркет) є на всіх телеканалах, то негативні — лише на «Інтері» та «Україні». При цьому в категорії негативних згадок про владу показники «Інтера» й «України» вже сильно різняться: у травні 2018 року «Інтер» вів із рахунком 10:4, а в серпні 2017 -го — 20:1. У середньому на «Інтері» вдвічі-втричі більше негативу про владу, ніж на «Україні».

Під «владою» в цьому випадку мається на увазі передусім влада загалом — здебільшого критика є знеособленою та спрямована проти Кабінету Міністрів, парламентської коаліції абощо. У травні 2018 року Петро Порошенко заслужив протягом аналізованого тижня дві негативні згадки — по одній на «Україні» та «1+1». З-поміж інших представників влади персоналізовану критичну згадку отримав тільки міністр праці та соціальної політики Андрій Рева. Така знеособлена критика — загалом типова ситуація для українських теленовин.

Що ж до інших каналів, то тут гадано замовних матеріалів із негативом про владу або немає взагалі («UA: Перший», СТБ, 5 канал), або одиниці — ICTV дозволив собі таке у травні 2017-го та у лютому 2018 року, а «1+1» видавав по одному негативному матеріалу про владу протягом моніторингового тижня під час першої хвилі дослідження 2017-го та останніх двох хвиль 2018 року. Це не означає, що на цих каналах діє тотальна заборона на критику влади, адже йдеться лише про матеріали з грубими порушеннями. Врахуймо також, що на трьох телеканалах — «UA: Першому», СТБ та 5-му каналі — не виявлено матеріалів із порушеннями, які були би позитивними щодо опозиції. На ICTV та «1+1» такі матеріали поодинокі, зате на «Україні» та «Інтері» їх приблизно однакова кількість: 13 і 14 матеріалів за аналізований тиждень у травні 2018-го, по десять за аналізований тиждень у лютому 2018-го і 13 і 8 матеріалів у листопаді 2017-го. У серпні 2017 року «Україна» істотно випередила «Інтер» за кількістю піару опозиції: 11 матеріалів проти трьох. Серед опозиційних політичних сил і тих, котрі не входять до коаліції більшості, найчастіше позитивно згадують «Опозиційний блок», Радикальну партію Олега Ляшка та Соціалістичну партію України (лідер — Сергій Каплін).

Позитив про опозицію можна спостерігати і в гостьових студіях. Експерти зазначають, що «Україна» та «Інтер» мають сталий набір політиків, які приходять до студії або дають розширені коментарі, озвучуючи свою позицію практично завжди без балансу. В «України» це Олег Ляшко, лідер партії «Основа» народний депутат Сергій Тарута, один із лідерів «Опозиційного блоку» Борис Колесников та його однопартієць Вадим Новинський. Також «Україна» приділяє Арсенію Яценюку набагато більше уваги, ніж можна пояснити суспільною значущістю його дій. В «Інтера» улюбленцем є голова фракції «Опозиційного блоку» у Верховній Раді Юрій Бойко, а також народні депутати Сергій Каплін, Микола Скорик, Наталія Королевська і Сергій Рудик. Цей перелік практично не змінився за півтора року.

Із цих цифр і тенденцій можна зробити загальний висновок: аналізовані телеканали поділяються на три умовні ешелони за рівнем залученості до політично-піарних ігор, учасниками яких є окремі політики, політичні сили та органи влади. «Україна» та «Інтер» найактивніше використовуються владою для піару і просування своїх інтересів, а опозицією — для критики влади. При цьому прем’єрський і президентський «паркет» у новинах сусідить із критичними заявами опозиціонерів. Ані те, ані інше ніколи не збалансовано: типовими для матеріалів із ознаками замовності є недотримання стандарту балансу думок, а також відокремлення фактів від коментарів — оцінки в них видаються за факти.

ICTV та (меншою мірою) «1+1» обслуговують цю політичну гру, проте практично не дозволяють собі публікувати матеріали з однобокою критикою влади. Натомість у їхніх новинах є «паркет» і подекуди трапляється піар опозиції. І, нарешті, 5 канал і СТБ — це ще менша кількість «паркету» та позитивів про владу, відсутній негатив про владу та піар опозиції. «UA: Перший» у 2017 році, коли там ще фіксувалися матеріали з ознаками замовності, грішив «паркетом» влади, але більше цього не робить (сподіваємося, що й не буде).

Матеріали з ознаками бізнесової замовності трапляються в новинах аналізованих каналів нечасто (найвищий показник — три матеріали за тиждень — показав «Інтер» у травні 2018-го й серпні 2017 року та «Україна» в травні 2017-го). За півтора року жодного такого матеріалу не було виявлено в новинах 5-го каналу та «UA: Першого». На інших каналах це здебільшого захист бізнес-інтересів власників телеканалів — Ріната Ахметова («Україна»), Дмитра Фірташа («Інтер»), Ігоря Коломойського («1+1») та Віктора Пінчука (ICTV та СТБ), а також іміджеві матеріали їхніх компаній та власних проектів медіахолдингів.

Окремою, вже чотири роки незмінною тенденцією є щоденний вихід у новинах телеканалу «Україна» щонайменше одного піар-сюжету про доброчинність власника каналу Ріната Ахметова та пов’язаних із ним структур. За кількістю та регулярністю піару інвестора «Україна» випереджає всі інші аналізовані канали, проте й вони (крім «UA: Першого») дбають про імідж своїх власників. Наприклад, у травні 2017 року ICTV розповідав про те, що Леонід Кучма — тесть власника телеканалу Віктора Пінчука — робить усе можливе для звільнення українських заручників. У лютому 2018 року про Кучму тут говорили так: «Леонід Кучма, який, зокрема і завдяки реформам, зумів витягти країну з прірви, переконані експерти»; «Леоніда Кучми, який одразу після перемоги на виборах узяв курс на реформи». На СТБ та ICTV в листопаді 2017 року були зафіксовані промосюжети фонду Віктора Пінчука та фонду Олени Пінчук. «Інтер» у лютому 2017 року давав трибуну для політичних заяв своєму співвласнику, народному депутату Сергію Льовочкіну та його сестрі — депутатці Юлії Льовочкіній («Опозиційний блок»). У лютому ж 2017 року в новинах «1+1» почалася кампанія незбалансованої критики й дискредитації Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, покликана загальмувати перехід від аналогового телевізійного мовлення до цифрового. Щоправда, тоді в парі з «1+1» виступав «Інтер», який згодом, видається, втратив до цієї теми інтерес, тоді як «1+1» бореться дотепер.

Замовчування важливих новин

Кількісні показники замовчування важливих подій, думок, фактів і бекґраундів, які, на думку експертів «Детектора медіа», мали би неодмінно з’явитись у випуску новин, у каналів різняться мало. Так, у травні 2018 року в новинах «UA: Першого» та 5-го каналу зафіксовано по сорок таких випадків, ICTV і «України» — 38 випадків, «Інтера» — 36 випадків, «1+1» і СТБ — по 35 випадків. У лютому найвищий показник замовчування був в «України» (30), найнижчий — в «Інтера» (19). У листопаді 2017 року найвищий в «України» та ICTV (30), найнижчий у 5-го каналу (19). Загалом показники протягом півтора року коливається від 19 до 40 випадків замовчування протягом тижня в новинах одного телеканалу.

До прикладу, в травні до випусків новин жодного телеканалу не потрапила інформація про звернення України до міжнародного трибуналу через будівництво Керченського мосту, про заклик Парламентської асамблеї Ради Європи до Росії негайно звільнити Олега Сенцова, про звільнення двох сумських поліцейських, які знущалися з людини, про демарш миколаївських військових, адресований Президентові, та багато інших.

Більше половини замовчаних тем і фактів у травні стосуються злочинів російських військових, окупантів та їхніх сателітів в Україні. Таких випадків удвічі-втричі більше, ніж у лютому 2018 року, що можна пов’язати з активністю на фронті, у політичній взаємодії Росії, України та інших сторін процесу тощо. Наприклад, у березні 2016 року протягом тижня експерти фіксували до 70 (!) випадків замовчування таких тем на одному телеканалі, а середній показник був близько 60 випадків.

Та загалом за півтора року переважання саме цієї тематики серед замовчаних тем — типова картина. Також часто замовчуються заяви міжнародної спільноти щодо подій в Україні, що так само в більшості випадків стосуються війни, окупації та дій агресора.

Це наводить на думку про те, що служби новин усіх українських телеканалів приділяють темі протистояння російській агресії менше уваги, ніж слід, і за межами інформаційної картини дня залишається багато важливих новин. Це погано не лише через те, що суспільство «забуває про війну», бо менше чує про окуповані території, фронт, убитих і поранених. Непоінформованість суспільства про незаконні дії окупантів, про реальну ситуацію на лінії розмежування та на окупованих територіях, про зусилля України у протистоянні агресору та підтримку світової спільноти — передумова для розквіту політичних маніпуляцій, фейків і пропагандистських меседжів, як інспірованих Кремлем, так і вигідних місцевим політикам. Людям легше повірити, що влада «здала Крим», «наживається на війні», а світ давно забув про Україну або змовився з Росією в обмін на нафту й газ, якщо вони не отримують достовірної інформації, що суперечить цим маніпулятивним тезам.

comments powered by Disqus