25 квітня організація оприлюднила свій щорічний індекс свободи ЗМІ у світі, для якого вона аналізує ситуацію з правами журналістів у 180 країнах й розташовує їх на місцях від першого до 180-го.

«Ворожість до медіа з боку політичних лідерів більше не є прерогативою лише авторитарних країн, таких як Туреччина (157 місце) та Єгипет (161 місце), де «медіафобія» стала настільки вираженою, що журналістів регулярно обвинувачують у тероризмі, а нелояльних до влади представників ЗМІ безпідставно ув'язнюють», — констатували «Репортери без кордонів».

Як і роком раніше, першу сходинку у рейтингу посідає Норвегія, а останню — Північна Корея. 

У цьогорічному рейтингу Україна посіла 101-е місце, піднявшись на одну сходинку в порівнянні з минулим роком. Ситуацію в Україні «Репортери без кордонів» назвали «На перехресті».

Міжнародна організація відзначила, що після революції 2014 року українська влада здійснила низку довгоочікуваних реформ, зокрема закони про прозорість медіавласності та доступ до державної інформації.

«Але, як показало недофінансування нового суспільного мовника, ці здобутки є крихкими, — йдеться в висновку організації щодо України. — Потрібно значно більше, щоб змусити олігархів припинити контролювати медіа та аби редакції ставали незалежними. Інформаційна війна з Росією теж призвела до негативних наслідків, зокрема заборони російських ЗМІ та російських соціальних мереж, а також створення чорних списків іноземних журналістів. Затягування процесу боротьби з корупцією впливає на розслідувальну журналістику. Фізичні напади на медіа, зокрема вбивство журналіста Павла Шеремета в 2016 році, продовжують залишатися безкарними, а перед виборами 2019 року в країні зростає стурбованість. Контрольовані сепаратистами райони на сході залишаються невідвідуваними, ситуацію там не оцінюють журналісти та іноземні спостерігачі».

«Репортери без кордонів» відзначили, що в деяких європейських країнах почастішали випадки цькування представників ЗМІ з боку урядів та провідних політиків. Серед п'яти країн світу, чия позиція в цьогорічному рейтингу свободи слова погіршилась найбільше, чотири європейські: Мальта опустилася на 18 позицій (65 місце), Чехія на 11-ть (34 місце), Словаччина та Сербія на десять (27 місце та 76 місця відповідно). Окрім Європи, в жодному іншому регіоні світу ситуація зі свободою слова протягом 2017 року так стрімко не погіршилась.

Організація відзначила, що впливові політики у цих країнах дозволяють собі ворожі висловлювання та образи на адресу журналістів, а також подають на них до суду. Частково у цих країнах свобода слова обмежується також власниками ЗМІ.

У таких країнах, як США (45 місце), Індія (138 місце) та Філіппіни (133 місце), високопоставлені політики й очільники держав оголошують критичних до них журналістів зрадниками.

Після обрання президентом США Дональда Трампа, позиція США у рейтингу свободи слова продовжує падати другий рік поспіль. Цього року ця країна опустились ще на дві сходинки. Міжнародна організація заявляє, що пан Трамп характеризує журналістів так само, як колись радянський диктатор Йосип Сталін: він також називає їх «ворогами народу».

«Репортери без кордонів» звернули увагу на посилення тиску на незалежні ЗМІ та державної пропаганди в Росії, яка все ще посідає 148 місце в індексі, а також посиленні цензури в Китаї (176 місце) та тиску на ЗМІ у Польщі (58 місце).

Правохисна організація нагадала про резонансні вбивства журналістів. Зокрема на Мальті в результаті підриву бомби в авто загинула журналістка Дафна Каруана Галіція (Daphne Caruana Galizia), а в Словаччині застрелили Яна Кучака (Ján Kuciak). Найнебезпечнішою країною світу для роботи журналістів була визнана охоплена війною Сирія, де торік загинули 13 медійників.

До десятки країн, де ситуація зі свободою слова експертами організації оцінюється високо, увійшли також Швеція, Нідерланди, Фінляндія, Швейцарія, Ямайка, Бельгія, Нова Зеландія, Данія та Коста-Рика. 

Кожна країна у рейтингу отримує підсумковий бал за шкалою від 0 до 100, і чим вищим він є, тим гірша ситуація зі свободою ЗМІ у світі. Показники організація розраховує на основі низки параметрів, зокрема різноманітності медіа та їхньої незалежності, умов роботи журналістів та самоцензури, правового захисту та інституційної прозорості. Результат Україні в цьому індексі — 31,16 бала.

Нагадаємо, торік Україна піднялася на п’ять сходинок у рейтингу «Репортерів без кордонів». Тоді організація також заявляла, що свобода засобів інформації все частіше перебуває під загрозою в країнах, які вважаються моделями демократії.