Імена переможців були оголошені на церемонії, що відбулася 27 листопада у ратуші Страсбурга.

Від імені журналіста Бекджанова, який  вже 14 років перебуває в ув’язненні, премію отримала узбецький захисник прав людини Надія Атаєва.

Премію було вручено також  редакторові  газети Uthayan Валліпураму Каанамілнаатану (Vallipuram Kaanamylnaathan) та її власникові   Есварапатаму Сараванапавану (Eswarapatham Saravanapavan).

Президент RSF Ален Ле Гугек (Alain Le Gouguec) вітав «гідну наслідування мужність» тих, хто у щоденній боротьбі виконує свій обов’язок інформувати громадськість. За його словами, ці журналісти втілюють в життя універсальну цінність - свободу преси, завдяки ним інформація стає силою, здатною освітлювати шлях, згуртовувати та сприяти свободі.

Ми віддаємо належне одному  з найвідоміших журналістів-борців за демократію в Узбекистані Мухаммаду Бекджанову та шрі-ланкійській газеті Uthayan, для якої «війна ще не скінчилася», заявив генеральний секретар RSF Крістоф Делуар (Christophe Deloire).

«Репортери» вказують на те, що екс-головред провідної газети узбецької опозиції Бекджанов є одним із журналістів, які перебувають в ув'язненні найдовше у світі. На початку 1990-х рр., очолюючи газету Erk («Свобода»), він започаткував обговорення усіх заборонених тем: екологічну катастрофу Аральського моря, примусову працю на бавовняних ланах, економічне становище країни. Він став ненависним президенту Ісламу Карімова, який швидко встановлював  автократичний репресивний режим.

Серія вибухів, вчинена 1999 року  у Ташкенті, була використана як привід, щоб остаточно змусити замовкнути опозицію. Як і багатьох  борців за демократію Бекджанова змусили під тортурами підписати «визнання» у співучасті в тероризмі. Йому винесли вирок - 15-річне позбавлення волі. А за декілька днів до того, як кінчався тюремний  термін, журналіста засудили ще до 4  років і 8 місяців позбавлення волі «за невиконання законних вимог адміністрації у колонії». Рідні та колеги, які зрідка відвідували ув’язненого, підтверджують, що стан його здоров'я  жалюгідний. Нині в узбецьких тюрмах у жахливих умовах скніють, щонайменше, 8 журналістів. За Індексом свободи преси-2013  «Репортерів»  Узбекистан посів  164 місце серед 179 країн світу.

Відзначену премією газету Uthayan «Репортери» характеризують як одне з небагатьох видань у Шрі-Ланці тамільською мовою і єдине, що  не припинило існування під час війни 1983-2009 рр. між регулярною армією та повстанцями з воєнізованої організації «Тигри  визволення  Таміл Ілама» (LTTE). Цю щоденну газету, що виходить друком вже майже три десятиріччя, читає кожен п'ятий тамілець.

У країні, яка за Індексом свободи преси  «Репортерів» посіла 2013 року 162 місце серед 179 держав  світу, Uthayan не уникає висвітлення полемічних питань  у розколотому суспільстві. Її співробітники не раз ставали мішенями насильства. У 2011 році на головного редактора Гнагнасундарма Куханатана (Gnagnasundaram Kuhanathan) було здійснено напад і залишено помирати. Діяльність Uthayan супроводжували викрадення журналістів, погрози убивством, примусові закриття,  наклепницькі кампанії. Їй постійно доводиться  розплачуватися за безкомпромісний аналіз становища у Шрі-Ланці та за  викриття незаконної діяльності уряду і військових, резюмує медіа-організація.   

З 1992 року Репортери без кордонів щороку відзначають міжнародною  премією журналіста та медіа. Мета їхнього партнерства з Le Monde і TV5 Monde - заохочувати, підтримувати й пропагувати роботу репортерів і ЗМІ, які зробили значний внесок у захист свободи у світі.

Протягом 20 років премію отримали понад 30 журналістів,   редакторів і медій. Декотрих з репортерів звільнили з тюрем, інші скористалися новою формою  захисту – міжнародним визнанням.