Сучасний текстовий додаток допомагає корінним жителям Канади спілкуватися рідними мовами. Як йдеться в статті Рені Льюїса на сайті Al Jazeera, FirstVoicesChat особливо приваблює молодь. Певно, національно-патріотичним силам України замість голослівної риторики варто було би запозичити цей метод, щоби зберегти українську мову на Сході й Півдні країни, де вона опинилася під загрозою вимирання.

Стурбований зникненням мов корінного населення активіст Пена Елліотт (Pena Elliott) вважає, що новий мобільний додаток може стати сучасним вирішенням проблеми збереження його рідної мови сааніч (за індіанською орфографією – SENĆOŦEN).

«Новий чат FirstVoices допоможе тим, хто прагне розмовляти цією мовою. Завдяки впровадженню програми, ми можемо писати та мислити рідною мовою, – каже Елліотт. – Якщо ж користуватися додатком щодня, запам'ятовувати можна значно більше».

FirstVoicesChat, створений для того, щоби друкувати текст рідними мовами, розробила Рада з технологій для тубільних народів у Британській Колумбії. Це – перший додаток, що містить клавіатуру для кожної корінної мови Канади, Австралії та Нової Зеландії, а також навахо – найчисельнішої етнічної групи, що володіє індіанською мовою, в США.

У Канаді існує принаймні 50 тубільних мов, що належать до 11 мовних родин. Вони відображають розмаїття історій, культур та ідентичностей, пов'язаних із родиною, громадою, землею й традиційними знаннями, стверджують лінгвісти. Для багатьох тубільних жителів мови визначають їхню сутність.

«Багато завантажень»

Нова технологія означає, що традиційні знання можна відображати та зберігати сучасними способами. За словами Пітера Бренда (Peter Brand), менеджера FirstVoices, натхненниками проекту стали місцеві громади корінних жителів острова Ванкувер.

Бренд розповідає, що з тих пір, як передача текстових повідомлень стала популярною, місцеві жителі почали запитувати в Ради, коли з’явиться можливість друкувати тексти рідною мовою. Запуск спеціального додатка викликав бурхливу реакцію громади.

«Я запитую кожного індіанця-сааніча, з яким зустрічаюся на вулиці, чи користується він цим додатком. Більшість каже: “так”. Якщо ні, то завантажує його в моїй присутності!», – говорить Пітер Бренд.

Він вважає, що впровадження додатка для текстових повідомлень сприятиме активнішому відродженню мови саанічів, особливо серед молоді, що відбувається в останні декілька років.

Розмовна база зникає

Хоча випуск FirstVoices розцінюється як величезне досягнення тубільних груп у боротьбі за збереження їхніх мов, він приносить користь тільки в тому разі, якщо люди знають діалекти.

Серед корінних груп Канади тенденція зникнення розмовної бази в останні десятиліття викликає тривогу. Десь за століття вимерли щонайменше десять мов. Частка корінного населення, спроможного спілкуватися принаймні однією тубільною мовою, становила 2006 року (дата останнього перепису) лише 22%.

Ерозію розмовної бази по всій країні спричиняють чимало факторів, серед них: зростання міграції між резерваціями та містами; різномовні шлюби; панівний вплив англійської та французької мов у щоденному житті.

Попри цю тенденцію по всій країні, існує пристрасна група корінних жителів, які вдаються до дій, щоби зберегти в своїх громадах мови корінних народів. Для них це боротьба не тільки за збереження слів, а й за ідеї та знання, які зникнуть разом зі словами.

Одна з учасниць цієї групи – професор Лорна Вільямс (Lorna Williams) із Університету Вікторії (The University of Victoria), яка представляє правниче зібрання індіанців у центрі Британської Колумбії (The Lil’wat First Nation). Маючи багаторічний досвід у сфері відродження мови аборигенів та їхньої освіти, вона вважає мову «фундаментальним» чинником у способі життя людини не тільки для корінного жителя, а й для будь-кого іншого.

«У всьому світі мови цінні для всіх людей, бо в них закладені основоположні, глибокі знання про рідну землю», – пояснює Вільямс.

Зламати тренд?

Вважають, що серед мов тубільних народів Канади зникнення найменше загрожує мові крі (сree) через відносно велику розмовну базу. Та все ж активісти, що борються за мовні права,стурбовані.

Рейбен Куїнн (Reuben Quinn), який викладає крі в Едмонтоні, каже, що він спілкувався з декотрими з тих людей, яких зарахували в опитуванні як знавців цієї мови.

«Я зміг обмовитися з ними лише кількома словами. Вони не спроможні навіть вести розмову, – каже Куїнн. – Я був повністю розгублений».

Це сталося знову ж таки не через втрату слів. Куїнн пояснив, що існують дві форми мови крі – «загального вжитку» й «високого ґатунку». Більшість людей, які фігурували в опитуванні, спроможні розмовляти тільки мовою «загального вжитку».

Однак у Центрі раси й культури (The Centre for Race and Culture) Куїнн викладає мову крі «високого ґатунку», що висловлює ідеї творення, гармонії з навколишнім середовищем і тонкощі духовного життя.

«Наша мова та її силабічний лад пройняті духовністю, – пояснює Куїнн. – Система крі вчить нас: коли ми помремо, Земля ще існуватиме. Тож що ж ми залишимо після себе сімом поколінням?»

Відродження

Тубільцям, які не живуть у резерваціях, FirstVoices допоможе підтримувати зв'язки з мовою та іншими її носіями.

Кристіна Фредерікс, (Christine Fredericks), художниця-індіанка, не жила на території резервації протягом багатьох років і вважає себе «міською аборигенкою».

Життя за межами резервації впливає на ймовірність знання мови корінними мешканцями. Близько половини тих людей, що проживають в резервації, кажуть, що можуть розмовляти принаймні однією мовою, порівняно лише з 12% індіанців, що живуть за межами резервацій.

Фредерікс – одна з багатьох, хто змінює цю тенденцію, вивчаючи корінний діалект як другу мову.

Крі «високого ґатунку» й досі розмовляють духовні старійшини. Та для того, щоб вона вижила, її має вивчати молодь.

«Намагаючись передавати священні знання, духовні старійшини справді знаходяться у відчайдушному становищі. Їх хвилює те, що молодше покоління не володіє крі «високого ґатунку». Якщо так триватиме, ми втратимо найсвятішу частку нашої культури», – вважає Фредерікс.

Текстовий додаток, за словами активістів, може допомогти в боротьбі за мову, бо молодь, імовірно, завантажуватиме його для щоденного користування. А якщо молоде покоління буде триматися за мову, то традиційні знання будуть мати більше шансів вижити та пройти через покоління.

«Як корінні народи в усьому світі, ми повинні зберегти живою нашу культуру. Нам потрібно цінувати нашу ідентичність, – каже Фредерікс. – Якщо ми цього не зможемо, стане гірше всьому світові».

Джерело: Al Jazeera

Підготував і переклав Аркадій Сидорук