Засновниця проекту InScience: В українській науці ще є талановиті люди, які не виїжджають за кордон

Facebook, L'Officiel

Олена вчилася в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та працювала в інтернет-виданні «Платформа». Як виявилося, у трьох із чотирьох штатних співробітників InScience є журналістський бекґраунд. Свій перший досвід організації конференцій Скирта набула під час навчання, коли провела разом із командою у 15 людей TEDx KNU. Згодом з’явилась ідея організувати щось подібне, але саме з науковцями.

«Одне з наших завдань — перепрограмувати імідж вченого. Ми хочемо створити екосистему, де більше людей захочуть прийти працювати в цю сферу. І приходити не на низькі зарплати, і не в холодні лабораторії, як це є зараз. Ми не тільки популяризуємо знання в окремих областях, а й активно працюємо над тим, щоб змінити образ науки в Україні. Ось я — одна з тих, хто міг би стати вченим. Але я не пішла в науку, адже бачила в цьому нерадісні перспективи. Тому пішла на факультет журналістики», — розповідала вона L’Officiel.

анна-орєхова-олена-скирта

Співзасновниці InScience Анна Орєхова та Олена Скирта під час лекції Діми Якубовського про темну матерію

Чотири напрямки роботи

InScience наразі працює як некомерційна організація та має два джерела фінансування: спонсорів / партнерів та аудиторію, яка купує квитки на заходи. Діяльність ведеться за чотирма напрямками:

  • конференція про науку та інновації;
  • програма популяризації науки серед школярів;
  • інкубатор наукоємних проектів;
  • спецпроекти з медіа (приміром, зараз готується проект із Elle.ua про українських науковиць із обсерваторії НАН України).

Під час уроків у школах вони намагаються підвищувати авторитет учених та показувати приклади успішних наукоємних стартапів. Наприклад, запрошують науковця, який займається генною інженерією, та бізнесмена, який запустив стартап — генетичні тести MyHelix. Уроки інтерактивні: протягом 15 хвилин спікери читають лекцію про сферу своїх досліджень, а далі 30 хвилин — сесія запитань і відповідей.

наука-в-школи

«Концепція в тому, що ми школярів (одну аудиторію) знайомимо, наприклад, з астрофізиком і засновником стартапу, який обробляє інформацію з супутника. Тобто ми поєднуємо ці сфери, щоб діти розуміли — в науці й технологічному бізнесі є такі історії успіху. Наприклад, займаючись наукою, ви можете працювати над дослідженнями CRISPR-Cas9 із редагування генома. Це ж неймовірні речі! Але якщо ви не хочете займатися суто дослідженнями, можна на цьому робити бізнес. Ми прагнемо таким чином зростити покоління технологічних підприємців. Адже коли ви з дитинства розповідаєте комусь про науку, то вона для них стає ближчою та зрозумілішою. Такі діти з більшою ймовірністю почнуть нею займатися. Або як учені, або як бізнесмени», — розповідає вона.

Ідея наукоємного інкубатора поки на етапі пошуку партнерів та шляхів реалізації. Початок йому дасть другий день конференції (воркшопи). Але у планах його розбудова як окремої інституції — InScience Incubator. Це буде хаб, де зможуть розвиватися науковці і стартапи.

Конференція змінила формат

У вересні 2017-го Олена з командою провела першу в Україні науково-популярну конференцію Brain&Ukraine. Детальніше про неї ми говорили зі співорганізаторкою Міріам Драгіною, ведучою програми «Цією людиною був Альберт Ейнштейн» на «Громадському радіо».

Цього року Скрита разом із партнеркою Анною Орєховою запустили новий проект. Якщо Brain&Ukraine концентрувалася на науці в Україні й мала короткі виступи у стилі TED, на InScience (13-14 вересня) варто очікувати довші презентації та меншу локалізованість. Це зроблено для того, щоби такі заходи можна було проводити в більшому масштабі. «Для нас важливо, щоби конференція InScience могла пройти не лише в Україні», — каже Олена.

Перший день заходу буде орієнтований саме на популяризацію науки. Серед спікерів очікують Майкла Хесса із NASA, креативного директора Virgin Hyperloop One Коліна Райс, голову відділу освіти Центру науки Коперніка Якуба Бохинського та засновника Mars Society Роберта Зубріна.

«Спікерам я розповідаю ідею проекту, а також навіщо їм брати в ньому участь. Вони погоджуються. Потім, звісно, має бути грамотна і своєчасна комунікація з людьми. Та й узагалі, якщо на Web Summit у Ліссабон запрошували Стівена Гокінга і він погоджувався, ми на InScience спокійно можемо запросити спікера з Virgin Hyperloop One», — вважає Олена.

Також першого дня планують виставку наукоємних винаходів і стартапів. На другий день — воркшопи для вчених і тих, хто може комерціалізувати науку: інженерів, інноваторів, бізнесу. За задумом такі зустрічі мають наблизити одне до одного науку та бізнес.

Навіщо популяризувати науку?

Стан науки в Україні не з найкращих: зарплати науковців низькі, як і частка ВВП, що виділяється на потреби учених.

стан-науки-в-україні

Джерело: презентація InScience

Наука фінансується з бюджету (окрім закордонних грантів), тому суспільству потрібно пояснювати, навіщо на це витрачати гроші та чому це важливо. Наприклад, у NASA є відділ, який детально роз'яснює, що робить організація. Крім того, для імплементації наукових розробок у реальні продукти вкрай необхідна тісніша співпраця науки та бізнесу.

перспективи-науки-в-україні

Джерело: презентація InScience

«В українській науці поки ще є талановиті люди, які не виїжджають за кордон. І було би чудово, якби в них були тут кращі умови для роботи. Насправді, в цьому зацікавлені всі, і я бачу зміни на краще», — переконує Олена Скирта.

comments powered by Disqus