Експерт всєя України. Огляд телетижневиків за 17 березня 2013 року

Фото: argumentua.com

Що ж, спроба спонукати читачів до дискусії та зворотного зв’язку вийшла майже марною. Але мусимо рухатися далі – у черговий весняний вікенд, коли топ-новиною тижневиків стала погода, а на п’яти цій, без перебільшення, вічній темі наступало оголошене опозицією «повстання». З того, як поставилися до цього інформаційного приводу програми каналів, які живуть у мирі з владою, стає зрозумілим, що влада всерйоз сприймає загрозу революції й готова протистояти їй, принаймні, на інформаційному фронті. Дійшло навіть до демонстрації провокативної сцени з морквою, розіграної у Вінниці телевізійним тролем Олексєім Дурнєвим. Усі тижневики приділили належну увагу обранню нового Папи Римського й висвітлили цю подію загалом задовільно, подекуди винахідливо й яскраво. А «События недели» каналу «Україна» навіть почали з цієї теми. Але найкумеднішим трендом тижневиків стала тотальна присутність у матеріалах про акцію «Вставай, Україно!» та ситуацію в парламенті коментарів одного й того самого експерта, якому вже не перший тиждень надають перевагу творці телепідсумків – Володимира Фесенка. Його телегенічність безперечна, але така одностайність тижневиків навряд чи може бути випадковою.

«Інтер», «Подробности недели»

Випуск інтерівського тижневика розпочинається з вельми технологічного маніпулятивного повідомлення про акцію «Вставай, Україно!». Адже, на перший погляд, визначення опозиційної акції головною темою тижня сприймається як свідчення демократичності «Подробностей недели». Однак за змістом у повідомленні практично все, крім повідомлення про сам факт проведення акцій, має відтінок негативу або прихованого сарказму:

«В четверг стартовала всеукраинская акция, объявленная лидерами "Батькивщины", "Свободы" и УДАРа "Вставай, Украина!". Три дня –  три города – Винница, Ужгород, Львов. Как заявляли лидеры оппозиции, (наголос на тому, що не політичні сили, а окремі політики – лідери, яких не називають, – є ініціаторами акції. – О.Д.) цель акции – требование отставки президента Януковича (на цих словах бачимо в кадрі плакат «Юлі – волю!». – О.Д.) и определение тех, кто готов бороться за свои права более радикально. Количество таких людей оценить сейчас сложно, поскольку цифры участников акций по данным оппозиционеров и милиции существенно отличаются. (Натяк на те, що опозиція перебільшує кількість учасників, без конкретних цифр звучить як абстрактне звинувачення.) Акция, помимо всего прочего, запомнилась и морковно-заячими недоразумениями. В Виннице Яценюку вручили морковку. В ответ парламентский лидер "Батькивщины" пообещал её вернуть, но уже не по назначению. (Це вже очевидна маніпуляція: провокація Дурнєва не є настільки важливою подією, щоби сповіщати її в цьому контексті, до того ж, тлумачення цієї події вочевидь неадекватне, а інформація не є повною. – О.Д.) И вдогонку во Львове людей, одетых в костюмы зайцев и морковки, доставили в райотдел милиции и продержали до окончания акции. (За кадром залишається головне питання – кому потрібні всі ці провокації, хто є їхнім автором і замовником. – О.Д.) В трёх городах колонны демонстрантов возглавляли лидеры только двух оппозиционных парламентских фракций – "Батькивщины" и "Свободы". Виталий Кличко к тому времени ещё не вернулся из заграничной командировки (Ця інформація також сприймається неадекватно без пояснення, де саме перебував Кличко. – О.Д.)».

Вслід за цим повідомленням, у якому обмаль інформації про саму акцію, у студії відбулася розмова ведучого Олега Панюти з лідером ВО «Свобода» Олегом Тягнибоком – тобто самі по собі гості в студії залишаються у тренді «Подробностей недели», що, безумовно, добре, тим більше, коли гості належать до непровладних сил. Ведучий ставив Тягнибокові доволі гострі запитання (про фальстарт акції, блокування Верховної Ради тощо), проте той упевнено на них відповідав.

Далі, анонсувавши тему виборів київського мера, на яких «Свобода» з «Батьківщиною» підтримали Віталія Кличка (забувши, втім, запитати самого Кличка), демонструють черговий творчий експеримент Ірини Баглай, яка дещо перегинає палицю з креативом. «Три богатыря былинных на страже земель киевских стоят. А вокруг по лесам дремучим, по болотам топким да за горами высокими нечисть всяка землю топчет. Тут тебе и Змей Горыныч, и Соловей-Разбойник, и Баба Яга Костяная нога. На Киев косятся – престол занять хотят. Дабы неповадно было, решили молодцы определиться, кто среди своих достойней стольным градом править. Добрыня Никитич, Илья Муромец, Алеша Попович…» – це, очевидно, мало бути дотепно, але вийшло звичайнісіньким словоблуддям чергової натягнутої алегорії.

Мету творців матеріалу легко вгадати: наголосити на розбраті поміж опозиційними лідерами, двоє з яких вирішили викинути третього з конкурентного поля. Задля цього авторка перебільшує проблемність посади київського мера: «Ведь мэру на два года, да ещё и с усечёнными полномочиями, кои сегодня у городского головы законом прописаны, ворох столичных проблем решить не дадут. А вот былую славу на разбитых дорогах, с прорванными теплотрассами и дырами в бюджете растерять уж точно помогут». Звідки взялися «два роки»? Версію, про яку на цей момент уже здогадалися глядачі, формулює улюблений експерт усіх теленовинарів Володимир Фесенко. Далі тема розкривається – з’являються нові опозиційні кандидати (Кличко-молодший, Порошенко, Катеринчук, Кужель), і нарешті чергова порція вбивчого сарказму на адресу опозиційного «повстання»: «Назвать имя единого кандидата в оппозиции обещают, как только с восстания в регионах вернутся, и парламент назначит дату выборов в столице. Сроку – неделя, а Рада заблокирована. Осаду снимут, если большинство оппозиционный манифест примет. А коль нет, то и выборам не бывать. Но это уже другая страшная сказка».

Стиль народного епосу, обраний журналісткою, начебто рятує її від необхідності чітко й точно формулювати факти, тому вона завуальовано, але досить зрозуміло натякає, що блокування ВР перешкоджає призначенню виборів (знов-таки, улюблена теза провладних ЗМІ про деструктивність дій опозиції, не супроводжувана необхідним у цьому випадку поясненням, чого саме опозиція намагається досягти блокуванням). «Червоною лампочкою», що сигналізує про упередженість автора, є залучення для коментування вагань опозиції щодо кандидатури київського мера народного депутата Олега Ляшка, чиєю головною функцією є дискредитація опозиції.

Цю «епічну» маніпуляцію доповнює Олег Панюта повідомленням про результати різних соціологічних опитувань: за результатами одного, Кличко має найбільші шанси перемогти на виборах київського мера, за результатами іншого – може обійти Януковича у другому турі президентських виборів. Услід за цим ведучий формулює доволі різке (майже зухвале) запитання: «Пане Олеже, ну ви ж знаєте, що Ілля Муромець похований у дальніх печерах Києво-Печерської лаври. Таке відчуття, що ви хочете Віталія Кличка в київській каналізації заховати». Ще дивніше, з огляду на наведені вище цифри, звучить його наступне запитання: «Так, але в мене відчуття, що ви, не питаючи київської громади, між собою, знаєте: "Ты сегодня будешь любимой женою падишаха". Таке відчуття, що ви між собою зараз призначаєте керівника на Київ. Можливо, все ж таки в киян треба було запитати?». (Власне, те, що кандидатура Кличка відповідає побажанням киян, і засвідчує перевага Кличка над Поповим у 13 відсотків!). І насамкінець, приспавши пильність Тягнибока запитанням про Папу Римського («трохи про вас як про людину… як ви поставились…»), Олег Панюта приштамповує його запитанням про автомобіль: «Я просто бачив велику чорну машину, на якій ви приїхали, джип. Чи готові ви пересісти на маленьку білу, наприклад? А якщо так, то коли це може статися?». Тут уже лідер «Свободи» починає розгублено виправдовуватись: «Ну, якщо врахувати переїзди вчорашні – Ужгород, де були величезні заметілі, Вінниця, пізніше – Львів, то потрібен саме такий автомобіль, який…» – але зрештою ведучий вирвав із нього підтвердження, що лідер «Свободи» й далі їздитиме на розкішному автомобілі (якому? Глядачам цікаво…). Тягнибок явно не був готовий до цього запитання, хоча постає воно в медіа вже не вперше.

Цікава картина вимальовується. За час своєї роботи на «Інтері» Олег Панюта не дозволяв собі спілкуватися в ефірі в подібному викличному тоні з жодним політиком – ані з влади, ані з опозиції. Подивимося, чи продемонструє він таку саму агресію та прискіпливість у розмові з представниками влади. Поки що схоже, що під керівництвом Євгенія Кисельова «Подробности недели» шукають формату, в якому опозиція буде присутньою в ефірі (на відміну від часів «до демократизації», коли її майже не було), проте ця присутність буде не на її користь. При цьому прискіпатися до Олега Панюти важко, адже опозиція робить помилки й заслуговує на критику. Якщо ж казати про баланс, то кількісна перевага в цій програмі на боці опозиції – про владу у випуску не йдеться взагалі (натомість чимало уваги приділили новому Папі Римському). Відчувається, що інформаційною політикою «Інтера» почали опікуватися люди розважливі, обережні й кмітливі.

ICTV, «Факти тижня»

Починають із автокатастрофи під Києвом за участю дружини Сергія Реброва; матеріал про це підготував Мирослав Ганущак, а в підводці Оксана Соколова провела паралель із іншим «віп-ДТП», винуватцем якої був продюсер Костянтин Меладзе. У продовження катастрофічно-фатальної теми розповідають про загибель у Єгипті художниці Оксани Гайвась – цю тему розслідував Максим Крапивний. Питання «чи не завелика концентрація катастроф на одну програму?» нехай залишиться риторичним (кричущий випадок на Чернігівщині, де чоловік покалічив вагітну жінку й убив її дитину, безперечно, потребував висвітлення – йому присвячений окремий матеріал далі у випуску), але тільки після повідомлення та відео «без коментарів» про погану погоду переходять до політики, а саме «повстання», оголошеного опозицією (у підводці Оксана Соколова збалансувала інформацію про акцію «Вставай, Україно!» повідомленням про звернення громадських організацій Харкова й Херсона з вимогою провести референдум і переобрати ВР за суто мажоритарною системою). Тут немає маніпуляцій, якими характеризується висвітлення цієї теми каналом «Інтер».

У сюжеті Володимира Соколова, присвяченому ситуації у Верховній Раді, натрапляємо на експертні коментарі все того ж Володимира Фесенка, непропорційна присутність якого в тижневиках лояльних до влади телеканалів уже давно викликає певні підозри. Інших експертів, що мали би свою думку щодо перспектив використання суду для позбавлення мандатів, чи то не знайшли, чи не шукали.

Володимир Соколов зробив своє припущення (спершу не називаючи імен – лише показавши на відео обличчя), кого наступного можуть позбавити мандата через сумісництво. Знайшов журналіст і регіоналів, яких формально можна вважати сумісниками.

Можливо, Оксану Соколову та її команду ображає, коли ICTV відносять до каналів, лояльних до влади. Однак не можна не зауважити, як наполегливо у «Фактах тижня» слова «влада», «Янукович» і «Азаров» замінюються на «Україна» і навіть «ми»:

«Президент Віктор Янукович вважає правильним позбавлення мандата Сергія Власенка. Про це він сказав на зустрічі зі своїм латвійським колегою – президентом Андрісом Берзіньшем. Віктор Янукович сподівається, що Україні при цьому ніщо не завадить підписати в листопаді Угоду про асоціацію із ЄС, і що домашнє завдання ми виконаємо. З Митним союзом ми також співпрацюватимемо, але формація співпраці не повинна суперечити зобов’язанням, узятим перед європейцями. Формулу цю поки шукають, і президент запевняє – ціною на газ нас при цьому ніхто не шантажує і до продажу труди не примушує. При цьому Україна продовжує активно шукати шляхи позбавлення залежності від російського газу». Тема продовжується збалансованим і насиченим експертними коментарями матеріалом авторства Олександра Візгіна, в якому немає перекручень, принаймні явних, на користь влади, хоча відсутня й критика останньої. А от про сланцевий газ тут ідеться лише в позитивному ключі: «Ледь не найбільша енергетична надія України – сланцевий газ. Його планують видобувати світові лідери галузі – "Шелл" та "Шеврон". Втім, перші результати розвідки стануть відомі лише за кілька років», – так, наче немає протидії з боку Росії, опозиції, місцевих органів влади та екологів.

Вище вже йшлося про жахливий випадок у Борзні; говорячи про нього, журналістка Катерина Павловська згадує про батька підозрюваного Сергія Ярошенка («Сергія Ярошенка тут знає кожен: його батько – власник магазину, де працювала мати Оксани»), проте не зазначає, хто він такий – не кажучи вже про не підтверджений, але широко розголошений факт його причетності до місцевого осередку Партії регіонів. А найбільше здивування з усіх матеріалів випуску викликав сюжет про Масляну, одним із героїв якого стала Оксана Калетник – народний депутат, мажоритарниця, що приєдналася до фракції Комуністичної партії.

Що саме в цій особі привернуло увагу журналістів і чому саме її родинні традиції слід було розкривати поруч із традиціями Анжеліки Рудницької та Ніни Матвієнко? Пані Оксана не є ані популярною, ані навіть відомою в широких колах, за винятком свого округу на Вінниччині. А вже слова: «Главная традиция в семейных традициях – собраться за семейным столом с хорошими намерениями и добрыми словами. Вот это, наверное, самое главное…» – повністю виглядають як реклама.

Перший національний, «Підсумки тижня»

«Ватикан змінився. Хочуть змін і українці. Поки одні на словах, харків'яни склали конкретні побажання. Тамтешні громадські організації підготували цілу резолюцію. Вони вимагають дострокових парламентських виборів за новою системою – мажоритарною. Хочуть скоротити кількість нардепів до трьох сотень, а також скасувати їхню недоторканності та зміни структури парламенту. Зробити його двопалатним. Якщо після цього президент не розпустить Верховну Раду, то активісти готові створити ініціативну групу, яка вимагатиме провести всеукраїнський референдум». Ось, власне, й уся політика у випуску. Зауважмо, що в новинах інших каналів інформація про вимоги провладних громадських організацій (які виникли, очевидно, на противагу вимогам опозиції, сформульованим у рамках акції «Вставай, Україно!») подається на додачу до повідомлення про опозиційну акцію. Для Першого національного не існує ні опозиції, ні її акцій. Як і достовірності, адже громадські організації, що звернулися до влади, не названо. Найперше питання, яке має виникнути у професійного журналіста після ознайомлення з цією інформацією – «хто ці люди?». Звідки ростуть ноги у звернення цього доволі підозрілого об’єднання? Навіть лояльна до Партії регіонів інформагенція УНН вказала на зв’язок між ініціаторами звернення та харківською міськрадою. А вже ототожнювати ці невідомі організації з «українцями, які хочуть змін» –  відверта маніпуляція.

«1+1», «ТСН. Тиждень»

У тижневику Алли Мазур – після матеріалів про погоду, Папу Римського та кримінал, а також стриманого та практично позбавленого звичних для «ТСН. Тижня» оцінок і припущень без посилання на джерело – також бачимо повідомлення про харківську ініціативу:

«Верховна Рада в Україні може зникнути. Скасувати депутатську недоторканність, а заодно змінити політичну систему в Україні загалом готуються у Харкові. Відповідну резолюцію вже підготували для затвердження на конференції громадських організацій 19 березня. Заблокований парламент їх нервує. Якщо на вимогу цих організацій президент не розпустить нинішню Верховну Раду, харків’яни збираються ініціювати всеукраїнський референдум щодо скорочення кількості нардепів, запровадження другої палати парламенту і позачергових суто мажоритарних виборів. Нагадаю, саме мажоритарні округи дали можливість виконавчій владі створити у Верховній Раді провладну більшість. А ідею двопалатності, що зробить парламент ще більш контрольованим, вже підтримала і ініціативна група у Херсоні».

І знов-таки немає навіть спроби з’ясувати, хто стоїть за «конференцією громадських організацій». Надзвичайно стисло, в рамках «Тижня за одну хвилину», повідомляють про акцію опозиції: «Вінниця, Ужгород і Львів – перші адреси анонсованої опозицією акції "Вставай, Україно!". Утім троє лідерів опозиційних партій на мітингах були не скрізь, а кількість учасників виявилася меншою від заявленої. Але відсутність ударівця Кличка у Вінниці та Львові свободівець Тягнибок пояснив так: це різні політичні партії, і насамперед ідеологічно, і вимагати від них синхронності у діях не можна». Це той випадок, коли лаконізм шкодить – уявлення про масштаби акцій (як гадані, так і реальні) та, що головне, розуміння її мети у глядача не складається.

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Якщо державний Перший національний ігнорує акцію «Вставай, Україно!», лояльний до Банкової «Інтер» кепкує з неї, а привітні до влади ICTV та «1+1» просто приділяють їй небагато уваги, то 5 канал, навпаки, дещо перебільшує її значення. Чого вартий лише заголовок «Шанс на революцію». Тетяна Даниленко, яка бачила на власні очі акції «Вставай, Україно!», безперечно, розуміє, що нічого спільного з революцією нинішні маніфестації не мають – натомість хибне враження про масштабність події ці кадри справляють:

У підводці Тетяна змальовує ситуацію тверезіше, аніж про неї свідчить відео: «Цього тижня народне невдоволення спробувала очолити опозиція. Заявивши про марність парламентської боротьби, "Батьківщина", "Свобода" та УДАР розпочали акцію "Вставай, Україно!". Вінниця, Ужгород та Львів стали першими містами, де вони провели кількатисячні мітинги, попри завірюху, паралізовані дороги та невесняний мороз. Протести мають охопити всю Україну, а кульмінація запланована у Києві у День Європи. Але що це дасть і що далі – опозиційні вожді не пояснюють». А вже автор сюжету і свідок акцій у Вінниці, Ужгороді та Львові Олександр Аргат, удаючись до ретроспективи оголошених Арсенієм Яценюком і компанією невдалих повстань, розставляє все по своїх місцях. Журналіст не боїться демонструвати свідчення того, що опозиція вдається до ганебної практики наймання «майданарбайтерів» – людей, які приходять на акцію потримати прапор за гроші. Про відсутність Кличка каже доволі спокійно, не драматизуючи, як це зробили на «Інтері», й наводячи пояснення лідера УДАРу, що саме не дозволило йому бути присутнім.

Олександрові Аргату робить честь і те, що він зумів збалансувати навіть цей матеріал, знайшовши коментар Азарова: «У Партії регіонів до таких планів ставляться скептично. І замість революції агітують за стабільність. На кшталт останніх трьох років.

Микола Азаров, прем'єр-міністр України: "И не сворачивать с один раз уже избранного пути. Можно шарахаться в революции, в вече, куда угодно. Но польза для простых людей не будет"». А також утриматися від власних оцінок серйозності й перспективності акції «Вставай, Україно!» – і без оцінок усе загалом зрозуміло.

Одна з «фірмових» тем 5-го каналу – викриття загадкової приватизації канівського вертолітного майданчика, який відкривали начебто для всіх, але, як виявилося, тепер він є приватним і незрозуміло чиїм. Азад Сафаров побував у Пекарях під Каневом і спробував скористатися послугами майданчика, вдавши іноземця та пересвідчившись, що це навряд чи можливо, якщо ти не Віктор Янукович. Наводячи коментарі міністра інфраструктури Володимира Козака про те, що цим державним вертодромом може скористатися кожен охочий, журналіст відразу спростовує їх, демонструючи, як «охочому» відмовляють, пояснюючи, що це приватний об’єкт. Доповнюють картину коментарі керівника приватної авіакомпанії, який каже про безглуздість спорудження об’єктів на зразок канівського вертодрому, та запуск іграшкового гелікоптера «щоб майданчик марно не простоював». Після перегляду подібних матеріалів, які наочно демонструють зловживання, закритість і непрозорість дій української влади, завжди стає гірко від усвідомлення того, що вони жодною мірою не впливають на вседозволеність, безкарність і відсутність наслідків від викриття цих зловживань.

Іще одна специфічна тема 5-го каналу – скандальні матеріали російського телебачення про приїзд Віктора Януковича. Анна Мірошниченко зібрала думки української влади, МЗС та інших зацікавлених чи компетентних осіб щодо подібних дій російських журналістів. І, на відміну від численних коментаторів цієї теми в різних ЗМІ, звернулася по коментар до самого Дмитра Кисельова, колишнього ведучого ICTV – і отримала листа: «Рад, что комментарий в моей воскресной программе на канале "Россия" нашел столь мощный отклик в Украине. Жаль, что пока не возникло содержательной дискуссии. Если я в чём-то не прав, то пусть кто-то опровергнет хотя бы одно из моих утверждений. Пока этого не произошло». Йдеться в матеріалі й про інший скандальний сюжет російського телебачення – про Тараса Шевченка, якого оренбурзькі журналісти назвали русофобом. Претензії росіян коментує заступник із наукової роботи Шевченківського національного заповідника Світлана Брижицька, і в кінцевому підсумку ситуація виглядає як знакове, але не трагічне непорозуміння.

У продовження релігійної теми, яку відкрив якісний матеріал Дарії Феденко про нового Папу, Ольга Петрів підготувала сюжет про Прощену неділю. Як і в історії з Масляною на ICTV, без політики тут не обійшлося, хоча починалося все цікаво й нетипово – гуцульські традиції, стендап у карпатській печері, тренінг із прощення… Аж раптом цитата з телемарафону Миколи Азарова про те, в кого і як він проситиме пробачення подумки. З коментарем психолога про те, що робити це подумки – неефективно… Далі – коментарі Яценюка про те, чи готовий він простити Януковича, чи перепросять свободівці комуністів за те, що кажуть «комуняку на гілляку», і так далі. Ба навіть давня цитата Дмитра Табачника про те, що він не вибачається за образу галичан, а на завершення – перепросини міністрів за погані дороги й маленькі пенсії. Без політиків, яких журналісти, схоже, автоматично приплітають до будь-якої теми, цей матеріал був би кращим. Якщо дивитися на це формально, просити вибачення у Прощену неділю – традиція духовна; перепрошувати виборців чи прощати політичних опонентів не входить в обов’язки політиків, тому наводити їхні вимушені (а скоріш за все, вигадані) відповіді на запитання «кого перепрошуватимете?» і «чи готові простити?» не зовсім коректно.

«Україна», «События недели»

Трохи іронічну за формою й украй невтішну для опозиції за змістом картину змальовує Андрій Данилевич у підводці до матеріалу про «повстання»: «И вот в такую погоду украинская оппозиция решилась начать уличные акции протеста под названием "Вставай, Украина!". Стартовали в четверг в Виннице, продолжили в пятницу в Ужгороде, в субботу – во Львове. Всё это будет продолжаться два месяца и закончится в начале мая в Киеве. Зачем? Оппозиция объясняет так: потребовать отставки президента Виктора Януковича, защитить социально-экономические права украинцев и (это, видимо, главное) определить количество протестно настроенного населения. Проще говоря, кто готов при случае поехать ночевать в палатках на Майдан. А вот социологи уже почитали. Фонд "Демократические инициативы" и Киевский международный институт социологии спросили у украинцев, примут ли они участие в митингах и демонстрациях. Точно не будут – 39%. Скорее всего не будут – чуть больше 20. Скорее всего, будут протестовать – 18,1% украинцев. Обязательно придут на митинги – почти 10,5%. Не знают – 12,1% украинцев. Кстати, осенью однозначно собирались идти на митинг вдвое больше народу – 22% населения страны». У сюжеті Бориса Іванова бачимо коментарі Михайла Погребинського і… Володимира Фесенка. No comments. І місце для Дурнєва з морквою теж знайшлося:

Під кінець зриваються на відверте кепкування: «Тем более, что и народное вече "Вставай, Украина!" могло быть, мягко говоря, понароднее. Если в Виннице пришли пять тысяч человек, то в Ужгороде – тысяча. Политически активный и оппозиционный Львов оправдал надежды оппозиции. По оценкам самих оппозиционеров, от памятника Франко до памятника Шевченко маршем прошли до десяти тысяч львовян. А вот боксер-оппозиционер Кличко ни на одну из заявленных встреч оппозиции с народом так и не явился. А может, просто график боксера не совпал с народным вече. Но на будущее оппозиции хорошо бы прогноз погоды смотреть в интернете. Революции по расписанию лучше назначать, например, на апрель – снега уже не будет, а картошку сажать ещё рано». Розкішно познущались із опозиції. Щоправда, якщо вслухатись у сюжет, певні висновки балансують на межі маніпуляції – наприклад, оцей: «У оппозиции тактический кризис. Блокирование парламента, запланированное как удар по имиджу власти, оказалось ударом по имиджу оппозиции и потеряло смысл. Даже еврокомиссар Штефан Фюле за кордоном нервничает: давайте, мол, работайте на общую европерспективу». Разом із тим, у програмі пролунала важлива інформація про підсумки західного вояжу Віталія Кличка.

А героєм ексклюзивного інтерв’ю «Событий недели» став голова Верховної Ради Володимир Рибак. У розмові зі спікером Андрій Данилевич застосував призабуту практику формулювання зручних запитань: «Владимир Васильевич, вообще вам достался очень сложный такой состав парламента. Драки, блокирования. И, на первый взгляд, все признаки парламентского кризиса. Вы вообще ожидали, что будет так сложно?»; «А как вы вообще относитесь к Виталию Кличко как к политику?»; і нарешті: «Владимир Васильевич, в прощенное воскресенье вы прощения у кого будете просить?». Навряд чи Рибак протягом розмови відчув бодай тінь дискомфорту. Попри це, розмова виявилася доволі інформативною – Рибак або розкрив, або чітко підтвердив певні припущення, які доти не були артикульовані Партією регіонів офіційно.

Зокрема, Рибак прямо заявив, що не бачить підстав для перевиборів Верховної Ради. Зрештою, якщо лагідний тон і ласкавий блиск в очах Данилевича був ціною здобуття ексклюзивної інформації, можливо, в цьому й немає трагедії. Проте, зіставляючи тон цієї розмови з тоном розмови Олега Панюти з Олегом Тягнибоком у «Подробностях недели» каналу «Інтер», доводиться констатувати, що умови, в яких опиняються представники влади й опозиції в ефірі центральних телеканалів, аж ніяк не рівні. Добре було б, якби це стосувалося лише тижневиків 17 березня.

Верстка підсумкових інформаційно-аналітичних програм за 17 березня 2013 року

Перший національний, «Підсумки тижня»

В Україну повернулася зима

У Ватикані обрали нового Папу Римського

Харківські громадські організації підготували цілу резолюцію

Українці все частіше продають вироблені власноруч товари

Дворічній дівчинці життєво необхідна підтримка

Виповнилось 150 років із дня народження Володимира Вернадського

Українська жіноча збірна стала чемпіоном світу з шахів

Українці святкують Колодій

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Захід України намагається оговтатися від атаки зими

Поряд із кредитними спілками працює безліч небанківських фінустанов

Конклав кардиналів обрав нового Папу Римського

Франциск І надзвичайно близький до України

Журналісти спробували помирити працівниць жашківського дитсадку

Зближення України з ЄС тепер регулює президентський указ

У Харкові готуються змінити політичну систему України

«Тиждень за одну хвилину»

В Україні розгорівся новий медичний скандал

Пішла з життя заслужена артистка України Оксана Хожай

Угорщина вивела на боротьбу з негодою радянську військову техніку

У московському цирку акробат упав із висоти 25 метрів

Світ із розмахом вшановує ірландського Святого Патріка

Два вибухи пролунали у торгівельному центрі «Сяйво»

«Інтер», «Подробности недели»

Опозиція провела акції протесту в трьох містах

Гість програми – Олег Тягнибок, лідер ВО «Свобода»

Опозиція ще не домовилася про кандидатуру в мери Києва

Продовження розмови з Олегом Тягнибоком

Папа Римський скромний у побуті й любить футбол

Франциск провів першу проповідь

Виповнилося 150 років із дня народження Володимира Вернадського

Страховка не завжди захищає на відпочинку за кордоном

Сьогодні Рудольфу Нурієву виповнилося б 75 років

На «Інтері» стартує нове шоу «Великі танці»

ICTV, «Факти тижня»

Дружина Сергія Реброва спричинила смертельну ДТП

У Єгипті загинула Оксана Гайвась

Україну атакував 9-бальний сніговий шторм

Опозиція розпочала акцію «Вставай, Україно!»

Україна продовжує активно шукати шляхів позбавлення залежності від російського газу

Жителі містечка Борзна вийшли на вулицю

Католики отримали свого нового намісника

У Москві попрощалися з Андрієм Паніним

Українки стали чемпіонками світу з шахів

Україна святкує Масляну

Японією подорожує цирк бродячих собак

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Опозиція розпочала акцію «Вставай, Україно!»

Збудований державою вертолітний майданчик під Каневом несподівано виявився недержавним

Російський телеканал висміяв зустріч Януковича з Путіним

Аргентинський єзуїт став новим Папою Римським

Українці відзначили Прощену неділю

«Україна», «События недели»

Конклав кардиналів обрав нового Папу Римського

Щедрий на снігопади березень приніс чимало проблем на всій території Європи

Опозиція почала акцію «Вставай, Україно!»

Опозиція хоче бачити аналог «списку Магнітського» і для України

Гість програми – Володимир Рибак, голова Верховної Ради України

Google представив окуляри майбутнього

СБУ розпалює шпіонські пристрасті з купівлі китайських виробів

Зекам кіровоградської колонії світить до восьми додаткових років за спробу втечі

Держава повільно знищує потенціал України у виробництві зброї на світовому рівні

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.

comments powered by Disqus