In English

Опитування проводилося з 3 по 12 грудня 2016 року. Проведено 2040 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 110 населених пунктах України (лише на територіях, що контролюються урядом України). Дослідження здійснене за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. 

Динаміку змін у впливі російської пропаганди можна простежити, порівнявши отримані дані з проведеними раніше опитуваннями (зокрема,  квітні 2015 року було презентовано аналітичний звіт «Протидія російській інформаційній агресії: спільні зусилля задля захисту демократії», у червні 2015 року проводилось опитування про сприйняття тез російської пропаганди,  довіру до українських та російських ЗМІ, обізнаність про медіавласників; у березні 2016 про те, наскільки критичнино громадяни ставляться до медіа).   

Результати дослідження такі:

Основним джерелом інформації для українських громадян  про стан справ в країні є українське телебачення. 

Українці продовжують дізнаватись інформацію про стан справ у країні переважно з українських загальнонаціональних телеканалів – 87,1% віддає перевагу цьому виду ЗМІ. 40,7% опитаних отримують інформацію з онлайн-ЗМІ. Загальнонаціональні газети та радіо суттєво відстають - 17% та 16,5% відповідно. Водночас з російських телеканалів отримують інформацію 7,9% українських громадян.  У той же час майже половина опитаних (47,7%) отримають інформацію про події в Україні з неофіційних джерел - від родичів, друзів, сусідів, колег по роботі. 

Українському телебаченню найбільше довіряють як джерелу інформації про збройне протистояння на Донбасі, довіра до російських телеканалів майже на нулі.

На запитання «Яким з перерахованих джерел інформації про збройне протистояння на Донбасі Ви довіряєте?» 40,4% опитаних громадян України відповіли, що це українські загальнонаціональні телеканали. На Сході довіра до центральних телеканалів значно нижча, і становить 22,2%. На другому місці, зі значним відривом, за довірою - родичі, друзі, сусіди, колеги по роботі (18,8%), на Сході ця цифра складає 13,4%. На третьому - інтернет-ЗМІ - 17,5% (на Сході - 14,2%). Іншим видам ЗМІ довіряють вкрай мало: радіо - 5,3% (Схід - 0,5%), газети - 3,8% (Схід - 1,4%), соцмережі - 7,1% (Схід - 1,9%).

Російським телеканалам як джерелу інформації про збройне протистояння на Донбасі довіряють лише 1,3% респондентів по всій Україні (на Сході - 0,8%). 

Основними телеканалами, з яких черпається інформація про збройне протистояння на Донбасі або про Крим є: «1+1» – 43,1%, «Інтер» – 34%, «Україна» – 20,1%, СТБ – 15,7%, ICTV – 15,3%.  Російські канали значно відстають: «Россия» - 1,7%, «Первый канал» - 1,1%, НТВ - 0,9%, «Дождь» - 0,2%. 

Трохи більше 10 відсотків опитаних громадян мають можливість дивитися вдома російські телеканали.

Українські громадяни мають змогу дивитися російські телеканали попри існуючі обмеження. На запитання «Які телеканали Ви можете приймати вдома (незалежно від способу прийому)?» 11,6% опитаних відповіли, що мають змогу дивитися телеканал «Россия», 12,2% - НТВ, 13,2% - «Первый канал», 6,2% - «Дождь».

Більшість - 78,7% - дивиться російські телеканали за допомогою супутникової антени. 7,8% - через інтернет, 6,4% - за допомогою кабельного ТБ, 5,8% - за допомогою аналогової антени (при цьому на Сході цей відсоток становить 37,4%). 

Громадянам не вистачає інформації про втрати серед українських військових та про жертви серед мирного населення на Донбасі. 

На запитання «Яка інформація про події на Донбасі, на Ваш погляд, висвітлюється засобами масової інформації недостатньо повно?» 39,6% респондентів відповіли, що це інформація про втрати серед українських військових, а 35,6% - про жертви серед мирного населення. 23,9% вважають, що недостатньо інформації про дії місцевої влади, 18,2% - про плани держави щодо розбудови прифронтових територій, їх економічного та соціального розвитку, 16,2% - про реформи в країні.

У той же час 18,9% респондентів вважають, що інформації достатньо, але вона неправдива.

Громадянам недостатньо інформації про державну стратегію щодо окупованих та не підконтрольних територій. 

41,7% опитаних вважають, що мають недостатньо інформації про стратегію та цілі держави  щодо Криму, 29,1% відповіли, що взагалі не отримують її. Також 44,9% вважають, що недостатньо  інформації про стратегію та цілі держави щодо територій на Сході, непідконтрольних сьогодні Україні, 22,% зазначили, що взагалі не отримують її. 

Респонденти відповідали, наскільки вони поділяють, чи не поділяють різні твердження про  події в країні. Частина з цих тверджень - пропагандистських кліше -  поширюються російськими ЗМІ та українськими ЗМІ з проросійською позицією, частина -   є дискурсом українських ЗМІ. Метою було з'ясувати, як громадяни сприймають ці меседжі.

Громадянам було запропоновано відповісти на питання «Якою мірою Ви згодні чи не згодні з наступними твердженнями, які поширюються засобами масової інформації», серед цих тверджень були такі: 

«Події, що відбулися взимку 2014 року в Києві – це незаконний збройний переворот» - за результатами опитування 34,3% респондентів по всій Україні погоджуються з цим. Найбільше погодилися з такою тезою на Півдні (51,1%) та Сході (57,3%) країни. 

З тезою, що «Події, що відбулися в Києві взимку 2014 року – це народна революція», погодились 56,4%. Переважають такі переконання на Заході (80,5%) та у Центрі (60,8%) країни.  У той час як на Сході так відповіли 28,8% опитаних, а на Півдні  - 38,5%.

З твердженням, що «Санкції Заходу тиснуть на Росію, її ресурси вже закінчуються», погодились майже 25% (5,7 %– повністю згодні,  19,1% - скоріше згодні), не погодились 47,2%, «важко сказати» – 28,1%. 

Із тезою, що «Санкції приносять збитки лише самій Європі і США і скоро будуть скасовані» погодились 37,2%, не згодні – 31,7%, «важко сказати» - 31,1%.   

Більшість громадян покладають відповідальність за зрив перемир'я та Мінський процес на Росію, а не на Україну.  Так, 66,4% опитаних погодились із твердженням «Росія та "ЛНР/ДНР" цілеспрямовано зривають перемир’я і Мінський процес», тоді як 38,8% підтримують твердження, що «київський уряд цілеспрямовано зриває перемир’я і Мінський процес». 

Відсоток тих, хто підтримує думку, що відповідальні за продовження війни  український уряд та олігархи, майже зрівнявся із відсотком тих, хто покладає відповідальність за це на Росію. 65,5% опитаних погодились із тезою, що «війна триває, тому що вона вигідна київському уряду і олігархам». 70,7% погодились із тезою, що «Війна триває, тому що Росія не виводить свої війська з Донбасу і не припиняє підтримку "ЛНР/ДНР"». 

Дослідження виявило амбівалентність оцінок різних подій одними і тими ж громадянами України.

Так, 9% респондентів одночасно підтримують обидва твердження: що в 2014 році  відбувся і збройний переворот, і народна революція.

22,3% респондентів одночасно покладають відповідальність за зрив Мінського процесу і на Москву, і на Київ.

44,8% респондентів одночасно вважають, що війна триває через зацікавленість українських уряду й олігархів та через те, що Росія не виводить війська з Донбасу і підтримує "ЛНР" та "ДНР"».

48,4% респондентів погодились із думкою, що в Україні відбувається наступ на свободу слова. Домінують такі настрої на Півдні - там так відповіли 61,6% опитаних, а також на Сході - 60,9%. Не згодні з таким твердження 33,8%.  Ще 17,8% не можуть нічого сказати з цього приводу. 

З твердженням, що «в Україні націоналісти стоять вище закону і переслідують мирних прибічників Росії» згодні 27,5% опитаних, не згодні 50%, 21,6% - «важко відповісти». 

З тезою, що «В Криму, а також на територіях, підконтрольних ДНР/ЛНР, переслідуються україномовні громадяни та українські патріоти» згодні 51,4%, не згодні 23,5%, «важко відповісти» - 25,2%. 

З тезою, що «В Україні переслідуються етнічні росіяни, російськомовні громадяни та інакомислячі» згодні 16,1%, не згодні 65,9%, «важко відповісти» - 17,9%. 

 ГО «Детектор медіа» спільно з КМІС регулярно проводить опитування громадян щодо питань, пов'язаних з медіа. У березні 2016 року було проведене дослідження того, як громадяни оцінюють вплив медіа та чи вважають за необхідне навчання медіаграмотності (результати тут). 

У червні 2015 року було представлене опитування щодо обізнаності про медіавласників, про довіру до українських та російських ЗМІ, про сприйняття тез російської пропаганди, місцеву пресу.  

У квітні 2015 року було презентовано аналітичний звіт «Протидія російській інформаційній агресії: спільні зусилля задля захисту демократії». 

Якщо порівняти дані соціологічного опитування 2015 року з нинішніми даними, то видно, що відсоток тих, хто отримує інформацію про стан справ в Україні з українських телеканалів, дещо зріс - 83% у 2015 році і 87,1% у 2016 році. При цьому суттєво більшу роль почали відігравати родичі та знайомі як джерело інформації 24% у 2015 році і 47,7% у 2016 році.

Довіра до українських телеканалів знизилась - 50% у 2015 році і 40,4% у 2016.

У 2015 році 42% респондентів відповіли, що приймають російські канали через супутник (у 2016 - 78,7%), а 38% через кабельне телебачення (у 2016 році - 6,4%).

Порівняно з 2015 роком, громадянам більше бракує інформації про жертви серед мирного населення та втрати українських військових.

З тезою, що "події зими 2014 року є збройним переворотом" у 2015 році погодились 27%, у 2016 - 34,3%; що це народна революція вважали 61%, у 2016 році - 56,4%.