Українські ЗМІ відображають і підсилюють гендерні стереотипи. Результати річного моніторингу дотримання гендерного балансу в українських друкованих та інтернет-виданнях, здійсненого ІМІ, відповіли нашим песимістичним очікуванням. Загалом жінки виступають героїнями лише в кожному четвертому матеріалі, а експертками — лише в кожному п’ятому. Причому й тут жінці виділяють місце переважно «на кухні»: лайф-сторі про сім’ю й дітей, матеріали про красу, моду, рідше про медицину та освіту.

«10 проверенных способов, как покорить мужчину» — заголовок публікації в одному з популярних інтернет-видань. Щоб ви не сумнівалися в прекрасності й корисності цього матеріалу — ось заголовки підпунктів: «Будьте красивой; Будьте ухоженной; Не умничайте». Звісно, таких публікацій у «серйозних» ЗМІ не знайти. Але загалом ситуація така ж: «серйозні» теми, як-от економіка, політика, право тощо — не жіноча справа, на думку більшості редакцій.

Тема гендерної рівності серед журналістів часто вважається маргінальною, тим більше зараз, під час війни, коли в нас купа інших проблем. Проте демократія й гендерна рівність тісно пов’язані і доповнюють одна одну. Про це, зокрема, йдеться в рекомендаціях Ради Європи: «Так само гендерна рівність пов'язана зі свободою ЗМІ (у тому числі й редакторською свободою). Медіа можуть як перешкоджати структурним змінам, спрямованим на досягнення гендерної рівності, так і прискорювати ці зміни. ЗМІ повинні відчувати відповідальність (як елемент реалізації саморегуляції)».

Саморегуляцію ЗМІ, в тому числі щодо питань журналістських стандартів, серед яких, на думку медіаекспертів ІМІ, й дотримання гендерного балансу, потрібно запускати невідкладно. Якщо цього не робитимуть журналісти — візьметься держава, як вона зараз намагається з «міністерством правди».

Моніторинг ІМІ показує особливо велику кількість сексистських матеріалів в інтернеті. Наприклад, уже згадані публікації, де жінкам радять, як поводитися з чоловіками, де жінка позиціонується виключно як механізм задоволення для чоловіків: будь красивою і «не умничай». «Але найбільше нас вразило, як висвітлювали тему новообраних народних депутаток, — каже експертка ІМІ Олена Голуб. — Лише приблизно кожен десятий матеріал стосувався того, що жінки-депутатки робитимуть у парламенті, їхніх професійних якостей тощо. Все решта — в чому вони були вдягнуті, від яких фірм сукні, які зачіски, наскільки дорогі прикраси тощо».

Із тим, що роль жінок у політиці в українських медіа висвітлюється дуже стереотипно, погодились усі учасники круглого столу «Жінки і ЗМІ», що відбувся нещодавно в Києві. Представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Аксана Філіпішина зауважила: до них часто звертаються жінки-політики зі скаргами, що журналісти акцентують увагу не на їхніх професійних якостях, а лише на тому, в якому магазині вони купували свій одяг тощо: «Це справді велика проблема стереотипного висвітлення в медіа. Так, зустрічають людину по одягу, але ж є продовження цієї фрази — проводжають за розумом. Тому навіть якщо ЗМІ пишуть про одяг жінок-політиків, то все-таки основний акцент і заключний мав би бути на тому, який внесок вони роблять у життя суспільства».

Дотримання гендерного балансу в ЗМІ, відсутність дискримінації та сексизму — один із важливих принципів роботи західних медіа. До цього, зокрема, закликає Парламентська асамблея Ради Європи. В одній із її резолюцій (№1751 (2010) від 25 червня 2010 р.) йдеться про те, що використання гендерних стереотипів у ЗМІ має нищівний вплив на формування суспільної думки, особливо серед молоді: «Вони [сексистські стереотипи] встановлюють спрощену та карикатурну модель відносин між чоловіком і жінкою, легітимізують повсякденний сексизм, дискримінацію та засноване на статі насильство».

У ПАРЄ переконані, що ЗМІ як один зі стрижнів демократії несуть особливу відповідальність за повагу до людської гідності, боротьбу з усіма видами дискримінації та рівність між жінками й чоловіками. Одним із їхніх наполегливих закликів до ЗМІ є сприяти збалансованому представництву жінок і чоловіків у ЗМІ та їх нестереотипному зображенню.

Перший секретар Посольства Королівства Нідерландів в Україні Марися Пехачик зазначає, що процес досягнення рівності чоловіків і жінок у Європі триває, але він досить повільний: «У Європейському парламенті в 1979 році було 16% жінок, а сьогодні — 36%. У національних парламентах Європи найбільше жінок у Швеції (45%), Фінляндії (43%), Данії та Нідерландах (по 39%). Ці процеси проходять дуже повільно і потребують не лише сильних жінок, а й сильних чоловіків, які б могли поступитися деякими речами». На думку пані Пехачек, українським ЗМІ варто показувати більше історій сучасних українських жінок, їхньої участі у вирішенні конфлікту на сході країни.

«ЗМІ — один із ключових моментів тих комплексних змін, які мають відбутися як у соціально-економічних, політичних, культурних сферах нашої країни, так і в головах людей», — переконанавиконавча директорка ІМІ Оксана Романюк. Адже в країнах, де жінки відіграють важливу роль у соціальному й політичному житті, економічний розвиток є високим.

У тому, що головну роль у цьому процесі має виконувати саморегуляція, переконана директорка Незалежної асоціації телерадіомовників Катерина М'ясникова: «Якщо є жінка-експерт у певній сфері — потрібно її знайти й запросити. Про проблему гендерної нерівності потрібно більше говорити журналістам, бо вони самі не замислюються про це, тому й не вважають це проблемою для суспільства».

Як наголосила пані М'ясникова, в Україні потрібно змінювати соціальне сприйняття жінки: «Перше, що в мами питають про дочку — чи вийшла заміж. Це вже великий пласт проблеми. Потрібно змінювати сприйняття соціальної ролі жінки, і в цьому велика роль медіа».

Законодавство в Україні не є досконалим, проте цілком дозволяє стати на курс забезпечення гендерної рівності, вважає медіаюрист ІМІ Максим Ратушний. Однак у діяльності ЗМІ ключовим питанням залишається підвищення рівня саморегуляції. «Всі рекомендації, думки та ідеї у сфері забезпечення гендерної рівності спрямовані на активізацію саморегулювання з боку ЗМІ. І, як наслідок, пропонується боротися з дискримінацією, сексизмом та гендерною нерівністю в більшій мірі шляхом просвітництва. Тобто боротьба з проблемою має вестить не "зверху-вниз", а навпаки "з низів"», — вважає юрист.

Шлях України до демократії потребує комплексних змін, і однією з них є досягнення рівності між чоловіками та жінками: рівність кар'єрних можливостей, гідної оплати праці, нестереотипного ставлення з боку суспільства. І щоразу, пишучи статтю, новину чи готуючи сюжет, журналісти мають нехай маленьку, але можливість зробити свій внесок.

Ірина Чулівська, ІМІ