Рівень дотримання журналістських стандартів в українських інтернет-ЗМІ у квітні 2015 року дещо зріс порівняно з березнем і становить 4,82 бала з шести можливих (у березні — 4,75). Такими є результати щомісячного моніторингу шести основних журналістських стандартів (баланс, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність та повнота), що систематично проводить Інститут масової інформації у шести інтернет-ЗМІ («Ліга», УНІАН, «Обозреватель», «Українська правда», LB.ua, «Укрінформ»).

Топ-тематика

Протягом тижня 13–19 квітня тематика війни дещо відійшла на другий план і увага преси була зосереджена передусім на резонансних убивствах Олега Калашникова та Олеся Бузини. Так, матеріал на сайті «Обозреватель» «Убийство Калашникова: соседи рассказали об увиденном» написано з дотриманням основних шести журналістських стандартів: журналісти опитали свідків та оперативників, що працювали на місці події, а також додали важливий бекґраунд, який повідомляє про те, що напередодні вбивства Калашников виявив бажання співпрацювати зі слідством у справі про фінансування антимайдану й тітушок.

Ще один якісний матеріал на цю тему було розміщено на сайті LB.ua під назвою «У Києві вбили колишнього регіонала Калашникова (оновлено)». В матеріалі теж наявні коментарі як очевидців, так і МНС, окрім цього є повідомлення про деякі попередні мотиви убивства та основну діяльність постраждалого. Натомість у новині на сайті «Укрінформ» «Вбивць Бузини і Калашникова навряд чи швидко знайдуть — Геращенко» експерти зазначили порушення відразу двох стандартів. Зокрема, в новині не сказано, коли саме Геращенко зробив відповідну заяву, чим порушено стандарт оперативності, а також новина виглядає незакінченою, оскільки закінчується на прямій мові експерта. Бекґраундом журналісти знехтували, не відзначивши навіть того, коли сталися ці вбивства, — таким чином було порушено стандарт повноти представлених фактів.

Ще однією важливою темою досліджуваного тижня став приїзд до України американських військових для навчання українських бійців. Варто зазначити, що ця тема активно обговорювалася не лише в українських ЗМІ, її не змогли обійти стороною й російські пропагандистські ЗМІ. За їхніми повідомленнями, американські інструктори нібито вже перебувають на сході: «Американские военные советники заполонили восток Украины». У цій новині на російському сайті «Правда.Ru» окрім порушення таких журналістських стандартів, як оперативність, достовірність і точність, наявні ознаки пропаганди. Так, на підтвердження цієї інформації російські інформатори подають слова посла США в Україні Джеффрі Пайєтта, що американські військові справді прилетіли до України, проте замовчано інформацію про те, що прибули вони у Львівську область, а ніяк не на схід. Окрім цього, з фото, які поширив Пайєтт, видно що військові прибули саме в аеропорт Львова, тобто інформація була свідомо перекручена й подана у вигідному для російської пропаганди ключі.

Натомість українськими онлайн-ЗМІ інформацію було подано лаконічно й точно, приміром, у новині «В Україну прибули американські десантники» з сайту LB.ua чітко вказано кількість прибулих військових, місце навчання, українські підрозділи, що візьмуть участь у спільних навчаннях, а також ціль перебування інструкторів в Україні.

Топ-лідери моніторингу

Лідером із дотримання журналістських стандартів у квітні, як і попереднього місяця, став сайт «Українська правда», який отримав 5,24 (минулого місяця — 5,38) бала з шести можливих.Не порушуються стандарти точності та відокремлення фактів від коментарів, тоді як зафіксовано нижчий рівень дотримання стандартів повноти подання інформації (присутній у 15 новинах із 21, що потрапили до моніторингового періоду), оперативності (в 17 новинах із 21) та балансу думок (також в 17 з 21). Як приклад можна навести матеріал «Путіну бракує від України ставлення як "до рівноцінного"»: у новині не вказано, коли саме було зроблено Путіним відповідну заяву і чи була на неї якась реакція з боку української влади.

Не здає своїх позицій і сайт «Ліга», який уже другий місяць поспіль тримає високу планку в 5,19 бала. Стандарти оперативності, достовірності й відокремлення фактів від коментарів редакцією сайту дотримувалися на 100%. Стандарт повноти в квітні було порушено в 43% матеріалів (присутній у 12 із 21 новини, яка потрапила до моніторингового періоду), стандарт балансу — в 33% матеріалів (присутній у 14 з 21 новини).

Суттєво покращив показники порівняно з попереднім місяцем сайт LB.ua, який у квітні отримав 5,10 бала, а попереднього місяця — 4,76. Редакція забезпечила стовідсоткове дотримання стандарту відокремленняя фактів від коментарів, а за стандартами точності та балансу думок — близькі до того показники — 95% дотримання. Нижчі ж показники в дотриманні стандартів оперативності (присутній лише в 15 новинах із 21) та повноти представлення (в 14 з 21) в новині інформації (71% та 67% відповідно).

Аутсайдери моніторингу

4,71 бала з 6 максимальних у квітні (в березні — 4,67) отримав сайт УНІАН. Цей ресурс продемонстрував найгірший показник дотримання стандарту балансу думок. 52% матеріалів у квітні були незбалансовані (в 11 новинах із 21). Наприклад, новина «Депутатам майже втричі підвищили зарплату» була написана на основі посту в соціальній мережі, інформація не була перевірена в інших джерелах, і згодом її було спростовано. Схожі помилки допущено і в новині «Кияни будуть платити менше за електрику, газ і опалення» — інформацію взято з соцмереж без уточнення, також не вказано, коли відбулося спрощення процедури отримання субсидій у Києві і в чому воно полягає.

На рівні з УНІАН 4,71 бала отримав у квітні і сайт «Укрінформ». Головна проблема сайту — недотримання балансу оперативності. Незважаючи на те, що в основному ресурс подає новини вчасно, в самій новині вкрай рідко вказується, коли відбулася подія. У 52% матеріалів на сайті не вказано дати події. Неприємно вразив експертів ІМІ матеріал «Грецький міністр назвав український уряд "фашистами"?», взятий із російського джерела «Газета.Ru». Відповідно, на цьому ресурсі він був розміщений із метою пропаганди. «Укрінформ» матеріал передрукував без жодних коментарів від експертів-міжнародників, не кажучи про грецьких дипломатів, так само в матеріалі не було бекґраунду.

3,95 бала в квітні отримав сайт «Обозреватель» (у березні — 3,71). Найгірше на сайті дотримуються стандартів оперативності й достовірності, в 52% матеріалів не вказується час події, а в 48% матеріалах інформацію отримано з неперевірених джерел, в основному з соціальних мереж. Наприклад, матеріал «"Убийца! Бандера!" В Днепропетровске из троллейбуса вытолкали бойца АТО» написано на основі, знову ж таки, посту у Facebook журналістки Ірини Цебермановської. Проте очевидцем події сама журналістка не була, а в пості посилається на свою подругу, яка ніби стала очевидицею події. Тобто, матеріал більше схожий на неперевірені чутки.

Ігнорований фактчекінг

Однією з проблематичних рис українських інформаційних сайтів є відсутність критичного мислення при поданні новин у стрічці. Так, передовсім завдання випускового редактора полягає в донесенні того, про що він дізнався першим від читачів сайту, верифікація правдивості інформації і, по можливості представлення альтернативного погляду. В більшості випадків до третього етапу мало хто добирається, за відсутністю «часу і натхнення», до другого — зрідка. Тому маємо досить часто ситуацію, що спростування поданого відбувається вже в наступних новинах. Класичний приклад — інформація про те, що депутати потайки підвищили собі зарплату, — ця інформація вийшла від депутата «Батьківщини» Андрія Павловського, і під кінець дня її довелося спростовувати спікеру ВР Володимиру Гройсману, аби припинити інсинуації (проміжні новини обережно почали сумніватися у сказаному депутатом, хоч, у принципі, це можна було зробити відразу, проаналізувавши прийняте ВР рішення.)

Також стрічки інформагенцій заповнені заголовками зі словами «сподівається» (міністерство), «обіцяє» (мер), «будуть», «має намір» (уряд). Тобто значну частину новин складають обіцянки, про які згодом можна й забути. Методом збалансування запалу можновладців у своїх прогнозах може бути короткий аналіз можливостей виконання даної обіцянки, й іноді редактори беруться за таку справу, майже в виняткових випадках. У досліджуваний тиждень цікавим з огляду на це було протистояння Мін'юсту й Конституційного суду, — перша установа «сподівалася» на самовідвід семи суддів, призначених, на думку міністра Павла Петренка, незаконно при режимі Януковича. Друга ж відповіла Мін'юсту блокуванням перенесення розгляду конституційності закону про люстрацію, як цього хотіло міністерство, сподіваючись на правки. Але причини конфліктності проглядаються лише в сукупності цих новин, якщо ж дивитися кожну окремо, складатиметься враження, що і КС, і Мін'юст мають рацію.