Чому Нацрада зволікає з цифровими ліцензіями «112 Україна»?

detector.media

13 вересня засідання Національної ради з питань телебачення і радіомовлення розпочалося із запитання члена Нацради Олега Черниша до колег, чому Нацрада не розглядає питання продовження цифрових ліцензій п’яти регіональних компаній, що ретранслюють канал «112 Україна».

«У пресі почала зявлятися інформація про якісь домовленості вищих посадових осіб держави з нібито власниками деяких каналів. 19 вересня закінчується термін дії ліцензій п’яти наших ліцензіатів, які ретранслюють канал “112”. Проекти рішень про переоформлення та продовження дії ліцензій цих каналів уже давно готові. У мене питання: чому ми не виносимо їх на засідання Національної ради?» — запитав він.

Подібне запитання три тижні тому поставив голові Нацради Юрію Артеменку й «Детектор медіа». Він нам тоді анонсував, що Нацрада розглядатиме це питання на початку вересня. А затримку пояснив низкою факторів: зверненням Нацради до компетентних органів щодо перевірки угоди про зміну власників каналу та великою кількістю інших питань, що потребують уваги регулятора. Однозначної відповіді на питання, чи буде Нацрада продовжувати ці ліцензії чи відмовляти в їх продовженні, ми не отримали. Хоча регулятор має підстави відмовити в продовженні ліцензій (детальніше про це — нижче).

На запитання Олега Черниша відповідав теж Юрій Артеменко. Він закликав колегу не оперувати чутками. «Моя позиція зі 112 абсолютно чесна. Особливо коли зявився Медведчук. Я завжди заявляв, що це п’ята колона, яка зробила рейтинг, а тепер це різко виявляється. Те, що хтось буде купувати з вищих посадових осіб, — це нісенітниця», — категорично заявив голова Нацради.

А далі навів кілька аргументів, чому регулятор не виносить питання цифрових ліцензій «112 України» на засідання.

1. У каналу змінився власник. Власник — фіктивний, на думку СБУ. Й СБУ, мовляв, попросила Нацраду поки що зачекати. «СБУ нас поінформувала про це, вони завершують якусь свою роботу і просять нас іще трохи утриматися».

2. До парламенту вноситься якийсь законопроект, який дозволить застосовувати певні важелі до тих медіа, на які є вплив іноземного резидента. «Мова йде про те, щоб займатися не шашечками (цифровими ліцензіями), а якщо необхідно — то повністю припинити пропаганду».

3. Рішення Нацради відмовити у продовженні цифрових ліцензій проблеми, мовляв, не вирішить, тому що буде одразу заблоковане в суді.

У відповідь Олег Черниш нагадав: компанії мають по п’ять попереджень, Нацрада давно мала розглянути заяви про продовження ліцензій та ухвалити якесь рішення (закон зобов’язує зробити це за два місяці до завершення строку дії ліцензій), Нацрада є незалежним регулятором (натяк на те, що вона не підпорядковується СБУ), навряд чи якийсь закон зможе заборонити діяльність якогось каналу. Тобто — все в руках Нацради, яка зволікає.

«Детектор медіа» вирішив нагадати історію питання «112 України» та пояснити, чому в Нацради є підстави відмовити в продовженні цих ліцензій. При цьому в каналу залишиться супутникова ліцензія, завдяки якій він мовить і в кабельних мережах. Наразі питання стосується виключно цифрового частотного ресурсу.

Компанії із сумнівною історією

Канал «112 Україна» — це загалом шість компаній — ліцензіатів Нацради: ТОВ «ТРК 112-ТВ» (ліцензія на супутникове мовлення), а також ТОВ «Аріадна ТВ», ТОВ «Лідер ТВ», ТОВ «Новий формат ТВ», ТОВ «Партнер ТВ» і ТОВ «ТВ Вибір» (ліцензії на цифрове ефірне регіональне мовлення в мультиплексі МХ-5).

П'ять із цих компаній отримали ліцензії під час конкурсу на регіональне та місцеве цифрове мовлення 2011 року, здобувши частоти в усіх регіонах, окрім Одеської області. «Партнер ТВ» отримало всі цифрові частоти у Вінницькій, Івано-Франківській, Черкаській та Хмельницькій областях. «ТВ Вибір» стало переможцем у Волинській, Закарпатській, Тернопільській, Рівненській та Львівській областях. «Новий формат ТВ» — частоти в усіх містах Дніпропетровської, Запорізької, Харківської та Луганської (окрім самого міста Луганськ) областей, а також майже в усій Донецької області (лише в Донецьку та Красноармійську не вистачило). «Аріадна ТВ» здобула цифрове покриття в Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській та Полтавській областях. «Лідер ТВ» став власником частот у Кіровоградській, Херсонській, Миколаївській області та в Криму.

На той момент вони були новоствореними компаніями, без жодного досвіду мовлення. У них були пов'язані між собою власники й керівництво: директори одних компаній були власниками інших і навпаки. Причому ці люди були невідомі широкому загалу, вони уникали спілкування із журналістами після презентації в Нацраді. Усі компанії мали ідентичні програмні концепції стандартного змісту: майже 12 годин фільмопоказу, 3,5 години розважальних програм, 2,5 години інформаційних програм, півгодини дитячих програм і по 15 хвилин науково-просвітницьких і культурологічних програм. Такі концепції досі прописані в їхніх ліцензіях.

Одразу було очевидним, що Нацрада минулого скликання створила де-факто загальнонаціональну мережу на частотах, призначених для регіонального й місцевого мовлення (внаслідок конкурсу понад 130 місцевих і регіональних мовників залишилися без цифрових ліцензій). І мережу цю було створено під продаж, оскільки компанії так і не запустили обіцяного у презентаціях мовлення, натомість через два роки, у 2013-му, змінили власників на осіб, причетних до супутникового каналу «112 Україна», після чого і стартував цей новий загальнонаціональний інформаційний телеканал як на супутнику, так і в цифровому ефірі.

Тим часом компаніям «Аріадна ТВ», «Лідер ТВ», «Новий формат ТВ», «Партнер ТВ» і «ТВ Вибір» попередній склад Нацради змінив лише логотипи (на «112 Україна»), а програмні концепції в них залишилися старими. Компанії подали заяви про переоформлення програмних концепцій і формату на інформаційний уже новому складу Нацради, який їм протягом 2015–2018 років 34 рази відмовляла їм у переоформленні ліцензій, оскільки вважає, що в регіональному мультиплексі МХ-5 мають мовити саме регіональні або місцеві мовники, а не ще один загальнонаціональний канал.

На запитання «Детектор медіа» у 2013 році, чому регулятор дозволив постати ще одному національному мовнику на базі частот, призначених для регіонального й місцевого мовлення, тодішній голова Нацради Володимир Манжосов назвав помилкою попереднє рішення регулятора ліцензувати цифрових місцевих і регіональних мовників, бо вони, мовляв, не доживуть до переходу на цифрове ТБ. Натомість Незалежна асоціація телерадіомовників, яка об'єднує місцеві та регіональні телерадіокомпанії, одразу заявила, що рішення Нацради щодо створення каналу «112 Україна» на базі регіональних частот порушує законодавство.

Вимоги громадськості та індустрії

У 2014 році, коли до роботи приступив новий склад Нацради, новопризначені члени регуляторного органу провели зустріч із представниками медійних громадських організацій. Чи не головним із виголошених там очікувань громадськості від регулятора була вимога розібратися з результатами скандальних цифрових конкурсів, проведених Нацрадою у 2011–2012 роках. Унаслідок цих конкурсів понад 130 місцевих і регіональних мовників залишилися без місць у мультиплексах. Також без цифрових ліцензій залишилися ефірні телеканали «Ера» і «2+2» (згодом «2+2» придбав одну із компаній-пустишок, які здобули ліцензії, і в такий спосіб потрапив у загальнонаціональний мультиплекс).

На зустрічі медійних ГО з Нацрадою була артикульована вимога позбавити ліцензій п'ять створених під конкурс телекомпаній, які зайняли регіональні місця в мультиплексі МХ-5 (і згодом об'єдналися в мережевий телеканал «112 Україна»). Тому що в Україні, всупереч Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору та конкурсним умовам Нацради, з'явився 29-й загальнонаціональний цифровий ефірний канал, який окупував частотний ресурс, призначений для місцевого / регіонального мовлення.

Справедливого перегляду результатів цифрового конкурсу від Нацради добиваються не лише медійні ГО, а й місцеві мовники. Кілька років тому Нацрада отримала звернення ТОВ «Гравіс», ТОВ «Студія "Місто"», ТОВ «ТРК "Жиса"», ТОВ «ТРК "Ніс ТВ"», ТОВ «ТБ Стимул», ТОВ «Так ТВ+», ТОВ «ТРК "Сімон"», ТОВ «ТРК «S-ТЕТ», ТОВ «Компанія інформації радіо телекомунікації "Тор"», ТОВ «ТРК "Алекс ТВ"», МТРК «Чернівці» та інших щодо порушення їхніх прав переможцями конкурсу ТОВ «Аріадна ТВ», ТОВ «Лідер ТВ», ТОВ «Новий формат ТВ», ТОВ «Партнер ТВ» і ТОВ «ТВ Вибір» та неприпустимості зміни програмних концепцій цих переможців усупереч умовам конкурсу.

«Сімон», Харків: «Заяви (на конкурс. — Ред.) подали 15 суб'єктів, серед них була й наша компанія. Ми мали за плечима 20 років мовлення, "Симон" одна з перших незалежних телекомпаній. Ці результати конкурсу були такими, що одразу стало очевидно: ліцензії були розподілені не з огляду на професійні характеристики, а сам конкурс мав явні комерційні прояви. Так, у Харкові, крім ОДТРК та 7-го каналу, фактичними власниками якого є Кернес і Добкін, право на мовлення отримала новостворена компанія "Новий формат ТВ", яка отримала місця в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській областях. Компанія існувала на папері на момент конкурсу, і ні тоді, ані до цього моменту не виконувала умови конкурсу. Подання заяви про переоформлення ліцензії ТОВ "Новий формат ТВ" сьогодні, на нашу думку, є спробою легалізувати своє ухилення від виконання умов конкурсу. Ми закликаємо відповідальні державні органи зупинити процес остаточного руйнування місцевого та регіонального мовлення».

ZIK, Львів: «Компанія, яка стала переможцем конкурсу 2011 року, ТОВ "ТВ Вибір", незважаючи на те, що вона не мала досвіду роботи в телевізійній галузі та має здійснювати регіональне мовлення, не лише не здійснює мовлення за ліцензією, але й систематично намагається вилучити ті зобов'язання зі своєї ліцензії».

35 канал, Миколаїв: «Перемога (в конкурсі. — Ред.) була віддана не місцевому мовнику. Останній за рахунок використання регіонального частотного ресурсу створив фактично загальнонаціональний канал, який зараз працює під логотипом "112 Україна". І на момент проведення конкурсу, і зараз ми вважаємо, що таке рішення порушувало умови конкурсу в частині того, що за рахунок частотного ресурсу, призначеного для місцевих мовників, було створено загальнонаціональний канал та мало негативні наслідки для розвитку місцевого мовлення взагалі».

МТРК «Чернівці»: «Ми вважаємо взагалі неприпустимим надання державою дозволу на порушення конкурсних умов. У разі, якщо ТОВ "Партнер ТВ" не здатне виконати конкурсні умови, воно має відмовитись від ліцензії, а Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення — відповідно оголосити новий конкурс... Ці особи взяли на себе зобов'язання здійснювати регіональне мовлення, втім на сьогодні жодна з них це зобов'язання не виконала. Наша телерадіокомпанія оскаржила результати конкурсу і наразі наш позов перебуває на розгляді в Європейському суді з прав людини».

Незалежна асоціація телерадіомовників: «Усупереч умовам конкурсу за цими ліцензіями було дозволено поширення однієї й тієї ж самої програми, яка за своїм змістом і територією є загальнонаціональною. Таке рішення призводить до порушення умов конкурсу, який передбачав здійснення переможцями регіонального мовлення, порушення прав інших учасників конкурсу, які справді планували здійснювати регіональне мовлення, втім їхні конкурсні документи були реальними, а тому менш привабливими, ніж заяви переможців, порушення прав компаній, які не взяли участь у цьому конкурсі».

Звернення харківського «Сімону» та МТРК «Чернівці» розглядав і Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики, який на своєму засіданні 13 травня 2015 року прийняв рішення:

«Заслухавши інформацію членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо ситуації на ринку у зв'язку з діяльністю компаній, які в непрозорий спосіб отримали ліцензії на мовлення в регіональному мультиплексі МХ-5 у Харкові та Чернівцях, комітет вирішив:

1. Інформацію Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення взяти до відома.

2. З огляду на істотну роль регіональних телерадіоорганізацій у забезпеченні доступу громадян до місцевої інформації та плюралізму аудіовізуальних ЗМІ, а також, враховуючи загрозу існуванню системи регіонального мовлення України внаслідок впровадження цифрових стандартів телебачення, звернути увагу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на необхідність суворого дотримання конкурсних умов телекомпаніями, що отримали ліцензії на право мовлення в цифрових багатоканальних телемережах, особливо в частині здійснення регіонального мовлення.

3. Звернути увагу ДП "Український центр радіочастот" на першочерговість завдання щодо забезпечення радіочастотним ресурсом цифрової реформи у сфері телерадіомовлення та запросити на одне з найближчих засідань комітету представника ДП "Український центр радіочастот" на засідання комітету».

Юридичні підстави

Нацрада дослухалася до вимог громадськості та індустрії та з літа 2014 року почала приділяти прискіпливу увагу каналу «112 Україна», а точніше — компаніям, об'єднаним у його мережу. Однак Нацрада насправді не могла закрити канал чи позбавити його в той момент ліцензій, хоча про такі наміри регулятора протягом чотирьох років і заявляв «112 Україна». Ліцензії може анулювати тільки суд за встановленою законом процедурою. А Нацрада може відмовити в продовженні ліцензій у випадку, коли завершується строк їх дії — теж за встановленою законом процедурою.

Строк дії ліцензій на мовлення в цифровому мультиплексі МХ-5 п’яти регіональних компаній — ТОВ «Новий формат», ТОВ «Аріадна ТВ», ТОВ «Партнер ТВ», ТОВ «ТВ Вибір», ТОВ «Лідер ТВ» — завершується 19 вересня. Компанії мають низку санкцій Нацради: у кожної з них по п’ять попереджень, штраф і звернення до суду щодо анулювання ліцензії за недотримання визначених ліцензіями програмних концепцій.

П’ять ліцензіатів не сплатили штрафів та оскаржують у суді всі рішення Нацради про санкції та про відмови в переоформленні ліцензій. Відповідно, розгляд позову Нацради про анулювання ліцензій заблоковано до моменту вирішення в суді інших справ. Частина справ за позовами групи компаній «112 Україна» проти Нацради пройшли вже апеляційну інстанцію, рішення ухвалені на користь Нацради.

Востаннє Нацрада оголосила попередження п’яти регіональним компаніям із групи «112 Україна» 22 березня 2018 року за результатами їх планових перевірок, пов’язаних із завершенням строку дії ліцензій. Під час цих перевірок Нацрада виявила, що відомості про власників, директорів і склад редакційних рад компаній не відповідають зазначеним у ліцензії. Також телеканали не дотримуються програмної концепції та ліцензійних умов, не виконують конкурсних умов (розміщення дитячих передач і проведення інформаційно-рекламної кампанії щодо забезпечення населення сет-топ-боксами).

24 квітня 2018 року стало відомо, що в телеканалу «112 Україна» змінилася структура власності. До числа власників телекомпаній, що мовлять із логотипом «112 Україна», увійшло швейцарське акціонерне товариство «Плірофоріес АГ», а кінцевим бенефіціарним власником зазначений громадянин Німеччини Едуард Катц. Однак за даними журналістського розслідування програми «Схеми» («Радіо Свобода»), Едуард Катц може бути підставною фігурою, яка прикриває перехід каналу у власність Віктора Медведчука.

Із незрозумілих причин Національна рада затягла з розглядом заяв про продовження цифрових ліцензій п’яти регіональних компаній, об’єднаних у групу «112 Україна», хоча мала зробити це ще два місяці тому. Регулятор має підстави відмовити в продовженні цих ліцензій: наявність систематичних порушень і санкцій за них, а саме — за недотримання програмної концепції й невиконання ліцензійних та конкурсних умов.

Поки Нацрада не розгляне заяви про продовження ліцензій та не прийме якогось рішення (продовжити або відмовити) — старі ліцензії продовжують діяти, навіть якщо строк дії завершився. Тобто внаслідок бездіяльності Нацради канал «112 Україна» продовжує безстроково займати частотний ресурс, призначений для місцевих і регіональних мовників.

Ситуація з цифровими ліцензіями каналу «112 Україна» та вичікувальна позиція регулятора справді виглядає незрозуміло, непереконливо та насправді сприймається багатьма як свідчення певної кулуарної гри на вищому рівні.

comments powered by Disqus