Такі результати дослідження Стенфордського університету. Дослідники залучили до свого опитування 7,804 респондентів, від учнів середньої школи до студентів коледжу. Підлітків поділили на три категорії, залежно від віку - учні середньої школи, старшокласники та студенти. Для кожної з категорій дослідники підготували завдання відповідного рівня складності.

У першої категорії дослідники перевіряли базові навички відрізняти твіти та новини, яким можна довіряти від тих, яким вірити не варто. Виявилося, що близько 82% опитаних учнів середніх класів не змогли розрізнити оголошенням з поміткою «спонсорський контент» від реальних новин зі ЗМІ. Багато учнів звертали увагу на те, наскільки новина чи твіт детальні та чи супроводжуються вони великою фотографією, аніж на першоджерело інформації.  

Зразок завдання для учнів з першої групи.

В групі старшокласників дослідники перевіряли, чи здатні вони розпізнавати верифікований контент у соцмережах: в тому числі, чи звертають вони увагу на наявність синьої галочки у профілях Twitter та Facebook, що вказує на те, що обліковий запис був перевірений та верифікований.

Учням показали дві новини у Facebook. Одна була поширена офіційною сторінкою Fox News, інша - сторінкою візуально подібною, але не справжньою. Тільки чверть учнів звернули увагу і пояснили значення синьої галочки в акаунтах. Більше 30% студентів вказували на фейковий акаунт як на офіційний, посилаючись на деякі ключові графічні елементи, які були в ньому розміщені.

Також майже чотири з десяти старшокласників повірили у справжність посту із зображенням квітів, які мутували під впливом витоку радіоактивних елементів після аварії на атомній електростанції Фукусіма, не дивлячись на те, що не було вказано ні першоджерело фото, ані додано геолокацію цього знімка. 

Зразок завдання для учнів з другої групи.

В групи студентів завдання було більш складним. Дослідники попросили їх оцінити надійність інформації, отриманої в результатах пошуку Google. Наприклад, перевірити правдивість заяви активістки Маргарет Зангер (Margaret Sanger) щодо її підтримки евтаназії, спонсорованої за кошти держави. Типовий пошук Google в результатах показує десятки сайтів, присвячених темі, і всі з протилежними точками зору. В іншому завданні студенти повинні були оцінити ступінь довіри до веб-сайту. Дослідники виявили, що більшу довіру у цієї групи викликають сайти з якісно виконаним контентом, які посилаються на поважні новинні видання та мають детальну інформацію в розділі «Про нас».

«Багато хто вважає, що, оскільки молоді люди вільно користуються соціальними мережами, вони однаково розважливо ставляться до того контенту, який вони знаходять там», -  прокоментував професор Сем Вінебург (Sam Wineburg), один із авторів дослідження, - «Наша робота показує, що усе не так». Професор розповів, що наступний крок - допомогти вчителям та викладачам використати отримані результати дослідження для того, аби покращити навички учнів та студентів розуміти різницю між справжнім та спонсорованим або фейковим контентом.

Раніше MediaSapiens публікував дев'ять рекомендацій The Huffington Post про те, як розпізнати фейк у соцмережах.