Про це йдеться у доповіді про ситуацію з правами людини в Україні в 2017 році, підготовленій Державним департаментом США. Таку доповідь по майже 200 країнах світу відомство готує щорічно.

«Конституція та закон забезпечують свободу вираження поглядів, у тому числі журналістам. Однак влада [України] не завжди поважає ці права, – констатує Держепартамент. – Уряд вдався до заходів, які заборонили певну інформацію, медіа чи діяльність деяких журналістів, які несли загрозу національній безпеці або висловлювали позиції, які, на думку влади, підривали суверенітет і територіальну цілісність країни. Крім того, мають місце інші проблемні практики, які впливають на свободу преси: це, зокрема, самоцензура, “джинса” (публікація необґрунтованих матеріалів за гроші) та тенденційне висвітлення подій у ЗМІ, чиї власники мали тісні зв'язки з урядовими або опозиційними політичними партіями».

У доповіді також зазначається, що контрольовані Росією сили на Донбасі придушують свободу слова та медіа, вдаючись до «переслідувань, залякувань, викрадень і нападів на журналістів та ЗМІ», а також перешкоджають теле- та радіомовленню українських та незалежних радіостанцій і телеканалів на підконтрольних їм територіях.

Державний департамент США нагадав, що неурядова організація Freedom House оцінила стан медіа в країні як «частково вільний».

«Незалежні ЗМІ та новинні інтернет-сайти активні та висловлюють широкий спектр поглядів. Приватні медіа, найбільш успішні з яких, як правило, належать заможним і впливовим "олігархам", часто надають читачам та глядачам "упереджений плюралізм", подаючи погляди їхніх власників, зображуючи їхніх союзників у сприятливому вигляді й критикуючи політичних та бізнесових суперників. 10 найпопулярніших телеканалів належать бізнесменам, чиїм основним бізнесом не є медіа. Незалежні ЗМІ зіткнулися з труднощами у конкуруванні з великими ЗМІ, які фінансуються олігархами», – йдеться в документі.

Зовнішньополітичне відомство США цитує висновок ГО «Інститут масової інформації» (IMI) та міжнародної організації «Репортери без кордонів» щодо того, що вплив політичних діячів на українські ЗМІ протягом року збільшився, медіахолдинги лишаються непрозорими та використовуються для підтримки політичних союзників їхніх власників.

Держдепартамент нагадує, що станом на 1 грудня 2017 року IMI зареєстрував 183 випадки порушення свободи слова, а практика публікації замовних статей – «джинси» – в Україні лишається поширеною. Політичну «джинсу» замовляють партії, окремі політики, місцева влада й олігархи.

У доповіді Держдепартаменту також констатується, що в Україні насильство проти журналістів залишається проблемою. «Правозахисні групи та журналісти критикують бездіяльність уряду у вирішенні цих злочинів, що породжує культуру безкарності… ІМІ та редактори найбільших незалежних інформаційних центрів також відзначають практику залякувань журналістів в інтернеті, яку здійснюють громадські діячі, що свідчить про зростаючу нетолерантність громадськості до “недостатньо патріотичних” матеріалів, яку, як вони стверджують, неофіційно підтримує уряд».

У документі відомства розповідається про заходи, вжиті правоохоронцями щодо холдингу «Вести Украина», який, як зазначають оглядачі, має проросійські погляди та власників-бенефіціарів.

«Згідно з заявою компанії, обшуки [14 липня] тривали 16 годин, протягом яких діяльність їхнього сайту та радіо була заблокована. За словами головного військового прокурора, обшук був пов'язаний зі справою про розкрадання за участі колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка. Влада стверджувала, що гроші, нібито вкрадені Клименком завдяки схемам ухиляння від сплати податків, було використано для фінансування медіахолдингу “Вести”. Журналісти написали відкритого листа президенту, прем'єр-міністру та іншим державним органам, заявляючи, що вони вважають обшук порушенням громадянських свобод і свободи преси, а також спробою переслідування та залякування журналістів», – йдеться в доповіді.

Державний департамент США також звернув увагу на затримання влітку 2017 року Ігоря Гужви – «головного редактора видання strana.ua, яке, як багато хто вважає, має проросійську редакційну політику».

«22 червня 2017 року його затримали в Києві за підозрою у вимаганні 270 тисяч гривень в обмін на відмову від публікації компрометуючого матеріалу про політика. Член українського парламенту Дмитро Лінько заявляв, що Гужва вимагав від нього грошей. 27 червня Гужва був звільнений під заставу. Юристи Гужви заявляли, що журналіст був затриманий через його професійну діяльність й через те, що його видання регулярно критикувало високопоставлених чиновників», – констатували в американському відомстві.

Нагадаємо, що в січні 2018 року Ігор Гужва, щодо якого в Україні тривало слідство і судовий процес у кількох кримінальних справах, виїхав до Австрії, де попросив політичного притулку.

У Держдепартаменті США також відзначили, що торік не спостерігалося розвитку в розслідуванні вбивства відомого журналіста Павла Шеремета, яке сталося в липні 2016 року. Натомість 27 червня було завершено розслідування вбивства публіциста Олеся Бузини, який був убитий у 2015 році, «ймовірно, членами правої політичної групи». Розпочався судовий процес щодо двох підозрюваних.

Зовнішньополітичне відомство США звернуло увагу на те, що в Україні повідомлялося про декілька нападів на журналістів, які розслідують корупцію влади. Наприклад, 12 лютого в Кам'янському Дніпропетровській області підпалили авто головреда видань 5692.com та «Город 5692» Сергія Гузя. Журналіст пов'язував атаку з його професійною діяльністю та критикою місцевої влади. Поліція відкрила з цього приводу провадження.

«IMI зафіксував шість випадків цензури окремих публікацій. Уряд періодично забороняв або обмежував медіаконтент з не до кінця зрозумілих причин», – йдеться в доповіді. В якості прикладу відомство наводить випадок, що стався 28 квітня: Державне агентство України з питань кіно заборонило показ документального фільму про вбитого публіциста Олеся Бузину на тій підставі, що контент порушує закон.

«І незалежні, і державні медіа час від часу займаються самоцензурою, коли повідомляють історії, які можуть критикувати їхніх політичних союзників або можуть бути сприйняті публікою як недостатньо патріотичні чи як такі, що надають інформацію, яка може бути використана російською пропагандою», – вважають у Держдепартаменті.

Відомство інформує, що в Україні наклеп є цивільним правопорушенням й попри те, що закон обмежує грошову компенсацію, яку позивач може вимагати у судовому процесі, місцеві медіаоглядачі продовжують висловлювати занепокоєння з приводу її завеликої суми. «Державні структури та громадські діячі, зокрема, користуються загрозою цивільних позовів, іноді на підставі начебто нанесення шкоди їхній "честі та гідності", щоб впливати на пресу та журналістів-розслідувачів або залякати їх. На початку вересня глава проросійського громадського руху "Український вибір" Віктор Медведчук подав позов проти члена парламенту та журналіста Сергія Лещенка за наклеп у серії статей, які нібито розкривають участь Медведчука в корупційних схемах на газовому ринку», – йдеться в доповіді Держдепартаменту.

Зовнішньополітичне відомство США звертає увагу на поширену практику української влади «забороняти твори проросійських акторів, режисерів, співаків, а також запроваджувати санкції проти проросійських журналістів». Держдепартамент наводить слова голови Держкіно Пилипа Іллєнка щодо того, що з серпня 2014 року й до середини вересня 2017 року в Україні було заборонено понад 500 кінофільмів і телесеріалів через загрозу національній безпеці країни.

Американське відомство нагадує, що уряд України продовжує блокувати трансляцію російських телеканалів на підставі рішення Національної ради з питань телебачення та радіомовлення 2014 року, прийнятого задля «протидії ймовірному небезпечному впливу російської пропаганди». 12 січня 2017 року Нацрада обмежила ретрансляцію в Україні незалежного російського телеканалу «Дождь», оскільки він визнає Крим частиною Росії, а не України, порушуючи українське законодавство. «Наприкінці року в країні було дозволено транслювати лише чотири російські канали, у порівнянні з 83 російськими телеканалами на початку 2014 року», – йдеться в доповіді Держдепартаменту.

«Медійники продовжують зазнавати тиску з боку СБУ та армії України через висвітлення чутливих питань – таких як військові втрати», – констатували у відомстві. У якості прикладу в доповіді наводиться випадок з інтернет-виданням «Українська правда», до офісу якого 14 вересня прийшов співробітник СБУ з вимогою вилучити статтю, в якій підкреслювалася необхідність більш сучасного озброєння української армії, а також ішлося про нездатність уряду розставляти пріоритети щодо вдосконалення військових можливостей країни. «СБУ заявила, що відкрила розслідування щодо публікації статті, стверджуючи, що там міститься державна таємниця. Редакція потім подала до СБУ офіційну скаргу. Після цього СБУ закликала медіа вибачитися і 20 вересня розпочала внутрішнє розслідування щодо ймовірного тиску на журналістів», – зазначається в документі Держдепартаменту.

Відомство наголошує, що українська влада продовжує забороняти в’їзд і депортувати іноземних журналістів у зв’язку з висвітленням ними конфлікту на Сході України. У доповіді Держдепартаменту згадуються випадки з двома іспанськими журналістами та кореспонденткою російського «Первого канала» Анною Курбатовою. «Курбатову вислали й заборонили їй в’їзд до країни на три роки за те, що вона нібито займалася антиукраїнською пропагандою. Депортація відбулася після того, як Курбатова охарактеризувала події з нагоди Дня незалежності країни як "сумне свято" через збройний конфлікт на сході України та економічні труднощі держави», – йдеться в документі.

У доповіді Держдепартаменту згадується й неурядовий вплив на медіа в Україні. Зокрема те, що «керовані Росією сили у східних районах країни переслідують, незаконно затримують та жорстоко поводяться з журналістами». Посилаючись на дані Моніторингової місії ООН з прав людини, відомство зазначає, що люди, які мешкають на територіях, контрольованих бойовиками «ДНР» та «ЛНР», знають, що не можуть вільно висловлювати там свою думку, а «озброєні угрупування прямо впливають на контент місцевих медіа та формують його, а також вимагають позитивного висвітлення в обмін на збереження реєстрації [ЗМІ] на роботу».

Ця ж моніторингова місія повідомляла, що журналісти, які приїжджають на території, контрольовані озброєними угрупуваннями «ДНР» та «ЛНР», повинні щодня інформувати «прес-центр» та «міністерство оборони» про свою діяльність та часом показувати відеозаписи на блокпостах, а на лінії зіткнення їх можуть супроводжувати члени озброєних угрупувань.

Держдепартамент повідомив про зникнення 3 червня 2017 року Станіслава Асєєва, який жив у Донецьку та під псевдонімом писав про місцеві реалії для популярних українських видань. Виявилося, що місцева окупаційна «влада» заарештувала його й звинуватила в шпигунстві. У липні за цей же так званий «злочин» окупаційний суд в «ЛНР» засудив блогера Едуарда Неделяєва до 14 років (пан Асєєв досі утримується в «ДНР», а пана Неделяєва звільнено. – MS).

У доповіді Державного департаменту США Василя Муравицького та Руслана Коцабу, свого часу затриманих СБУ за підозрою в державній зраді, названо «політичими затриманими». Пана Муравицького американське відомство називає «житомирським репортером та колумністом», а пана Коцабу – «івано-франківським блогером».

Щодо ситуації з цензурою в інтернеті Держдепартамент зазначає, що в травні 2017 року президент України підписав указ про обмеження діяльності 468 компаній та 1228 осіб, які «становлять загрозу для інформації та кібербезпеки держави», з-поміж яких були дві найбільш популярні в Україні соціальні мережі «ВКонтакте» та «Одноклассники», поштовий сервіс Mail.ru, пошуковик Yandex і російські телеканали. За даними Держдепартаменту, правозахисні ГО розкритикували цей крок, а генеральний секретар Ради Європи засудив.

Держдепартамент також повідомив, що правозахисні групи та журналісти, які критикують дії Росії на Донбасі та окупацію Криму, заявляли про кібератаки на їхні сайті, відмови їм в обслуговуванні та несанкціоновані спроби отримати інформацію з їхніх комп'ютерів. Також вони фіксували активність «тролів» та переслідування в соціальних мережах.

Відомство наводить дані зі щорічного звіту Freedom House «Свобода в інтернеті» по Україні. Організація констатувала, що в Україні інтернет-свобода зазнає утисків уже другий рік поспіль. Зокрема, зазначено, що «органи влади стали менш толерантними до висловлювань онлайн, які начебто є критичними щодо позиції України в конфлікті, а уряд був особливо активним цього року в покаранні користувачів соціальних мереж за "сепаратистську " та "екстремістську" діяльність. Велика кількість користувачів були заарештовані, оштрафовані і навіть ув'язнені за такі дії. Тим часом сепаратистські сили на сході активізували зусилля, спрямовані на блокування інтернет-контенту, який здається їм таким, що підтримує український уряд чи культурну ідентичність».

Нагадаємо, на початку цього року Держдепартамент США спільно з Пентагон вирішив виділити щонайменше 40 мільйонів доларів на боротьбу з пропагандою іноземних держав. Кошти будуть переказані державному американському центру Global Engagement Center та фонду Information Access Fund. Як відзначає Politico, що хоча в заяві відомств прямо не було сказано про протидію саме російській пропаганді, але очевидно, що йдеться про неї.