Наприкінці грудня п’ять провідних медійних організацій України: Інститут медіа права (ІМП), Інститут масової інформації (ІМІ), «Інтерньюз-Україна», ГО «Телекритика» та фундація «Суспільність» — утворили Незалежну медійну раду. Її очолила голова правління ГО «Телекритика» Наталія Лигачова, а секретарями стали медіаюристи Ігор Розкладай (ІМП) та Роман Головенко (ІМІ). Вже в січні до нового експертного об’єднання звернулася Національна рада з питань телебачення, яка запропонувала розглянути скаргу фізичної особи на один із випусків документального серіалу «Легенди карного розшуку», показаний телеканалом НТН.

Третього лютого на презентації в Києві представники Незалежної медійної ради розповіли більше про свої цілі та розгляд першої справи.

Загалом до Медійної ради увійдуть 15 членів — авторитетних журналістів та громадських активістів, із яких наразі визначено 14. Інститут медіа права делегував Тараса Шевченка, Ігоря Розкладая та Олександра Бурмагіна, ГО «Телекритика» — Наталію Лигачову, Діану Дуцик та Наталію Гуменюк, «Інтерньюз-Україна» — Павла Моісеєва, Костянтина Квурта та Антоніну Черевко, Фундація «Суспільність» — Тараса Петріва, Отара Довженка та Зураба Аласанію, Інститут масової інформації — Романа Головенка та Олену Голуб, а третього представника від ІМІ оберуть невдовзі. За положенням про НМР, кожна організація-фундатор мала обов’язково запропонувати до складу НМР одного кандидата — не члена власної ГО.

На заході презентували положення Незалежної медійної ради, а директор ІМП Тарас Шевченко, якому належить ідея її заснування, розповів, що таке об’єднання «репутаційних ГО» має на меті нарешті запустити процес ефективної саморегуляції в українських ЗМІ, про необхідність якої говорять протягом чи не 20 років.

Про причини створення

«Саморегулювання зазвичай — це об’єднання індустрії, які встановлюють певні правила і їх дотримуються», — зазначив він і додав, що в західних країнах, зокрема Великій Британії, подібні організації виникали під тиском уряду, який погрожував зробити жорсткішим законодавство щодо ЗМІ. Тобто навіть там до саморегулювання вдаються найчастіше лише тоді, коли існує загроза втручання держави у справи ЗМІ. Що вже казати про Україну.

Пан Шевченко також наголосив, що в теорії створення системи саморегулювання самою індустрією означає, що організації на кшталт Української асоціації видавців періодичної преси мали би запровадити в себе певну комісію, яка карає своїх членів за порушення етики або законів, як-от за джинсу. «Але для нас це наразі утопія», — констатував він.

Тарас Шевченко

Ще одним приводом створити Незалежну медійну раду, за його словами, стало те, що державний регулятор — Національна рада з питань телебачення і радіомовлення — нині практично не аналізує контенту мовників на порушення законодавчих норм.

«У тій ситуації, коли, з одного боку, індустрія природно не бажає об’єднуватися й робити саморегуляцію, а державний регулятор — природно чи ні — теж недостатньо виконує свою функцію, ініціатива пішла від громадського сектору, який має найбільшу довіру у громадян. Ми хочемо своїм прикладом стимулювати Нацраду виконувати свою роботу. Раді, що перше звернення отримали саме від неї. На моє переконання, те рішення, яке ми виписали, мала ухвалити держава й запровадити санкції», — зазначив Тарас Шевченко.

Він додав: перед радою стоїть велике й відповідальне завдання, а її діяльність може реально вплинути на українське медійне середовище, і важливо, що організації-засновники мають необхідний досвід.

Про склад, подальшу діяльність та співпрацю з іншими організаціями

Голова новоствореної ради Наталія Лигачова зауважила позитивний момент: до органу ввійшли люди з різними позиціями, які активно дискутують щодо проблемних питань. «Важливо, що кістяк організації склали ті організації, що мають юридичну базу та моніторять контент», — також зазначила вона. А отже, мають можливість власними силами забезпечити якісний юридичний супровід діяльності НМР та самостійно ініціювати розгляд певних справ, не чекаючи чиєїсь скарги.

Наталя Лигачова

«Ми знаємо, наприклад, жахливу ситуацію з джинсою, і знаємо, що один канал, який джинсує, не буде скаржитися в Комісію журналістської етики чи Нацраду на інший, бо всі вони щодо цього однакові. Тож ми будемо й самі ініціювати щось, це дозволить раді виносити на розгляд своїх членів справді масштабні соціально-значущі проблеми у медіа», — уточнила пані Лигачова.

«Ми будемо працювати тільки як експерти, нікого не засуджуватимемо й не хвалитимо, а просто даватимемо оцінку. А використовувати її зможуть інші органи, сама журналістська спільнота», — зазначила вона.

Тарас Шевченко уточнив, що в своєму аналізі рада орієнтуватиметься як на Етичний кодекс українського журналіста, так і на міжнародні документи в цій царині, однак об’єднання більшою мірою спиратиметься на правову, а не етичну складову.

Директор ІМП також повідомив, що наразі об’єднання не планує оформлюватися юридично — в цьому на даному етапі немає потреби, адже згідно з 11-ю статтею Європейської конвенції з прав людини, об’єднання з 14 людей — це вже асоціація, якій не потрібна жодна реєстрація.

Тарас Петрів

Член Незалежної медійної ради та керівник фундації «Суспільність» Тарас Петрів закликав інші профільні організації долучатися до співпраці з новим об’єднанням. Виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників (НАМ) Катерина М’ясникова зауважила, що організація розгляне можливості співпраці на засіданні свого правління, а заступниця міністра інформаційної політики України Тетяна Попова запросила членів об’єднання увійти до робочої групи МІП щодо гармонізації медіазаконодавства України та ЄС.

Тарас Шевченко запропонував і редакціям ЗМІ підписувати з ними угоди про співпрацю.

Виконавчий директор ГО «Телекритика» Діана Дуцик зазначила, що вбачає позитив у публічності діяльності Незалежної медійної ради. За її словами, цим нове об’єднання помітно відрізнятиметься від Комісії з журналістської етики.

Діана Дуцик

«Бо навіть якщо КЖЕ приймала якісь хороші рішення, то про них мало хто знав. Їх дуже важливо доносити не лише до медіасередовища, а до широкого загалу. Скажімо, й це рішення щодо НТН має суспільну вагу і вплив. Важливо голосно казати про порушення закону й маніпуляції. Ми в раді сподіваємося на підтримку свідомої медіаспільноти, а наша місія — покращити якість контенту ЗМІ. Адже українці висловлюють величезне незадоволення журналістами», — зазначила пані Дуцик.

«Ми маємо почати думати десятиріччями, а не одним днем. Ті, хто зараз увійшов до складу ради, мають працювати, завоювати авторитет Незалежної медійної ради, а не персоналій — на 30–50 років. Наші рішення мають бути виваженими, спокійними, не емоційними», — зазначив член Незалежної медійної ради, генеральний директор НСТУ Зураб Аласанія.

Зураб Аласанія

Представниця ІМІ Олена Голуб переконана, що до оцінювання контенту таким колегіальним органом буде значно більше довіри, ніж до однієї організації.

Олена Голуб

Про «справу НТН»

У січні Незалежна медійна рада отримала звернення від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення щодо трансляції на телеканалі НТН документального серіалу «Легенди карного розшуку», в якому може міститися інформація, що виправдовує злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму.

Ішлося про конкретний випуск серіалу під назвою «Кровавая вольница». Незалежна медійна рада побачила в ньому порушення декомунізаційної норми закону «Про телебачення і радімовлення» (частина 2 статті 9), статті 3 закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», а також Редакційного статуту телеканалу НТН. Останній пункт медіаюрист Ігор Розкладай назвав не менш важливим за законодавчі порушення. Він також констатував, що найперше завдання Незалежної медійної ради виявилося непростим, адже це гостра й чутлива тема для українського суспільства.

Ігор Розкладай

Пан Розкладай розповів, що комуністичні символи були наявні й у відеоряді, а в озвученому тексті програми солдат ОУН та УПА прирівнювали до бандформувань, радянські штампи подавалися як факти, були відсутні посилання на джерела.

«Ми не розглядаємо декомунізаційне законодавство як імунітет від критики УПА. Але у випадку цього серіалу УПА ганьбили не через конкретні негативні аспекти діяльності УПА, а тільки тому, що вони боролися проти радянської влади. На жаль, такі матеріали вбивають нормальний історичний дискурс, можливість визнання помилок обох сторін. Наше рішення базується не тільки на порушенні норм закону, а й на тому, яку шкоду це завдає суспільству. Не одностайно, але переваженою більшістю голосів ми його ухвалили», — додав юрист ІМІ Роман Головенко.

На заході була присутня перша заступниця голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ольга Герасим'юк, яка сказала, що регулятор розгляне найближчим часом скаргу щодо «Легенд карного розшуку» і врахує висновки Незалежної медійної ради. Вона також подякувала об'єднанню за експертну оцінку й додала, що Нацрада звертатиметься до експертного об’єднання й надалі.

Нагадаємо, Незалежна медійна рада приймає заяви електронною та звичайною поштою.

Фото - Олексій Темченко