Інтернет-сервіси стають усе більш локальними – Google запустив сервіс Hotpot як альтернативу Foursquare, який уже досить популярний і в Україні; Facebook запустив Places. За допомогою сервісів такого типу користувач може отримувати дані, зокрема відгуки інших користувачів щодо закладів у географічному районі, в якому він наразі перебуває чи куди збирається (наприклад, якість обслуговування в перукарні, найкращі чи найгірші страви в ресторані, паролі від wi-fi закладів тощо). Вектор розвитку сервісів геотегінгу – підвищення юзабіліті до рівня, коли ними зручно користуватися під час руху, а також  прив’язка максимальної кількості корисної інформації до конкретних місць.

2010-й став роком «підвищення мобілізації населення» – апдейти соціальних мереж та останні новини все більше користувачів воліють отримувати за допомогою смартфонів та КПК. Приблизно 70% роботодавців у Сполучених Штатах банять соціальні мережі в офісах. В Україні все наразі значно ліберальніше, але й для нас починає набирати силу тенденція користування медіа в робочий час через мобільні телефони. Це стосується як власне сервісів соціалізації (Facebook, Twitter тощо), так і новинних мобільних додатків ЗМІ. Зокрема, додаток газети «Сегодня» є у Nokia Ovi Store, він доступний для всіх смартфонів Nokia, є низка програм для айфонів та айпадів – останні стали, безумовно, найпопулярнішими гаджетами року. Про українські ЗМІ, які вже мають додатки, читайте тут.

2011-й обіцяє стати роком широкомасштабної комерціалізації соціальних сервісів. «2011 року ми перестанемо вважати соціальні медіа чимось на кшталт імпозантного закордонного кузена маркетингу – ми просто ними користуватимемося для стимулювання продажів. Акаунти клієнта в соціальних мережах будуть заноситися до клієнтської бази як ще один вид контакту та майданчик для промоції товарів», – каже Джон Янтш, голова компанії Duct Tape Marketing.

На переконання Янтша, 2011-й стане «роком стратегії О2О» – як B2B (business to business) та B2C (business to customer), О2О – це оnline to offline. Конкуренція офлайну й онлайну припиниться і почнеться синергія. Маркетолог також звертає увагу на тенденцію втоми інтернет-юзерів від величезного неструктурованого потоку інформації сумнівної якості та передрікає «повернення блудного користувача» до тих сайтів, яким він довіряє – за умови, якщо ці сайти подають контент у зручному для нього вигляді.

Ще один світовий тренд, який Україна муситиме доганяти у 2011-му – це sharing, функціональний елемент сайту, який дає можливість репостити контент у соціальні мережі, оцінювати та рекомендувати його тим, із ким ви поєднані в тій чи іншій мережі. Зробити репост/ лайк/ рекомендацію одним натисканням кнопки набагато легше і приємніше, ніж писати своїм друзям листи з посиланням на сторінку чи поширювати лінк через месенджери. Тому використання елементів sharing’у на сайтах є досить ефективним інструментом підвищення відвідуваності сайту.

Інше цікаве явище – конвергенція каналів отримання даних та поява нової категорії споживача, «мультискринерів». Це люди, які постійно перебувають в інформаційному потоці, користуючись кількома приладами з якісними екранами. Вони читають новини і дивляться відео через мобільний телефон, використовують екран домашнього плазмового телевізора як великий монітор під час перегляду сайтів та закачують у ноутбуки улюблені програми телемереж, щоб подивитися їх у дорозі. Інтернет для них – must-have медіа, вони активно переглядають вірусні ролики, обмінюються посиланнями, постять фото, багато пишуть у соціальні мережі та грають в ігри. Згідно з дослідженням Європейської організації інтерактивної реклами, в Росії мультискринерів уже 13%, у Великій Британії – 19%, у середньому по Європі – 10%. Це бажана аудиторія для більшості рекламістів – молоді, з хорошою освітою та вищим за середній доходом люди, які підбирають покупки передусім в інтернеті, лояльні до сайтів брендів та беруть до уваги відгуки й поради онлайн-користувачів. Конвергенція заради мультискринерів у 2011-му і надалі означатиме зростання кількості кросплатформних рекламних кампаній та розширення видів представлення і каналів донесення контенту.

Успіх Google Adsense, зумовлений удалим механізмом підлаштування під інтереси конкретних користувачів, змусить маркетологів орієнтуватися не на охоплення рекламою якнайширшої аудиторії, а на визначення найбільш релевантного сегменту, вважають аналітики індійського профільного видання Medianama. Відповідно, трендами 2011-го має стати розквіт технологій автоматичного таргетування аудиторії та зсув від орієнтації рекламодавців на кількісні показники трафіку видання до орієнтації на релевантність аудиторії видання цільовій аудиторії рекламованого товару чи послуги.

Після низки гучних публікацій Wikileaks на світ очікує поява нового типу медіа – «зливних» сайтів, що публікуватимуть суспільно значущі конфіденційні матеріали. Готується до старту проект колишнього соратника Джуліана Ассанжа по Wikileaks Даніеля Домшайт-Берга Openleaks, уже є Brusselsleaks та Tradeleaks. Чеська піратська партія запустила національний клон Wikileaks – Pirateleaks, і навіть білоруський президент Олександр Лукашенко обіцяв зробити подібний майданчик для компрометування опозиції. Ассанж заявляв про свою мету створити новий підвид журналістики, «наукову журналістику», яка базуватиметься на пошуку і публікації оригінальних суспільно значущих документів, при цьому аналіз буде вторинним. В інтерв’ю кілька років тому він передрікав, що Wikileaks буде витіснено з ринку подібними локалізованими журналістськими сайтами.

Велику частину наявних проектів такого типу було створено з емоційних міркувань на хвилі слави Ассанжа і його ідей, тож, імовірно, не всі вони виживуть. Та навіть якщо автори проектів після кількох місяців не втратять бажання ними займатися, leaks-медіа має витримати два випробування: перше – на стійкість серверів від дій власних урядів та інших сторін, не зацікавлених у поширенні публікованих даних, і друге – на якість технологій захисту джерел інформації (технології шифрування вхідного трафіку є однією з головних «фішок» Wikileaks). Успіх таких медіа визначатиметься суспільною значущістю публікованих документів, майстерністю в комунікації з традиційними ЗМІ та здатністю доносити інформацію до якнайширшої аудиторії.

Ілюстрація Метта Хемма