Криза #Facebook. Як про це пишуть в американських медіа

Getty Images/Ringer illustration

За три тижні після слухань засновника та керівника Facebook в американському Конгресі, здавалося, медіa вже написали про це достатньо. У ЗМІ вийшла низка матеріалів: багато говорили про витік даних та таргетовану рекламу, цитували конгресменів та самого винуватця обговорень, створювали меми про костюм, Цукерберга-робота та підмічали його схожість на героя популярного серіалу «Зоряний шлях» (анг. Star Treck).

Логічно, що в українських медіа ця тема висвітлювалась не настільки детально. У цій статті я зібрала головні акценти, на які слід звернути увагу вітчизняним журналістам та загалом користувачам Facebook.

Smart-журналістика і гумор

Після великої хвилі суто інформаційних матеріалів, американські видання перейшли до вдумливої подачі ситуації та аналізу політик компанії. Показовий приклад серйозної аналітики від видання The Atlantic.

Напередодні початку дводенних слухань, які, нагадаю, відбувалися 11-12 квітня, у розділі «Технології» The Atlantic публікує одразу два матеріали на тему: «Силіконова долина падає на Землю» (англ. Silicon Valley Falls to Earth) і «Марк Цукерберг каже, що не звільняється» (анг. Mark Zuckerberg Says He’s Not Resigning).

Перший текст акцентує на постаті Цукерберга (зокрема, згадується потенційно можливе його балотування у Президенти США, про яке минулого року досить багато говорили американські ЗМІ), ідеї Силіконової долини та компанії Facebook – із наголосом на потребі розробки нової політики для дотримання принципів конфіденційності користувачів мережі.

Із newsletter'a The Atlantic Daily “How to Describe the World” від 9 квітня

У The Atlantic не стали вигадувати велосипед, а запитали самого Цукерберга, що він думає про обставини, у які вплуталася його компанія. Втім, це не просто інтерв'ю із запитаннями/відповідями чи цитування тез. У тексті вразила досить нестандартна подача. За форматом це аналітичний лонгрід та доволі емоційний журналістський огляд самого інтерв'ю. Автор тексту Робінзон Мейер (Robinson Meyer) поряд із наведенням слів Цукерберга багато пише про те, чого, на його думку, той не сказав: «Хоча він керує компанією, яка постійно закликає людей поділитися тим, як вони почуваються, сам Цукерберг виглядає некомфортно в таких умовах ... Він не каже користувачам: я відчуваю біль». Автор не оминає увагою і низку скандалів, що пов'язані із компанією, починаючи із листопада 2017 року, та наголошує, що якщо розуміти Facebook як ком’юніті, громадськість не має впливу на політики Facebook.

Інші важливі аспекти тексту про інтерв'ю Цукерберга — його контрольний вплив на діяльність компанії, необхідність зміни її політик в межах «програми прозорості для політичних оголошень», що в більшій мірі, і стосується ймовірного російського втручання у виборчу компанію 2016 року (використовую слово «ймовірного», оскільки наразі у США триває розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера із цього приводу). Втім, журналіста не лише хвилює управлінська модель компанії: в одному із останніх абзаців він активно наголошує на потребі відновлення Facebook (чи то компанії, чи то спільноті) довіри у користувачів. Важливо, що відповідаючи на запитання The Atlantic, керівник Facebook каже, що «зусилля щодо прозорості залежать від користувачів мережі, які самі беруть на себе ініціативу у цьому питанні». Тобто висновок тут такий: будьте активними і якщо ви: 1) не бажаєте, щоб ваша персональна інформація була використана, просте не вказуйте її; 2) не сподобались рекламні оголошення, які демонструються, змініть це. В принципі, цілком коректно. Чи не так?

Проте медійники не забувають і про гумор в такій серйозній темі. Прикметно, що і текст на сайті, і Facebook-блок новинної розсилки (e-mail-маркетинг'у) від The Atlantic супроводжує дещо іронічна ілюстрація із портретом Цукерберга і численними фразами «I'm sorry». Такий легкий гумор із боку редакції видання свідчить про досить неоднозначне сприйняття постійних вибачень Цукерберга місцевими журналістами. Але це точно не поодинокий випадок. Фрази про те, що «вибачень недостатньо», можна побачити і в інших знаних виданнях, таких як The New York Times та Wired. А в друкованому номері журналу The New Yorker у колонці під назвою «Тур вибачень Марка Цукерберга» (англ. Mark Zuckerberg's apology tour) критикується нейтралітет Facebook після численних скандалів і знову наголошується на потребі відновлення довіри компанії.

Допит Цукерберга в Конгресі: важливі моменти

Власне сам допит поставив на порядок денний кілька питань. Найперше, дозволю собі нагадати, що на слуханнях в американському Конгресі засновника Facebook не раз запитували про три, як на мене, найголовніші у цій справі речі:

1) російське втручання через рекламні алгоритми на американські вибори 2016 року, в результаті яких президентом став Трамп (наразі у США триває розслідування спецпрокурора Р.Мюіллера із цього приводу);

2) безпеку приватності користувачів та скандал із Cambridge Analytica;

3) блокування користувачів за вираження певних поглядів (так, це не лише українська проблема, як нам би те здавалося).

Перші дві проблеми на слуханнях найбільше порушували представники демократичної партії, третю — частіше республіканці. Отже, тут теж мають місце певні, в тому числі політичні, погляди. Це важливо розуміти українським журналістам, щоб збагнути різні аспекти медійного висвітлення у США, зокрема в питанні цитування окремих політичних позицій. Відзначу, питання блокування постів користувачів (за вираження певних, у американській реальності, переважно консервативних поглядів) викликало побоювання щодо обмеження свободи слова. За словами Цукерберга, всі точки зору, крім тероризму і мови ворожнечі, повинні мати місце.

Слухання по Facebook у прямому ефірі, в тому числі на Youtube, транслювати тільки за моїми спостереженнями кілька топових медіа — Time і Bloomberg, телеканали CNN, CBS та місцеве громадське телебачення PBS. Основні акценти у постматерілах із події стосуються приватності, захисту даних і подальшого законодавчого регулювання цих питань в контексті діяльності компанії. В англомовному Twitter'і зусиллями медійників навіть з'явився новий тематичний хештег #Mark Zuckerberg.

Одне із повідомлень на тему Facebook-слухань із Twitter-акаунту місцевого громадського телебачення PBS 11 квітня «Дізнайтеся, що стало відомо зі свідчень Цукерберга на Капітолійському пагорбі, і що ще потрібно знати»

Хочу наголосити, що часом із українського пагорба здається, що про російський інформаційний вплив у США говорять тільки в контексті реклами у Facebook, але це не зовсім так. Ця тема зачіпила одразу кілька технологічних гігантів,  зокремаTwitter, Google і Youtube. Такі слухання за участі виконавчих директорів компаній уже відбувалися раніше, де тоді йшлося про більш агресивну політику компаній, зокрема щодо російської пропаганди (анг. Executives from Facebook, Google's YouTube and Twitter were pressed to take a more aggressive approach to prevent the spread of terrorist content... including Russian propaganda). Тобто ця тема — лише невеличка частина проблеми використання даних користувачів.

Що ж до самих слухань Цукерберга, то і тут журналісти не лише писали, що (не)сказав керівник Facebook, чого не запитали представники Конгресу, а й продовжують шукати відповідей на питання, що в цьому випадку робити користувачам.  Отже, приватність, політика конфіденційності в контексті довіри до компанії — в основі риторики більшості великих ЗМІ.

Наведу лише кілька прикладів. На сайтах низки американських видань сьогодні продовжують виходити тексти із аналізом ситуації. До прикладу, автори Wired не лише оглядають в цілому озвучені сторонами тези, а й надалі попереджають про можливі «діри» у приватності в мережі та плату Facebook'a за технологічну утопію, не втрачаючи гумору при цьому. The New Yorker пише про заробону соцмереж в Китаї та відповідальність компанії за дані користувачів; Bussiness Insider пише про те, як компанія заробляє на даних користувачів; The HuffPost підготував практичні рекомендації від експертів про те, що робити, якщо Facebook повідомляє, що ваші дані були використані Cambridge Analytica, a колумністи Bloomberg зазначають про те, що полагодити Facebook не буде просто, та чому компанія стурбована новими правилами захисту приватності в ЄС.

В більшій мірі, такі тексти — це глибокий аналіз ситуації зі світу технологій, без яких ми не уявляємо нашого сьогоднішнього життя та можливий розвиток подій у подальшому. Це якісні приклади осмисленої журналістики, яких часто не вистачає в українських реаліях. Розумію, що тема Facebook'а можлива не така актуальна в українському контексті, але певний аналітичний огляд ситуації чи поради цифрової безпеки, як на мене, українцям теж в цій ситуації б не завадили.

Головне інформпривід, а тема знайдеться

Слухання Цукерберга в Конгресі активно використовували у своїй роботі усі американські ЗМІ, в тому числі профільні із доволі вузькою аудиторією. Про це, до речі, у мене навіть народився свого часу жарт, що Facebook-успіх — це коли про компанію написав навіть The Hollywood Reporter. На сайті ввидання справді можна знайти новину датовану 10 квітня із згадкою про фільм «Соціальна мережа».

Особливо показовий досвід видання Inc. Magazine, що пише про технології, стартапи та інновації, і яке вміло адаптовує загальний порядок денний під тематику свого медіа. На сайті Inc.Magazine можна знайти одразу кілька матеріалів за період квітня місяця, що висвітлють Facebook-питання, здавалося б, у нетиповій, але креативній подачі. До прикладу, автори видання пишуть матеріал для керівників компаній, що Марк Цукерберг відповів Конгресу на 600 запитань про свою компанію, а чи можете ви відповісти хоча б на 12 із них про свій бізнес, а для інтернет-користувачів про проблему масової безпеки у цифровому середовищі та нарешті мають засвоїти усі в мережі.

Із Twitter'а видання «Facebook більше, ніж будь-коли, потребує своїх співробітників»

І, до речі, в основному блоці текстів досі розміщений текст датований 13 квітня про небезпеку використання Facebook'ом даних користувачів. Текст залишається актуальним, вважає редакція. Не ігнорує видання і формат експертних порад. До прикладу, ось 6 креативних способів виправлення проблеми конфіденційності чи аналіз рекомендацій соцмережі щодо публікацій дозволеного змісту, що з'явилися уже 24 квітня. Погодьтеся, детальне опрацювання теми — те, чого часом не вистачає у вітчизняних медіа, що, відповідно, відбивається і на нерозумінні того, що ж там за Facebook-скандал із даними.Тому поради чи хоча б персональні думки із приводу українських фахівців, як на мене, що б точно не завадило нашим виданням.

Отже, медіа у США не тільки інформують та готують корисні поради, як діяти у ситуації, а й дають розуміння того, як може розвиватися ситуація в подальшому. В контексті такої великої  компанії (із світовим впливом) як Facebook це якраз і дуже доречно.

comments powered by Disqus