Російський антикорупційний сайт Rospil.info викриває корупційні схеми розкрадання грошей державними чиновниками вже майже півроку. Його засновник, юрист Олексій Навальний, раніше причетний до опозиційної діяльності (обіймав різні посади в партії «Яблоко»), тепер поступово сам перетворюється на популярного політика: згідно з соцопитуваннями, третина людей, які знають про нього (9% інтернет-користувачів РФ), хочуть бачити Навального президентом Росії, а минулого року він став «віртуальним мером Москви».

З огляду на це, немає нічого дивного, що росіяни почали фінансову підтримку діяльності блогера. На початок квітня цього року яндекс-рахунок сайту Rospil.info перевищив шість мільйонів рублів. Загальне число донаторів досягло 15 тисяч. На ці гроші Навальний винайняв двох юристів, які допомагатимуть йому боротися проти корупціонерів у судах. Але тут і почалися перші неприємності.

Через два тижні після оприлюднення суми пожертв донатори, які анонімно переводили гроші на рахунок Rospil.info, користуючись послугами «Яндекса», раптово почали отримувати дивні телефонні дзвінки та електронні листи від невідомих нібито журналістів. Добродії цікавилися причинами підтримки пана Навального. Ось типовий зразок діалогу:

«ЮИ: Скажите, почему вы поддерживаете Алексея Навального?

Я: Не понял вопроса

ЮИ: Почему вы поддерживаете Алексея Навального?

Я: Я услышал вопрос, я его не понял.

ЮИ: С Вашего Яндекс-кошелька были отправлены деньги в поддержку Алексея Навального, это так?

Я: (слегка охреневая от осведомленности барышни) А откуда у вас такая информация?

ЮИ: У нас свои источники, это открытая информация

Я: (охренев еще больше от слов “открытая информация”) Не поделитесь со мной этими источниками, если это открытая информация?

ЮИ: Нет, не поделюсь, но вы не отвечаете на мой вопрос, почему вы поддерживаете Алексея Навального?

Я: Ну давайте обменяемся информацией, вы мне расскажете, откуда вы узнали про движения на моем Я-кошельке, я расскажу, почему я поддерживаю Алексея Навального

ЮИ: Кто Вам перечислил деньги на поддержку Алексея Навального?

Я: Снял с зарплаты и перечислил

ЮИ: Неправда, за девять минут до вашего перечисления эти деньги поступили на ваш кошелек с банкомата московского кредитного банка. В окрестностях Яндекса, откуда вы перечисляли платеж нет ни одного банкомата МКБ по вводу наличных и зачислению их на Я-Деньги.

Я: Так откуда вам стала известна эта информация?»

Сам факт такої цікавості дуже підозрілий, адже жоден журналіст не може дізнатися про особисті дані користувачів яндекс-гаманця. Такий привілей мають лише співробітники органів безпеки. Та справжній скандал вибухнув після повідомлення блогера Gunlinux. Той заявив, що до нього дзвонила така собі кореспондент видання «Соль» Юлія Івашова та цікавилася його персональним електронним гаманцем на «Яндексі». Блогер сказав, що боїться телефонного спілкування та запропонував поговорити по скайпу. Отримавши скайп-логін так званої Юлії Івашової, він дуже швидко з’ясував її справжнє ім’я та вид діяльності, бо все це було прописано у профілі користувача. Дівчина, яку насправді звали Юлія Діхтяр, виявилася комісаром прокремлівського руху «Наши» у Воронежі.

Скандал набрав таких обертів, що його фігурантам довелося розкрити карти. Представники «Яндекса» заявили, що справді отримали від правоохоронних органів офіційний запит щодо руху коштів на рахунку Олексія Навального та відповіли на нього, згідно з вимогами російського законодавства. Працівники ФСБ Росії від коментарів утрималися, а ось «Наши» зазнали гучної ганьби. Прес-секретар прокремлівського руху Кристина Потупчік заявила, що Юлія Діхтяр дійсно є комісаром «Наших», але не має до інциденту жодного стосунку. Тоді постає риторичне запитання, що мені поставив у якості відповіді на прохання дати свою версію подій сам Gunlinux: «Хто така ця Юлія Діхтяр, аби сидіти у Воронежі із роздрукованим переліком донаторів, із сотовим у зубах та активно продзвонювати, писати та іншими активними діями порушувати права донаторів?»

Річ у тім, що Юлія Івашова дзвонила багатьом людям, які жертвували гроші Навальному, але, на жаль, жоден із них не встиг зібрати достатніх доказів для підтвердження її особи. Це дає Кристині Потупчик підставу стверджувати, що вся історія – вигадка самого Навального, спрямована на підвищення популярності його блогу.

Але, як сказав екс-керівник популярного блог-сервісу livejournal.com Антон Носик, «досить важко не впізнати віслюка по його вухах». А те, що трапилося надалі, яскраво підтверджує його здогадку. Олексій Навальний розмістив у своєму блозі копію повідомлення донора Gunlinux про спроби Юлії Діхтяр залякати тих, хто йому допомагає; воно містило скриншот її сторінки «ВКонтакте». Після цього дівчина звернулася до керівництва сервісу livejournal.com із вимогою видалити цей запис, бо «ця інформація є конфіденційною, а автор посту не отримував від мене дозволу на її оприлюднення». Чия б корова, як-то кажуть, мукала! Врешті пост Навального було видалено. 7 травня Антон Носик оприлюднив цю вимогу у своєму блозі, та дав пораду всім, як можна безпечно розповсюджувати інформацію про діяльність Юлії Діхтяр: треба просто замазати частину її особистих даних. Порадою скористався й сам Навальний, тож пост було відновлено. Крім того, 4 травня з’явився твітер-акаунт @YuliyaDikhtyar, з якого почали розсилатися повідомлення такого змісту: «Я не имею никакого отношения к номеру 8-960-1317877 и скайпу julia_dikhtyar, Ваши обвинения в мой адрес беспочвенны». Така гіперактивність уже викликала вибухи сміху та знущань у російському інтернеті.

На жаль, зв’язатися із самим керівником «РосПилу» наразі практично неможливо: кожен його запис у блозі отримує біля тисячі коментарів, які він просто фізично не в змозі переглянути, а на його поштову скриньку щодня приходить близько 50 тисяч листів, 90% яких є штучно сформованим спамом для унеможливлення роботи цієї скриньки. Але Навальний особисто дав розгорнутий коментар щодо всієї ситуації у своєму блозі. Зокрема він сказав, що «рух “Наши” останнім часом дуже небайдужий до проекту “РосПил” і мене персонально, у чому міг (та може) пересвідчитися кожен, хто хоч іноді заглядає у топ ЖЖ, де відповідні пости дебільчиків-нашистів та їхніх платних блогерів розташовані перманентно».

Найбільш білим та пухнастим із цього скандалу вийшов сервіс «Яндекс»: він справді зробив усе за вимогами російського законодавства та світових стандартів – надав відповідь на офіційний та легальний запит від ФСБ. Можливо, тому жоден із опитаних мною блогерів, які підтримали Навального, не збирається повністю відмовлятися від його послуг. Ось що відповів Nykolaich на моє запитання, чи довірятиме він і надалі «Яндексу»: «Яндекс зручний мені для певних операцій, тому я не стану від нього відмовлятися. Але ви маєте рацію щодо довіри: я тепер не маю ілюзій щодо конфіденційності моїх даних, які зберігаються в російській компанії. Яндексом буду користуватися тільки для робочих операцій, розкриття яких не принесе особливих проблем. Приватне переведу в альтернативні системи. Мені, якщо чесно, все одно, що там ФСБ дізналося про мої транзакції. Мене обурив факт передачі їх третім особам. У нас у країні від мента до бандита один крок, а іноді навіть менше».

Цікаво, що описані події тільки збільшили популярність сайту «РосПил» та прискорили перерахування грошей для проекту, про що вже заявив один із його кураторів Антон Носик.

Якщо відкинути всі конспірологічні теорії та досі нез’ясовані обставини, у сухому залишку маємо неприємний та вельми ганебний факт: таємна приватна інформація, отримана через офіційний запит державної служби безпеки, може легко потрапити до якоїсь «нікому не відомої дівчинки з Воронежа». Неозброєним оком видно, що її просто використали для провокації проти прихильників Навального, а от чи має вона справді стосунок до прокремлівського руху «Наши», здогадатися дуже легко. Москва давно використовує молодіжні організації для виконання брудних справ, типу пікетування квартири журналіста Подрабінека та знущання над правозахисниками (згадаймо сумнозвісну акцію на Селігері). По-звірячому побитий журналіст Олег Кашин стверджує, що до цього злочину безпосередньо причетні активісти руху «Наши». За цих умов навіть тінь підозри про можливу участь прокремлівської молодіжки у тому, що на Заході називають «цензурою посередників» (intermediary censorship – тиск на сервіс, що надає послуги активісту), викликає закономірне занепокоєння у народних донаторів. Хто знає – може, когось із них уже чекають невідомі «прихильники» із букетом квітів у руках?