ЗМІ висвітлюють проблеми переселенців пасивніше, але більш якісно - медіамоніторинг

ЗМІ висвітлюють проблеми переселенців пасивніше, але більш якісно - медіамоніторинг

16:22,
8 Грудня 2016
3090

ЗМІ висвітлюють проблеми переселенців пасивніше, але більш якісно - медіамоніторинг

16:22,
8 Грудня 2016
3090
ЗМІ висвітлюють проблеми переселенців пасивніше, але більш якісно - медіамоніторинг
ЗМІ висвітлюють проблеми переселенців пасивніше, але більш якісно - медіамоніторинг
Автори:
Як і раніше, регіональні ЗМІ мало уваги приділяють висвітленню проблем, пов’язаних з внутрішньо переміщеними особами. Однак четверта хвиля медіамоніторингу виявила поліпшення якості матеріалів, які робили ЗМІ щодо теми переселенців.

Презентація моніторингу за період з 10 по 23 жовтня відбулася сьогодні, 8 грудня, в Києві. Дослідження проводиться в рамках проекту «Голос місцевих ЗМІ», що фінансується Європейським Союзом. Виконує моніторинг медіаконсорціум під керівництвом Фундації Томсон.

До вибірки увійшли загалом 204 ЗМІ: 51 телеканал, 65 друокваих ЗМІ та 88 онлайн видань. Дослідники проаналізували 214 годин телевізійних новин, 4,5 тисячі газетних сторінок та 372 сторінки формату А4 в інтернет-виданнях.

Четверта хвиля моніторингу виявила, що тематика переселенців висвітлювалася приблизно на тому ж рівні, що й під час попередніх періодів моніторингу. Також подібно до попередніх періодів, найактивніше тему висвітлювали у медіа Східної України. Найпасивнішими виявилися ЗМІ на заході.

Консультант моніторингових проектів Асоціації «Спільний простір» Олександр Чекмишев зазначив, що не зважаючи на загальну пасивність журналістів, є і позитивні зрушення. «На тлі загального зменшення публікацій з’явилися матеріали більш якісні. Журналісти почали використовувати аналіз, людські історії, фокусуватися на конкретних проблемах. Як не парадоксально, але це якоюсь мірою успіх проекту», - сказав він під час презентації.

Олександр Чекмишев, консультант моніторингових проектів Асоціації «Спільний простір»

Телебачення під час четвертого періоду моніторингу приділило менше ефірного часу проблематиці ВПО (внутрішньо переміщених осіб - MS), ніж за третій період. Від загального обсягу телевізійного контенту - а це 213 годин - лише 1,2% були присвячені висвітленню цієї теми. В перерахунку, це близько 11 хвилин щодня для усіх 51 телеканалів або трохи більше 13-ти секунд на кожен канал окремо щодня.

У пресі активність висвітлення також знизилася. Найбільше про ВПО писали газети західного регіону - 56% від загального обсягу газетного контенту (4,5 тис. газетних сторінок). Тональність висвітлення як на телебаченні, так і в пресі, переважно нейтральна та позитивна.

Онлайн-медіа у четвертому періоді моніторингу також менше писали про переселенців, порівнюючи із попередніми періодами. Найактивніше тему висвітлювали видання північно-центральної частини України - 56% від загального обсягу (372 сторінки формату А4).

У розрізі тем найбільше уваги регіональні ЗМІ приділяли соціальній адаптації переселенців та їх життю в громаді. Найпасивніше висвітлювалися теми «пенсійного туризму» та «несправжніх переселенців», освіти, злочинності.

«Після першої хвилі моніторингу ми багато говорили про те, що велика частка матеріалів - абсолютно безликі, беземоційні, їм бракує висновків, аналізу. Вони радше були інформаційним шумом. Навколо переселенців створюється стигматизація. Тому що громади, які їх приймають, потім кажуть: “Яка багато тріскотні навколо них! Чому про ни так багато говорять?” Коли змінилася якість матеріалів, і таких розмов стало менше. Якісні матеріали сприяють розумінню громадою переселенців, що це за люди, які їхні проблеми», - коментує результати моніторингу Олександр Чекмишев.  

Окрім стигматизації, медіа сприяють і утворенню та посиленню стереотипів щодо ВПО, додає Леся Ярошенко, координаторка регіонального медіамоніторингу Асоціації «Спільний простір». «Багато аспектів ігнорується. Найгірше те, що медіа часом плекають стереотипи про переселенців. Наприклад, нам трапилася ціла серія публікацій про дівчину-підлітка, яка  знущалася з домашніх тварин. Цей матеріал подавався з підводкою, мовляв, це відбувається тому, що вона переселенка», - наводить приклад вона. Четверта хвиля моніторингу зафіксувала і використання мови ворожнечі.

Расто Кужел, медіааналітик «Мемо 98», Леся Ярошенко, координаторка Асоціації «Спільний простір»

«Переселенців називають представниками “русского мира”, сепаратистами. На жаль, є такі факти. Дискримінація відбувається і шляхом пошуку сенсаційності у статусі переселенця. Наприклад, коли в розрізі кримінальної хроніки наголошується на тому, що підозрюваний у злочині є внутрішньо переміщеною особою» - розповіла пані Леся.

Повний звіт за результатами четвертої хвилі моніторингу можна проглянути тут. Підсумковий аналіз за областями - тут.

Фото: проект «Голос місцевих ЗМІ», Сергій Нужненко. 

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
«Голос місцевих ЗМІ»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду