Другого грудня Кабінет Міністрів України своєю постановою № 1143 затвердив нову редакцію Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів. Документом вносяться зміни до Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1315 від 17 серпня 1998 року. Нова постанова № 1143 ще не набула чинності, оскільки досі не оприлюднена в «Офіційному віснику» або «Урядовому кур’єрі», тож поки що чинною є попередня редакція Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів.

Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів визначає порядок видачі Державним агентством із питань кіно прокатних посвідчень власникам кінотеатрального права, телевізійного права, права домашнього відео та публічного комерційного відео. Без прокатних посвідчень суб’єкти кінематографії (наприклад, дистрибутори, кінотеатри, телеканали) не мають права розповсюджувати і демонструвати фільми й серіали.

Проект нової редакції положення розробляли Держкіно разом з Індустріальним телевізійним комітетом, у серпні проект погодила Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Ухвалена урядом редакція документа відрізняється від проекту, який пропонувала галузь, але враховує ключове побажання індустрії про скасування часових обмежень на показ значної частини фільмів і серіалів.

Доки документ набуває чинності, MediaSapiens порівняв, що змінилося в Положенні про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів.

1. Приведено у відповідність до закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України».

Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України» набув чинності ще 4 червня 2015 року. Він заборонив:

• розповсюдження й демонстрування в Україні фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора (Російської Федерації) та їхніх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України, вироблених після 1 серпня 1991 року;
• трансляцію (демонстрування шляхом показу каналами мовлення) будь-яких фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора (Російської Федерації) після 1 січня 2014 року;
• трансляцію телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України;
• трансляцію аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач), одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які становлять загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті Міністерства культури України (цей перелік складається на підставі звернень Ради національної безпеки й оборони, Служби безпеки України та Національної ради з питань телебачення і радіомовлення). При цьому учасником аудіовізуального твору вважається фізична особа, яка брала участь у його створенні під власним ім'ям (псевдонімом) або як виконавець будь-якої ролі, виконавець музичного твору, що використовується в аудіовізуальному творі, автор сценарію та / або текстів чи діалогів, режисер-постановник, продюсер.

Усім фільмам / серіалам, що підпадають під дію закону, Держкіно має відмовляти у видачі прокатних посвідчень або визнавати недійсними раніше видані документи. Відповідно, до нової редакції положення додані низка підстав для відмови та визнання недійсними прокатних посвідчень:

• невідповідність поданих документів і матеріалів вимогам положення та закону «Про кінематографію» або недостовірна інформація в поданих документах і матеріалах;
• наявність у фільмі матеріалів (висловлювань, дій тощо), які пропагують війну, насильство, жорстокість, фашизм і неофашизм, спрямовані на ліквідацію незалежності України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, приниження нації, неповагу до національних і релігійних святинь, приниження особистості, невігластво, неповагу до батьків, а також наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, інші шкідливі звички, порнографію, що підтверджується висновком експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів;
• одним із учасників фільму є фізична особа, включена до Переліку осіб, які становлять загрозу національній безпеці, оприлюдненому в установленому порядку (такий перелік оприлюднило Міністерство культури, наразі він містить 83 особи);
• наявність обставин, передбачених частинами першою — третьою статті 15-1 Закону України «Про кінематографію», в яких якраз і йдеться про заборону фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора (Російської Федерації) і радянських органів державної безпеки, а також заборону будь-яких російських фільмів, вироблених після 1 січня 2014 року.

До речі, Кабмін та інші відомства мали узгодити свої нормативно-правові акти із законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України» до 4 серпня 2015 року. Тобто зі змінами до положення Держкіно та Кабмін спізнилися вже на п’ять місяців.

2. Змінено індекси глядацької аудиторії.

Попередня редакція положення передбачає шість індексів глядацької аудиторії, які зазначаються в прокатних посвідченнях та визначають умови демонстрування фільмів:

«ДА» — дитяча аудиторія, показ можливий без обмежень;

«ЗА» — загальна аудиторія, показ можливий без обмежень;

«14» — фільм, перегляд якого дозволяється дітям до 14 років тільки у супроводі батьків, самостійний перегляд дітям до 14 років забороняється; телеканали можуть показувати такі фільми з 18:00 до 6:00, кінотеатри — на будь-яких сеансах, крім спеціальних дитячих;

«16» — фільм, перегляд якого забороняється особам віком до 16 років; телеканали можуть показувати такі фільми з 21:00 до 6:00, кінотеатри — на будь-яких сеансах, крім спеціальних дитячих;

«18» — фільм, перегляд якого забороняється особам віком до 18 років; телеканали можуть показувати такі фільми з 23:00 до 6:00, кінотеатри — на вечірніх сеансах з 18:00;

«Х21» — фільм, перегляд якого забороняється особам віком до 21 року; телеканали можуть показувати такі фільми з 24:00 до 6:00, кінотеатри — на вечірніх сеансах з 18:00.

У новій редакції положення індекси змінено, кожному з них надано опис, а також лібералізовано часові обмеження на показ фільмів. Відтепер є п’ять індексів: «ДА» (дитяча аудиторія), «ЗА» (загальна аудиторія), «12», «16» та «18», із яких часові обмеження для показу передбачені тільки для останнього. Відповідно, телеканали зможуть показувати фільми з індексами «ДА», «ЗА», «12» і «16» у будь-який час, а «18» — з 22:00 до 6:00.

У прокатних посвідченнях, виданих до набрання чинності постановою № 1143, старі індекси аудиторії будуть узгоджені з новими таким чином: «14» і «16» — як «16», «18» та «Х21» — як «18».

П’ять нових індексів глядацької аудиторії розписані досить детально:

«ДА» (дитяча аудиторія) — індекс, що встановлюється для фільмів, які спеціально створені для дітей і доступні за сюжетом для дитячого сприйняття. Такі фільми характеризує відсутність грубості, насильства, жорстокості, непристойних висловів у будь-якій формі. Показ можливий без обмежень.

«ЗА» (загальна аудиторія) — індекс, що встановлюється для фільмів, які розраховані для сімейного перегляду та порушують теми, що однаково цікаві та зрозумілі більшості глядачів незалежно від їхнього віку. Забороняється демонстрування будь-яких сцен, що містять натуралістичний показ жорстокості й насильства. Реалії складної дійсності повинні відображатися з максимальною умовністю. Показ можливий без обмежень.

«12» — індекс, що встановлюється для фільмів, перегляд яких можливий дітьми від 12 років тільки у присутності батьків у зв’язку з тим, що такі фільми можуть містити деякі сцени, які батьки вважатимуть неприйнятними для самостійного перегляду дітей. Показ можливий без обмежень.

«16» — індекс, що встановлюється для фільмів, перегляд яких забороняється особам віком до 16 років у зв’язку з тим, що такі фільми можуть містити такі сцени з обмеженим ступенем насильства та жорстокості, як бійки, застосування зброї без надмірного кровопролиття, обмежене зображення нещасного випадку або катастрофи, а також сцени, що включають короткі та епізодичні зображення оголеності, епізодичне використання ненормативної лексики, що присутні в оригіналі за задумом режисера і необхідні для розвитку сюжету. Такі сцени повинні бути короткими за хронометражем (до трьох хвилин) та їхня необхідність повинна бути виправдана логікою сюжету. Встановлення зазначеного індексу допускається для фільмів, які мають художню цінність, створені з урахуванням сучасних напрямів кіно або молодіжної субкультури. Телеканали можуть показувати фільми з індексом «16» у будь-який ефірний час, але інформуючи глядачів про вікові обмеження контенту спеціальними позначками протягом усього показу. Кінотеатри можуть показувати такі фільми в будь-який час, але із забороною показу особам віком до 16 років та інформуючи глядачів про вікові обмеження фільмів.

«18» — індекс, що встановлюється для фільмів, перегляд яких забороняється особам віком до 18 років у зв’язку з тим, що такі фільми можуть містити сцени насильства, жорстокості, зображення катастроф, жахів, відвертої оголеності, імітації інтимних стосунків. Їх наявність має бути виправдана логікою сюжету та втілена на екрані з максимальним ступенем умовності. Телеканали можуть показувати фільми з індексом «18» з 22:00 до 6:00, інформуючи глядачів про вікові обмеження контенту спеціальними позначками протягом усього показу. Кінотеатри можуть показувати такі фільми з 18:00 до 6:00, але із забороною показу особам віком до 18 років та інформуючи глядачів про вікові обмеження фільмів.

Нагадаємо, що великі телеканали здебільшого не дотримувалися вікових обмежень у прокатних посвідченнях, транслюючи фільми й серіали в невідповідний час. Наприклад, детективні серіали та бойовики виходили в ефір у повторі зранку і вдень, тоді як мали індекс аудиторії «14» або «16», тобто мали транслюватися після 18:00 і навіть після 21:00. Влітку 2015 року Нацрада з питань телебачення і радіомовлення провела перевірки телеканалів на предмет дотримання цих норм законодавства і склала 78 протоколів про адміністративні правопорушення дев'ятьма телеканалами — «1+1», «2+2», ICTV, «Україна», НЛО TV, Новий канал, НТН, СТБ і Business. Але суди під різними приводами відмовилися розглядати ці адмінпротоколи. Зміни до положення гарантують телеканалам відсутність покарань за показ недитячого контенту тоді, коли його можуть побачити діти.

3. Запроваджено оприлюднення на сайті Держкіно інформації про видані прокатні посвідчення.

Нова редакція положення зобов’язує Держкіно оприлюднювати на своєму сайті інформацію про видані прокатні посвідчення: «Інформація про видані прокатні посвідчення розміщується на офіційному веб-сайті Держкіно, в тому числі у формі відкритих даних відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”, крім даних про власника, який має виключне право на фільм».

4. Збільшено плату за видачу прокатних посвідчень і за роботу експертної комісії Держкіно.

Нова редакція положення збільшує плату кожному з членів експертної комісії Держкіно за проведення ним експертизи, встановлення індексу глядацької аудиторії фільму, надання висновку або акта мистецтвознавчої експертизи з чотирьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний фільм (тобто з 68 до 85 гривень). При цьому вказано, що ці кошти сплачуються зі спеціального фонду державного бюджету за програмою «Створення та розповсюдження національних фільмів, фінансова підтримка державного підприємства “Національний центр Олександра Довженка”».

Документ також збільшує у п’ять разів плату за видачу прокатного посвідчення:

При цьому, як і раніше, безплатно видаються прокатні посвідчення на національні фільми (але за винятком фільмів з індексом «18»), а зі знижками — на фільми-призери міжнародних і національних фестивалів (30 %), іноземні фільми, дубльовані, озвучені або субтитровані українською мовою (50 %), фільми для дітей та юнацтва, в тому числі анімаційні (50 %). Водночас на 50 % збільшується розмір плати за видачу прокатного посвідчення на фільми з індексом «18» замість «Х21».

5. Уточнено термінологію та вдосконалено порядок видачі прокатних посвідчень.

У старій редакції положення фігурують лише такі носії, як кіноплівка та відеоносій — у новій редакції до них додано «цифрові примірники фільмів». Також із нової редакції положення вилучено термін «авторський фільм».

Відтепер власники кінотеатрального права не повинні отримувати прокатне посвідчення на кожну фільмокопію — вони їх отримуватимуть на кожний фільм, але стільки примірників, скільки кінотеатрів будуть демонструвати фільм. Вони також більше не зобов’язані надавати Держкіно фільмокопії на кіноплівці — натомість мають забезпечити можливість перегляду фільму представникам Держкіно та експертної комісії Держкіно (тоді як власники телевізійних прав і прав домашнього відео мають надавати фільмокопії на всіх видах носіїв зображення). Від правовласників для одержання прокатного посвідчення вимагається вказувати в заяві не рік випуску, як це передбачала стара редакція положення, а рік створення (виробництва).

Як і раніше, положення дає Держкіно 10-денний строк (10 робочих днів) для розгляду заяви правовласника і прийняти рішення про державну реєстрацію фільму та видачу / відмову у видачі прокатного посвідчення. Але додатково в документі прописано скорочений строк (п’ять робочих днів) на розгляд заяви щодо фільму, на який раніше видавалося прокатне посвідчення. Додатково положення дає Держкіно триденний строк (три робочих дні) на інформування правовласника, місцевих органів управління кінематографії, Нацради з питань телебачення і радіомовлення та ЗМІ про визнання недійсним раніше виданого прокатного посвідчення.

Якщо раніше правовласники в разі продовження строку дії прав на фільм мали отримувати нові прокатні посвідчення (хоч і без повторної оплати), то зараз Держкіно може просто продовжити строк дії прокатного посвідчення або ж видати нове прокатне посвідчення (без повторної оплати).

Також документ спрощує роботу власників кінотеатральних прав (наприклад, дистрибуторів) і кінотеатрів, які отримують права на тимчасове демонстрування фільмів, адже немає потреби засвідчувати передачу «тимчасових прав» на звороті прокатного посвідчення — сторонам достатньо мати оригінал угоди про надання таких прав.

6. Узгоджено із законодавством у сфері захисту суспільної моралі.

Пункт 22 положення, в якому йдеться про контроль за виконанням умов прокатних посвідчень, доповнено нормою про те, що контроль за додержанням законодавства у сфері захисту суспільної моралі здійснюють МВС, Мінкультури, Держкіно, ДФС, Держкомтелерадіо та Нацрада з питань телебачення і радіомовлення (саме вони виконують цю функцію відповідно до закону «Про захист суспільної моралі»). Раніше такий контроль здійснювала Нацкомморалі, але згадку про неї було вилучено з положення постановою Кабміну № 333від 27 травня 2015 року «Про ліквідацію Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі».