Про це вона сказала 20 квітня на шостій конференції з медіаосвіти та медіаграмотності, яку організовують міжнародна громадська організація Internews в Україні та Академія української преси (АУП).

Пані Романюк розповіла, що за чотири роки існування їхня організація дослідила увесь спектр наративів, які поширює РФ. StopFake дійшли висновку, що наразі існує 19 основних. За її словами, з 2014 року активно поширюються зокрема такі: «Україна – це фашистська держава», «До України мають територіальні претензії сусіди» (Польща, Угорщина, а також Румунія) й «Українська влада незаконна й неефективна». Експертка констатувала, що з плином часу стає очевидним, що фейки можуть перетворюватися на реальність: «На сьогодні ми вже маємо проблеми з Польщею, які виходять за рамки повідомлень у медіа, і з Угорщиною», – зазначила вона під час панелі «Дезінформація: як подолати? Чим громадянське суспільство, медіа та освіта можуть бути корисними?».

Ще один учасник дискусії – голова наглядової ради ГО «Інтерньюз Україна» Костянтин Квурт – заявив, що, поширюючи фейкові новини, Росія ставить на меті загарбати Україну.

«Ми у стані війни з Росією принаймні з листопада 2013-го року. Фейки – це один із інструментів лише одного розділу ведення війни під назвою “Інформаційно-психологічні спеціальні операції”. Їхня мета – злам волі держави й народу до спротиву. Ціллю ворога є загарбати Україну, а нашою – оборона. Оборона в інформаційному просторі – це тільки один із видів оборони. Нашою метою є перемогти й не стати такими ж варварами, як росіяни. Саме до цього нас закликає міжнародна спільнота. Треба також розуміти, що якщо ми поборемо фейки, щастя не настане. Потрібно думати ширше», – зазначив він.

Пана Квурта підтримав ще один панеліст – блогер із Луганщини Аріф Багіров. «Проти нас діє бойова пропаганда, яка розроблялася для ворога», – зазначив він.

Айдер Халілов, який представляє проект US AID PACT/ENGAGE, вважає, що в самій Україні також створюється багато фейків.

«Головний з-поміж них – про те, що реформи не відбуваються. Ці фейки виробляємо ми самі на догоду політичним силам. Один зі способів цьому протистояти – впровадження громадянської освіти, в якому приділяється увага й медіграмотності. Вже створено інтегрований курс для 1-9 класів школи, а десятикласники матимуть окремний предмет. Ці курси будуть викладатися вже з 1 вересня», – розповів він.

Модеракторка дискусії – виконавча директора Інституту масової інформації Оксана Романюк – відзначила, що міжнародні партнери українських медіаогранізацій радять для боротьби з фейками розвивати медіаграмотність й медіаосвіту, а також працювати над саморегуляцією медіа. Вона попросила учасників дискусії назвати три кроки, які, на їхню думку, необхідно зробити в рамках боротьби з дезінформацією.

Кінооператор, засновник освітнього проекту для дітей «Жовтий автобус» Ярослав Пілунський уважає, що це медіаосвіта, якісний контент, а також створення професійних перспектив для молодих спеціалістів.

Аріф Багіров також закликав робити якісний та цікавий контент, а крім того – створити переліки сайтів, які поширюють фейки й остаточно донести до людей, що не все, що розповідають медіа – правда.

Костянтин Квурт переконаний, що українцям критично важливо домовитися, якою є їхня національна ідея. «Без цього нам не перемогти ворога. Також потрібно створити власний потужний аудіовізуальний продакшн, який базуватиметься на наративі цієї ідеї. Ще одна проблема – це те, що всі великі телеканали, які контролюють наш інформаційний простір, олігархічні за формою власності. Ними керують “пост-совки”, проросійськи налаштовані люди або й узагалі громадяни РФ. Тож я думаю, що без наведення в цьому порядку державою не обійдеться», – зазначив голова наглядової ради ГО «Інтерньюз Україна».

Нагадаємо, під час цієї ж конференції голова ГО «Громадське телебачення Донбасу», журналіст Олексій Мацука та голова ГО «Детектор медіа» й шеф-редакторка однойменного порталу Наталія Лигачова констатували, що в Україні виникла потреба створити медіаосвітній рух, який об’єднав би зусилля держави, освітян та журналістів.

А соціолог, заступник директора Інституту соціології НАНУ з наукових питань Євген Головаха зазначив, що бачить два шляхи формування медіаграмотності: один для широкого населення, а інший розрахований на еліту, яка приймає ключові рішення.